Проєктна діяльність уже давно не є для українських бібліотек чимось додатковим до основної роботи. В умовах суспільних трансформацій, повномасштабної війни, обмежених ресурсів, зміни потреб громад і постійного пошуку нових форматів взаємодії з користувачами вона дедалі більше перетворюється на один із важливих інструментів розвитку бібліотеки. Саме через проєкти книгозбірні апробують нові послуги, залучають партнерів і додаткові ресурси, модернізують простори, працюють із новими аудиторіями, реагують на соціальні виклики та переосмислюють власне місце у громаді.
Практики публічних бібліотек, представлені упродовж січня–серпня 2026 року, дають підстави говорити про помітне розширення бібліотечного проєктування. Поряд із традиційними для бібліотек ініціативами з популяризації книги і читання бачимо проєкти у сфері психосоціальної підтримки, культури пам’яті, цифровізації культурної спадщини, локальної історії та туризму, підтримки ветеранів і внутрішньо переміщених осіб, цифрової грамотності, неформальної освіти, розвитку підприємницьких навичок, безбар’єрності. Бібліотечний проєкт дедалі частіше стає відповіддю не лише на читацький запит, а й на конкретну потребу людини або громади.
Одна з найпомітніших тенденцій 2026 року – поступовий перехід від бібліотечного заходу до проєктів, побудованих навколо певної проблеми або потреби громади.
Показовим у цьому сенсі є створення у Роздільнянській публічній бібліотеці багатофункціонального простору «Бібліотека 5D». Його концепція виходить далеко за межі традиційної організації дозвілля: тут передбачено школу бізнесу «Бізнес-старт», англійський Speaking Club, заняття з цифрової освіти, психологічні тренінги, арттерапевтичний клуб і творчу майстерню. Важливо й те, що створення простору стало результатом перемоги бібліотеки у конкурсі «єМістечко – “Треті місця” в Україні» та залучення грантової підтримки у розмірі 30 тис. євро.
В одному просторі поєднуються освіта, творчість, цифрова інклюзія, психологічна підтримка, комунікація та розвиток ініціативності. Така багатофункціональність є важливою ознакою сучасних бібліотечних проєктів. З’являються комплексні моделі, де бібліотека інтегрує кілька функцій відповідно до потреб конкретної громади.
Ще одна тенденція – бібліотека виходить за межі власного простору.
Особливо яскраво це демонструють «Замкові читання» Публічної опорної бібліотеки ім. Івана Тиктора. Місцем зустрічі книги й читача став Музей-заповідник «Золочівський замок», а літературна промоція поєдналася з театралізацією та історико-культурним контекстом. Бібліотекарі постають у ролі персонажів різних епох, а регулярні випуски проєкту знайомлять аудиторію із сучасною літературою в атмосфері історичної пам’ятки.
Такі практики важливі не лише через оригінальність форми. Вони свідчать про зміну комунікаційної стратегії бібліотеки. Замість очікувати, що читач прийде до книгозбірні, бібліотека сама входить у міський, туристичний, культурний простір і створює нові точки зустрічі читача з книгою.
Ще виразніше принцип «бібліотека там, де є її користувач» реалізовано у проєкті «Мобільна бібліотека для підтримки громад Харківщини». Бібліобус забезпечує доступ до літератури та культурно-освітніх послуг внутрішньо переміщеним особам, людям поважного віку, мешканцям територіальних центрів і пансіонатів, дітям та молоді. Під час виїздів організовуються не лише книговидача, а й творчі зустрічі, читання, майстер-класи, профорієнтаційні програми та заняття з цифрової грамотності.
В умовах війни така мобільність набуває особливого значення. Вона означає не стільки нову форму доставки книги, скільки подолання фізичних, соціальних і територіальних бар’єрів до культурних та інформаційних послуг. Бібліотека приходить туди, де люди не завжди мають змогу самостійно дістатися до книгозбірні. Для багатьох відвідувачів бібліобус став не просто джерелом літератури, а простором спілкування, емоційної підтримки, пам’яті та тепла.
Проєкт реалізується Харківським обласним відділенням ВГО «Українська бібліотечна асоціація» за підтримки Фонду громади Харкова «Толока» у рамках проєкту «Пульс громади» за фінансування The Global Fund for Community Foundations (GFCF), що забезпечує його сталість та розвиток.
Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради розвиває локальний онлайн-проєкт «Туристичні магніти Томашпільщини», спрямований на популяризацію історії, природи, культурної спадщини та унікальних місць рідного краю.
У межах проєкту бібліотека відкриває для жителів громади й усіх зацікавлених маловідомі або по-новому осмислені локації Томашпільщини: цілющі джерела, мальовничі урочища, природні об’єкти, архітектурні пам’ятки та місця історичної пам’яті.
Проєкт не лише знайомить із цікавими маршрутами та природною красою краю, а й допомагає зберігати локальні історії, перекази, родинну пам’ять, відомості про культурну спадщину та важливі сторінки минулого громади.
Проєкти 2026 року засвідчують пошук нових способів повернути книгу в поле уваги людини.
Проєкт Ківерцівської публічної бібліотеки «QR-письменник» використовує цифрові технології: QR-код стає своєрідним містком між книжковим простором і цифровою інформацією про автора, його біографію та творчість. Відтепер достатньо навести камеру смартфона на QR-код, і користувач одразу потрапить на онлайн-сторінку письменника. Там можна дізнатися про його біографію, творчий шлях, найвідоміші твори та цікаві факти.
У проєкті Чернівецької обласної бібліотеки для дітей «Відважні воїни – малим буковинчикам» читання інтегрується у спілкування дітей із ветеранами, військовими, психологами й фахівцями з каністерапії. Книга стає частиною значно ширшого процесу : формування довіри, культури поваги до ветеранів, емпатії, безбар’єрної комунікації та безпечної взаємодії.
У межах проєкту відбуваються регулярні зустрічі за участю представників ГО «Ветерани Буковини», фахівців Чернівецького центру каністерапії, психологів та собак-терапевтів. Разом із ветеранами діти читають і обговорюють книги, дізнаються більше про військову службу, засоби захисту та зв’язку, правила безпечної поведінки, а також про роль тварин у житті військових.
Особливе місце під час зустрічей посідають історії про врятованих тварин, які стали для захисників справжніми друзями та джерелом емоційної підтримки. Чотирилапі помічники створюють атмосферу довіри й психологічного комфорту, допомагають дітям легше спілкуватися, долати хвилювання та відкриватися до нових знань і вражень.
Промоція читання дедалі рідше обмежується презентацією книжкової виставки або традиційним обговоренням літератури. Читання інтегрується в інші практики: театральні, цифрові, туристичні, терапевтичні, краєзнавчі, освітні.
Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді започаткувала проєкт «Читай легко!» у популярному форматі Easy Read («легке читання»), покликаний зробити знайомство з літературою доступнішим і комфортнішим для широкого кола читачів. Ініціатива спрямована на підтримку людей із порушеннями зору, труднощами сприйняття великих обсягів тексту, браком часу на читання або обмеженим доступом до бібліотек і книгарень.
У межах проєкту бібліотека створює серію адаптованих матеріалів про книги, оформлених з урахуванням принципів візуального комфорту та легкого сприйняття інформації. Формат передбачає просту структуру тексту, зручне оформлення та доступну подачу змісту, що допомагає читачам легко занурюватися у світ літератури без перевантаження складними конструкціями чи надмірно щільним текстом.
Проєкт не лише популяризує читання, а й демонструє сучасний підхід бібліотеки до безбар’єрності та інклюзивності культурних послуг.
Одним із найбільш суспільно значущих напрямів стає робота бібліотек із пам’яттю.
Проєкт Городнянської централізованої бібліотечної системи «Мій новий чужий дім» спрямований на запис свідчень внутрішньо переміщених осіб, які через російську агресію залишили свої домівки та оселилися у громаді. Йдеться не лише про фіксацію біографічних історій. У центрі уваги – пам’ять про дім, родинні традиції, особисті речі, фотографії, досвід адаптації на новому місці, а також взаємодія нових мешканців із громадою. Проєкт городнянських бібліотекарів увійшов до п’яти ініціатив, відібраних для підтримки міжнародною мережею Post Bellum.
У цьому випадку бібліотека фактично переходить від зберігання вже створених документів пам’яті до документування сучасності. Вона не чекає, коли матеріали про нинішні події стануть історичними джерелами, а долучається до їхнього створення сьогодні.
Інший підхід демонструє проєкт Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука «Імена вулиць». Бібліотекарі виходять безпосередньо на вулиці, названі на честь новітніх українських героїв, і знайомлять мешканців із життєвими історіями людей, чиї імена увійшли до міської топоніміки. Назва вулиці перестає бути формальним топонімом і повертається до конкретної людської історії.
Особливо важливою ця функція стає під час війни, коли громади переживають втрати, переміщення населення, руйнування звичних соціальних зв’язків і водночас формують новий локальний досвід, який потребує фіксації та осмислення.
Цифровий напрям у проєктній діяльності бібліотек.
З одного боку, це доступні користувачеві інструменти на зразок «QR-письменника», цифрова освіта або онлайн-краєзнавчі проєкти. З іншого – масштабні міжнародні ініціативи зі збереження документальної спадщини.
Так, Одеська національна наукова бібліотека в межах міжнародного проєкту зі збереження єврейської документальної спадщини України отримала сучасний великоформатний сканер BookTEK 5. Його використання має розширити можливості оцифрування стародруків, карт, газет, архівних та інших документів, забезпечити ширший доступ до унікальних матеріалів і сприяти підготовці фахівців у сфері бібліотечної, архівної та реставраційної справи. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу та сприяння ЮНЕСКО.
Цей приклад показує, що проєктна діяльність може бути інструментом й інфраструктурного розвитку бібліотеки. Грантові та міжнародні проєкти дають змогу отримувати технології, які складно придбати лише коштом поточного фінансування, а разом із ними розбудовувати нові професійні компетентності.
Практично всі розглянуті ініціативи демонструють ще одну закономірність: сучасний бібліотечний проєкт дедалі рідше реалізується бібліотекою самостійно. Серед партнерів бачимо громадські та благодійні організації, міжнародні фонди, органи місцевого самоврядування, музеї, освітні та мистецькі установи, ветеранські організації, психологів, фахівців із каністерапії, Товариство Червоного Хреста України, професійні бібліотечні об’єднання.
Проєкт «Читай. Фантазуй. Твори» Тернопільської бібліотеки-філії № 3 для дітей реалізується спільно з Товариством Червоного Хреста України, доповнюючи творчо-читацьку програму знаннями про здоров’я та безпечну поведінку. У проєкті мобільної бібліотеки Харківщини поєдналися ресурси бібліотечної асоціації, громадського фонду та міжнародного донора. «Бібліотека 5D» стала можливою завдяки участі у грантовій програмі міжнародного фонду.
Проєктна компетентність сучасного бібліотекаря включає вже не лише вміння сформулювати ідею та провести захід. Вона передбачає здатність аналізувати потреби громади, знаходити партнерів, вибудовувати міжсекторальну співпрацю, готувати заявки, управляти ресурсами, комунікувати результати та забезпечувати сталість створеної послуги.
Активізація проєктної діяльності створює для бібліотек низку викликів.
Передусім варто чіткіше розмежовувати проєкт і окремий захід. Не кожна нова активність є проєктом. Повноцінна проєктна діяльність передбачає визначену проблему, мету, цільові групи, комплекс взаємопов’язаних дій, терміни, ресурси, партнерів, очікувані результати та способи оцінювання впливу.
Другий виклик – оцінка результативності. Й досі значно простіше повідомити, скільки зустрічей відбулося і скільки людей їх відвідало, ніж показати, що саме змінилося для учасників або громади. Майбутній розвиток проєктної культури потребує переходу від кількісних показників до оцінювання якісних результатів: нових навичок, зміни поведінки, розширення доступу до послуг, появи сталих партнерств, залучення нових аудиторій.
Третій виклик – залежність частини інновацій від зовнішнього фінансування. Грант дозволяє запустити зміни, однак ще на етапі планування важливо передбачати, що відбудеться після завершення фінансової підтримки.
Четвертий – професійна компетентність. Чим активніше бібліотеки працюють у сферах психосоціальної підтримки, ветеранської політики, документування усної історії, безбар’єрності чи цифрової спадщини, тим важливішими стають спеціальне навчання, професійна етика та залучення профільних партнерів.
Найважливішою тенденцією 2026 року можна вважати поступовий перехід від проєкту для бібліотеки до проєкту для громади.
Сучасна українська бібліотека через проєктну діяльність дедалі частіше виступає не пасивним отримувачем підтримки, а ініціатором змін: визначає проблему, об’єднує навколо неї партнерів, знаходить ресурси, експериментує з форматами та створює рішення, яких потребує її громада. І саме ця здатність бачити потреби людей і перетворювати бібліотечні ресурси на конкретні рішення – значною мірою визначатиме спроможність публічних бібліотек України розвиватися в найближчі роки.