ПБ України в умовах російської збройної агресії: результати ХVІІ етапу дослідження

Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого проведено XVII етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», метою якого є моніторинг стану публічних бібліотек регіонів під час російської збройної агресії станом на 30.06.2026 р. та аналіз її впливу на діяльність публічних бібліотек України.

В опитуванні  взяли участь головні регіональні методичні бібліотечні центри – обласні універсальні наукові бібліотеки, Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, Донецька та Київська обласні бібліотеки для дітей.

Результати попередніх етапів опубліковані в блозі «Публічна бібліотека територіальної громади»:

16-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=12400

15-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=12322

14-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=11968

13-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=11652

12-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=11299

11-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=10951

10-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=10493

9-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9969

8-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9475

7-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8854

6-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8301

5-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8081

4-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7627

3-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7102

2-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6550

1-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6096

До опитування на XVII етапі дослідження долучились сільські, селищні, міські та обласні бібліотеки, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні, і погодились надати інформацію.

З об’єктивних причин (регулярні обстріли, заміновані території та неможливість потрапити до бібліотек, перебування працівників у простої / відпустках за власний рахунок, відсутність електроенергії та зв’язку, «тимчасово призупинення» діяльності окремих бібліотек тощо) виникають складнощі зі збором верифікованої інформації про збитки, завдані публічним бібліотекам Дніпропетровщини, Запоріжжя, Миколаївщини, Сумщини, Харківщини. Крім того, майже вся територія Луганщини та значні території Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює точні обрахунки щодо діяльності публічних бібліотек.

МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

У II кв. 2026 р. спостерігалося подальше скорочення мережі публічних бібліотек, спричинене війною та іншими факторами. Бібліотечно-інформаційне обслуговування жителів громад здійснювали 11 674 ПБ, що на 57 закладів менше, ніж на попередньому етапі дослідження. Порівняння цього показника із довоєнними даними (14 351 заклад), свідчить, що за час широкамсштабного вторгнення мережа ПБ скоротилась на 18,7%. Найбільших скорочень через тимчасову окупацію територій та регулярні ворожі обстріли зазнали бібліотечні мережі Луганщини (92%), Херсонщини (92%), Запоріжжя (88%) та Донеччини (82%). Водночас, у більшості областей України закриття чи призупинення діяльності ПБ становить від 3 до 25% від чисельності бібліотек в області.

Станом на кінець II кв. 2026 р. жодна ПБ не працювала у 58 територіальних громадах, зокрема:

• у Дніпропетровській обл. – Великомихайлівська, Слов’янська, Ляшківська, Червоногригорівська, Маломихайлівська сільські ТГ;
• у Донецькій обл. – Часовоярська та Білозерська міські ТГ, Званівська, Іллінівська, Криворізька та Комарська сільські ТГ, Удачненська селищна ТГ;
• у Закарпатській обл. – Верхньокоропецька сільська ТГ;
• у Запорізькій обл. – Гуляйпільська та Оріхівська міські ТГ, Степногірська селищна ТГ, Комишуваська, Воздвижівська, Малинівська, Малотокмачанська, Матвіївська, Павлівська, Преображенська, Степненська, Тернуватська сільські ТГ;
• у Луганській обл. – Коломийчиська та Красноріченська селищні ТГ;
• у Миколаївській обл. – Очаківська міська ТГ;
• в Одеській обл. – Мологівська ТГ;
• у Сумській обл. – Есманьська, Миропільська, Юнаківська селищні ТГ;
• у Тернопільській обл. – Скориківська сільська та Заводська селищна ТГ;
• у Харківській обл. – Вовчанська та Куп’янська міські ТГ; Дворічанська селищна ТГ; Вільхівська, Вільхуватська, Кіндрашівська, Курилівська, Липецька, Петропавлівська, Циркунівська сільські ТГ;
• у Херсонській обл. – Бериславська міська ТГ; Білозерська та Калинівська селищні ТГ; Станіславська, Музиківська, Дар’ївська, Тягинська сільські ТГ; Милівська ТГ;
• у Чернівецькій обл. – Мамалигівська, Рукшинська, Боянська, Великокучурівська, Карапчівська, Ставчанська сільські ТГ.

У Сумській обл. 106 бібліотек тимчасово призупинили роботу з початку 2026 р. через близькість до лінії фронту.

Упродовж  звітного періоду кількість ПБ, переміщених у межах своїх областей до інших будівель/приміщень, або таких, що працювали онлайн, не змінилася – 69 закладів. Це бібліотеки Донеччини (53), Луганщини (9), Сумщини та Харківщини (по 3), Запоріжжя (1). Наприклад, Великописарівська публічна бібліотека, що розташована в семикілометровій прикордонній зоні з РФ, і в 2024 р. внаслідок російських обстрілів була зруйнована, частково-втратила свою матеріально-технічну базу. Заклад релокували до м. Охтирка, після чого фахівці відновили роботу закладу і перетворили його на сучасний громадський простір. Тут відвідувачам пропонують різноманітні майстер-класи, клуб «Джерело натхнення», арттерапевтичні заняття, зустрічі з психологами та істориками. Ще одним вагомим досягненням стала участь команди Великописарівської публічної бібліотеки у програмі з меморіалізації досвідів війни, роботи з усною історією та розвитку локальних ініціатив[1].

 Зміни в мережі публічних бібліотек представлено в Таблиця_1

ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Ситуація у сфері зайнятості бібліотечних фахівців ПБ першому півріччі 2026 р. фактично не змінилася. Спостерігався стійкий дефіцит кадрів, що сформувався під впливом низки об’єктивних чинників: вимушена міграція та внутрішнє переміщення населення, економічна нестабільність, мобілізація, скорочення можливостей працевлаштування, оптимізація бібліотечної мережі в регіонах (прихована ліквідація, злиття закладів), низький рівень заробітної плати, наближеність бібліотек до лінії фронту та руйнування бібліотек, а також тимчасова окупація окремих територій.

Упродовж  квітня-червні 2026 р. з означених причин було розірвано трудові договори з 300 бібілотечними працівниками (на попередньому етапі – з 279). Загалом же за час широкомасштабного вторгнення у ПБ, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було розірвано трудові договори щонайменше з 5 209 працівниками. Детальний аналіз цього показника свідчить, що лише за останній рік (червень 2025 – червень 2026) кількість звільнених працівників щоквартально зростає на 5–6%. Вочевидь спостерігається стійка негативна тенденція, коли процес втрати кадрового потенціалу набуває інерції, тобто звільнення стають системним явищем.

Дуже суттєво зросла кількість звільнень бібліотечних працівників упродовж широкомасштабного вторгнення в Донецькій (51%), Кіровоградській (39%), Запорізькій (34%), Миколаївській і Чернівецькій (по 25%), Львівській  і Одеській (по 24%), Закарпатській (23%), Волинській (22%), Полтавській (21%), Дніпропетровській (20%) і в Сумській (18%) областях. В інших регіонах цей показник не перевищує 15 осіб або залишається без змін. У Луганській обл., де наразі складно зібрати й перевірити достовірність даних щодо працевлаштування бібліотечних фахівців, показники постійно уточнюються.

Наразі розподіл фахівців, з якими було розірвано трудові договори, у регіональному розрізі виглядає так:

У II кв. 2026 р. з об’єктивних причин не мали змоги виконувати свої професійні обов’язки щонайменше 1 326 працівників, із них: 438 особи перебували у відпустках без збереження заробітної плати; 235 – у простої; з 638 фахівцями дію трудових договорів було призупинено.

 Стан зайнятості бібліотечних працівників представлено в Таблиця_2

ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Початок п’ятого року російсько-української широкомасштабної війни позначився активними бойовими та наступальними діями ворога на Донеччині, Запоріжжі, Луганщині, Сумщині, Харківщині, Херсонщині. Крім того фактично щодня війська РФ масовано обстрілюють різними видами озброєння майже всі області України.

За інформацією Міністерства культури України через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 2540 об’єктів культурної інфраструктури, з них 879 бібліотеки[1]. Мінкульт вказує на те, що внаслідок окупації майже всієї Луганської обл. і значних частин Запоріжжя, Донеччини та Херсонщини неможливо точно порахувати кількість закладів культури, які постраждали там внаслідок бойових дій та окупації.

За даними XVII  етапу дослідження, що проводить НБУ імені Ярослава Мудрого, станом на кінець II кв. 2026 р. було повністю зруйновано 304  бібліотечні будівлі або приміщення, в яких розташовувались ПБ.

Цього разу жертвами систематичних обстрілів стали:

• 5 ПБ Запоріжжя (Зеленівська сільська бібліотека КЗ «Новомиколаївська ЦСБ», Лисогірська сільська бібліотека КЗ «Центр культури, дозвілля та спорту» Біленьківської сільської ради Запорізького р-ну Запорізької обл., Любицька сільська бібліотека-філія № 3  СП «Публічна бібліотека Тернуватської селищної ради», Самійлівська сільська бібліотека-філія № 1 СП «Публічна бібліотека Тернуватської селищної ради», Таврійська сільська бібліотека КЗ «Центр культури, дозвілля та спорту» Таврійської сільської ради Запорізького р-ну);
• 4 ПБ Сумщини (Ямненська бібліотека-філія КЗ «Великописарівська ПБ», Очкинська бібліотека-філія КЗ «Зноб-Новгородський центр культурних послуг», Катанська бібліотека-філія КЗ «Кириківська ПБ», Малорибицька бібліотека-філія КЗ «Миропільська ПБ»);
• 4 ПБ Дніпропетровщини (Гаврилівська сільська бібліотека Маломихайлівської сільської ТГ, Новопідгороднянська філія №6 Межівської селищної ТГ, Райпільська філія №8 Межівської селищної ТГ, Українська філія №10 Межівської селищної ТГ);
• 2 ПБ Харківщини (Петрівська сільська бібліотечна філія Золочівська селищна громада Богодухівського р-ну, Писарівська сільська бібліотечна філія Золочівська селищна громада Богодухівського р-ну);
• 2 ПБ Херсонщини (Велетенська Білозерської ТГ, Кізомиська сільські бібліотеки Білозерської ТГ);
• 1 ПБ Чернігівщини (Янжулівська сільська бібліотека-філія Семенівської ПБ).

Наразі кількість повністю зруйнованих ПБ у регіональному розрізі виглядає так:

Чаткових руйнувань зазнали в II кв. 2026 р. ПБ у Херсонській (6), Дніпропетровській (3),  Донецькій, Харківській та Чернігівській областях (по 1 ПБ). Незмінно складною залишається ситуація в Херсоні, де постійних обстрілів зазнають КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара», КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки», а також ПБ Херсонської обл.

Загалом станом на кінець II кв. 2026 р. 490 бібліотек вважаються частково зруйнованими/пошкодженими та потребують капітального ремонту. Серед них:

Водночас дістатися до цих бібліотек, обстежити їх, оцінити реальні збитки та зробити фотофіксацію злочинів наразі здебільшого неможливо з об’єктивних причин.

У II кв. нинішнього року значно зросла кількість ПБ, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, ремонт даху, фасаду тощо). Таких бібліотек нині налічується 590, що на 32  заклади більше, ніж на попередньому етапі дослідження), серед них:

На цьому етапі дослідження незначних пошкоджених (зіпсовані вікна, двері, фасад, дах тощо) зазнали ПБ м. Києва (+10), Запоріжжя, Черкащини і Чернігівщини (по 4), Дніпропетровщини і Харківщини (по 3), Сумщини (+2), Миколаївщини і Потавщині (по 1).

Із 1080 ПБ бібліотек, що зазнали різного ступеня пошкоджень через ворожі артилерійські та ракетні обстріли, в II кв. 2026 р. вдалося відновити роботу (після проведення ремонтних робіт або переведення в інше приміщення) 317 закладів (29%), серед них, зокрема ПБ Запоріжжя:

• Новомиколаївська селищна бібліотека для дітей КЗ «Новомиколаївська ЦСБ», була переміщена в приміщення КЗ «Новомиколаївська центральна селищна бібліотека» Новомиколаївської селищної ради Запорізького району;
• Бібліотечний відділ КУ «Центр надання культурних, гуманітарних, психологічних послуг та агенція з розвитку громади» Новоолександрівської сільської ради Запорізького району та Юрківська сільська бібліотека КЗ «Центр культури, дозвілля та спорту» Таврійської сільської ради Запорізького р-ну, були переміщені до м. Запоріжжя.

Усі 10 ПБ  м. Києва, що зазнали незначних пошкоджень, не припиняли свою роботу, не зважаючи на ремонтні роботи.

Втрати матеріально-технічної бази ПБ представлено в Таблиця_3

Матеріально-технічна база – це не лише будівлі. Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель публічні бібліотеки продовжують втрачати свої матеріально-технічні засоби (комп’ютерна і копіювальна техніка, мультимедійні комплекси, серверне та мережеве обладнання, меблі, господарське обладнання тощо).

Загалом з початку широкомасштабного вторгнення часткових втрат МТЗ зазнали 462  ПБ. Всі матеріально-технічні засоби втратили 657 ПБ (у т. ч. 16 – упродовж II кв. 2026 р.). Тобто 4,4% ПБ навіть  умови часткового збереження приміщення фактичо не можуть виконувати більшість своїх функцій без значних інвестицій у відновлення.

Загальна ситуація із втратою МТЗ ПБ у розрізі регіонів виглядає так:

У II кв. 2026 р. непоправних збитків зазнали по 5 ПБ Херсонщиниі Запоріжжя, по 2 ПБ Дніпропетровщини, Сущини і Харквщини.

 Наразі залишаються не відомими дані щодо втрати матеріально-технічних засобів у бібліотеках населених пунктів Херсонщини та Миколаївщини, що були затоплені внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС у червні 2023 р.

Втрати матеріально-технічних засобів ПБ представлено вТаблиця_4

БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ

Багаторічний моніторинг стану ПБ в умовах російської збройної агресії свідчить про те, що повна втрата матеріально-технічної бази майже завжди супроводжується суттєвими втратами бібліотечних фондів і припиненням або різким обмеженням діяльності бібліотек.

Упродовж квітня–червня нинішнього року внаслідок обстрілів і пожеж ще 18 ПБ втратили всі бібліотечні фонди, серед них: 5 ПБ у Запорізькій обл., 4 ПБ у Сумській, 3 ПБ у Херсонській, по 2 ПБ у Дніпропетровській та Харківській обл., по 1 ПБ у Донецькій і Чернігівській областях. Загалом, за 4,5 роки широкомасштабного вторгнення вже налічується 572 ПБ, що повністю втратили бібліотечні фонди, зокрема:

Ще 540 ПБ втратили частину своїх документних ресурсів (що на 11 ПБ більше, ніж на попередньому етапі):

Як і раніше обсяги втрачених видань визначено (подекуди приблизно) лише в Дніпропетровській, Київській, Хмельницькій та Чернігівській областях. Частково відомі обсяги втрат у Запорізькій, Луганській та Сумській областях.

У решті бібліотек, що постраждали від артиллерийских і ракетних обстрілів, а також підтоплення/повного затоплення окремих територій у Херсонській і Миколаївській областях внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, провести інвентарізацію бібліотечних фондів не є можливим з обєктивних причин.

Співставлення даних про зруйновані ПБ з електронною системою моніторингу базової мережі публічних бібліотек України (ЕСМАР), дає підстави припустити, що внаслідок російської збройної агресії сукупно на цей час орієнтовно втрачено 5 млн 931 тис. примірників бібліотечного фонду,  з урахуванням ПБ Луганщини (2,4 млн пр.) і без урахування видань, втрачених унаслідок руйнування і пограбування Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара.

Бібліотечний фонд є основним ресурсом будь-якої бібліотеки, тому його знищення ворогом означає: фактичне припинення бібілотечної діяльності (з надією на відновлення фондів «з нуля» після завершення війни); втрату не лише матеріальних цінностей, а й культурного, освітнього та історичного капіталу кожної громади; втрату величезної кількості регіональних історичних, краєзнавчих, архівних документів тощо. І якщо будівлі бібліотек можна відновити за декілька років, то формування  якісного бібліотечного фонду  триватиме десятиліттями. Тож наслідки нинішніх втрат будуть відчутними ще багато років після завершення широкомасштабної війни.

Втрати бібліотечних фондів ПБ представлено в Таблиця_5

ВИСНОВКИ

За понад чотири роки широкомасштабної війни публічні бібліотеки України зазнали системних втрат, які охоплюють усі складові їхньої діяльності: мережу закладів, кадровий потенціал, матеріально-технічну базу, бібліотечні фонди та фінансові ресурси. Війна суттєво послабила інституційну спроможність бібліотек, особливо в регіонах, що перебувають під постійним впливом бойових дій, виконувати свої інформаційні, освітні, культурні та соціальні функції.

Станом на перше півріччя 2026 р. мережа ПБ України продовжує зазнавати системних втрат. Із 14 351 ПБ, що функціонували до початку широкомасштабного вторгнення, наразі обслуговують користувачів лише 11 674. Найбільших втрат зазнали Луганська, Херсонська, Запорізька та Донецька області, а в 58 територіальних громадах України не функціонує жодна публічна бібліотека. Це свідчить про суттєве звуження доступу населення прифронтових областей до бібліотечних послуг та формування окремих територій із критично обмеженою культурною інфраструктурою.

Водночас діяльність 69 переміщених бібліотек, які продовжують працювати у нових приміщеннях або в дистанційних форматах, демонструє високий рівень адаптивності бібліотечної системи. Попри втрату приміщень і зміну місця розташування, ці бібліотеки намагаються забезпечувати інформаційне обслуговування користувачів, що свідчить про наявність значного потенціалу організаційної стійкості галузі.

Кадрові показники підтверджують поглиблення кадрової кризи. Із початку широкомасштабної війни було розірвано трудові договори з 5 209 працівниками, що становить майже 18 % довоєнної чисельності персоналу. Крім того, ще 1 326 бібліотекарів не мали можливості виконувати свої професійні обов’язки через відпустки без збереження заробітної плати, простій або призупинення трудових договорів. Така динаміка свідчить не лише про кількісне скорочення кадрового потенціалу, а й про його якісне виснаження, зростання професійного навантаження на працівників, які залишилися в системі, та підвищення ризиків подальшого скорочення кадрового складу.

Не менш загрозливою є ситуація з матеріально-технічною базою бібліотек. Повністю зруйновано 305 бібліотечних будівель, ще 1 080 закладів зазнали різного ступеня пошкоджень. При цьому лише 27 % постраждалих бібліотек змогли відновити свою діяльність, що свідчить про тривалий характер наслідків руйнувань та недостатність ресурсів для оперативного відновлення мережі. Крім того,  657 ПБ повністю втратили матеріально-технічні засоби, а ще 462 зазнали їх часткової втрати. Це означає, що навіть у випадках збереження будівель значна кількість бібліотек втратила можливість повноцінно надавати сучасні інформаційні та цифрові послуги.

Особливо серйозними є втрати бібліотечних фондів. Повністю бібліотечні фонди були знищені у 572 ПБ, ще 529 бібліотек втратили їх частково. Загалом орієнтовно втрачено більше 5,9 млн примірників документів. Ці показники свідчать не лише про матеріальні збитки, а й про масштабну втрату інформаційного, культурного та історичного потенціалу держави. Особливої уваги потребує той факт, що проведення інвентаризації на окремих територіях досі неможливе, а отже фактичні масштаби втрат можуть бути суттєво більшими.

Матеріальні збитки ПБ уже перевищують 62 млн грн, із яких понад 40,2 млн грн припадає на втрати бібліотечних фондів. Найбільші підтверджені збитки зафіксовано у Луганській області (≈36,5 млн грн), Дніпропетровській (≈8,5 млн грн) та Київській (≈8,4 млн грн). Водночас ці показники не відображають повного масштабу втрат, оскільки в низці регіонів оцінка збитків досі триває або є неможливою через бойові дії та відсутність доступу до пошкоджених територій.

[1] URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-mikult-ahresiia-rf-poshkodzhennia-pamyatky-kulturna-spadshchyna/33755874.html

[1] URL: https://pr-metod.blogspot.com/2026/07/blog-post_29.html?fbclid=IwY2xjawTajWBwZG9mAWV4dG4DYWVtAjEwAGJyaWQRMXhuSm9vVG03Y3BpVG9PWHZzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeoNnyghAE9cug0AhDgBpSTNd0q1G83fGPi2vh7heY07rqfeq-fvIJxkTDc8A_aem_QCfOG8DhKUFrx4QheGjAAg&m=1