ПБ України в умовах російської збройної агресії: результати ХІV етапу дослідження

Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого проведено XIV етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», метою якого є моніторинг стану публічних бібліотек регіонів під час російської збройної агресії.

В опитуванні  взяли участь головні регіональні методичні бібліотечні центри – обласні універсальні наукові бібліотеки, Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, Донецька та Київська обласні бібліотеки для дітей.

Результати попередніх етапів опубліковані в блозі «Публічна бібліотека територіальної громади»:

13-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=11652

12-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=11299

11-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=10951

10-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=10493

9-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9969

8-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9475

7-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8854

6-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8301

5-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8081

4-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7627

3-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7102

2-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6550

1-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6096

До опитування на XIV етапі дослідження долучились сільські, селищні, міські та обласні бібліотеки, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні.

З об’єктивних причин (регулярні обстріли, заміновані території та неможливість потрапити до бібліотек, перебування працівників у простої / відпустках за власний рахунок, відсутність зв’язку, «тимчасово призупинення» діяльності окремих бібліотек тощо) виникають складнощі зі збором верифікованої інформації про збитки, завдані публічним бібліотекам Дніпропетровщини, Миколаївщини, Сумщини, Харківщини. Крім того, майже вся територія Луганщини та значні територій Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює точні обрахунки щодо діяльності публічних бібліотек.

МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

 Мережа публічних бібліотек (ПБ) продовжує зазнавати руйнівного впливу війни. Із початку широкомасштабного вторгнення та станом на третій квартал 2025 р. кількість фактично функціонуючих ПБ скоротилася майже на 18%. Фактично, сьогодні в Україні обслуговувують користувачів 11 876 ПБ  із 14 351, що функціонували до початку широмасштабного вторгнення.

Упродовж досліджуваного періоду зменшилась кількість функціонуючих бібліотек у Дніпропетровській (–3) та Львівській (–10). В решті областей кількість ПБ, що обслуговують користувачів, є більш менш сталою (з урахуванням того, що не всі бібліотеки територіальних громад регулярно долучаються до опитування).

Перелік територіальних громад (ТГ), де не працює жодна ПБ, не змінився в порівнянні з попереднім етапом дослідження. Станом на вересень 2025 р. жодна ПБ не працювала загалом у 55 територіальних громадах, зокрема:

• у Дніпропетровській обл. – Великомихайлівська сільська ТГ, Слов’янська сільська ТГ, Ляшківська сільська ТГ, Червоногригорівська сільська ТГ (упродовж дев’яти місяців цього року);
• у Донецькій обл. – Часовоярська Білозерська міські ТГ, Званівська, Іллінівська та Комарська сільська ТГ, Удачненська селищна ТГ (в усіх означених громадах упродовж дев’яти місяців цього року);
• у Закарпатській обл. – Верхньокоропецька сільська ТГ (упродовж дев’яти місяців цього року);
• у Запорізькій обл. – Гуляйпільська та Оріхівська міські ТГ, Степногірська селищна ТГ, Воздвижівська, Малинівська, Малотокмачанська, Матвіївська, Павлівська, Преображенська, Степненська сільські ТГ (в усіх означених громадах упродовж дев’яти місяців цього року);
• у Луганській обл. – Коломийчиська та Красноріченська селищні ТГ;
• у Миколаївській обл. – Очаківська міська ТГ;
• у Рівненській обл. – Березівська сільська ТГ (упродовж дев’яти місяців цього року);
• у Сумській обл. – Есманьська, Миропільська, Юнаківська ТГ;
• у Тернопільській обл. – Скориківська сільська та Заводська селищна територіальні громади (в усіх означених громадах упродовж дев’яти місяців цього року);
• у Харківській обл. – Вовчанська та Куп’янська міські ТГ; Дворічанська селищна ТГ; Вільхівська, Вільхуватська, Кіндрашівська, Курилівська, Липецька, Петропавлівська, Циркунівська сільські ТГ (в усіх означених громадах упродовж дев’яти місяців цього року);
• у Херсонській обл. – Бериславська міська ТГ; Білозерська та Калинівська селищні територіальні громади; Станіславська, Музиківська, Дар’ївська, Тягинська та Кочубеївська сільські ТГ; Милівська ТГ (в усіх означених громадах упродовж дев’яти місяців цього року);
• у Чернівецькій обл. – Мамалигівська, Рукшинська, Боянська, Великокучурівська, Карапчівська, Ставчанська сільські територіальні громади (в усіх означених громадах упродовж дев’яти місяців цього року).
  

У Черкаській обл. за погодженням Міністерства культури та стратегічної комунікації України закрито 2 ПБ: філія КЗ «Маньківська селищна публічна бібліотека с. Паланочка» та філія КЗ «Маньківська селищна публічна бібліотека с. Харківка».

Упродовж звітного періоду зросла кількість ПБ, переміщених у межах своїх областей до інших будівель/приміщень, або таких, що працювали онлайн. Наразі їх налічується 66 (на попередньому етапі – 58). Це бібліотеки Донеччини (50), Луганщини (10), Сумщини та Харківщини (по 3).

Зміни в мережі публічних бібліотек представлено в Таблиця_1

ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Ситуація в сфері зайнятості бібліотечних фахівців залишалася стабільно складною через дифіцит кадрів унаслідок міграції, внутрішнього переміщення та мобілізації; скорочення вакансій, низької заробітної плати; безпосередньої близькості бібліотек до лінії фронту, окупацію частини територій тощо.

Від початку повномасштабного вторгнення у ПБ, що продовжують працювати на підконтрольних Україні територіях, було розірвано трудові договори щонайменше з 4 415 працівниками. Це на 9% більше, ніж на попередньому етапі дослідження. Якщо порівняти цей показник із кількістю бібліотечних фахівців, які працювали на початку війни, можна зробити висновок, що звільнилися близько 17% бібліотекарів.

У період з липня до вересня поточного року суттєво зросла кількість звільнень у ПБ Дніпропетровської (+91 особа), Херсонської (+43), Львівської (+42), Вінницької (+35), Полтавської (+26), Донецької (+23), Кіровоградської (+21) та Волинської (+20) областей. В інших регіонах цей показник не перевищує 2–10 осіб або залишається без змін. У Луганській області, де наразі складно зібрати й перевірити достовірність даних щодо працевлаштування бібліотечних фахівців, показники постійно уточнюються.

Наразі розподіл фахівців, з якими було розірвано трудові договори, по областям виглядає так:

Упродовж третього кварталу 2025 р. з об’єктивних причин не мали змоги виконувати свої професійні обов’язки щонайменше 1 595 працівників. Із них 529 осіб перебували у відпустках без збереження заробітної плати, 339 – у простої, а з 727 фахівцями дію трудових договорів було призупинено.

Стан зайнятості бібліотечних працівників представлено в Таблиця_2

ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Середина четвертого року російсько-української війни позначилася активними бойовими та наступальними діями ворога на Донеччині, Луганщині, Сумщині, Харківщині, Херсонщині. Крім того фактично щодня війська РФ масовано обстрілюють дронами і ракетами майже всі області України.

За інформацією Міністерства культури та стратегічних комунікацій України через російську агресії станом на 25 вересня 2025 р. зруйновано та пошкоджено 2 415 закладів культури, з них 419 повністю знищені.[1]

За даними XIV етапу дослідження, що проводить НБУ імені Ярослава Мудрого, станом на кінець третього кварталу 2025 р. було повністю зруйновано 255 бібліотечних будівель або приміщень, в яких розташовувались ПБ. Це на 18 закладів більше, ніж на попередньому етапі дослідження. Цього разу руйнувань зазнали:

• 9 ПБ Сумщини (Кучерівська бібліотека-філія КЗ «Есманьська публічна бібліотека» та Студеноцька бібліотека-філія КЗ «Есманьська публічна бібліотека» Есманьської селищної ради; КЗ «Миропільська публічна бібліотека» та Миропільська бібліотека-філія для дітей КЗ «Миропільська публічна бібліотека» Миропільської сільської ради; Біловодська сільська бібліотека, Кіндратівська сільська бібліотека, Костянтинівська сільська бібліотека, Олексіївська сільська бібліотека та Степнянська сільська бібліотека Хотінської селищної ради);
• 6 ПБ Харківщини (Публічна бібліотека Борівської селищної ради; Бібліотека для дітей; Калинівська бібліотека філія; Богуславська бібліотека філія; Маліївська бібліотека філія; Веселівська бібліотека філія);
• 2 ПБ Дніпропетровщини (Маломихайлівська сільська бібліотека Маломихайлівської сільської ТГ і Селищний комунальний заклад культури «Новопавлівська бібліотека №1» Новопавлівської сільської ТГ, які розташовувались в сільських будинках культури);
• 1 ПБ Херсонщини (Дудчанська сільська бібліотека Милівської ТГ);

У Донецькій обл. впродовж звітного періоду не було можливості отримати оновлені верифіковані дані щодо кількості зруйнованих/частково зруйнованих і пошкоджених бібліотек. Також відсутня достовірна інформація про Березівську сільську бібліотеку Глибочицької сільської ради (Житомирщина), яка функціонувала в Будинку культури.

У решті областей руйнувань ПБ не зафіксовано.

Загалом за весь час моніторингу ворогом були повністю зруйновані ПБ:

Ще 461 бібліотеки були частково зруйновані/пошкоджені та потребують капітального ремонту. Серед них:

Упродовж третього кварталу нинішнього року до числа частково зруйнованих/пошкоджених додалися:

• 8 ПБ у Дніпропетровській обл. ( Новоселівська сільська бібліотека та Орестопільська сільська бібліотека (Великомихайлівська сільська ТГ), «Гаврилівська сільська бібліотека» Маломихайлівської сільської ради (Маломихайлівська сільська ТГ), КЗК «Покровська бібліотека» та її філії: Орлівська сільська бібліотека, Олександрівська сільська бібліотека, Вишнівська сільська бібліотека, Коломийцівська сільська бібліотека» (Покровська селищна ТГ);
• 2 ПБ у Сумській обл. (Кривоносівська сільська бібліотека-філія КЗ «Зноб-Новгородський ЦКП» та Могрицька сільська бібліотека Юнаківської сільської ради).

У Херсоні, перебуваючи в «червоній зоні», зазнають постійних обстрілів КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара» та КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки».

Цілком передбачувано збільшилась і кількість ПБ, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, ремонт даху, фасаду тощо). Таких бібліотек нині налічується загалом 533 (+13 за звітній період):

На цьому етапі дослідження незначних пошкоджених (зіпсовані вікна, двері, фасад, дах тощо) зазнали ПБ Дніпропетровщини (+5), Сумщини і Хмельниччини (по 2 в кожній області), Одещини, Полтавщини і Чернігівщини (по 1) та м. Києва (+1).

Із 993 ПБ бібліотек, що зазнали різного ступеня пошкоджень через ворожі артилерійські та ракетні обстріли, вдалося відновити роботу 273 закладам (27%).

ПБ, здебільшого, відновлюють свою роботу після ремонту приміщень, в яких вони перебували. В дев’яти областях ремонтні роботи були проведені, переважно, за рахунок місцевих бюджетів, у чотирьох областях – за рахунок волонтерської допомоги та спонсорської допомоги, у трьох – за рахунок  субвенцій з державного бюджету. Так, після ремонтних робіт у третьому кварталі нинішнього року поновили роботу Васильківська селищна філія КЗ «Васильківська центральна публічна бібліотека» (Дніпропетровська обл.), Бібліотека КУ «Міська публічна бібліотечна система м. Запоріжжя»,  Солончаківська СБФ КЗ «Куцурубська публічна бібліотека» (Миколаївська обл.), Бібліотека-філія №2 КУ «Централізована бібліотечна система для дорослих» Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району (Одеська обл.), Центральна бібліотека та бібліотека сімейного читання КЗК «Централізована бібліотечна системи Старокостянтинівської міської ради» (Хмельницька обл.)

Через брак ресурсів для проведення ремонтних робіт бібліотеки відновлюють роботу у приміщеннях інших книгозбірень або будинків культури, центрів дитячої творчості, навчальних закладів, старостатів, церков, модульних будинків тощо. Приміром,  до Великоолександрівського ліцею Васильківської селищної ради переміщено Великоолександрівську сільську філію КЗ «Васильківська центральна публічна бібліотека», що на Дніпропетровщині.

У Херсоні, де в умовах щоденних обстрілів, тимчасової відсутності світла та інтернету нині функціонують 12 бібліотек-філій Херсонської ЦБС (на початку широкомасштабного вторгнення – 36). Вони намагаються забезпечити доступ місцян до інформації та освіти. Багато в чому виконувати цє завдання їм допомагає автономний мобільний комплекс «Куб ідей»[2], який працює без зовнішнього джерела живлення до 5 годин і може заряджатися від сонячних панелей; містить тисячі освітніх, культурних та навчальних ресурсів на своєму внутрішньому сервері; створює власну локальну Wi-Fi мережу (радіус до 30 метрів), до якої можуть підключатися користувачі. Завдяки «Кубу ідей» у бібліотеках Херсона проходять заняття з розвитку емоційного інтелекту, творчості та навичок саморегуляції, тренінги з медаграмотності, інтелектуальні змагання, освітні ігри, презентації книжок тощо.

Втрати матеріально-технічної бази ПБ представлено в Таблиця_3

Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель публічні бібліотеки продовжують втрачати свої матеріально-технічні засоби (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).

Загалом з початку широкомасштабного вторгнення часткових втрат МТЗ зазнали 431 ПБ (з них 21 упродовж звітного періоду). Це, переважно, публічні бібліотеки Харківщини (102), Херсонщини (84), Київщини (72), Донеччини (79), Миколаївщини (27), Сумщини (22), Запоріжжя (15), Чернігівщини (11).

Всі матеріально-технічні засоби на кінець третього кварталу 2025 р. втратили 618 ПБ (з них 23 упродовж звітного періоду). Загальна ситуація виглядає так:

За останній період значно збільшилась кількість ПБ, що втратили всі матеріально-технічні засоби, на Сумщині (+16). Також зазнали непоправних збитків ще 6 ПБ Донеччини і 1 – на Херсонщині. Залишаються не відомими дані щодо втрати матеріально-технічних засобів у бібліотеках населених пунктів Херсонщини та Миколаївщини, що були затоплені внаслідок підриву ворогом у червні 2023 р. Каховської ГЕС.

Втрати матеріально-технічних засобів ПБ представлено в Таблиця_4

БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ

Руйнування бібліотек призводить до втрат бібліотечних фондів. Станом на кінець ІІI кв. 2025 р. всі бібліотечні фонди втратили 524 ПБ, що на 14 закладів більше, ніж на попередньому етапі дослідження. Серед постраждалих за цей період ПБ Сумщини (+13 закладів) і Херсонщини (+1).

Загалом за весь час широкомасштабного вторгнення втратили всі бібліотечні фонди ПБ таких областей:

Ще 512 ПБ втратили частину своїх документних ресурсів (з них 8 за звітній період):

Проблемним залишається питання інвентаризації бібліотечних фондів ПБ, приміщення яких зазнали пошкоджень унаслідок ворожих обстрілів. Як і раніше обсяги втрачених видань визначено (подекуди приблизно) лише в Дніпропетровській, Київській, Сумській, Хмельницькій та Чернігівській областях. Частково відомі обсяги втрат у Запорізькій та Луганській областях.

У решті бібліотек, що постраждали від артиллерийских і ракетних обстрілів, а також підтоплення/повного затоплення окремих територій у Херсонській і Миколаївській областях внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, провести інвентарізацію бібліотечних фондів не є можливим з обєктивних причин.

Утім, співставлення даних про бібліотеки, що були зазначені в анкетах як зруйновані та не підлягають відновленню, із даними про ці бібліотеки, зафіксованими в електронній системі моніторингу ЕСМАР, дає можливість припустити, що внаслідок російської збройної агресії сукупно на цей час орієнтовно втрачено 5 млн 506 тис. примірників бібліотечного фонду,  з урахуванням ПБ Луганщини (2,4 млн пр.) і без урахування видань, втрачених унаслідок руйнування і пограбування Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара.

Втрати матеріально-технічних засобів ПБ представлено в Таблиця_5

ОРІЄНТОВНІ ЗБИТКИ

Поки триває російсько-українська війна, продовжується і процес визначення обсягів збитків (у тис. грн), завданих публічним бібліотекам унаслідок російської збройної агресії. На сьогодні надати повну та достовірну інформацію з цього питання неможливо, оскільки роботу комісій, що фіксують пошкодження та втрати бібліотек, а також проведення інвентаризації бібліотечних фондів ускладнюють низка об’єктивних чинників, про які йшлося раніше.

Станом на кінець вересня 2025 р. орієнтовний розмір збитків, завданих публічним бібліотекам, оцінюється не менше ніж у 78 771 783 грн, у т. ч. 41,4 млн грн – збитки, завдані внаслідок знищення чи пошкодження бібліотечних фондів. У Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях обсяг збитків не встановлено.

 ВИСНОВКИ

Стан мережі публічних бібліотек України у третьому кварталі 2025 р. відображає глибину руйнівного впливу війни на культурну інфраструктуру держави. Кількість діючих бібліотек скоротилася майже на 18%: із 14 351, що функціонували до початку широкомасштабного вторгнення, реально обслуговують користувачів лише 11 876. У 55 територіальних громадах робота бібліотек повністю припинена, насамперед у Донецькій, Запорізькій, Харківській і Херсонській областях. Водночас 66 бібліотек продовжують діяти в переміщених або онлайн-форматах, що свідчить про гнучкість системи навіть в екстремальних умовах .

Кадрова ситуація залишається складною: з початку війни трудові договори розірвано з 4 415 працівниками, тобто майже з 17% довоєнного штату. Найбільші втрати спостерігаються у Львівській, Кіровоградській, Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій та Полтавській областях. Щонайменше 1 595 бібліотекарів нині не мають змоги виконувати професійні обов’язки через відпустки без збереження зарплати, простій чи призупинення дії трудових договорів.

Матеріально-технічна база бібліотек зазнала масштабних втрат. Станом на вересень 2025 року повністю зруйновано 255 бібліотечних будівель, ще 461 – частково, а 533 заклади потребують поточного ремонту. Найбільше знищених і пошкоджених бібліотек у Донецькій, Харківській, Херсонській, Луганській, Сумській та Запорізькій областях. Відновити діяльність після пошкоджень вдалося лише 27% постраждалих закладів. Частина бібліотек відновлює роботу у приміщеннях інших установ, зокрема шкіл і центрів культури. Позитивним прикладом є використання автономного мобільного комплексу «Куб ідей» у Херсоні, що забезпечує доступ до інформації навіть за відсутності електроенергії.

Втрати матеріально-технічних засобів зафіксовано у 431 бібліотеці, а повністю втратили обладнання 618, передусім у Луганській, Донецькій, Харківській і Херсонській областях. Бібліотечні фонди також зазнали значних збитків: повністю втрачені у 524 бібліотеках і частково у 512. Орієнтовно знищено понад 5,5 млн пр. документів, з них найбільше – у Донецькій, Харківській і Херсонській областях. Проведення інвентаризації у низці регіонів залишається неможливим через безпосередню близькість до лінії фронту або регулярні артилерійські обстріли.

Загальний орієнтовний розмір матеріальних збитків публічних бібліотек оцінюється щонайменше у 78,8 млн грн, з яких понад 41,4 млн припадає на втрати бібліотечних фондів. Найвищі підтверджені суми збитків зафіксовані у Чернігівській (≈ 55 млн грн) і Луганській (≈ 36,5 млн грн) областях. В інших регіонах оцінка триває або неможлива через бойові дії та відсутність доступу до зруйнованих територій.

Таким чином, бібліотечна мережа України переживає наймасштабнішу кризу в новітній історії, однак попри втрати демонструє здатність до адаптації, мобільності та служіння громадам навіть у надзвичайних умовах війни.

[1] URL: https://detector.media/infospace/article/244588/2025-10-02-cherez-rosiysku-agresiyu-v-ukraini-poshkodzheni-1599-pamyatok-kulturnoi-spadshchyny-mksk/

[2] Проєкт «Куб ідей» реалізовано Центральною бібліотекою імені Лесі Українки Херсонської ЦБС за підтримки міжнародної організації «Бібліотеки без кордонів» (Libraries Without Borders / Bibliothèques Sans Frontières).

На фото — бібліотека в “Н” корпусі СумДУ, який атакували російські безпілотники в ніч проти 18 серпня.