ПБ України в умовах російської збройної агресії: результати IV етапу дослідження

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого) у 2023 р. продовжила дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії» (4 етап).

Мета дослідження – моніторинг стану публічних бібліотек регіонів (сільських, селищних, міських, обласних)  в умовах російської збройної агресії та аналіз її впливу на діяльність публічних бібліотек України у 2022 р.

Завдання дослідження:

• Зібрати та проаналізувати інформацію про стан публічних бібліотек регіонів в умовах російської збройної агресії за такими параметрами:
• мережа публічних бібліотек;
• стан зайнятості працівників бібліотек;
• матеріально-технічна база публічних бібліотек (зокрема втрати та руйнування);
• бібліотечні фонди (зокрема втрати);
• орієнтовний розмір збитків.
• Вивчити та узагальнити інформацію з відкритих джерел.
• Проаналізувати вплив російської агресії на діяльність публічних бібліотек України впродовж періоду повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

Дослідження проводилось шляхом опитування головних регіональних методичних бібліотечних центрів – обласних універсальних наукових бібліотек, Київської обласної бібліотеки для дітей, Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва – у 4 етапи:

1 етап – станом на 25 травня 2022 р.;

2 етап – станом на 25 серпня 2022 р.;

3 етап – станом на 25 грудня 2022 р..;

4 етап – станом на 31 березня 2023 р.

Зауваги

Інформація для дослідження збиралась від публічних бібліотек усіх областей і районів окремих областей, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні.

Не збиралась інформація у т. о. Автономній Республіці Крим, м. Севастополі, Луганській області.

На 4 етапі дослідження вдалось отримати фрагментарні дані про стан публічних бібліотек у деокупованих районах Херсонської області, а також відомості з Донецької області.

З об’єктивних причин (заміновані території, неможливість потрапити до бібліотек через регулярні обстріли, відсутність зв’язку) виникали складнощі зі збором інформації про стан публічних бібліотек у Миколаївській, Харківській, Сумській, Запорізькій областях.

Дані, отримані від деяких інших областей, також не є вичерпними через складнощі в комунікації з бібліотеками територіальних громад (працівники перебувають у простої / відпустках за власний рахунок; діяльність окремих бібліотек «тимчасово призупинена» тощо).

 МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

З огляду на те, що війна в Україні триває, перші три місяці 2023 р. не додали позитивних змін для мережі публічних бібліотек.

Скорочення мережі публічних бібліотек триває. Так, якщо на момент повномасштабного російського вторгнення в Україні фактично функціонував 14 351 бібліотечний заклад (сільські, селищні, міські, обласні), то, за даними головних регіональних методичних бібліотечних центрів, станом на кінець березня 2023 р. їх кількість зменшилася до 11 990.

Слід зазначити, що про припинення або «тимчасове призупинення» діяльності бібліотек повідомляють не лише з територій, що були деокуповані або перебувають під щоденними ворожими обстрілами, а й з територій, що не відносяться до зони бойових дій. Приміром, у порівнянні з минулим роком, відбулось відчутне скорочення кількості бібліотек у Рівненській (↓145), Київській (↓89 бібліотек), Полтавській (↓13), Хмельницькій (↓12), Тернопільській (↓6), Чернівецькій (↓3), Житомирській (↓1) областях, вочевидь, внаслідок браку бюджетних коштів на утримання бібліотек у громадах.

Натомість у м. Києві та у Волинській, Миколаївській, Харківській областях кількість фактично функціонуючих публічних бібліотек залишилась незмінною, а в окремих областях зросла (хоча і не повернувся до довоєнних значень): у Вінницькій (↑9), Дніпропетровській (↑4), Закарпатській (↑5), Запорізькій (↑13), Івано-Франківській (↑13), Кіровоградській (↑9), Львівській (↑4), Одеській (↑44)  та Черкаській (↑3) областях.

Жодна публічна бібліотека не працює наразі в 16 ТГ Донеччини, 15 ТГ Херсонщини, 14 ТГ Харківщини, 6 ТГ Чернівецької області та по 1 ТГ у Закарпатській, Запорізькій, Одеській та Сумській областях.

У Дніпропетровській, Донецькій і Харківській областях організували роботу тимчасово переміщених бібліотек. Так, Центральна дитяча бібліотека КЗ «Нікопольська міська ЦБС» частково переміщена до філії №6 та продовжує обслуговувати дітей. 12 публічних бібліотек Донеччини переміщені в межах регіону (на території, підконтрольні Україні) і продовжують працювати в онлайновому форматі, а Донецька обласна бібліотека для дітей нині зареєстрована і отримала приміщення в м. Біла Церква Київської області: обслуговує користувачів онлайн, організовує мережеві акції, поступово формує бібліотечний фонд, займається проєктною діяльністю, проводить дослідження «Бібліотеки Донецької області в умовах російської збройної агресії»[1]. У форматі «мандрівної бібліотеки» функціонує нині Луганська ОУНБ, фахівці якої, перебуваючи в різних містах України, перезапустили веб-сайт бібліотеки, створюють рекомендаційні огляди літератури, проводять точкові заходи онлайн і офлайн з акцентом на неформальну освіту (курси з IT-грамотності, мовні курси) та культурні події[2], активізували комунікацію з користувачами в соціальних мережах тощо.[3]

 Зміни в мережі публічних бібліотек станом на 31 березня 2023 р. представлено в Таблиця_1_Мережа

 ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Ситуація в сфері зайнятості бібліотечних фахівців у першому кварталі 2023 р. залишалася складною.

У цей період не менш ніж 3 004 особи не змогли виконувати свої професійні обов’язки, адже через активні бойові дії, регулярні обстріли територій, руйнування домівок деякі з них були змушені піти у відпустки без збереження заробітної плати та евакуюватися в більш безпечні місця. Крім того значну частину бібліотечних працівників роботодавці перевели в  простій або ж призупинили з ними дію трудових договорів чи, навіть, розірвали їх.

Загалом від початку повномасштабних бойових дій в публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях було звільнено (розірвано трудові договори) не менш ніж з 975 особами (із них 184 особи звільнено впродовж першого кварталу 2023 р.). Найбільше фахівців (за весь період моніторингу) було звільнено в Львівській (130 осіб), Дніпропетровській (94), Закарпатській (60), Донецькій і Полтавській (по 53), Одеській (48), Харківській (47), Волинській і Житомирській (по 45), Чернівецькій (43), Івано-Франківській (36), Кіровоградській, Рівненській і Хмельницькій (по 35), Вінницькій (34).  У решті областей цей показник коливається в межах від 11 до 32 осіб.

За даними, отриманими від методичних центрів, більш, ніж утричі збільшилась кількість працівників бібліотек, з якими була призупинена дія трудових договорів – 654 особи (на попередньому етапі дослідження – 212 осіб). Утім, слід наголосити, що таке збільшення показника відбулося виключно за рахунок даних, отриманих від областей, які раніше не надавали інформацію: в Донецькій області призупинили дію трудових договорів із 334 особами, Херсонській – з 86, Миколаївській – з 61. У Харківській області впродовж перших трьох місяців нинішнього року було призупинено дію трудових договорів із 77 бібліотечними фахівцями, але цей показник має незначну тенденцію до зменшення (на кінець 2022 р. – 80). Водночас, у двох областях кількість фахівців, з якими було призупинено дію трудових договорів, зросла: в Київській області 33 (проти 17 на попередньому етапі) та в Дніпропетровській області 27 (проти – 21). У решті областей цей показник коливається в межах від 1 до 8 осіб. Слід відзначити, що в Запорізькій і Чернівецькій областях впродовж четвертого етапу дослідження не зафіксовано жодного факту розірвання або призупинення дії трудових договорів з працівниками бібліотек.

На початку 2023 р. зросла кількість працівників, що перебували у відпустках без збереження заробітної плати, – 759 осіб, що на чверть більше, ніж було зафіксовано в грудні 2022 р. (567 осіб). Збільшення цього показника відбулося також, переважно, за рахунок даних, вперше отриманих від Донецької, Миколаївської та Херсонської областей, а також через зростання кількості працівників, що перебували у відпустках за власний рахунок у Харківській (237 осіб проти 75 на попередньому етапі дослідження) і Київський областях (38 осіб проти 12 на попередньому етапі дослідження). В решті областей цей показник скоротився в 2–3 рази.

Як і раніше більш поширеним є простій. Наприкінці березня 2023 р. кількість тих, хто перебував у простої  налічувала 1 591 особу (проти 2 051 особи наприкінці 2022 р.). Загалом у переважній більшості областей цей показник демонструє тенденцію до скорочення, хоча в деяких регіонах залишається наразі доволі високим: у Харківській обл. – 498 осіб, Дніпропетровській обл. – 204, Донецькій обл. – 152, Чернігівській обл. – 133, Волинській – 130. Водночас у м. Київ і Львівській області впродовж перших трьох місяців нинішнього року жоден працівник бібліотек не перебував у простої.

Стан зайнятості працівників бібліотек на 31 березня 2023 р. представлено в Таблиця_2_Стан_зайнятостi .

 ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

На кінець березня 2023 р. відомо про 89 повністю зруйнованих бібліотечних будівель або приміщень, в яких вони були розташовані, зокрема: 30 – у Харківській обл., 28 – у Донецькій обл., 12 – у Херсонській обл., 10 – у Миколаївській обл., по 3 – у Запорізькій і Чернігівській обл., 2 – у Київській обл., 1 – у Житомирській обл.

Зростання цього показника майже вдвічі, порівняно з попереднім етапом дослідження (47 зруйнованих бібліотек), відбулося за рахунок даних, отриманих від Донецької і Херсонської областей. Упродовж перших трьох місяців 2023 р. у Миколаївській обл. було повністю знищено ще 2 бібліотеки. В решті областей факти руйнування бібліотечних будівель або приміщень, в яких вони розташовані, не зафіксовано.

На початок 2023 р. маємо загалом 298 будівель бібліотек, які були частково зруйновані / пошкоджені та потребують капітального ремонту. Серед них: 116 – Донецька обл., 72 – у Київській обл., 58 – у Харківській обл., 24 – у Херсонській обл., 8 – у Миколаївській обл., по 7 – у Запорізькій  і Чернігівській обл., 4 – Сумська обл., 3 – у Дніпропетровській обл., по 1 – у Житомирській, Одеській, Черкаській обл.

Значне зростання цього показника, порівняно з попереднім етапом дослідження (158 зруйнованих бібліотек на кінець 2022 р.), відбулося за рахунок даних, отриманих від Донецької і Херсонської областей. У більшості областей факти часткового руйнування бібліотечних будівель не зафіксовано. Виключення становлять лише Миколаївська і Сумська області, де за перші місяці 2023 р. були частково пошкоджені 1 і 3 публічні бібліотеки відповідно.

Із відкритих джерел стало відомо про численні руйнування і пошкодження і пограбування бібліотек на деокупованих територіях Херсонщини[4] (у т. ч.  про пошкодження 7 із 13 бібліотек м. Херсон,[5] а також Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара та Херсонської ОБД ім. Дніпрової Чайки).

Збільшилась і кількість публічних бібліотек, які розміщуються в будівлях, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду тощо). Наразі вона становить 304 бібліотеки, з них: 74 – у Харківській обл., 50 – у Миколаївській обл., 43 – у Київській обл., 29 – у Сумській обл., 27 – у Запорізькій обл., 21 – у Херсонській обл., 20 – у Чернігівській обл., 15 – у Житомирській обл., 13 – у Дніпропетровській обл., по 1 – у Вінницькій, Закарпатській, Одеській, Полтавській, Черкаській обл. і м. Києві.

У 2023 р. нові факти незначних пошкоджень будівель публічних бібліотек зафіксовано лише в Сумській (5), Дніпропетровській (3) та Запорізькій (1) областях.

Перелік бібліотек, що зазнали незначних пошкоджень станом на кінець березня 2023 р., представлено в Додатку 1В.

За перші три місяці 2023 р. окремим міським і сільським ТГ вдалося здебільшого, за кошти місцевих бюджетів і спонсорів, а також за допомогою волонтерів відремонтувати і відновити роботу ще 16 будівель, в яких розміщувалися публічні бібліотеки, що зазнали різного ступеню пошкоджень через ворожі артилерійські та ракетні обстріли впродовж 2022 р. Серед них: по 4 бібліотеки – в Житомирській і Харківській, по 3 бібліотеки в Дніпропетровській і Сумській, 2 – у Херсонській, 1 – у Чернігівській областях.

Загалом наразі із 602 бібліотек, що були частково зруйновані або зазнали незначних пошкоджень, відновлено роботу 96 закладів, зокрема: 38 – у Київській обл., по 12 – у Сумській і Чернігівській обл., 9 – Дніпропетровській обл., 5 – у м. Києві та Житомирській обл., 4 – у Харківській і Черкаській, 3 – у Запорізька, 2 – у Херсонській, по 1 бібліотеці – в Полтавській та Рівненській областях.

Втрати матеріально-технічної бази публічних бібліотек на кінець березня 2023 р. представлено в Таблиця_3_Втрати_МТБ_будiвлi

Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель бібліотеки втрачають і свої матеріально-технічні засоби (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).

Станом на кінець березня 2023 р. часткових втрат зазнали 210 бібліотек (на кінець 2022 р. – 131). Найбільше таких закладів наразі в Київській (72), Донецькій (32), Харківській (30), Миколаївській (17) і Чернігівській (11) областях.

Загалом 141 бібліотека внаслідок військової агресії втратила всі матеріально-технічні засоби (на кінець 2022 р. – 84). З низ: 66 бібліотек – у Харківській обл., 40 – у Донецькій, 16 – у Херсонській, 9 – у Миколаївській, 4 – у Чернігівській, 3 – Запорізькій, 2 – у Київській, 1 – у Житомирській областях.

Втрати матеріально-технічних засобів публічних бібліотек на кінець березня 2023 р. представлено в Таблиця_4_Втрати_МТЗ

Упродовж досліджуваного періоду в двох областях зросла кількість закладів, які зазнали втрат бібліотечних фондів. Так, у Миколаївській обл. кількість закладів, що частково втратили бібліотечні фонди, з 5 (у 2022 р.) збільшилась до 29 (станом на кінець березня 2023 р.), а тих, що втратили всі бібліотечні фонди – з 8 до 10 бібліотек. У Сумській обл. до 8 бібліотек, що втратили свої фонди в 2022 р. додалися ще 2 заклади. В решті областей цей показник не змінився.

Загалом, станом на кінець березня 2023 р. можемо констатувати, що частину своїх документних ресурсів втратили 358 бібліотек (проти 178 у 2022 р.), а жодного документа не зберіглося в 93 бібліотеках (проти 50 у 2022 р.). Збільшення обох показників майже вдвічі відбулось за рахунок додавання даних від Донецької та Херсонської областей, де всі фонди втратили відповідно 28 і 13 бібліотек, а часткових втрат зазнали відповідно  116 і 36 закладів.

Орієнтовний сукупний обсяг втрат бібліотечного фонду, що зазнали ПБ унаслідок військової агресії наразі становить 187 052 пр.  Утім, цей показник не є повним, адже такі дані подали лише Житомирська, Запорізька, Кіровоградська і Чернігівська області. В решті областей, де є постраждалі бібліотеки, обсяг втрат бібліотечних фондів станом на кінець березня не встановлено через неможливість проведення їхньої інвентаризації з об’єктивних причин.

Втрати бібліотечних фондів публічних бібліотек на кінець березня 2023 р. представлено в Таблиця_5_Втрати_БФ

Не зважаючи на складні воєнні умови і нестачу фінансування, постраждалі бібліотеки Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Миколаївщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Чернігівщини шукають шляхи поновлення своїх документних ресурсів, активно залучаючи жителів громад і меценатів, долучаючись до акцій зі збору книжок, що організовують бібліотеки, благодійні фонди, громадські організації та ін.

Значну взаємопідтримку в поновленні фондів постраждалим бібліотекам надали ОУНБ, ОБД та ОБЮ міст Вінниця, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Київ, Львів, Рівне, Тернопіль, а також Науково-технічна бібліотека НУ «Львівська політехніка», які організували акції зі бору книжок («Книжкова естафета», «Тернопіль – бібліотека – Маріуполь», «Українська книга – українській Херсонщині», «Книги для нескорених», «Книжкова ʺвалентинкаʺ для Чорнобаївки»).

Розуміючи важливість якомога скорішого відновлення бібліотечних фондів і наповнення їх українськомовною літературою, до благодійного збору книг долучилось багато вітчизняних видавництв («ArtBooks», «ArtHuss», «Вавилонська Бібліотека», «Видавець Олександр Савчук», «Видавництво Старого Лева», «Відкриття», «Віхола», «Vivat», «Дуліби», «Дух і літера», «Книги – ХХІ», «Книголав», «Комора», «Ліра – К», «Наш формат», «Нора друк»,  «Pabulum», «Рідна мова», «Основи», «Скаді», «Фоліо»), а також українські письменники (Андрій Кокотюха, Андрій Плесконос, Володимир Єрмоленко, Іван Андрусяк, Людмила Охріменко, Максим Ситніков, Марина Маркс, Марина Гримич, Олександр Ігнатенко, Павло Дима, Степан Процюк, Тетяна Огаркова, Тетяна Терен, британський журналіст і письменник Ед Вулліамі, а також журналістки видань «Локальна історія» та «Читомо».

Суттєву допомогу в збиранні книжок для постраждалих бібліотек надали (і продовжують надавати) неурядова організація PEN Ukraine, Акціонерне товариство «Приватбанк», Благодійний фонд «Бібліотечна країна», Мережа відкритих освітніх і культурних центрів «Гончаренко центр», Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал», Державний комітет телебачення та радіомовлення України, Харківський літературний музей, Полтавська академія неперервної освіти, АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», Всеукраїнський конкурс молодих композиторів імені Бориса Лятошинського та ін.[6]

 ОРІЄНТОВНИЙ РОЗМІР ЗБИТКІВ

Процес визначення розміру збитків (у тис. грн), нанесених публічним бібліотекам внаслідок  російської збройної агресії, триває. Наразі надати вичерпну і достовірну інформацію з цього питання не є можливим, адже визначення розміру збитків ускладнено низкою об’єктивних факторів, зокрема таких, як: відсутність доступу до численних бібліотечних закладів і можливість дізнатись про стан бібліотек лише зі слів бібліотекарів; незавершеність інвентаризації бібліотечних фондів, а також роботи комісій, що фіксують пошкодження і втрати бібліотек, тощо.

Станом на кінець березня 2023 р. орієнтовний розмір втрат, завданих публічним бібліотекам оцінюється не менше, ніж у 66,6 млн грн. (у 2022 р. – 66 млн грн). У Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях обсяг збитків ще не встановлено.

Гостро і в значному обсязі потребують фінансової допомоги бібліотеки Чернігівщини (≈54,3 млн грн, у т. ч. 1,2 млн на відновлення фондів), Київщини (≈5,4 млн грн, у т. ч. 900 тис. на відновлення фондів), Сумщини (≈2,6 млн грн), Дніпропетровщини (≈ 1,7 млн грн, у т. ч. 85 тис. на відновлення фондів), Житомирщини (≈ 1,5 млн грн, у т. ч. 22 тис. на відновлення фондів). Бібліотеки Вінниччини, Закарпаття, Черкащини та м. Києва зафіксували розмір втрат орієнтовно в межах від 100 до 460 тис. грн.

Орієнтовний розмір збитків публічних бібліотек на кінець березня 2023 р. представлено в Таблиця_6_Обсяги_збиткiв

 ВИСНОВКИ

Наслідки російського повномасштабного вторгнення в Україну вже понад рік негативно впливає на бібліотечну галузь: сотні зруйнованих і пошкоджених будівель бібліотек (у т. ч. в областях, що не потрапили в зону бойових дій), десятки тисяч примірників знищених агресором бібліотечних фондів, призупинення діяльності закладів і обмеження бібліотечного обслуговування на прифронтових територіях тощо.

1. Продовжується скорочення мережі публічних бібліотек. За рік повномасштабної війни було припинено або «тимчасово призупинено» діяльність не менше ніж 2 361 бібліотеки (без урахування даних із тимчасово окупованих, прифронтових територій та частини громад Донецької, Херсонської, Рівненської, Сумської, Черкаської областей).
2. Погіршується кадрове забезпечення галузі. Від початку повномасштабних бойових дій у публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було звільнено не менш ніж 975 осіб. З різних причин не працювало (відпустка без збереження заробітної плати, простій, призупинення трудового договору) загалом не менше 3 004 працівника.
3. Продовжується руйнування матеріально-технічної бази бібліотек та втрата бібліотечних фондів. Станом на кінець березня 2023 р. доступна інформація про 89 повністю зруйнованих бібліотечних будівель, 298 будівель, що зазнали значних пошкоджень та потребують капітального ремонту, та 304 бібліотеки, які розміщувалися / розміщуються в будівлях, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду тощо). Водночас, 96 закладам вдалося (переважно за рахунок місцевих бюджетів і волонтерської допомоги) відновити свою роботу після ремонту будівель або після переміщення в інші приміщення. Є втрати і матеріально-технічних засобів (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо). Так, часткових втрат зазнали 210 бібліотек, а 141 – залишилися без жодних технічних засобів; 358 бібліотек втратили частину своїх документних ресурсів, а в 93 не збереглося жодного документа. За попередніми підрахунками загальні втрати бібліотечних фондів наразі становлять 187 052 примірника.

Визначення розміру збитків, нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, ще триває, але наразі можна констатувати, що вони є не меншими, ніж 66,5 млн грн., у т. ч. 2,2 млн грн. – бібліотечні фонди.

Звіт підготувала:

Валентина Здановська,

головний бібліотекар НМВ

НБУ імені Ярослава Мудрого

[1] Василенко Ю. Донецька обласна бібліотека для дітей: втрати, здобутки, бачення майбутнього // Бібл. планета. – 2023. – №1. – С. 12–15.

[2] Масюк М. Бібліотека без книг. Як бібліотекарі з Луганщини відновили роботу в евакуації. – Режим доступу:  https://zaxid.net/statti_tag50974/.

[3] Моісєєва С. Мандрівна бібліотека: рецепт виживання після двох окупацій // Бібл. планета. – 2022. – №3. – С. 8–10.

[4] Бібліотеки деокупованої Херсонщини / Тетяна Сватула. – Режим доступу: 17 березня

[5] Як бібліотеки Херсона працюють після окупації:  колектив зустрічає відвідувачів , відновлює  книжкові фонди, проводять заходи – онлайн та офлайн. – Режим доступу: https://pivdenukraine.com.ua/2023/04/19/biblioteki-xersona-vidnovlyuyut-svoyu-robotu-pislya-okupaci%D1%97-video/?fbclid=IwAR16MwEwMF7fA7zNGRmC7zFllnau2AOS-QBjolYkXm-YmgD7mQ0Z1RzBu5w

[6] Як бібліотеки поповнюють фонди під час війни / Валентина Горчинська. – Режим доступу: https://oth.nlu.org.ua/?p=7265