Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого проведено 11 етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», метою якого є моніторинг стану публічних бібліотек регіонів під час російської збройної агресії станом на 31.12.2024 року та аналіз її впливу на діяльність публічних бібліотек України.
Черговий етап дослідження проводився шляхом опитування головних регіональних методичних бібліотечних центрів – обласних універсальних наукових бібліотек, Київської обласної бібліотеки для дітей, Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, Донецької обласної бібліотеки для дітей.
Результати попередніх етапів опубліковані в блозі «Публічна бібліотека територіальної громади»:
10-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=10493
9-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9969
8-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9475
7-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8854
6-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8301
5-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8081
4-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7627
3-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7102
2-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6550
1-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6096
До опитування на XI етапі дослідження долучились сільські, селищні, міські та обласні бібліотеки, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні.
З об’єктивних причин (регулярні обстріли, заміновані території та неможливість потрапити до бібліотек, перебування працівників у простої / відпустках за власний рахунок, відсутність зв’язку, «тимчасово призупинення» діяльності окремих бібліотек тощо) виникали складнощі зі збором достовірної інформації про збитки, завдані публічним бібліотекам Донеччини, Запоріжжя, Луганщини, Миколаївщини, Харківщини, Херсонщини.
Від Житомирської області було отримано дані лише про 265 бібліотек (45 %) (за формою звітності № 6-НК (зведена) (річна) «Зведений звіт про діяльність публічних бібліотек» у регіоні станом на 31.12.2023 р. функціонувало 587 публічних бібліотек). Таким чином, під час XI етапу дослідження опрацьовано інформацію з 11 802 публічних бібліотек.
МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Мережа публічних бібліотек (ПБ) продовжує зазнавати руйнівного впливу. Із початку повномасштабного вторгнення та станом на кінець 2024 р. кількість фактично функціонуючих ПБ постійно скорочується. Наразі кількість ПБ, що обслуговують користувачів, налічує 11 802 заклади із 14 351, що фактично функціонував до початку повномасштабного вторгнення. Загалом у III кв. 2024 р. на 40 закладів менше стало працювати в Донецькій (5), Кіровоградській (16), Львівській (2), Сумській (10), Тернопільській (6), Харківській (1) областях. Водночас дещо збільшилась кількість функціонуючих ПБ у Дніпропетровській (+2), Закарпатській (+13), Полтавській (+3) областях. У решті регіонів кількість ПБ, що обслуговують користувачів, є сталою.
Упродовж 2022–2024 рр. внаслідок воєнних дій мережа ПБ скоротилася на 17,7%.
Станом на 31 грудня 2024 р. жодна ПБ не працювала загалом у 74 територіальних громадах (на попередньому етапі – 69 ТГ). Найбільше громад, де не функціонує жодна ПБ, у Луганській обл. (20), Донецькій (11), Харківській (10), Запорізькій та Херсонській областях (по 8), Чернівецькій (6). У Закарпатській, Одеській, Дніпропетровській, Сумській та Тернопільській областях цей показник не перевищує 1–2 ТГ. Зміни в мережі публічних бібліотек станом на кінець 2024 р. представлено в табл. 1.
50 ПБ, що перебували на прифронтових територіях, були переміщені у межах своїх областей до інших будівель/приміщень. Здебільшого це також бібліотеки Донеччини (37), Луганщини (9), Харківщини (3), Сумщини (1). Упродовж IV кв. 2024 р. на Донеччині через бойові дії, постійні обстріли ворогом та пошкодження інфраструктури припинили свою роботу 10 ПБ, що були раніше переміщені у межах області або працювали онлайн.
Таблиця_1Зміни в мережі публічних бібліотек (ПБ) на кінець 2024 р.
ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Російсько-українська війна створила надзвичайні виклики для ринку праці, зокрема: дифіцит кадрів унаслідок міграції, внутрішнього переміщення та мобілізації; скорочення вакансій; окупацію частини територій тощо.
Ситуація в сфері зайнятості бібліотечних фахівців також залишається стабільно складною.
Станом на кінець 2024 р. не мали можливості з об’єктивних причин виконувати свої професійні обов’язки не менш ніж 1 786 фахівців, з них: 570 – перебували у відпустках без збереження заробітної плати; 486 – перебували у простої; 730 – фахівці, з якими була призупинена дія трудових договорів.
Від початку повномасштабного вторгнення в публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, трудові договори були розірвані не менш ніж з 3 682 особами (з них 327 – за останній квартал 2024 р.).
Найбільше фахівців, з якими було розірвано трудові договори за весь період моніторингу, зафіксовано в Луганській (387 осіб (цифра не остаточна)), Львівській (371), Кіровоградській (309), Полтавській (208), Одеській (205), Херсонській (196), Дніпропетровській (191), Харківській (185), Миколаївській (176), Донецькій (175), Тернопільській (135), Сумській (132), Волинській (126) і Чернівецькій (125) областях. Стан зайнятості працівників ПБ на кінець 2024 р. представлено в табл. 2.Таблиця_2Стан зайнятості працівників публічних бібліотек (ПБ) на кінець 2024 р.
Аналіз ситуації в сфері зайнятості бібліотекарів упродовж 2022–2024 рр. свідчить, що якщо наприкінці 2022 р. частка фахівців, з якими були розірвані трудові договори, складала 3%, то наприкінці 2024 р. цей показник зріс до майже до 17%.
ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
За інформацією Міністерства культури та стратегічних комунікацій України станом на 25 грудня 2024 р. збитків зазнали 2 156 закладів культури, з них 382 – знищені (17,7%).[1] Найчисельніша група об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, – клубні заклади (48,3% від загальної кількості закладів культури, які зазнали збитків). На жаль ПБ посідають друге місце – 35%.
За даними XI етапу дослідження, що проводить НБУ імені Ярослава Мудрого, станом на кінець 2024 р. було повністю зруйновано 194 бібліотечну будівлю або приміщення, в яких розташовувались ПБ. Це на 13 закладів більше, ніж на попередньому етапі дослідження. Черговими жертвами ворога стали 5 ПБ у Донецькій, 4 ПБ у Сумській, 3 ПБ у Запорізькій, 1 ПБ у Луганській областях.
Загалом за весь час моніторингу ворогом були зруйновані та не підлягають відновленню ПБ: Донецька обл. – 61, Харківська обл. – 53; Херсонська обл. – 25, Миколаївська обл. – 16, Запорізька обл. – 15, Сумська обл. – 8, Чернігівська обл. – 5, Луганська обл. – 5, Київська обл. – 4, Житомирська обл. – 1, Дніпропетровська обл. – 1.
Ще 420 бібліотек були частково зруйновані/пошкоджені та потребують капітального ремонту.
Дещо збільшилась і кількість ПБ, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, ремонт даху, фасаду тощо). Таких бібліотек нині налічується загалом 467 (+27 за звітній період).
Упродовж жовтня-грудня 2024 р. зазнали незначних пошкоджень будівлі ПБ Сумщини (+12), Хмельниччини (+6), Запоріжжя (+3), Харківщини (+2), Чернігівщини (+2), Дніпропетровщини і Полтавщини (по 1 ПБ).
Динаміка руйнувань і пошкоджень українських ПБ упродовж 2022–2024 рр. в умовах широкомасштабного вторгнення свідчить про те, що: кількість бібліотек, шо були зруйновані і не підлягають відновленню збільшилась у 4 рази; тих, що були частково зруйновані й потребують капремонту – вдвічі, а кількість бібліотек, що зазнали незначних пошкоджень, – в 1,7 рази.
Із 887 ПБ бібліотек, що були частково зруйновані або зазнали незначних пошкоджень через ворожі артилерійські та ракетні обстріли, на кінець 2024 р. вдалося відновити роботу 195 закладів (22%).
ПБ відновлюють свою роботу, здебільшого, після ремонту приміщень, в яких вони перебували. Упродовж жовтня–грудня 2024 р. у восьми областях ремонтні роботи були проведені за рахунок місцевих бюджетів, ще в трьох – за рахунок субвенцій з державного бюджету. Частка зарубіжних грантів та волонтерська допомога є досить незначною. В той же час, якщо в громаді бракує ресурсів для проведення ремонтних робіт, то діяльність бібліотек облаштовують у приміщеннях інших книгозбірень або будинків культури, центрів дитячої творчості, навчальних закладів, старостатів, церков, модульних будинків тощо.
Наприкінці 2024 р. після проведення ремонтних робіт відновили роботу бібліотеки КУ МПБС в трьох районах м. Запоріжжя; КЗ «Киселівська сільська бібліотека» Чорнобаївської сільської ради та Відділ з питань бібліотечної діяльності КЗ «Нововоронцовський ЦКіД» Нововоронцовської ТГ (Херсонська обл.); бібліотека сімейного читання – філія Старокостянтинівської міської ТГ (Хмельницька обл.).
Після переміщення до будівлі ВеликоКостромського старостату Зеленодольської міської ТГ відновила роботу ВеликоКостромська сільська бібліотека КЗ «Великокостромський центр культури і дозвілля» (Дніпропетровська обл.). Загалом діяльність ПБ в умовах широкомасштабної війни відображена на сторінках фахових періодичних видань, а також у виданнях, що продовжуються, та результатах моніторингових досліджень.[1]
Таблиця_3 Втрати матеріально-технічної бази публічних бібліотек (ПБ) на кінець 2024 р.
Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель публічні бібліотеки продовжують втрачати свої матеріально-технічні засоби (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).
Станом на кінець 2024 р. загалом часткових втрат МТЗ зазнали 355 ПБ (+17 упродовж жовтня–грудня н. р.). Це, переважно, публічні бібліотеки Харківщини (97), Київщини (72), Херсонщини (63), Донеччини (46), Миколаївщини (27), Сумщини (15), Запоріжжя (15), Чернігівщини (11).
Всі матеріально-технічні засоби станом на кінець 2024 р. втратили 553 ПБ (+13 упродовж жовтня–грудня).
Дані про втрати матеріально-технічних засобів у бібліотеках населених пунктів Херсонщини та Миколаївщини, що були затоплені внаслідок підриву ворогом у червні 2023 р. Каховської ГЕС, наразі залишаються не відомими. Втрати матеріально-технічної бази ПБ на кінець 2024 р. представлено в Таблиця_4 Втрати матеріально-технічних засобів публічних бібліотек (ПБ) на кінець 2024 р.
БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ
Регулярні обстріли цивільної інфраструктури українських міст, сіл і селищ і, як наслідок, пожежі та руйнування приміщень бібліотек спричиняють втрату бібліотечних фондів ПБ. Упродовж жовтня–грудня 2024 р. до переліку бібліотек, які втратили всі свої документні ресурси, додалися 6 ПБ у Сумській, 5ПБ у Донецькій, 1 ПБ в Запорізькій областях.
Загалом, станом на кінець 2024 р. можемо констатувати, що всі бібліотечні фонди втратили 477 ПБ.
Ще 464 ПБ втратили частину своїх документних ресурсів (+19 за звітній період), з них: 10 ПБ у Донецькій, 6 ПБ у Харківській, 2 ПБ у Запорізькій, 1 ПБ у Херсонській областях.
Моніторинг ситуації щодо втрати публічними бібліотеками їхніх фондів упродовж 2022–2024 рр. свідчить, що кількість тих закладів, що були позбавлені ворогом всіх бібліотечних фондів, за час війни збільшилась в 11 разів, а кількість ПБ, що зазнали часткових втрат – у 2,5 рази.
Наразі визначити обсяг втрачених видань вдалося лише в Дніпропетровській, Київській, Сумській, Хмельницькій та Чернігівській областях. Частково відомі обсяги втрат у Запорізькій та Луганській областях.
У решті бібліотек, що стали жертвами артиллерийских і ракетних обстрілів, а також підтоплення/повного затоплення окремих територій у Херсонській і Миколаївській областях внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, провести інвентарізацію бібліотечних фондів не є можливим з обєктивних причин.
Втім, співставлення даних про бібліотеки, що були зруйновані та не підлягають відновленню, із даними, зафіксованими в електронній системі моніторингу ЕСМАР, дає можливість припустити, що внаслідок російської збройної агресії впродовж 2022–2024 р. орієнтовно втрачено 4 млн 760 тис. примірників бібліотечного фонду, без урахування видань, втрачених унаслідок руйнування і пограбування Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара.
Таблиця_5 Втрати бібліотечних фондів публічних бібліотек на кінець 2024 р.
Не зважаючи на складні воєнні умови і нестачу фінансування, постраждалі бібліотеки Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Миколаївщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Чернігівщини шукають шляхи поновлення своїх документних ресурсів, активно залучаючи жителів громад і меценатів.
Як і раніше, значну допомогу в поновленні фондів постраждалим бібліотекам надають: Український інститут книги; Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів; національні, державні, обласні бібліотеки (через свої обмінно-резервні фонди); благодійні фонди; Український ПЕН і Міжнародний ПЕН; численні українські видавництва; дипломатичні представництва окремих держав в Україні; приватні ініціативи та спільноти книголюбів у соціальних мережах.
Завдяки цьому бібліотеки отримують твори класиків і сучасних українських та зарубіжних письменників, книги з історії України, державотворення тощо.
ОРІЄНТОВНИЙ РОЗМІР ЗБИТКІВ
Допоки триває російсько-українська війна процес визначення розміру збитків (у тис. грн), нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, триває. Наразі надати вичерпну і достовірну інформацію з цього питання не є можливим, адже організація роботи комісій, що фіксують пошкодження і втрати бібліотек, та проведення інвентаризації бібліотечних фондів сьогодні ускладнено низкою об’єктивних факторів, про які йшлося вище.
Станом на кінець 2024 р. орієнтовний розмір збитків, завданих публічним бібліотекам, оцінюється не менше ніж у 111 млн грн (на попередньому етапі 74,5 млн грн), у т. ч. 39, 6 млн грн – збитки, завдані внаслідок знищення чи пошкодження бібліотечних фондів. Збільшення цих показників відбулося за рахунок відомостей, наданих Луганською ОУНБ, які раніше не були відомі. У Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях обсяг збитків не встановлено.
Говорити про остаточні підрахунки збитків у окремих регіонах завчасно, але це як мінімум: Чернігівська обл. ≈55 млн грн, у т. ч. 1,2 млн вартість фондів; Луганська обл. ≈ 36,5 млн грн (вартість втрачених фондів), Київська обл. ≈7,95 млн грн, у т. ч. 1,4 млн грн вартість фондів; Сумська обл. ≈ 4 млн грн., у т. ч. 354 тис. вартість фондів; Дніпропетровська обл. ≈ 3,8 млн грн, у т. ч. 87 тис. вартість фондів; Житомирська обл. ≈ 1,7 млн грн, у т. ч. 22 тис. вартість фондів; Хмельницька обл. ≈ 964 тис. грн, у т. ч. 40 тис. вартість фондів. У бібліотеках Вінниччини, Закарпаття, Черкащини та м. Києва орієнтовний розмір збитків зафіксовано на рівні до 465 тис. грн.
ВИСНОВКИ
Протягом четвертого кварталу 2024 р. кількість публічних бібліотек, які зазнали втрат внаслідок російської збройної агресії, передбачувано збільшилася.
Так, станом на 31.12.2024 р. повністю зруйновано ворогом 194 ПБ (на попередньому етапі дослідження – 181). Ще 877 бібліотек (у т.ч. в областях, що не відносяться до зони бойових дій) зазнали різного ступеня пошкоджень, втратили бібліотечне обладнання та десятки тисяч примірників знищених агресором бібліотечних фондів, призупинили свою діяльність і обмежили бібліотечне обслуговування на прифронтових територіях тощо. Загалом по країні нині не функціонує жодна ПБ у 70 територіальних громадах. Водночас, 195 бібліотекам із тих, що були раніше частково зруйновані, вдалося відновити свою діяльність.
Упродовж 2022–2024 рр. кількість бібліотек, шо були зруйновані і не підлягають відновленню збільшилась у 4 рази; частково зруйнованих – вдвічі, а кількість бібліотек, що зазнали незначних пошкоджень, – в 1,7 рази.
Зросла кількість ПБ, що повністю втратили свої матеріально-технічні засоби – 553, а також тих ПБ, що втратили матеріально-технічні засоби частково – 355 ПБ.
Руйнування приміщень ПБ спричиняє втрату не лише матеріально-технічних засобів бібліотек, а й документних ресурсів. Усі свої фонди втратили 477, часткових втрат зазнали 464. За приблизними підрахунками станом на кінець 2024 р. загальний обсяг втрачених документів зруйнованих ПБ становить 4 млн 760 тис. примірників. Динаміка втрати ПБ їхніх фондів упродовж 2022–2024 рр. свідчить, що кількість тих закладів, що були позбавлені ворогом всіх бібліотечних фондів, за час війни збільшилась в 11 разів, а кількість ПБ, що зазнали часткових втрат – у 2,5 рази.
Проблемним залишається кадрове забезпечення галузі. Від початку повномасштабних бойових дій у публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було розірвано трудові договори не менш ніж із 3 682 особами.
Визначення розміру збитків, нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, ще триває, але наразі можна констатувати, що вони є не меншими, ніж 111 млн грн. (без урахування втрат в Луганській обл.), у т. ч. 39,3 млн грн. (з урахуванням Луганської обл.) припадає на бібліотечні фонди.
[1] Бакаєва Г. Стан бібліотек Харківської області в реаліях війни // Бібл. планета. – 2024. – №1. – С. 11–15.
Бібліотеки Харківщини в реаліях війни : бібл. дайджест Харк. обл. універс. наук. б-ка ; ред.-уклад. Н.М. Грачова. – Харків : ХОУНБ, 2024. – 14 с.
Бібліотеки Житомирщини в умовах російської збройної агресії [Електронний ресурс] : (за результатами дослідж.) / КЗ «Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олега Ольжича», Наук.-метод. від. ; [уклад.:
Г. Г. Козаченко, О. О. Ковальчук]. – Режим доступу: https://www.lib.zt.ua/ua/published/node/12624.
Белібова Т. Бібліотеки для дітей м. Миколаєва як соціальні центри громади під час воєнних дій // Бібл. форум: історія, теорія, практика. – 2024. – №1. – С. 2–4.
Дем’яненко Л. Українські бібліотеки в умовах російської агресії: актуальні проблеми та перспективи розвитку // Вісн. Кн. палати. – 2024. – № 9. – С. 18–24.
Крижановська Н. «Мандрівний хаб стійкості» на Херсонщині // Бібл. форум: історія, терія, практика. – 2024. – №2. – С. 18–19.
Літашова А. Мандрівна бібліотека: досвід виживання і життя Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки // Бібл. форум: історія, теорія, практика. – 2024. – №3. – С.2–5.
Літвак О. Бібліотеки Запорізької області: чи можливий розвиток під час війни? // Бібл. планета. – 2024. – №1. – С. 15–17.
Петренко Н. Бібліотека в прифронтовому регіоні: історії інформаційного спротиву // Бібл. форум: історія, теорія, практика. – 2024. – №3. – С.2–5.
Російський наступ на українські бібліотеки: Моніторингове дослідження щодо наслідків обстрілів російською армією об’єктів бібліотечної інфраструктури в період з 24 лютого 2022 року по 15 листопада 2023 року // Луганськ. обл. правозахисн. центром «Альтернатива». – Режим доступу: https://www.alterpravo.org.ua/wp-content/uploads/2021/10/Rosijskij-nastup-na-ukrainski-biblioteki_ukr.pdf.
Сватула Т. Незламна Херсонщина // Бібл. планета. – 2024. – №4. – С.
Тумасова К. Робота бібліотек Покровської громади в умовах воєнного стану: пріоритети діяльності // Бібл. планета. – 2024. – №2. – С. 9–11.
Фіксація подій російсько-української війни: аналітичний огляд діяльності обласних універсальних наукових бібліотек України за 2022–2023 рр. [Електронний ресурс]. Вип. 1: Бібліогр. аспект / Нац. іст. б‑ка
України ; [підгот. Марина Цінська]. – Режим доступу: https://nibu.kyiv.ua/media/uploads/2024/04/25/ogliad_ch_1_full_3EY1XC0.pdf
[1] https://mcsc.gov.ua/news/2156-obyektiv-kulturnoyi-infrastruktury-zaznaly-poshkodzhen-chy-rujnuvan-cherez-rosijsku-agresiyu/