ПБ України в умовах російської збройної агресії: результати VІІ етапу дослідження

Упродовж жовтня–грудня 2023 р. Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого було проведено 7 етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», метою якого є  моніторинг стану публічних бібліотек регіонів (сільських, селищних, міських, обласних)  під час російської збройної агресії та аналіз її впливу на діяльність публічних бібліотек України.

Результати попередніх етапів опубліковані в блозі «Публічна бібліотека територіальної громади», рубрика – Статистика і аналітика.

Інформація збиралась від публічних бібліотек, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні.

МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Закінчується другий рік повномасштабного вторгнення росії в Україну. Обстріли ворогом цивільної інфраструктури українських міст, сіл і селищ стали регулярними і більш інтенсивними, що дуже негативно позначилося, в тому числі, і на об’єктах культурної інфраструктури.

За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України станом на 25 грудня 2023 р. унаслідок повномасштабної російської агресії зазнали збитків 1 907 закладів культури, з них 306 – знищено (16%).[1]

Руйнівний вплив війни відчули на собі й українські бібліотеки різних типів і видів, зокрема і мережа публічних бібліотек (ПБ). Із початку повномасштабного вторгнення та впродовж 2023 р. кількість фактично функціонуючих ПБ систематично скорочувалась, що пояснювалось руйнуванням приміщень бібліотек, регулярними обстрілами, заміновуванням територій, звільненням або перебуванням бібліотекарів у простої, браком фінансування. Однак в останньому кварталі цього року кількість бібліотек, що обслуговували користувачів, дещо збільшилась і наразі становить 12 162 заклади із 14 351, що фактично функціонував до початку повномасштабного вторгнення.

Детальний аналіз цього показника показав, що кількість функціонуючих бібліотек є більш-менш сталою у Вінницькій, Волинській, Запорізькій і Херсонській (без урахування тимчасово-окупованих територій), Івано-Франківській, Київській, Миколаївській, Одеській, Чернівецькій, Чернігівській областях і м. Києві.

Упродовж останнього кварталу 2023 р. дещо зменшилась кількість функціонуючих ПБ у Дніпропетровській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Тернопільській областях.

 Станом на кінець 2023 р. жодна ПБ не працювала загалом у 42 територіальних громадах, зокрема Донецькій (10), Херсонській (10), Харківській (8), Чернівецькій (7), Закарпатській (1), Одеській (1), Сумській (1) областях.

25 бібліотек, що були частково зруйновані, наразі переміщені до інших будівель / приміщень у межах своїх областей. Так, Середино-Будська публічна бібліотека (Сумська обл.), що була частково зруйнована влітку цього року, переміщена у будівлю бібліотеки-філії для дітей, яка менш постраждала. Обидві бібліотеки за можливості намагаються забезпечувати інформаційні потреби користувачів.

Милівська сільська бібліотека Милівської ТГ Херсонської області, бібліотечний фонд якої майже весь знищено, переміщена в будівлю церкви, де бібліотекар намагається підтримувати жителів громади і забезпечувати їхні інформаційні потреби книжками, що вціліли після обстрілів.

За інформацією офіційного телеграм-каналу Херсонської ОВА[2] в селі Олександрівка на Херсонщині, в якому вціліли лише 15 житлових будинків, завдяки міжнародній благодійній організації запрацювала бібліотека. В модульному будиночку є полиці з книгами, які надсилали з усіх куточків України, диванчик та столи. Незабаром з’явиться інтернет, щоб діти могли й навчатися дистанційно.

На Харківщині призупинила діяльність Русько-Лозівська бібліотека Дергачівської громади Харківського району – її приміщення забрали під гуманітарний штаб. Бібліотечний фонд перевезено до Дергачівської публічної бібліотеки та бібліотеки Русько-Лозівського ліцею.

У Дніпропетровській області організовано роботу тимчасово переміщеної Центральної дитячої бібліотеки КЗ «Нікопольська міська ЦБС» (частково переміщена до філії №6), яка продовжує обслуговувати дітей.

У межах території Донеччини, що підконтрольна Україні, переміщеними є 23 ПБ, які продовжують працювати в онлайновому форматі. Зокрема, Донецька обласна бібліотека для дітей нині зареєстрована і отримала приміщення в м. Біла Церква Київської області: обслуговує користувачів онлайн, організовує мережеві акції, поступово формує бібліотечний фонд, займається проєктною діяльністю, проводить дослідження «Бібліотеки Донецької області в умовах російської збройної агресії».

У форматі «мандрівної бібліотеки» продовжує функціонувати Луганська ОУНБ, фахівці якої, перебуваючи в різних містах України, перезапустили веб-сайт бібліотеки, створюють рекомендаційні огляди літератури, проводять точкові заходи онлайн і офлайн з акцентом на неформальну освіту (курси з IT-грамотності, мовні курси) та культурні події, активізували комунікацію з користувачами в соціальних мережах тощо.

В дистанційному форматі функціонує нині Херсонська ОУНБ ім. Олеся Гончара. Для своїх користувачів, які нині живуть у різних куточках України і за кордоном, бібліотекарі регулярно проводять соціокультурні та просвітницькі заходи, організовано онлайн-навчання бібліотекарів, продовжується проектна діяльність.

З огляду на те, що будівля Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки розташована в зоні активних бойових дій та не є придатною для обслуговування користувачів і виконання працівниками своєї поточної роботи (пошкоджена газова мережа системи автономного газового опалення, відсутнє  електроживлення та інтернет), книгозбірня лише в другому півріччі 2023 р. змогла забезпечити роботу сервера, надати користувачам доступ до сайтів та налагодити обслуговування користувачів у дистанційному форматі.

Про те, як функціонують ці та інші публічні бібліотеки в умовах війни, бібліотекарі інформують на сторінках журналу «Бібліотечна планета» та в соціальних мережах.[3]

Зміни в мережі публічних бібліотек станом на кінець 2023 р. представлено в Таблиця 1

ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Ситуація в сфері зайнятості бібліотечних фахівців залишалася складною, хоча упродовж 2023 р. прослідковувалась тенденція до скорочення чисельності тих фахівців, які з об’єктивних причин не мали можливості виконувати свої професійні обов’язки, – від 2 621 особи в першому півріччі до 1 638 осіб у кінці року (проти 2 830 осіб у 2022 р. (див. Діаграму 1)). Із них: перебували у відпустках без збереження заробітної плати – 473 особи, перебували у простої – 563 особи (утричі менше за аналогічний показник 2022 р.), з якими була призупинена дія трудових договорів – 602 особи (утричі більше за аналогічний показник 2022 р.).

 Загалом від початку повномасштабних бойових дій в публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях було звільнено (розірвано трудові договори) не менш ніж з 1 984 особами (з них 407 – в IV кв. 2023 р.). Найбільше фахівців (за весь період моніторингу) було звільнено у Львівській (268 осіб), Полтавській (130), Одеській (112), Тернопільській (102), Миколаївській (99), Херсонській (98), Дніпропетровській (93), Донецькій (90).

Стан зайнятості працівників бібліотек на кінець 2023 р. представлено в Таблиця 2.

ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Станом на кінець 2023 р. відомо про 131 повністю зруйновані бібліотечні будівлі або приміщення, в яких вони були розташовані, зокрема:  42 – у Донецькій обл.,33 – у Харківській обл.;25 – у Херсонській обл., 15 – у Миколаївській обл., 6 – у Запорізькій обл., 5 – у Чернігівській обл., 4 – у Київській обл.,1 – у Житомирській обл.

Це майже втричі більше за відповідний показник минулого року 

Упродовж жовтнягрудня цього року черговими жертвами російської агресії стали 10 ПБ: по 3 на Донеччині та Харківщині, 2 на Запоріжжі та Київщині, 1 на Миколаївщині.

За весь період повномасштабного вторгнення маємо 341 будівлю бібліотек (у т.ч. 3 ПБ у IV кв. 2023 р.), які були частково зруйновані / пошкоджені та потребують капітального ремонту. Серед них: 121 – Донецька,72 – Київська,59 – Харківська, 50 – Херсонська, 13 – Запорізька, 7 – Миколаївська, Чернігівська, 5 – Сумська, 3 – Дніпропетровська, 2 – Житомирська, 1 – Одеська, Черкаська області.

Маємо констатувати, що впродовж жовтня-грудня 2023 року декілька бібліотек, що раніше були частково пошкоджені, перейшли у категорію зруйнованих повністю (наприклад, Херсонська ОУНБ ім. Олеся Гончара, Бібліотека Філія №1 Сіверської міської бібліотеки (Донецька обл.) та ін.).

Збільшилась і кількість публічних бібліотек, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, ремонт даху, фасаду тощо). Загалом за весь період повномасштабного вторгнення було пошкоджено 401 таку бібліотеку:83 – у Харківській обл., 55 – у Київській обл., 49 – у Миколаївській обл.,  42 – у Херсонській обл., 40 – у Сумській обл., 33 – у Запорізькій обл., по 24 – у Чернігівській та Житомирській обл., 23 – у Дніпропетровській обл., 12 – у Хмельницькій обл., 6 – у Черкаській обл., 5 – м. Києві, по 1 – у Вінницькій, Закарпатській, Львівській, Одеській, Полтавській обл. 

Упродовж жовтня–грудня 2023 р. нові факти незначних пошкоджень будівель публічних бібліотек було зафіксовано в Київській (12), Дніпропетровській (9), Харківській і Сумській (по 7), Житомирській (3), Хмельницькій (2), Миколаївській, Черкаській та Чернігівській (по 1) областях.

У 2023 р. із 742 бібліотек, що були частково зруйновані або зазнали незначних пошкоджень через ворожі артилерійські та ракетні обстріли, було відновлено роботу 157 закладів (у 2022 р. – 79 закладів), з них: 41 – у Київській обл., 23 – у Сумській, 14 – у Чернігівській, 19 – у Дніпропетровській, 11 – у Херсонській, 10 – у Хмельницькій, 9 – у Харківській, 7 – у Миколаївській, 6 – у Житомирській, по 5 – у Запорізькій і Київській, 4 – у Черкаській, по 1 бібліотеці – у Полтавській та Рівненській областях.

Здебільшого ремонт пошкоджених приміщень ПБ відбувався за рахунок місцевих бюджетів міських і сільських ТГ. Значно рідше послуговуються зарубіжними грантами, міжнародною та волонтерською допомогою.

Втрати матеріально-технічної бази публічних бібліотек на кінець 2023 р. представлено в Таблиця 3

Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель публічні бібліотеки втрачають і свої матеріально-технічні засоби (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).

Станом на кінець 2023 р. часткових втрат зазнали 299 бібліотек (проти 131 у 2022 р.). Упродовж жовтня–грудня 2023 р. часткових втрат МТЗ зазнали бібліотеки Донеччини (+20), Харківщини (+7), Запоріжжя (+2). За весь час повномасштабного вторгнення найбільше таких закладів зафіксовано в Харківській (74), Київській (72), Херсонській (63), Донецькій (32), Миколаївській (21), Запорізькій і Чернігівській (по 11), Сумській (9), Хмельницькій (3), Житомирській і Одеській областях (по 1).

Упродовж  жовтня-грудня 2023 р. ще 29 бібліотек у Донецькій (20),  Запорізькій (2) і Херсонській (7) областях втратили всі матеріально-технічні засоби.

Сукупно за весь період повномасштабного вторгнення всі матеріально-технічні засоби втратили 201 бібліотека (проти 84 у 2022 р.). З них: 73 бібліотек – у Харківській, 65 – у Донецькій, 28 – у Херсонській, 15 – у Миколаївській, 12 – у Запорізькій,  5 – у Чернігівській, 2 – Київській, 1 – в Житомирській областях.

Дані про втрати матеріально-технічних засобів у бібліотеках тих сіл і селищ Херсонщини та Миколаївщини, що були затоплені внаслідок підриву ворогом у червні 2023 року Каховської ГЕС, наразі не відомі.

Втрати матеріально-технічних засобів публічних бібліотек на кінець 2023 р. представлено в Таблиця 4

 БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ

 Упродовж жовтня–грудня 2023 р. до переліку бібліотек, що втратили всі свої документні ресурси, додалися по 3 заклади в Донецькій і Харківській областях та 2 заклади в Запорізькій області. Крім того часткових втрат бібліотечного фонду в цей же період зазнали 8 ПБ у Харківській і 1 ПБ у Хмельницькій областях.

Загалом, станом на кінець 2023 р. можемо констатувати, що частину своїх документних ресурсів втратили 415 бібліотек, а жодного документа не збереглося в 134 бібліотеках, з них: у 42 бібліотек у Донецькій обл., 33 – у Харківській, 25 – у Херсонській, по 13 – у Миколаївській і Запорізькій, 5 – у Чернігівській, 2 – в Київській, 1 – в Житомирській областях.

 На разі з об’єктивних причин неможливо встановити точну кількість втрачених примірників видань у бібліотеках, що стали жертвами артиллерийских і ракетних обстрілів, а також підтоплення/повного затоплення окремих територій у Херсонській і Миколаївській областях внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС.

Втім, завдяки переліку публічних бібліотек України, що були зруйновані та не підлягають відновленню, та даним про них, зафіксованих в електронній системі моніторингу ЕСМАР, можемо припустити, що внаслідок російської збройної агресії станом на кінець 2023 р. орієнтовно повністю втрачено 1 млн 505 тис. примірників бібліотечного фонду, без урахування видань, втрачених унаслідок руйнування і пограбування Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара.

Втрати бібліотечних фондів публічних бібліотек на кінець 2023 р. представлено в Таблиця 5

Не зважаючи на складні воєнні умови і нестачу фінансування, постраждалі бібліотеки Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Миколаївщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Чернігівщини шукають шляхи поновлення своїх документних ресурсів, активно залучаючи жителів громад і меценатів.

Значну допомогу в поновленні фондів постраждалим бібліотекам надають: регіональні Програми сприяння функціонуванню української мови як державної, Український інститут книги, неурядова організація PEN Ukraine, Благодійний фонд «Бібліотечна країна», обласні універсальні наукові бібліотеки, українські видавництва, що організовують або долучаються до благодійних зборів книжок, ГО «Місто майбутнього» та ін. Завдяки цим ініціативам бібліотеки отримали твори сучасних українських та зарубіжних письменників, класиків вітчизняної та іноземної літератури, книги з історії України, державотворення, а також присвячені видатним особистостям.

 ОРІЄНТОВНИЙ РОЗМІР ЗБИТКІВ

Процес визначення розміру збитків (у тис. грн), нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, триває. Наразі надати вичерпну і достовірну інформацію з цього питання не є можливим, адже організація роботи комісій, що фіксують пошкодження і втрати бібліотек, та проведення інвентаризації бібліотечних фондів сьогодні ускладнено низкою об’єктивних факторів, зокрема таких, як: відсутність доступу до численних бібліотечних закладів та будь-якого зв’язку з їхніми працівниками, іноді дізнатись про стан бібліотек можна лише зі слів бібліотекарів.

Станом на кінець 2023 р. орієнтовний розмір збитків, завданих публічним бібліотекам, оцінюється не менше ніж у 71,2 млн грн. У Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях обсяг збитків ще не встановлено.

В значному обсязі потребують фінансової допомоги бібліотеки Чернігівщини (≈54,6 млн грн, у т. ч. 1,2 млн на відновлення фондів), Київщини (≈6,3 млн грн, у т. ч. 900 тис. на відновлення фондів), Сумщини (≈3,7 млн грн., у т. ч. 30 тис. на відновлення фондів), Дніпропетровщини (≈ 2,6 млн грн, у т. ч. 85 тис. на відновлення фондів), Житомирщини (≈ 1,7 млн грн, у т. ч. 22 тис. на відновлення фондів). Бібліотеки Вінниччини, Закарпаття, Черкащини та м. Києва зафіксували розмір втрат орієнтовно в межах від 100 до 465 тис. грн.

 ВИСНОВКИ

Другий рік повномасштабного вторгнення росії в Україну, що майже завершується, відзначився інтенсифікацією бойових дій та обстрілів ворогом цивільної інфраструктури українських міст, сіл і селищ. Така ситуація спричиняє низку складних викликів, які змушені долати ПБ, особливо у прифронтових областях.

Упродовж 2023 р. основні показники, за якими відбувається моніторинг стану ПБ, зросли в 2–3 рази.

Повністю зруйновано ворогом 131 ПБ (у 2022 р. – 47 ПБ). Ще 742 бібліотеки (у т.ч. в областях, що не відносяться до зони бойових дій) зазнали різного ступеня пошкоджень, втратили десятки тисяч примірників знищених агресором бібліотечних фондів, призупинили свою діяльність і обмежили бібліотечне обслуговування на прифронтових територіях тощо. Водночас, 156 бібліотекам із тих, що були раніше частково зруйновані, вдалося відновити свою діяльність.

Продовжується скорочення мережі публічних бібліотек. Станом на кінець 2023 р. було припинено або «тимчасово призупинено» діяльність не менш ніж 2 759 ПБ (без урахування даних із тимчасово окупованих, прифронтових територій та частини громад Донецької, Херсонської, Рівненської, Сумської, Черкаської областей). Таким чином наразі в Україні функціонує 12 162 ПБ.

Складна ситуація і з кадровимм забезпеченням галузі. Від початку повномасштабних бойових дій у публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було звільнено не менш ніж 1 984 особи, що в 4 рази більше ніж у 2022 р. Станом на кінець 2023 р. ще 1 638 фахівців з різних причин не працювали (відпустка без збереження заробітної плати, простій, призупинення трудового договору).

Більш ніж удвічі зросла кількість ПБ, що повністю втратили свої матеріально-технічні засоби – 201 ПБ (у 2022 р. – 84), а також тих ПБ, що втратили матеріально-технічні засоби частково – 299 ПБ (проти 131 в 2022 р.).

Руйнування приміщень ПБ призводить і до втрати їхніх документних ресурсів. Усі свої фонди втратили 134 ПБ, що втричі більше ніж у 2022 р. Часткових втрат фондів зазнали 415 ПБ (втрат у 2022 р. – 178 ПБ). За приблизними підрахунками станом на кінець 2023 р. загальний обсяг втрачених документно-інформаційних ресурсів ПБ налічує 1 млн 505 тис. примірників.

Визначення розміру збитків, нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, ще триває, але наразі можна констатувати, що вони є не меншими, ніж 71,2 млн грн., у т. ч. 2,3 млн грн. – на бібліотечні фонди.

Звіт підготувала:

Валентина Здановська,

головний бібліотекар НМВ

НБУ імені Ярослава Мудрого

[1] 1907 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію. Режим доступу: https://mcip.gov.ua/news/1907-obyektiv-kulturnoyi-infrastruktury-zaznaly-poshkodzhen-chy-rujnuvan-cherez-rosijsku-agresiyu/

[2] Херсонська ОВА/Telegram

[3] Агаркова В. Бібліотеки Миколаївщини: виклики та шляхи їх подолання в умовах воєнного часу. . – Бібл. планета, 2023, №3, С.10.

Козінченко Л. Вибудовуючи майбутнє: роль Донецької обласної бібліотеки для дітей під час війни. о часу. . – Бібл. планета, 2023. С.13.

Косій А. Бібліотеки Снігурівщини: втрати і нові горизонти. – Бібл. планета, 2023, №2, С.9.

Райхіль К. Руйнування під час окупації бібліотек Чернігівщини та їх відновлення в умовах воєнного часу. – 2023, №1, С.9.

Сватула Т. Бібліотеки деокупованої Херсонщини: відновлюємося, працюємо, допомагаємо. – Бібл. планета, 2023, №3, С.6.

Чорноволенко Л. Бібліотеки Полтавщини в умовах воєнного часу. о часу. . – Бібл. планета, 2023, С.17.

Головне фото із сайту Українського ПЕН

КОМЕНТАРІ:

  1. Pingback: Досліджуємо історію проблеми… – Публічна бібліотека об’єднаної територіальної громади

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Optionally add an image (JPEG only)