Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого проведено 10 етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», метою якого є моніторинг стану публічних бібліотек регіонів під час російської збройної агресії станом на 30.09.2024 року та аналіз її впливу на діяльність публічних бібліотек України.
Черговий етап дослідження проводився шляхом опитування головних регіональних методичних бібліотечних центрів – обласних універсальних наукових бібліотек, Київської обласної бібліотеки для дітей, Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, Донецької обласної бібліотеки для дітей та Луганської ОУНБ (вперше).
Результати попередніх етапів опубліковані в блозі «Публічна бібліотека територіальної громади»:
9-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9969
8-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9475
7-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8854
6-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8301
5-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8081
4-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7627
3-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7102
2-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6550
1-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6096
До опитування на X етапі дослідження долучились сільські, селищні, міські та обласні бібліотеки, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні.
З об’єктивних причин (регулярні обстріли, заміновані території та неможливість потрапити до бібліотек, перебування працівників у простої / відпустках за власний рахунок, відсутність зв’язку, «тимчасово призупинення» діяльності окремих бібліотек тощо) виникали складнощі зі збором достовірної інформації про стан публічних бібліотек у прифронтових областях. Під час X етапу дослідження опрацьовано інформацію з 11 834 публічних бібліотек.
На цьому етапі дослідження вдалося вперше за весь час моніторингу отримати часткову інформацію про публічні бібліотеки Луганщини, яку зібрали і узагальнили працівники Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки, що нині функціонує у форматі «Мандрівної бібліотеки» і забезпечує методичну підтримку колегам з публічних бібліотек Луганщини, які опинилися так само в евакуації.
МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Мережа публічних бібліотек (ПБ) продовжує зазнавати руйнівного впливу. Із початку повномасштабного вторгнення та станом на кінець ІІI кв. 2024 р. кількість фактично функціонуючих ПБ постійно скорочується. Наразі кількість ПБ, що обслуговують користувачів, налічує 11 834 закладів із 14 351, що фактично функціонував до початку повномасштабного вторгнення (станом на 30.06.2024 – 11 901). Слід зауважити, що, як і на попередніх етапах дослідження, скорочення чисельності ПБ відбувається не лише в областях, що межують з рф (регулярні обстріли і заміновування територій, руйнування приміщень бібліотек, звільнення або перебування бібліотекарів у простої), а й в інших областях, приміром, Полтавській, Тернопільській та Чернівецькій.
Станом на 30 вересня 2024 р. жодна ПБ не працювала загалом у 69 територіальних громадах (на попередньому етапі – 44). Суттєве збільшення цього показника відбулося за рахунок даних, що вперше за весь час моніторингу надійшли від Луганської ОУНБ. Найбільше громад, де не функціонує жодна ПБ, у Луганській обл. (20), Донецькій (11), Запорізькій, Харківській та Херсонській областях (по 8), Чернівецькій (6). У Закарпатській, Одеській, Днапропетровській, Сумській та Тернопільській областях цей показник не перевищує 1–2 ТГ.
59 ПБ, що перебували на прифронтових територіях, були переміщені у межах своїх областей до інших будівель/приміщень. Здебільшого це бібліотеки Донеччини (47), Луганщини (9), Харківщини (3). За останній період моніторингу у Донецькій області їх стало більше на 10 закладів.
Таблиця 1Зміни в мережі публічних бібліотек станом на ІІІ кв. 2024 р.
ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Ситуація в сфері зайнятості бібліотечних фахівців залишається складною. І, якщо впродовж 2023 р. прослідковувалась тенденція до скорочення чисельності тих фахівців, які з об’єктивних причин не мали можливості виконувати свої професійні обов’язки, то станом на кінець третього кварталу показники зайнятості працівників ПБ погіршилися.
Упродовж нинішнього етапу дослідження зафіксовано збільшення кількості працівників, які перебували у відпустках без збереження заробітної плати до 566 (+27) осіб, у простої – 613 (+93) осіб. Кількість працівників, з якими була призупинена дія трудових договорів збільшилась до 732 (+119) особи.
Від початку повномасштабного вторгнення в публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, трудові договори були розірвані не менш ніж з 3 355 особами. Проте суттєве збільшення цього показника впродовж третього кварталу, відбулося за рахунок даних, отриманих від Луганської ОУНБ.
Таблиця 2 Стан зайнятості працівників бібліотек на кінець ІІІ кв. 2024 р.
ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
У ІІІ кв. 2024 р. ворог посилив ракетні, дронові і артилерійських обстріли українських територій, що негативно позначилося на енергетичній та цивільній інфраструктурі. За інформацією Міністерства культури та стратегічних комунікацій України станом на 25 липня 2024 року збитків зазнали 2024 заклади культури, з них 334 – знищені (16,5%).[1]
За даними X етапу дослідження, що проводить НБУ імені Ярослава Мудрого, станом на 30 вересня 2024 р. було повністю зруйновано 181 бібліотечну будівлю або приміщення, в яких розташовувались ПБ. Це на 6 закладів більше, ніж на попередньому етапі дослідження. Черговими жертвами ворога стали по 1 ПБ у Донецькій та Запорізькій областях та 2 ПБ Харківщини.
Загалом за весь час моніторингу ворогом було зруйновано та не підлягають відновленню ПБ: Донецька обл. – 56, Харківська обл. – 53, Херсонська обл. – 25, Миколаївська обл. – 16, Запорізька обл. – 12, Чернігівська обл. – 5, Київська обл. – 4, Луганська обл. – 4, Сумська обл. – 4, Житомирська обл. – 1, Дніпропетровська обл. – 1.
Ще 405 (+40) бібліотек були частково зруйновані/пошкоджені та потребують капітального ремонту.
Дещо збільшилась і кількість ПБ, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, ремонт даху, фасаду тощо). Таких бібліотек нині налічується загалом 440 (+17 за звітній період).
Упродовж липня-вересня 2024 р. нові факти незначних пошкоджень будівель ПБ було зафіксовано в Луганській (+5), Миколаївській (+3), Львівській (+1), Сумській (+8).
Із 845 ПБ бібліотек, що були частково зруйновані або зазнали незначних пошкоджень через ворожі артилерійські та ракетні обстріли, на кінець ІІІ кв. 2024 р. вдалося відновити роботу 193 закладів (майже 23%).
Як і на попередніх етапах дослідження, бібліотеки відновлюють свою роботу, здебільшого, після ремонту приміщень, в яких вони перебували. У семи областях ремонтні роботи були проведені за рахунок місцевих бюджетів і допомоги благодійників, ще в двох областях – за субвенції з державного бюджету. Частка зарубіжних грантів та волонтерська допомога є досить незначною. В той же час, якщо в громаді бракує ресурсів для проведення ремонтних робіт, то діяльність бібліотек облаштовують у приміщеннях інших книгозбірень, будинків культури, навчальних закладів, старостатів, церков, модульних будинків тощо.
Упродовж липня-вересня 2024 р. після проведення ремонтних робіт відновили роботу Різдвянська сільська бібліотека-філія №2, Структурний підрозділ «Публічна бібліотека Тернуватської селищної ради» Запорізького району та Бібліотека «МПБС м. Запоріжжя» (Запорізька обл.), Бібліотека-філіал с. Перемога Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради (Київська обл.), Червонянська сільська бібліотека Новоолександрівської територіальної громади (Херсонська обл.) та Бібліотека сімейного читання – філія Старокостянтинівської міської територіальної громади (Хмельницька обл.). Після переїзду в приміщення старостату Новоолександрівської територіальної громади відновила роботу Петропавлівська сільська бібліотека (Херсонська обл.).
Таблиця 3 Втрати матеріально-технічної бази (будівель) публічних бібліотек на кінець ІІІ кв. 2024 р.
Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель публічні бібліотеки продовжують втрачати свої матеріально-технічні засоби (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).
Станом на кінець ІІІ кв. 2024 р. часткових втрат МТЗ зазнали 338 (+21) бібліотек. Це, переважно, публічні бібліотеки Харківщини (91), Донеччини (37), Миколаївщини (27), Сумщини (15), Запоріжжя (13),
Загалом за весь період моніторингу 540 (+308 за звітній період) публічних бібліотек втратили всі матеріально-технічні засоби. Збільшення цього показника майже вдвічі в порівнянні з попереднім етапом дослідження відбулося за рахунок даних, отриманих від Луганської ОУНБ.
Дані про втрати матеріально-технічних засобів у бібліотеках населених пунктів Херсонщини та Миколаївщини, що були затоплені внаслідок підриву ворогом у червні 2023 р. Каховської ГЕС, наразі не відомі.
Таблиця 4 Втрати матеріально-технічної бази публічних бібліотек на кінець ІІІ кв. 2024 р.
БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ
Регулярні обстріли цивільної інфраструктури українських міст, сіл і селищ і, як наслідок, пожежі та руйнування приміщень бібліотек спричиняють втрату бібліотечних фондів ПБ. За ІІI квартал 2024 р. до переліку бібліотек, що втратили всі свої документні ресурси, додалися 6 ПБ у Сумській обл., 2 ПБ у Харківській, по 1 ПБ в Запорідзькій і Донецькій областях. Також на цьому етапі дослідження стало відомо про 290 ПБ Луганщини, в яких не вціліло жодного документа.
Загалом, станом на кінець ІІI кв. 2024 р. можемо констатувати, що всі бібліотечні фонди втратили 471 ПБ, з них: 290 бібліотек Луганщини, 56 ПБ Донеччини, 53 ПБ Харківщини, 25 ПБ Херсонщини, 18 ПБ Запоріжжя, 13 ПБ Миколаївщини, 7 ПБ Сумщини, 5 ПБ Чернігівщини, 2 ПБ в Київській, по 1 бібліотеці в Житомирській і Дніпропетровській областях.
Ще 445 ПБ втратили частину своїх документних ресурсів.
Наразі визначити обсяг втрачених видань вдалося лише в Дніпропетровській, Київській, Сумській, Хмельницькій та Чернігівській областях. Частково відомі обсяги втрат у Запорізькій та Луганській областях.
У решті бібліотек, що стали жертвами артиллерийских і ракетних обстрілів, а також підтоплення/повного затоплення окремих територій у Херсонській і Миколаївській областях внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, провести інвентарізацію бібліотечних фондів не є можливим з обєктивних причин (працівники бібліотек евакуйовані, перебувають у простої / відпустках без збереження заробітної плати або не заповнені вакансії; неможливо дістатися до бібліотек через замінованість або обстріли територій).
Втім, співставлення даних про бібліотеки, що були зруйновані та не підлягають відновленню, із даними, зафіксованими в електронній системі моніторингу ЕСМАР, дає можливість припустити, що внаслідок російської збройної агресії станом на кінець вересня 2024 р. орієнтовно повністю втрачено 4 млн 598 тис. пр. бібліотечного фонду, без урахування видань, втрачених унаслідок руйнування і пограбування Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара. Суттєве збільшення показника відбулося за рахунок даних з Луганської обл.
Таблиця 5 Втрати бібліотечних фондів публічних бібліотек (ПБ) на кінець ІІI кв. 2024 р.
Не зважаючи на складні воєнні умови і нестачу фінансування, постраждалі бібліотеки Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Миколаївщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Чернігівщини шукають шляхи поновлення своїх документних ресурсів, активно залучаючи жителів громад і меценатів.
Як і раніше, значну допомогу в поновленні фондів постраждалим бібліотекам надають:
- Український інститут книги;
- Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів;
- національні, державні, обласні бібліотеки;
- благодійні фонди («Книжкові гранти для бібліотек України» – спільний проєкт БФ «Бібліотечна країна», БФ «Коло», БФ громади Харкова «Толока» та ін.) та Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів;
- Український ПЕН і Міжнародний ПЕН (поповнення англомовними виданнями спільно з британським благодійним фондом Book Aid International, Англійським ПЕН та «Новою поштою»);
- численні українські видавництва (проєкт «Незламні бібліотеки», акція «25 книжкoвих пoдарунків для 25 бібліoтек»);
- Французький інститут в Україні, Гете Інститут (проєкт «Валізка з книжками»);
- дипломатичні представництва окремих держав в Україні; приватні ініціативи.
Завдяки цьому бібліотеки отримують твори класиків і сучасних українських та зарубіжних письменників, книги з історії України, державотворення, а також присвячені видатним особистостям.
ОРІЄНТОВНИЙ РОЗМІР ЗБИТКІВ
Процес визначення розміру збитків (у тис. грн), нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, триває. Наразі надати вичерпну і достовірну інформацію з цього питання не є можливим, адже організація роботи комісій, що фіксують пошкодження і втрати бібліотек, та проведення інвентаризації бібліотечних фондів сьогодні ускладнено низкою об’єктивних факторів, про які йшлося вище.
Станом на кінець ІІI кв. 2024 р. орієнтовний розмір збитків, завданих публічним бібліотекам, оцінюється не менше ніж у 74,5 млн грн (у т.ч. 2,8 млн грн на відновлення бібліотечних фондів). У Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях обсяг збитків не встановлено.
Говорити про остаточні підрахунки збитків у окремих регіонах завчасно, але це як мінімум: Чернігівська обл. ≈55 млн грн, у т. ч. 1,2 млн вартість фондів; Луганська обл. ≈ 36,5 млн грн (вартість втрачених фондів), Київська обл. ≈7,95 млн грн, у т. ч. 1,4 млн грн вартість фондів; Сумська обл. ≈ 4 млн грн., у т. ч. 106,7 тис. вартість фондів; Дніпропетровська обл. ≈ 3,8 млн грн, у т. ч. 87 тис. вартість фондів; Житомирська обл. ≈ 1,7 млн грн, у т. ч. 22 тис. вартість фондів; Хмельницька обл. ≈964 тис. грн, у т. ч. 40 тис. вартість фондів. У бібліотеках Вінниччини, Закарпаття, Черкащини та м. Києва орієнтовний розмір збитків зафіксовано на рівні до 465 тис. грн.
ВИСНОВКИ
Протягом третього кварталу 2024 р. кількість публічних бібліотек, які зазанали втрат внаслідок російської збройної агресії, передбачувано збільшилася.
Так, станом на 30.09.2024 р. повністю зруйновано ворогом 181 ПБ (на попередньому етапі дослідження – 175). Ще 845 бібліотек (у т.ч. в областях, що не відносяться до зони бойових дій) зазнали різного ступеня пошкоджень, втратили бібліотечне обладнання та десятки тисяч примірників знищених агресором бібліотечних фондів, призупинили свою діяльність і обмежили бібліотечне обслуговування на прифронтових територіях тощо. Загалом по країні нині не функціонує жодна ПБ у 69 територіальних громадах. Водночас, 193 бібліотекам із тих, що були раніше частково зруйновані, вдалося відновити свою діяльність.
Зросла кількість ПБ, що повністю втратили свої матеріально-технічні засоби – 540 (за відповідний період 2023 р. – 172), а також тих ПБ, що втратили матеріально-технічні засоби частково – 338 ПБ (за відповідний період 2023 р. – 250). Руйнування приміщень ПБ спричиняє втрату не лише матеріально-технічних засобів бібліотек, а й документних ресурсів. Усі свої фонди втратили 471 (за відповідний період 2023 р. – 126) ПБ, часткових втрат зазнали 445 (за відповідний період 2023 р. – 405) ПБ. За приблизними підрахунками станом на кінець ІІI кв. 2024 р. загальний обсяг втрачених документів зруйнованих ПБ становить 4 млн 598 тис. примірників.
Проблемним є кадрове забезпечення галузі. Від початку повномасштабних бойових дій у публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було розірвано трудові договори не менш ніж із 3 355 особами. Станом на кінець III кв. 2024 р. ще 1 910 фахівців із різних причин не працювали (відпустка без збереження заробітної плати, простій, призупинення трудового договору).
Визначення розміру збитків, нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, ще триває, але наразі можна констатувати, що вони є не меншими, ніж 74,5 (без урахування втрат в Луганській обл.) млн грн., у т. ч. 39,3 (з урахуванням Луганської обл.) млн грн. припадає на бібліотечні фонди.
[1] https://mcsc.gov.ua/news/2024-obyekty-kulturnoyi-infrastruktury-zaznaly-poshkodzhen-chy-rujnuvan-cherez-rosijsku-agresiyu/