ПБ України в умовах російської збройної агресії: результати V етапу дослідження

Упродовж квітня–червня 2023 р. Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого було проведено 5 етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», метою якого є  моніторинг стану публічних бібліотек регіонів (сільських, селищних, міських, обласних)  під час російської збройної агресії та аналіз її впливу на діяльність публічних бібліотек України.

Черговий етап дослідження проводився шляхом опитування головних регіональних методичних бібліотечних центрів – обласних універсальних наукових бібліотек, Київської обласної бібліотеки для дітей, Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, а також через вивчення та узагальнення інформації з відкритих джерел.

Інформація для дослідження збиралась від публічних бібліотек усіх областей, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні.

Не збиралась інформація у т. о. Автономній Республіці Крим, м. Севастополі, Луганській області, т. о. районів Донецької і Запорізької областей.

З об’єктивних причин (регулярні обстріли, заміновані території, відсутність зв’язку, неможливість потрапити до бібліотек) виникали складнощі зі збором достовірної інформації про стан публічних бібліотек у Миколаївській, Харківській, Сумській, Запорізькій областях.

Дані, отримані від деяких інших областей, також не є вичерпними через складнощі в комунікації з бібліотеками територіальних громад (працівники перебувають у простої / відпустках за власний рахунок; діяльність окремих бібліотек «тимчасово призупинена» тощо).

МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Триває другий рік війни в Україні. Ворог значно посилив обстріли об’єктів цивільної інфраструктури українських міст, сіл і селищ. Це негативно позначилося на функціонуванні мережі публічних бібліотек, а надто у прифронтових районах областей, що межують із країною-агресоркою.

Аналіз статистичних показників, отриманих від регіональних методичних бібліотечних центрів, дає підстави стверджувати, що в першому півріччі 2023 р. скорочення мережі публічних бібліотек тривало. До початку повномасштабного вторгнення в Україні фактично функціонував 14 351 бібліотечний заклад (сільські, селищні, міські, обласні). Станом на кінець червня 2023 р. їхня кількість зменшилася на 2 560 закладів і наразі становить 11 791.

Примітно, що «тимчасове призупинення» або припинення діяльності бібліотек відбувається не лише на територіях, що були деокуповані або нині перебувають під щоденними ворожими обстрілами (в наслідок чого значна частина бібліотек зруйнована або суттєво пошкоджена), а й на територіях, які не відносяться до зони бойових дій. Порівняно з попереднім етапом дослідження, відчутне скорочення кількості функціонуючих бібліотек відбулось у Чернігівській (↓199), Харківській (↓24), Житомирській (↓22), Львівській (↓21), Дніпропетровській (↓11), Закарпатській (↓9), Хмельницькій (↓7), Кіровоградській (↓4), Вінницькій (↓4), Тернопільській (↓3) областях, вочевидь, внаслідок браку бюджетних коштів на утримання бібліотек у громадах.

Натомість у м. Києві та у Волинській, Івано-Франківській, Київській, Миколаївській, Одеській, Черкаській та Чернівецькій областях кількість фактично функціонуючих публічних бібліотек, порівняно з попереднім етапом дослідження, залишилась незмінною, а в окремих областях збільшилась (хоча і не повернувся до довоєнних значень): Рівненська (↑57), Херсонська (↑36), Полтавська (↑11), Донецька (↑1), Сумська  (↑1) області.

Жодна публічна бібліотека не працює наразі в 13 ТГ Донеччини, 9 ТГ Херсонщини, 11 ТГ Харківщини, 6 ТГ Чернівецької області та по 1 у ТГ Дніпропетровської, Закарпатської, Одеської та Сумської областей.

Наразі 16 бібліотек Донеччини, що були переміщені в межах регіону, продовжують працювати в онлайновому форматі, а Донецька обласна бібліотека для дітей нині зареєстрована і отримала приміщення в м. Біла Церква Київської області: обслуговує користувачів онлайн, організовує мережеві акції, поступово формує бібліотечний фонд, займається проєктною діяльністю, проводить дослідження «Бібліотеки Донецької області в умовах російської збройної агресії».

У Дніпропетровській області організовано роботу тимчасово переміщеної Центральної дитячої бібліотеки КЗ «Нікопольська міська ЦБС» (частково переміщена до філії №6), яка продовжує обслуговувати дітей.

У форматі «мандрівної бібліотеки» функціонує нині Луганська ОУНБ, фахівці якої, перебуваючи в різних містах України, перезапустили веб-сайт бібліотеки, створюють рекомендаційні огляди літератури, проводять точкові заходи онлайн і офлайн з акцентом на неформальну освіту (курси з IT-грамотності, мовні курси) та культурні події, активізували комунікацію з користувачами в соціальних мережах тощо.

 Зміни в мережі публічних бібліотек станом на

30 червня 2023 р. представлено в Таблиця 1Зміни в мережі ПБ.

ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Ситуація в сфері зайнятості бібліотечних фахівців у першому півріччі 2023 р. залишалася складною, хоча й спостерігається позитивна тенденція скорочення чисельності тих фахівців, які не змогли виконувати свої професійні обов’язки внаслідок активних бойових дій, регулярних обстрілів територій, руйнування домівок і були змушені піти у відпустки без збереження заробітної плати, перебувати певний час у простої або з ким була призупинена дія трудових договорів – не менш ніж 2 621 особа (проти 3 004 осіб у попередньому періоді).

Загалом від початку повномасштабних бойових дій в публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях було звільнено (розірвано трудові договори) не менш ніж з 1 201 особою. Найбільше фахівців (за весь період моніторингу) було звільнено в Львівській (186 осіб), Дніпропетровській (129), Полтавській (68), Донецькій (66), Херсонській (59), Тернопільській (57), Кіровоградській (56),  Одеській (55), Волинській і Житомирській (по 54), Харківській (53), Миколаївській (50), Чернівецькій (43), Рівненській і Хмельницькій (по 42), Івано-Франківській (39), Закарпатській (37), Київській (32) областях і м. Київ (52). У решті областей цей показник коливається в межах від 20 до 30 осіб.

За даними, отриманими від методичних центрів, дещо зменшилась кількість працівників, з якими була призупинена дія трудових договорів – 612 осіб (проти 654 на попередньому етапі дослідження). Найбільше фактів призупинення трудових договорів спостерігається у Донецькій області (355 осіб), Харківській (75), Херсонській (70), Миколаївській (44), Дніпропетровській (32). У решті регіонів цей показник коливається в межах від 1 до 8 осіб. Слід відзначити, що в Вінницькі, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Полтавській, Запорізькій і Чернівецькій областях впродовж п’ятого етапу дослідження не зафіксовано жодного факту призупинення дії трудових договорів з працівниками бібліотек.

Станом на кінець першого півріччя 2023 р. загалом на 10% зменшилась   кількість працівників, що перебували у відпустках без збереження заробітної плати, – 685 осіб (проти 759 на попередньому етапі дослідження). Водночас, у Донецькій, Житомирській, Львівській, Одеській, Чернігівській областях цей показних трохи збільшився.

Як і на попередніх етапах дослідження більш поширеним залишається простій. Наприкінці першого півріччя 2023 р. кількість тих, хто перебував у простої,  становила 1 324 особи, що на 27% менше за показник попереднього періоду (1 591). Водночас, у чотирьох областях цей показник, не зважаючи на зменшення, все ж залишається доволі високим: у Харківській обл. – 463 особи, Херсонській обл. – 162, Донецькій обл. – 145, Дніпропетровській обл. – 139. Водночас у Кіровоградській, Львівській, Тернопільській і Черкаській областях станом на кінець червня нинішнього року жоден працівник бібліотек не перебував у простої.

Стан зайнятості працівників бібліотек на 30 червня 2023 р. представлено в Таблиця 2_Стан зайнятості працівників ПБ

 ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

На кінець першого півріччя 2023 р. відомо про 110 повністю зруйнованих бібліотечних будівель або приміщень, в яких вони були розташовані, зокрема:  30 – у Харківській обл., 38 – у Донецькій обл. , 21 – у Херсонській обл., 11 – у Миколаївській обл., 4 – у Чернігівській обл., 3 – у Запорізькій обл., 2 – у Київській обл., 1 – у Житомирській обл.

Зростання цього показника, порівняно з попереднім етапом дослідження (89 зруйнованих бібліотек), відбулося за рахунок уточнених даних, отриманих від Донецької і Херсонської областей. Упродовж квітня-червня 2023 р. у Чернігівській обл. було повністю знищено ще 1 бібліотеку. В решті областей факти руйнування бібліотечних будівель або приміщень, в яких вони розташовані, не зафіксовано.

За весь період повномасштабного вторгнення маємо 327 будівель бібліотек, які були частково зруйновані / пошкоджені та потребують капітального ремонту. Серед них: 121 – Донецька обл., 72 – у Київській обл., 58 – у Харківській обл., 43 – у Херсонській обл., по 8 – у Миколаївській і Запорізькій обл., 7 – у Чернігівській обл., 4 – Сумська обл., 3 – у Дніпропетровській обл., по 1 – у Житомирській,  Одеській, Черкаській обл.

Зростання цього показника, порівняно з попереднім етапом дослідження (302 зруйнованих бібліотек на кінець березня 2023 р.), відбулося за рахунок уточнених даних, отриманих від Донецької і Херсонської областей. У більшості областей факти часткового руйнування бібліотечних будівель не зафіксовано. Виключення становлять лише Запорізька область,  де за період квітень-травень 2023 р. була частково пошкоджена 1 публічна бібліотека.

Вже після підготовки цього звіту з відкритих джерел стало відомо про значні руйнування і пошкодження Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара внаслідок систематичних обстрілів ворогом де окупованої частини Херсонщини.

Збільшилась і кількість публічних бібліотек, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду тощо). Загалом за весь період повномасштабного вторгнення вона становить 328 бібліотек, з них: 74 – у Харківській обл., 48 – у Миколаївській обл., 43 – у Київській обл., 31 – у Сумській обл., 29 – у Запорізькій обл., 26 – у Херсонській обл. , 22 – у Чернігівській обл., 21 – у Житомирській обл., 14 – у Дніпропетровській обл., 6 – у Хмельницькій обл.,      по 5 – м. Київ і Черкаській обл., по 1 – у Вінницькій, Закарпатській, Одеській, Полтавській обл.

Упродовж квітня-червня 2023 р. нові факти незначних пошкоджень будівель публічних бібліотек зафіксовано в Житомирській і Хмельницькій (по ↑6), Херсонській (↑5), Запорізькій і Сумській (по ↑2), Дніпропетровській (↑1) областях.

Упродовж квітня-червня 2023 р. вдалося відремонтувати і відновити роботу ще 19 бібліотек, які раніше зазнали різного ступеня ушкоджень/руйнувань через ворожі артилерійські та ракетні обстріли. Ремонт будівель/приміщень відбувається, здебільшого, за кошти бюджетів міських і сільських ТГ, спонсорів, а також за допомогою волонтерів. Серед них: по 4 бібліотеки – в Житомирській і Харківській, по 3 бібліотеки в Дніпропетровській і Сумській, 2 – у Херсонській, 1 – у Чернігівській областях.

Загалом за весь період повномасштабного вторгнення із 655 бібліотек, що були частково зруйновані або зазнали незначних пошкоджень, відновлено роботу 115 закладів, зокрема: 38 – у Київській обл., 14 – у Чернігівській, 12 – у Сумській, по 9 – Дніпропетровській і Харківській, 6 – у Хмельницькій, по 5 – у Житомирській, Запорізькій, Херсонській обл. і м. Києві, 4 – у Черкаській, по 1 бібліотеці – у Миколаївській, Полтавській та Рівненській областях.

Втрати матеріально-технічної бази публічних бібліотек на кінець червня 2023 р. представлено в Таблиця 3_Втрати матеріально-технічної бази ПБ

Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель бібліотеки втрачають і свої матеріально-технічні засоби (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).

Станом на кінець червня 2023 р. часткових втрат зазнала 242 бібліотеки (проти 210 в попередній період дослідження). За весь період повномасштабного вторгнення найбільше таких закладів у Київській (72), Херсонській (59), Донецькій (32), Харківській (30), Миколаївській (20), Запорізькій (9), Чернігівській (11), Сумській (7), по 1 – у Житомирській і Одеській областях.

Загалом 155 бібліотек внаслідок військової агресії втратили всі матеріально-технічні засоби (проти 140 в попередній період дослідження). З них: 66 бібліотек – у Харківській, 25 – у Херсонській, 45 – у Донецькій, 9 – у Миколаївській, 5 – у Чернігівській, по 2 – у Запорізькій і Київській, 1 – у Житомирській областях.

Дані про втрати матеріально-технічних засобів у бібліотеках тих сіл і селищ Херсонщини та Миколаївщини, що були затоплені внаслідок підриву ворогом у червні нинішнього року Каховської ГЕС, наразі не відомі.

Втрати матеріально-технічних засобів публічних бібліотек на кінець червня 2023 р. представлено в Таблиця 4_Втрати матеріально-технічних засобів ПБ

Упродовж досліджуваного періоду в декількох областях зросла кількість закладів, які втратили частину бібліотечних фондів, зокрема: Донецька обл. – 121 бібліотека (проти 116 на попередньому етапі дослідження), Херсонська за уточненими даними 64 (проти 36), Миколаївська – 36 (проти 29), Запорізька 8 (проти 7). У решті областей цей показник не змінився.

Загалом, станом на перше півріччя 2023 р. можемо констатувати, що частину своїх документних ресурсів втратили 399, а жодного документа не збереглося в 116 бібліотеках Донецької (39 бібліотек), Харківської (30), Херсонської (25), Миколаївської (10), Запорізької (8), Київській (2), Житомирській і Чернігівській областях (по 1). Установити точну кількість втрачених/пошкоджених примірників видань наразі не є можливим з об’єктивних причин, зокрема й неможливість проведення інвентаризації через перебування працівників бібліотек у простої, замінування території, де розташовані бібліотеки, регулярні обстріли тощо.

Крім того на цей час відсутня достовірна інформація щодо втрат бібліотечних фондів тих публічних бібліотек, що потрапили в зону підтоплення/повного затоплення в Херсонській і Миколаївській областях внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. Із офіційного вебсайту Міністерства культури та інформаційної політики України стало відомо, що в цих областях у зоні ризику опинилось 147 закладів культури. Дані по бібліотекам МКІП не виокремлює. Втім, зважаючи на данні, зафіксовані в електронній системі моніторингу ЕСМАР, у зоні техногенної катастрофи потенційно могло опинитися не менше 22 сільських і селищних публічних бібліотек. Тож можемо припустити, що у фондах цих бібліотек може бути суттєво пошкоджено не менше 320 тис. примірників видань.

 Втрати бібліотечних фондів публічних бібліотек на кінець червня 2023 р. представлено в Таблиця 5_Втрати бібліотечних фондів ПБ

Не зважаючи на складні воєнні умови і нестачу фінансування, постраждалі бібліотеки Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Миколаївщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Чернігівщини шукають шляхи поновлення своїх документних ресурсів, активно залучаючи жителів громад і меценатів.

Значну підтримку в поновленні фондів постраждалим бібліотекам надають українські видавництва, що долучаються до благодійних зборів книг, неурядова організація PEN Ukraine, Благодійний фонд «Бібліотечна країна». У межах ХІ Книжкового Арсеналу та Спеціальної програми PEN Ukraine «Памʼять говорить» відбулася подія «Незламні бібліотеки» на знак солідарності з українськими бібліотеками, що постраждали через російську агресію.

 ОРІЄНТОВНИЙ РОЗМІР ЗБИТКІВ

Процес визначення розміру збитків (у тис. грн), нанесених публічним бібліотекам внаслідок  російської збройної агресії, триває. Наразі надати вичерпну і достовірну інформацію з цього питання не є можливим, адже визначення розміру збитків ускладнено низкою об’єктивних факторів, зокрема таких, як: відсутність доступу до численних бібліотечних закладів і можливість дізнатись про стан бібліотек лише зі слів бібліотекарів; незавершеність інвентаризації бібліотечних фондів, а також роботи комісій, що фіксують пошкодження і втрати бібліотек, тощо.

Станом на кінець червня 2023 р. орієнтовний розмір збитків, завданих публічним бібліотекам, оцінюється не менше, ніж у 67 млн грн. (у 2022 р. – 66 млн грн). У Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях обсяг збитків ще не встановлено.

Гостро і в значному обсязі потребують фінансової допомоги бібліотеки Чернігівщини (≈54,3 млн грн, у т. ч. 1,2 млн на відновлення фондів), Київщини (≈5,4 млн грн, у т. ч. 900 тис. на відновлення фондів), Сумщини (≈2,6 млн грн), Дніпропетровщини (≈ 1,7 млн грн, у т. ч. 85 тис. на відновлення фондів), Житомирщини (≈ 1,5 млн грн, у т. ч. 22 тис. на відновлення фондів). Бібліотеки Вінниччини, Закарпаття, Черкащини та м. Києва зафіксували розмір втрат орієнтовно в межах від 100 до 460 тис. грн.

Орієнтовний розмір збитків публічних бібліотек на кінець червня 2023 р. представлено в Таблиця 6_Орієнтовний розмір збтків ПБ

 Повномасштабне вторгнення росії в Україну вже понад 17 місяців негативно впливає на бібліотечну галузь: 110 повністю зруйнованих будівель бібліотек. Ще 763 бібліотеки (у т.ч. в областях, що не потрапили в зону бойових дій) зазнали різного ступеня пошкоджень, втратили десятки тисяч примірників знищених агресором бібліотечних фондів, призупинили свою діяльність і обмежили бібліотечне обслуговування на прифронтових територіях тощо.

1. Продовжується скорочення мережі публічних бібліотек. За 1,5 роки повномасштабної війни було припинено або «тимчасово призупинено» діяльність не менше ніж 2 360 бібліотек (без урахування даних із тимчасово окупованих, прифронтових територій та частини громад Донецької, Херсонської, Рівненської, Сумської, Черкаської областей). Водночас, 115 бібліотек (із 655 пошкоджених) уже відновили свою роботи після проведення ремонтних робіт.
2. Погіршується кадрове забезпечення галузі. Від початку повномасштабних бойових дій у публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було звільнено не менш ніж 1201 особою. З різних причин не працювали (відпустка без збереження заробітної плати, простій, призупинення трудового договору) загалом не менше 2 621 працівника.
3. Продовжується руйнування матеріально-технічної бази бібліотек та втрата бібліотечних фондів. Станом на кінець червня 2023 р. доступна інформація про 110 повністю зруйнованих бібліотечних будівель, 327 будівель, що зазнали значних пошкоджень та потребують капітального ремонту, та 328 бібліотеки, які розміщувалися / розміщуються в будівлях, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду тощо). Водночас, 115 закладам вдалося (переважно за рахунок місцевих бюджетів і волонтерської допомоги) відновити свою роботу після ремонту будівель або після переміщення в інші приміщення. Є втрати і матеріально-технічних засобів (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо). Так, часткових втрат зазнали 242 бібліотек, а 155 – залишилися без жодних технічних засобів; 399 бібліотек втратили частину своїх документних ресурсів, а в 116 не збереглося жодного документа. За попередніми підрахунками загальні втрати бібліотечних фондів наразі становлять майже 200 тис. прим.

Визначення розміру збитків, нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, ще триває, але наразі можна констатувати, що вони є не меншими, ніж 67 млн грн., у т. ч. 2,2 млн грн. – бібліотечні фонди.

Звіт підготувала:

Валентина Здановська,

головний бібліотекар НМВ

НБУ імені Ярослава Мудрого

На головному зображенні Дробишевська селищна бібліотека -філія Публічної бібліотеки Лиманської ТГ. Селище Дробишеве, Краматорський р-н, Донецька область.