Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого проведено 9 етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», метою якого є моніторинг стану публічних бібліотек регіонів під час російської збройної агресії та аналіз її впливу на діяльність публічних бібліотек України.
Черговий етап дослідження проводився шляхом опитування головних регіональних методичних бібліотечних центрів – обласних універсальних наукових бібліотек, Київської обласної бібліотеки для дітей, Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, а також через вивчення та узагальнення інформації з відкритих джерел.
Результати попередніх етапів опубліковані в блозі «Публічна бібліотека територіальної громади»:
8-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9475
7-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8854
6-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8301
5-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8081
4-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7627
3-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7102
2-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6550
1-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6096
До опитування долучились сільські, селищні, міські та обласні бібліотеки, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні.
З об’єктивних причин (регулярні обстріли, заміновані території та неможливість потрапити до бібліотек, перебування працівників у простої / відпустках за власний рахунок, відсутність зв’язку, «тимчасово призупинення» діяльності окремих бібліотек тощо) виникали складнощі зі збором достовірної інформації про стан публічних бібліотек у прифронтових областях.
МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Перше півріччя 2024 р. характеризувалося інтенсифікацією ракетних, дронових і артилерійських атак українських населених пунктів, що негативно позначилося на енергетичній та цивільній інфраструктурі, зокрема і на об’єктах культурної інфраструктури.
Продовжує зазнавати руйнівного впливу і мережа публічних бібліотек (ПБ). Із початку повномасштабного вторгнення та станом на кінець ІІ кв. 2024 р. кількість фактично функціонуючих ПБ постійно скорочується. Наразі кількість ПБ, що обслуговують користувачів, налічує 11901 закладів із 14 351, що фактично функціонував до початку повномасштабного вторгнення. Слід зауважити, що скорочення чисельності ПБ відбувається не лише в областях, що межують з рф (регулярні обстріли, руйнування приміщень бібліотек, заміновування територій, звільнення або перебування бібліотекарів у простої), а й у інших областях.
Станом на 30 червня 2024 р. жодна ПБ не працювала загалом у 44 територіальних громадах, зокрема, в Донецькій та Херсонській – по 9, Запорізькій – 4 (з яких 3 – частково окуповані), Харківській – 8, Чернівецькій – 6, Дніпропетровській, Сумській та Тернопільскій – по 2, Закарпатській та Одеській – по 1. У порівнянні з попереднім кварталом, їх кількість зменшилася на 4 (бібліотечне обслуговування стало можливим у 3 громадах Херсонщини та 1 громаді Чернівецької обл.).
40 бібліотек, що перебували на прифронтових територіях, були переміщені у межах своїх областей до інших будівель/приміщень. Здебільшого це бібліотеки Донеччини (38), а також 2 ПБ Харківщини. За останній період моніторингу у Донецькій області їх стало більше на 10 закладів.
Таблиця 1 Зміни в мережі публічних бібліотек станом на ІІ кв. 2024 р.
ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Ситуація в сфері зайнятості бібліотечних фахівців залишається складною. Впродовж 2023 р. прослідковувалась тенденція до скорочення чисельності тих фахівців, які з об’єктивних причин не мали можливості виконувати свої професійні обов’язки.
У порівнянні з першим кварталом маємо зменшення кількості працівників, які перебували у відпустках без збереження заробітної плати – до 539 (- 59) осіб, у простої – 520 (- 106) осіб. Кількість працівників, з якими була призупинена дія трудових договорів збільшилась до 613 осіб (+42).
Ще з 87 фахівцями впродовж другого кварталу 2024 р. було розірвано трудові договори. Загалом від початку повномасштабного вторгнення в публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, трудові договори були розірвані не менш ніж із 2 414 особами.
Найбільше фахівців (за весь період моніторингу), з якими було розірвано трудові договори, зафіксовано у Львівській (326 осіб), Кіровоградській (192), Полтавській, Одеській (164), Херсонській (178), Дніпропетровській (131), Миколаївській (124), Донецькій (114), Тернопільській (120) областях.
Таблиця 2 Стан зайнятості працівників бібліотек на кінець ІІ кв. 2024 р.
ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Станом на 30 червня 2024 р. стало відомо про 175 повністю зруйновані бібліотечні будівлі або приміщення, в яких вони були розташовані. Це на 21 заклад більше, ніж на попередньому етапі дослідження. Черговими жертвами ворога стали 9 ПБ Донеччини, 9 ПБ Харківщини, 2 ПБ Запоріжжя, 1 ПБ Миколаївщини.
Загалом за весь час моніторингу були зруйновані та не підлягають відновленню ПБ:
| Донецька обл. | 55 |
| Харківська обл. | 51 |
| Херсонська обл. | 25 |
| Миколаївська обл. | 16 |
| Запорізька обл. | 12 |
| Сумська обл. | 5 |
| Чернігівська обл. | 5 |
| Київська обл. | 4 |
| Житомирська обл. | 1 |
| Дніпропетровська обл. | 1 |
Ще 365 (↑5) бібліотек були частково зруйновані/пошкоджені та потребують капітального ремонту. Серед них:
| Донецька обл. | 129 |
| Київська обл. | 72 |
| Харківська обл. | 71 |
| Херсонська обл. | 50 |
| Запорізька обл. | 13 |
| Чернігівська обл. | 7 |
| Миколаївська обл. | 6 |
| Дніпро,петровська обл. | 5 |
| Сумська обл. | 5 |
| Житомирська обл. | 2 |
| Одеська обл. | 2 |
| Хмельницька обл. | 2 |
| Черкаська обл. | 1 |
Додалися такі бібліотеки у Одеській, Харківській, Хмельницькій областях. На жаль, є приклад Миколаївської області, де приміщення із категорії частково зруйнованого перейшло у категорію повністю зруйнованих.
Дещо збільшилась і кількість ПБ, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, ремонт даху, фасаду тощо). Таких бібліотек нині налічується загалом 422 (407 на попередньому етапі дослідження):
| Харківська обл. | 87 |
| Київська обл. | 55 |
| Сумська обл. | 52 |
| Миколаївська обл. | 49 |
| Херсонська обл. | 42 |
| Запорізька обл. | 33 |
| Житомирська обл. | 26 |
| Дніпропетровська обл. | 25 |
| Чернігівська обл. | 24 |
| Хмельницька обл. | 12 |
| Черкаська обл. | 6 |
| м. Київ | 5 |
| Одеська обл. | 2 |
| Вінницька обл. | 1 |
| Закарпатська обл. | 1 |
| Львівська обл. | 1 |
| Тернопільска обл. | 1 |
Упродовж квітня-червня 2024 р. нові факти незначних пошкоджень будівель ПБ було зафіксовано в Житомирській (+2), Одеській (+1) Сумській (+8), Харківській (+4).
Із 787 бібліотек, що були частково зруйновані або зазнали незначних пошкоджень через ворожі артилерійські та ракетні обстріли, на кінець ІІ кв. 2024 р. вдалося відновити роботу 180 закладів ( майже 23%), зокрема:
| Кількість ПБ, що відновили роботу | Кількість ПБ, які частково зруйновані або зазнали незначних пошкоджень | ||
| Дніпропетровська обл. | 23 | 77 % | 30 |
| Житомирська обл. | 6 | 21 % | 28 |
| Закарпатська обл. | 1 | 100 % | 1 |
| Запорізька обл. | 5 | 11 % | 46 |
| м. Київ | 5 | 100 % | 5 |
| Київська обл. | 41 | 32 % | 127 |
| Миколаївська обл. | 7 | 13 % | 55 |
| Сумська обл. | 28 | 49 % | 57 |
| Харківська обл. | 11 | 7 % | 158 |
| Херсонська обл. | 23 | 25 % | 92 |
| Хмельницька обл. | 10 | 71 % | 14 |
| Черкаська обл. | 6 | 86 % | 7 |
| Чернігівська обл. | 14 | 45 % | 31 |
Здебільшого бібліотеки відновлюють свою роботу після ремонту приміщень, в яких вони перебували. Фактично в усіх областях ремонтні роботи проводяться за рахунок місцевих бюджетів і допомоги благодійників. Частка зарубіжних грантів та волонтерська допомога є досить незначною. В той же час, якщо в громаді бракує ресурсів для проведення ремонтних робіт, то діяльність бібліотек облаштовують у приміщеннях інших книгозбірень, будинків культури, навчальних закладів, старостатів, церков, модульних будинків тощо.
Великописарівська бібліотека відновила роботу в Охтирці[1] (Сумська обл.). Охтирка стала прихистком для переселенців, а також сюди перемістили комунальні заклади Великописарівської громади. Бібліотека працює в Охтирському молодіжному центрі.
У Макарівській дитячій бібліотеці[2] (Київська обл.), постраждалої від бойових дій, розпочалися відновлювальні роботи. Наразі будівельники розпочали демонтаж покрівлі.
Це черговий важливий етап на шляху до оновлення бібліотеки, яка постраждала внаслідок російської агресії.
У 2022 році там уже були проведені протиаварійні роботи: тоді відновили несучу стіну, опалення та встановили нові вікна.
Проєкт капітального ремонту передбачає оновлення вхідної групи та заміну старої, пошкодженої покрівлі на нову, надійну та енергоефективну.
В Дніпропетровській обласній бібліотеці для дітей відновила свою роботу Бахмутська бібліотека для людей з вадами зору[3] (Донецька обл.). Тут встановлено спеціальне програмне забезпечення екранного доступу із синтезом мови та, за потреби, збільшенням зображення на моніторі.
Працівники бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка[4] (Лиманська ТГ, Донецька обл.) організували книговидачу у пункті незламності під назвою «Книжкова торбина для всієї родини». Також працівниками Шандриголівської сільської бібліотеки-філії публічної бібліотеки Лиманської ТГ організовано роботу бібліотеки у новому сучасному форматі «Бібліотека у рюкзачку».
Благодійний фонд “МХП-Громаді” спільно з партнерами реалізує проєкт “Відновлення бібліотеки для населення”[5]. У межах проєкту буде відремонтоване приміщення старенької бібліотеки, яка знаходиться в селі Рудницьке Баришівської громади, що на Київщині. Проєкт “Відновлення бібліотеки для населення Баришівська громада, с. Рудницьке” впроваджується в межах грантового конкурсу “Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях”, який адмініструється Isar Ednannia за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”, що фінансується країнами-партнерами у співпраці з “МХП-Громаді”.
Таблиця 3 Втрати матеріально-технічної бази публічних бібліотек на кінець ІІ кв. 2024 р.
Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель публічні бібліотеки продовжують втрачати свої матеріально-технічні засоби (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).
Станом на кінець ІІ кв. 2024 р. часткових втрат МТЗ зазнали 316 бібліотек.
232 бібліотеки втратили всі матеріально-технічні засоби. Загальна ситуація виглядає наступним чином:
| Харківська обл. | 89 (+9) |
| Донецька обл. | 74 (+4) |
| Херсонська обл. | 28 |
| Запорізька обл. | 16 (+1) |
| Миколаївська обл. | 15 |
| Чернігівська обл. | 5 |
| Київська обл. | 2 |
| Дніпропетровська обл. | 1 |
| Житомирська обл. | 1 |
| Сумська обл. | 1 |
Таблиця 4 Втрати матеріально-технічних засобів публічних бібліотек (ПБ) на кінець ІІ кв. 2024 р.
БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ
Регулярні обстріли цивільної інфраструктури українських міст, сіл і селищ і, як наслідок, пожежі та руйнування приміщень бібліотек спричиняють втрату документно-інформаційних ресурсів ПБ. За ІІ квартал 2024 р. до переліку бібліотек, що втратили всі свої документні ресурси, додалися 8 ПБ у Харківській обл., 1 ПБ в Одеській, натомість на 4 ПБ стало менше у Донецькій області. Це пояснюється уточненням ситуації від органів місцевого самоврядування.
Тепер ситуація з бібліотеками, які частково втратили бібліотечні фонди виглядає так:
| Донецька обл. | 129 |
| Харківська обл. | 91 |
| Київська обл. | 72 |
| Херсонська обл. | 67 |
| Миколаївська обл. | 36 |
| Сумська обл. | 14 |
| Чернігівська обл. | 11 |
| Запорізька обл. | 10 |
| Дніпропетровська обл. | 2 |
| Одеська обл. | 2 |
| Житомирська обл. | 1 |
| Хмельницька обл. | 1 |
Загалом, станом на кінець ІІ кв. 2024 р. можемо констатувати, що частину своїх документних ресурсів втратили 436 бібліотек, а жодного документа не збереглося в 171 бібліотеці, з них: у 55 бібліотеках у Донецькій області, 51 – у Харківській, 25 – у Херсонській, 17 – у Запорізькій, 13 – у Миколаївській, 5 – у Чернігівській, 2 – в Київській, по 1 бібліотеці в Житомирській, Дніпропетровській та Сумській областях.
Наразі визначити обсяг втрачених видань вдалося лише в Дніпропетровській, Київській, Сумській, Хмельницькій та Чернігівській областях. Частково відомі обсяги втрат у Запорізькій області.
У решті бібліотек, що стали жертвами артиллерийских і ракетних обстрілів, а також підтоплення/повного затоплення окремих територій у Херсонській і Миколаївській областях внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, провести інвентарізацію бібліотечних фондів не є можливим з обєктивних причин (працівники бібліотек евакуйовані, перебувають у простої / відпустках без збереження заробітної плати або не заповнені вакансії; неможливо дістатися до бібліотек через замінованість або обстріли територій).
Втім, співставлення даних про бібліотеки, що були зруйновані та не підлягають відновленню, із даними, зафіксованими в електронній системі моніторингу ЕСМАР, дає можливість припустити, що внаслідок російської збройної агресії станом на кінець червня 2024 р. орієнтовно повністю втрачено 2 млн 115 тис. пр. бібліотечного фонду, без урахування видань, втрачених унаслідок руйнування і пограбування Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара.
Таблиця 5 Втрати бібліотечних фондів публічних бібліотек (ПБ) на кінець ІІ кв. 2024 р.
Не зважаючи на складні воєнні умови і нестачу фінансування, постраждалі бібліотеки Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Миколаївщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Чернігівщини шукають шляхи поновлення своїх документних ресурсів, активно залучаючи жителів громад і меценатів.
Значну допомогу в поновленні фондів постраждалим бібліотекам надають:
- Український інститут книги;
- Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів;
- національні, державні, обласні бібліотеки;
- благодійні фонди («Книжкові гранти для бібліотек України» – спільний проєкт БФ «Бібліотечна країна», БФ громади Харкова «толока», БФ «Коло», БФ громади Харкова «Толока» та ін.) та Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів;
- Український ПЕН і Міжнародний ПЕН (поповнення англомовними виданнями спільно з британським благодійним фондом Book Aid International, Англійським ПЕН та «Новою поштою»);
- численні українські видавництва (проєкт «Незламні бібліотеки», акція «25 книжкoвих пoдарунків для 25 бібліoтек»);
- Французький інститут в Україні, Гете Інститут (проєкт «Валізка з книжками»);
- дипломатичні представництва окремих держав в Україні; приватні ініціативи.
Завдяки цьому бібліотеки отримують твори класиків і сучасних українських та зарубіжних письменників, книги з історії України, державотворення, а також присвячені видатним особистостям.
ОРІЄНТОВНИЙ РОЗМІР ЗБИТКІВ
Процес визначення розміру збитків (у тис. грн), нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, триває. Наразі надати вичерпну і достовірну інформацію з цього питання не є можливим, адже організація роботи комісій, що фіксують пошкодження і втрати бібліотек, та проведення інвентаризації бібліотечних фондів сьогодні ускладнено низкою об’єктивних факторів, про які йшлося вище.
Станом на кінець ІІ кв. 2024 р. орієнтовний розмір збитків, завданих публічним бібліотекам, оцінюється не менше ніж у 74,2 млн грн (у т.ч. 2,8 млн грн на відновлення бібліотечних фондів). У Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях обсяг збитків не встановлено.
Говорити про остаточні підрахунки збитків у окремих регіонах завчасно, але це як мінімум: Чернігівська обл. – ≈55 млн грн, у т. ч. 1,2 млн вартість фондів; Київська обл. – ≈7,9 млн грн, у т. ч. 1,4 млн грн вартість фондів; Сумська обл. – ≈3,9 млн грн., у т. ч. 72,7 тис. вартість фондів; Дніпропетровська обл. – ≈ 3,5 млн грн, у т. ч. 87 тис. вартість фондів; Житомирська обл. – ≈ 1,7 млн грн, у т. ч. 22 тис. вартість фондів; Хмельницька обл. – ≈963,8 тис. грн, у т. ч. 40 тис. вартість фондів;
Бібліотеки Вінниччини, Закарпаття, Черкащини та м. Києва зафіксували розмір втрат до 465 тис. грн.
ВИСНОВКИ
Протягом другого кварталу 2024 р. кількість публічних бібліотек, які зазанали втарт внаслідок російської збройної агресії, збільшилася.
Так, станом на 30.06.2024 р. повністю зруйновано ворогом 175 ПБ (на попередньому етапі дослідження – 154). Ще 786 бібліотек (у т.ч. в областях, що не відносяться до зони бойових дій) зазнали різного ступеня пошкоджень, втратили бібліотечне обладнання та десятки тисяч примірників знищених агресором бібліотечних фондів, призупинили свою діяльність і обмежили бібліотечне обслуговування на прифронтових територіях тощо. Водночас, 180 бібліотекам із тих, що були раніше частково зруйновані, вдалося відновити свою діяльність.
Зросла кількість ПБ, що повністю втратили свої матеріально-технічні засоби – 232 (у 2022 р. – 84, у 2023 р. – 201), а також тих ПБ, що втратили матеріально-технічні засоби частково – 316 ПБ (2022 р. – 131, 2023 р. – 298). Руйнування приміщень ПБ спричиняє втрату матеріально-технічних засобів бібліотек та їх документних ресурсів. Усі свої фонди втратили 171 ПБ, часткових втрат зазнали 436 ПБ. За приблизними підрахунками станом на кінець ІІ кв. 2024 р. загальний обсяг втрачених документів зруйнованих ПБ становить 2,1 млн примірників.
Проблемним є кадрове забезпечення галузі. Від початку повномасштабних бойових дій у публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було розірвано трудові договори не менш ніж із 2 414 особами. Станом на 30.06.2024 р. ще 1 672 фахівців із різних причин не працювали (відпустка без збереження заробітної плати, простій, призупинення трудового договору).
Визначення розміру збитків, нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, ще триває, але наразі можна констатувати, що вони є не меншими, ніж 74,2 млн грн., у т. ч. 2,8 млн грн. припадає на бібліотечні фонди.
[1] https://sumypost.com/sumynews/sobytiya/velykopysarivska-biblioteka-vidnovyla-robotu-v-ohtyrtsi/
[2] https://big.informator.ua/uk/2024/06/11/u-makarovi-rozpochaly-vidbudovu-zrujnovanoyi-okupantamy-biblioteky/
[3] http://biblio-child.dp.ua/1441-pragnemo-tsifrovoji-bezbar-ernosti-v-dnipropetrovskij-oblasnij-bibliotetsi-dlya-ditej-pratsyue-komp-yuternij-tiflokompleks?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR30ZWcmacGQISOKbLWzCGE3IomM9ueX8LRnhbF_Imvf4vKCZIZt2277Fyk_aem_AQgQxM7qng_ES-90hAmUY-vJhnvM6EQt0IzIfMY
[4] https://acmc.ua/zaklady-kultury-yaki-postrazhdaly-pid-chas-vijny-u-lymanskij-gromadi/
[5] https://day.kyiv.ua/news/220424-u-deokupovanomu-seli-na-kyyivshchyni-vidremontuyut-prymishchennya-biblioteky