ПБ України в умовах російської збройної агресії: результати ХІІ етапу дослідження

Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого проведено 12 етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», метою якого є моніторинг стану публічних бібліотек регіонів під час російської збройної агресії станом на 31.03.2025 року та аналіз її впливу на діяльність публічних бібліотек України.

В опитуванні  взяли участь головні регіональні методичні бібліотечних центри – обласні універсальні наукові бібліотеки, Київська обласна бібліотека для дітей, Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, Донецька обласна бібліотека для дітей.

Результати попередніх етапів опубліковані в блозі «Публічна бібліотека територіальної громади»:

11-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=10951

10-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=10493

9-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9969

8-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9475

7-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8854

6-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8301

5-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8081

4-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7627

3-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7102

2-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6550

1-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6096

До опитування на XII етапі дослідження долучились сільські, селищні, міські та обласні бібліотеки, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні.

З об’єктивних причин (регулярні обстріли, заміновані території та неможливість потрапити до бібліотек, перебування працівників у простої / відпустках за власний рахунок, відсутність зв’язку, «тимчасово призупинення» діяльності окремих бібліотек тощо) виникають складнощі зі збором достовірної інформації про збитки, завдані публічним бібліотекам Донеччини, Запоріжжя, Луганщини, Миколаївщини, Харківщини, Херсонщини.

МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

 Мережа публічних бібліотек (ПБ) продовжує зазнавати руйнівного впливу війни. Із початку повномасштабного вторгнення та станом на перший квартал 2025 р. кількість фактично функціонуючих ПБ скоротиласян 17%. Наразі кількість ПБ, що обслуговують користувачів, налічує 11 933 заклади із 14 351, що фактично функціонували до початку широмасштабного вторгнення. У перші три місяці 2025 р. кількість функціонуючих бібліотек продовжувала скорочуватись у Дніпропетровській (–3), Донецькій (–7), Закарпатській (–6), Івано-Франківській (–18), Львівській (–3), Полтавській (–7), Сумській (–19), Херсонській (–2), Чернігівській (–9), Запорізькій і Кіровоградській (по 1 ПБ). У решті регіонів кількість ПБ, що обслуговують користувачів, є сталою.

Станом на 31 березня 2025 р. жодна ПБ не працювала загалом у 69 територіальних громадах, зокрема, в:

• Червоногригорівській селищній та Українській сільській територіальних громадах Дніпропетровської обл.;
• Часовоярській міській територіальній громаді, Званівській, Іллінівська та Комарській сільських територіальних громадах, Удачненській селищній територіальній громаді Донецької обл.;
• Верхньокоропецькій сільській територіальній громаді Закарпатської обл.;
• Гуляйпільській і Оріхівській міських територіальних громадах; Воздвижівській, Малинівській, Малотокмачанській, Павлівській, Преображенській, Матвіївській, Степненській сільських територіальних громадах; Степногірській селищній територіальній громаді Запорізької обл.;
• Попаснянській, Сватівській, Щастинській, Лисичанській, Старобільській міських територіальних громадах; Білокуракинській, Біловодскій, Білолуцькій, Красноріченській, Лозно-Олександрівській, Марківській, Міловській, Новоайдарській, Коломийчиській, Широківській, Станично-Луганській селищних територіальних громадах; Нижньодуванській, Нижньотеплівській, Троїцькій, Чмирівській, Шульгинській сільських територіальних громадах Луганської обл.;
• Мологівській територіальній громаді Одеської обл.;
• Березівській сільській територіальній громаді Рівненської обл.;
• Шалигинській селищній та Юнаківській сільських територіальних громадах Сумської обл.;
• Скориківській сільській та в Заводській селищній територіальних громадах Тернопільської обл.;
• Вовчанській та Куп’янській міських територіальних громадах; Дворічанській селищній територіальній громаді; Вільхівській, Вільхуватській, Кіндрашівській, Курилівській, Липецькій, Петропавлівській, Циркунівській сільських територіальних громадах Харківської обл.;
• Бериславській міській територіальній громаді; Білозерській та Калинівській селищних територіальних громадах; Станіславській, Музиківській, Дар’ївській, Тягинській та Кочубеївській сільських територіальних громадах Херсонської обл.;
• Мамалигівській, Рукшинській, Боянській, Великокучурівській, Карапчівській, Ставчанській сільських територіальних громадах Чернівецької обл.

Загалом, з початку широкомасштабного вторгнення, 49 ПБ, які перебували на прифронтових територіях, були переміщені у межах своїх областей до інших будівель/приміщень або працювали онлайн. Це бібліотеки Донеччини (34), Луганщини (11), Харківщини (3), Сумщини (1).

Таблиця_1 “Зміни в мережі публічних бібліотек станом на кінець І кв. 2025 р.”

ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Російсько-українська війна створила надзвичайні виклики для ринку праці, зокрема: дифіцит кадрів унаслідок міграції, внутрішнього переміщення та мобілізації; скорочення вакансій; окупацію частини територій тощо.

Ситуація в сфері зайнятості бібліотечних фахівців залишається стабільно складною.

Упродовж перших трьох місяців 2025 р. з об’єктивних причин не мали можливості виконувати свої професійні обов’язки не менш ніж 1577 фахівців (на 12% менше, ніж наприкінці 2024 р.), з них: 453 – перебували у відпустках без збереження заробітної плати, ще 453 фахівці перебували у простої, з 656 особами була призупинена дія трудових договорів.

Від початку широкомасштабного вторгнення в ПБ, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, трудові договори були розірвані не менш ніж з 4 022 особами (з них 340 – за I кв. 2025 р.).

Найбільше фахівців, з якими було розірвано трудові договори за весь період моніторингу, зафіксовано в Луганській (394 особи (цифра не остаточна)), Львівській (392), Кіровоградській (316), Полтавській (219), Одеській (230), Херсонській (220), Дніпропетровській (191), Харківській (185), Миколаївській (188), Донецькій (207), Волинській (140), Сумській (139), Тернопільській (138), Чернівецькій (132), Запорізькій (119), Закарпатській (113), Хмельницькій (111) та Рівненські (103) областях. Стан зайнятості працівників ПБ на 31.03.2025 р. представлено в Таблиця_2

 ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Початок четвертого року російсько-української війни позначився активними бойовими та наступальними діями на Донеччині та Луганщині. Крім того росіяни щодня атакують населенні пункти Сумщини, Чернігівщини, Харківщини, Херсонщини, Хмельниччини, Одещини, Київщини, Запоріжжя, Миколаївщини, Черкащини.

За інформацією Міністерства культури та стратегічних комунікацій України[1] станом на 25 березня 2025 р. збитків зазнали 2 233 заклади культури, з них 409 знищені (17,7%). Найчисельніша група об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, – клубні заклади (48,5% від загальної кількості закладів культури, які зазнали збитків). На жаль ПБ посідають друге місце – 35,5%.

За даними XII етапу дослідження, що проводить НБУ імені Ярослава Мудрого, станом на 31 березня 2025 р. було повністю зруйновано 214 бібліотечну будівлю або приміщення, в яких розташовувались ПБ. Це на 20 закладів більше, ніж на попередньому етапі дослідження. Втім, на відміну від попередніх етапів новими жертвами ворога стали ПБ лише Сумщини (+6) і Донеччини (+14), де бібліотек 6 бібліотек Торецької ВЦА, Покровської міської ради та Удачненської селищної ради, які раніше вважалися пошкодженими, нині остаточно зруйновані. У решті областей руйнувань ПБ не зафіксовано.

Загалом за весь час моніторингу ворогом були зруйновані та не підлягають відновленню ПБ:

Ще 427 бібліотек були частково зруйновані/пошкоджені та потребують капітального ремонту. Серед них:

До числа частково зруйнованих додалися 5 ПБ Сумщини і по 1 ПБ Дніпропетровщини і Запоріжжя.

Дещо збільшилась і кількість ПБ, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, ремонт даху, фасаду тощо). Таких бібліотек нині налічується загалом 477 (+10 за звітній період):

Упродовж I кв. 2025 р. зазнали незначних пошкоджень будівлі ПБ Хмельниччини (+5), Сумщини (+3), Харківщини (+2),  Дніпропетровщини і Полтавщини (по 1).

Таблиця_3 Втрати матеріально-технічної бази публічних бібліотек (ПБ) на І кв. 2025 р.

Із 904 ПБ бібліотек, що були частково зруйновані або зазнали незначних пошкоджень через ворожі артилерійські та ракетні обстріли, вдалося відновити роботу 211 закладів (23%).

Як і раніше ПБ відновлюють свою роботу, здебільшого, після ремонту приміщень, в яких вони перебували. У дев’яти областях ремонтні роботи були проведені, переважно, за рахунок місцевих бюджетів, у чотирьох областях – власним коштом або завдяки спонсорський допомозі, в двох – за рахунок субвенцій з державного бюджету. Частка зарубіжних грантів та волонтерська допомога є досить незначною. Водночас, якщо в громаді бракує ресурсів для проведення ремонтних робіт, то діяльність бібліотек облаштовують у приміщеннях інших книгозбірень або будинків культури, центрів дитячої творчості, навчальних закладів, старостатів, церков, модульних будинків тощо.

У I кв. 2025 р. після проведення ремонтних робіт відновили роботу:  Бібліотека-філіал  № 9 КЗК «Міська дитяча бібліотека» Криворізької міської ради (Дніпропетровська обл.), Бібліотека КУ МПБС м. Запоріжжя, Новопетрівська публічна бібліотека Широківська ТГ (Миколаївська обл.), Ізюмська міська дитяча бібліотека Ізюмська міська ТГ (Харківська обл.), Центральна бібліотека ім. Лесі Українки та Міська бібліотека-філія №3 Херсонської ЦБС Херсонської ТГ (Херсонська обл.).

Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель публічні бібліотеки продовжують втрачати свої матеріально-технічні засоби (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).

Станом на кінець I кв. 2025 р. загалом часткових втрат МТЗ зазнали 376 ПБ (+21 упродовж звітного періоду). Це, переважно, публічні бібліотеки Харківщини (102), Київщини (72), Херсонщини (63), Донеччини (60), Миколаївщини (27), Сумщини (16), Запоріжжя (15), Чернігівщини (11).

Всі матеріально-технічні засоби станом на I кв. 2025 р. втратили 561 ПБ (+8 упродовж звітного періоду). Загальна ситуація виглядає так:

Дані щодо втрат матеріально-технічних засобів у бібліотеках населених пунктів Херсонщини та Миколаївщини, що були затоплені внаслідок підриву ворогом у червні 2023 р. Каховської ГЕС, наразі залишаються не відомими.

Таблиця_4  Втрати матеріально-технічних засобів публічних бібліотек на кінець I кв. 2025 р.

БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ

 Упродовж I кв. 2025 р. до бібліотек, які втратили всі свої документні ресурси, додалися 14 ПБ у Донецькій і 1 ПБ у Сумській областях.

Загалом, станом на початок 2025 р. можемо констатувати, що всі бібліотечні фонди втратили 492 ПБ, з них:

Ще 479 ПБ втратили частину своїх документних ресурсів (+15 за звітній період), з них: 10 ПБ у Донецькій, 6 ПБ у Харківській, 2 ПБ у Запорізькій, 1 ПБ у Херсонській областях.

Як і раніше обсяги втрачених видань визначено лише в Дніпропетровській, Київській, Сумській, Хмельницькій та Чернігівській областях. Частково відомі обсяги втрат у Запорізькій та Луганській областях.

У решті бібліотек, що постраждали від артиллерийских і ракетних обстрілів, а також підтоплення/повного затоплення окремих територій у Херсонській і Миколаївській областях внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, провести інвентарізацію бібліотечних фондів не є можливим з обєктивних причин.

Утім, співставлення даних про бібліотеки, що були зруйновані та не підлягають відновленню, із даними, зафіксованими в електронній системі моніторингу ЕСМАР, дає можливість припустити, що внаслідок російської збройної агресії впродовж 2022 – початку 2025 р. орієнтовно втрачено 4 млн 790 тис. примірників бібліотечного фонду, без урахування видань, втрачених унаслідок руйнування і пограбування Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара.

Таблиця_5 Втрати бібліотечних фондів публічних бібліотек на кінець I кв. 2025 р.

 ОРІЄНТОВНИЙ РОЗМІР ЗБИТКІВ

 Допоки триває російсько-українська війна процес визначення розміру збитків (у тис. грн), нанесених публічним бібліотекам внаслідок  російської збройної агресії, триває. Наразі надати вичерпну і достовірну інформацію з цього питання не є можливим, адже організація роботи комісій, що фіксують пошкодження і втрати бібліотек, та проведення інвентаризації бібліотечних фондів ускладнено низкою об’єктивних факторів, про які йшлося вище.

Станом на кінець I кв. 2025 р. орієнтовний розмір збитків, завданих публічним бібліотекам, оцінюється не менше ніж у 75 816 338 грн, у т. ч. 39,6 млн грн – збитки, завдані внаслідок знищення чи пошкодження бібліотечних фондів. У Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях обсяг збитків не встановлено.

Говорити про остаточні підрахунки збитків у окремих регіонах завчасно, але це як мінімум: Чернігівська обл. ≈55 млн грн, у т. ч. 1,2 млн вартість фондів; Луганська обл. ≈ 36,5 млн грн (вартість втрачених фондів), Київська обл. ≈ 7,95 млн грн, у т. ч. 1,4 млн грн вартість фондів; Сумська обл. ≈ 4 млн грн., у т. ч. 354 тис. вартість фондів; Дніпропетровська обл. ≈ 4,3 млн грн, у т. ч. 87 тис. вартість фондів; Житомирська обл. ≈ 1,7 млн грн, у т. ч. 22 тис. вартість фондів; Хмельницька обл. ≈ 1,3 млн грн, у т. ч. 40 тис. вартість фондів. У бібліотеках Вінниччини, Закарпаття, Черкащини та м. Києва орієнтовний розмір збитків зафіксовано на рівні до 465 тис. грн.

 ВИСНОВКИ

На початку 2025 р. кількість публічних бібліотек, які зазанали втрат внаслідок російської збройної агресії, передбачувано збільшилася.

Так, станом на 31.03.25 р. повністю зруйновано ворогом 214 ПБ (на попередньому етапі дослідження – 194). Ще 904 бібліотеки (у т.ч. в областях, що не відносяться до зони бойових дій) зазнали різного ступеня пошкоджень, втратили бібліотечне обладнання та десятки тисяч примірників знищених агресором бібліотечних фондів, призупинили свою діяльність і обмежили бібліотечне обслуговування на прифронтових територіях тощо. Загалом по країні нині не функціонує жодна ПБ у 69 територіальних громадах. Водночас, 211 бібліотекам із тих, що були раніше частково зруйновані, вдалося відновити свою діяльність.

Зросла кількість ПБ, що повністю втратили свої матеріально-технічні засоби – 561, а також тих ПБ, що втратили матеріально-технічні засоби частково – 376 ПБ.

Руйнування приміщень ПБ спричиняє втрату не лише матеріально-технічних засобів бібліотек, а й документних ресурсів. Усі свої фонди втратили 492, часткових втрат зазнали 479. За приблизними підрахунками станом на пчаток 2025 р. загальний обсяг втрачених документів зруйнованих ПБ становить 4 млн 790 тис. примірників.

Проблемним залишається кадрове забезпечення галузі. Від початку широкомасштабних бойових дій у публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було розірвано трудові договори не менш ніж із 4 062 особами.

Визначення розміру збитків, нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, ще триває, але наразі можна констатувати, що вони є не меншими, ніж 75,8 млн грн. (без урахування втрат в Луганській обл.), у т. ч. 39,6 млн грн. припадає на бібліотечні фонди.

[1] URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-minkult-poshkodzhennia-obiektiv-kulturna-spadshchyna-rosiiska-ahresia/33370254.html

Головне фото – Центральна бібліотека Борівської сільської ради (Харківська обл.)