ПБ України в умовах російської збройної агресії: результати VІ етапу дослідження

Упродовж вересня-жовтня 2023 р. Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого було проведено 6 етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», метою якого є  моніторинг стану публічних бібліотек регіонів (сільських, селищних, міських, обласних)  під час російської збройної агресії та аналіз її впливу на діяльність публічних бібліотек України.

Черговий етап дослідження проводився шляхом опитування головних регіональних методичних бібліотечних центрів – обласних універсальних наукових бібліотек, Київської обласної бібліотеки для дітей, Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, а також вивчення та узагальнення інформації з відкритих джерел.

Результати попередніх етапів опубліковані в блозі «Публічна бібліотека об’єднаної територіальної громади»

Результати 5-го етапу – https://oth.nlu.org.ua/?p=8081

Результати 4-го етапу – https://oth.nlu.org.ua/?p=7627

Результати 3-го етапу – https://oth.nlu.org.ua/?p=7102

Результати 2-го етапу – https://oth.nlu.org.ua/?p=6550

Результати 1-го етапу – https://oth.nlu.org.ua/?p=6096

Зауваги

Інформація для дослідження збиралась від публічних бібліотек, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні.

Не збиралась інформація у т. о. Автономній Республіці Крим, м. Севастополі, Луганській області, т. о. районів Донецької і Запорізької областей.

На 6 етапі дослідження продовжували надходити уточнені дані про стан публічних бібліотек у деокупованих районах Херсонської та Миколаївської областей.

З об’єктивних причин (регулярні обстріли, заміновані території, відсутність зв’язку, неможливість потрапити до бібліотек) виникали складнощі зі збором достовірної інформації про стан публічних бібліотек у Запорізькій, Сумській, Харківській, Чернігівській областях.

Дані, отримані від деяких інших областей, також не є вичерпними через складнощі в комунікації з бібліотеками територіальних громад (працівники перебувають у простої / відпустках за власний рахунок; діяльність окремих бібліотек «тимчасово призупинена» тощо).

МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Повномасштабна війна, регулярні обстріли об’єктів цивільної інфраструктури українських міст, сіл і селищ продовжують негативно позначатися на функціонуванні мережі публічних бібліотек, а надто у прифронтових районах областей, що межують із країною-агресоркою.
До початку повномасштабного вторгнення в Україні фактично функціонував 14 351 бібліотечний заклад (сільські, селищні, міські, обласні). Станом на кінець вересня 2023 р. їх кількість становила 11 976 заклад. Скорочення кількості функціонуючих бібліотек відбулося, переважно, у прифронтових областях – Запорізькій, Херсонській, Сумській. Водночас, незначне скорочення кількості функціонуючих бібліотек спостерігається також у Київській (↓13), Кіровоградській (↓2), Львівській (↓7), Полтавській (↓3), Хмельницькій (↓10) областях.
Натомість у м. Києві та у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Чернівецькій та Чернігівській областях кількість фактично функціонуючих публічних бібліотек, порівняно з попереднім етапом дослідження (станом на 30.06.2023), залишилась незмінною, а в окремих областях навіть збільшилась (хоча і не повернувся до довоєнних значень): Одеська (↑3), Рівненська (↑2), Тернопільська (↑21), Харківська (↑18) області.
Жодна публічна бібліотека не працює наразі в 10 ТГ Донеччини, по 9 ТГ Харківщини та Херсонщини, 6 ТГ Чернівецької області та по 1 у ТГ Дніпропетровської, Закарпатської, Одеської та Сумської областей.
23 бібліотеки, що були частково зруйновані, наразі переміщені до інших будівель / приміщень у межах своїх областей.
Так, Середино-Будська публічна бібліотека (Сумська обл.), що була частково зруйнована влітку цього року, переміщена у будівлю бібліотеки-філії для дітей, яка менш постраждала. Обидві бібліотеки за можливості намагаються забезпечувати інформаційні потреби користувачів.
Милівська сільська бібліотека Милівської ТГ Херсонської області, бібліотечний фонд якої майже весь знищено, переміщена в будівлю церкви, де бібліотекар намагається підтримувати жителів громади і забезпечувати їхні інформаційні потреби книжками, що вціліли після обстрілів.
За інформацією офіційного телеграм-каналу Херсонської ОВА в селі Олександрівка на Херсонщині, в якому вціліли лише 15 житлових будинків, завдяки благодійникам запрацювала мобільна бібліотека. В мобільному будиночку є полиці з книгами, які надсилали з усіх куточків України, диванчик та парти. Незабаром тут з’явиться інтернет, щоб діти могли й навчатися дистанційно.
На Харківщині припинила діяльність Русько-Лозівська бібліотека Дергачівської громади Харківського району – її приміщення забрали під гуманітарний штаб, працівника звільнено. Бібліотечний фонд перевезено до Дергачівської публічної бібліотеки та бібліотеки Русько-Лозівського ліцею.
У Дніпропетровській області організовано роботу тимчасово переміщеної Центральної дитячої бібліотеки КЗ «Нікопольська міська ЦБС» (частково переміщена до філії №6), яка продовжує обслуговувати дітей.
У межах території Донеччини, що підконтрольна Україні, переміщені 19 бібліотек, які продовжують працювати в онлайновому форматі. Зокрема, Донецька обласна бібліотека для дітей нині зареєстрована і отримала приміщення в м. Біла Церква Київської області: обслуговує користувачів онлайн, організовує мережеві акції, поступово формує бібліотечний фонд, займається проєктною діяльністю, проводить дослідження «Бібліотеки Донецької області в умовах російської збройної агресії».
У форматі «мандрівної бібліотеки» продовжує функціонувати Луганська ОУНБ, фахівці якої, перебуваючи в різних містах України, перезапустили веб-сайт бібліотеки, створюють рекомендаційні огляди літератури, проводять точкові заходи онлайн і офлайн із акцентом на неформальну освіту (курси з IT-грамотності, мовні курси) та культурні події, активізували комунікацію з користувачами в соціальних мережах тощо.

Зміни в мережі публічних бібліотек на кінець вересня 2023 р. представлено в Таблиця 1

ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Ситуація в сфері зайнятості бібліотечних фахівців станом на кінець вересня 2023 р. залишалася складною, хоча вже певний час зберігається позитивна тенденція скорочення чисельності тих фахівців, які не змогли виконувати свої професійні обов’язки внаслідок активних бойових дій, регулярних обстрілів територій, руйнування домівок. Так, станом на 30.09.2023 їх було не менш ніж 2 160  осіб (проти 2 621 особи станом на 30.06.2023).

Із них: перебували у відпустках без збереження заробітної плати – 680 осіб (проти 685 в попередній період), перебували у простої – 996 осіб (проти 1 324), з якими була призупинена дія трудових договорів – 484 особи (проти 612).

Загалом від початку повномасштабних бойових дій в публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було звільнено (розірвано трудові договори) не менш ніж 1 537 осіб (проти 1 201 особи в попередній період).

Найбільшу кількість працівників бібліотек (за весь період моніторингу), з якими були розірвані трудові договори за рішенням роботодавця, зафіксовано  у Львівській (245 осіб), Полтавській (85), Одеській (80), Миколаївській і Тернопільській (по 78), Хмельницькій (71), Херсонській (68), Донецькій (66), Волинській (64), м. Києві та Рівненській обл. (по 62), Дніпропетровській (57), Кіровоградській (56), Житомирській (54), Харківській (52). У решті областей цей показник коливається в межах від 29 до 50 осіб.

Стан зайнятості працівників публічних бібліотек на кінець вересня 2023 р. представлено в Таблиця 2

ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Станом на кінець вересня 2023 р. відомо про 121 повністю зруйновану бібліотечну будівлю або приміщення, в яких вони були розташовані, зокрема:

Упродовж липня–вересня цього року черговими жертвами російської агресії стали 4 публічні бібліотеки Херсонщини, 3 бібліотеки Миколаївщини, 2 бібліотеки Запоріжжя та по 1 бібліотеці на Донеччині і Чернігівщині. В решті областей факти руйнування бібліотечних будівель або приміщень, в яких вони розташовані, не зафіксовано.

За весь період повномасштабного вторгнення маємо 339 будівель бібліотек, які були частково зруйновані / пошкоджені та потребують капітального ремонту. Серед них:

Зростання цього показника, порівняно з попереднім етапом дослідження (327 зруйнованих бібліотек), відбулося за рахунок уточнених даних, отриманих від Донецької і Херсонської областей, а також зафіксованих фактів часткового руйнування бібліотечних будівель у Запорізькій (5) і Сумській (1) областях.

Збільшилась і кількість публічних бібліотек, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду тощо). Загалом за весь період повномасштабного вторгнення вона становить 358 бібліотек, з них:

Упродовж липня–вересня 2023 р. нові факти незначних пошкоджень будівель публічних бібліотек зафіксовано в Херсонській (16), Хмельницькій (4), Харківській і Сумській (по 2), Чернігівській (1) областях.

Наразі із 697 бібліотек, що були частково зруйновані або зазнали незначних пошкоджень через ворожі артилерійські та ракетні обстріли, відновлено роботу 137 закладів, з них: 38 – у Київській обл., 22 – у Сумській, 14 – у Чернігівській, 10 – у Херсонській, по 9 – Дніпропетровській і Харківській, 8 – у Хмельницькій, 6 – у Миколаївській, по 5 – у Житомирській, Запорізькій і м. Києві, 4 – у Черкаській, по 1 бібліотеці – у Полтавській та Рівненській областях.

Здебільшого за рахунок коштів бюджетів міських і сільських ТГ у липні–вересні цього року було відремонтовано будівлі/приміщення у 20 бібліотеках Сумщини, 10 – на Херсонщині, 5 – на Миколаївщині, 2 – на Хмельниччині.

Втрати матеріально-технічної бази публічних бібліотек на кінець вересня 2023 р. представлено в Таблиця 3

Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель публічні бібліотеки втрачають і свої матеріально-технічні засоби (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).
Станом на кінець вересня 2023 р. часткових втрат зазнали 250 бібліотек (проти 242 у попередній період дослідження). За весь час повномасштабного вторгнення найбільше таких закладів у Київській (72), Херсонській (63), Донецькій (32), Харківській (31), Миколаївській (20), Запорізькій і Чернігівській (по 11), Сумській (7), Житомирській, Одеській і Хмельницькій областях (по 1).
Упродовж липня–вересня ще 10 бібліотек у Запорізькій, Миколаївській і Херсонській областях втратили всі матеріально-технічні засоби.
Сукупно за весь період повномасштабного вторгнення всі матеріально-технічні засоби втратили 172 бібліотек (проти 162 у попередній період дослідження). З них: 66 бібліотек – у Харківській, 45 – у Донецькій, 28 – у Херсонській, 15 – у Миколаївській, 10 – у Запорізькій, 5 – у Чернігівській, 2 – Київській, 1 – в Житомирській областях.

Втрати матеріально-технічних засобів публічних бібліотек на кінець вересня 2023 р. представлено в Таблиця 4

БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ

 Упродовж досліджуваного періоду в декількох областях зросла кількість закладів, які втратили частину бібліотечних фондів:  Запорізька (↓2), Херсонська (↓3) і Харківська (↓1). У решті областей цей показник не змінився.

Загалом, станом на кінець вересня 2023 р. можемо констатувати, що частину своїх документних ресурсів втратили 405 бібліотек, а жодного документа не збереглося в 126 бібліотеках, з них: у 39 бібліотек у Донецькій обл., 30 – у Харківській, 25 – у Херсонській, 13 – у Миколаївській, 11 – у Запорізькій, 5 – у Чернігівській, 2 – в Київській, 1 – в Житомирській областях.

Не зважаючи на складні воєнні умови і нестачу фінансування, постраждалі бібліотеки Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Миколаївщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Чернігівщини шукають шляхи поновлення своїх документних ресурсів, активно залучаючи жителів громад і меценатів.

Значну допомогу в поновленні фондів постраждалим бібліотекам надають обласні універсальні наукові бібліотеки, українські видавництва, що організовують або долучаються до благодійних зборів книжок, неурядова організація PEN Ukraine, Благодійний фонд «Бібліотечна країна», ГО «Місто майбутнього». Завдяки цим ініціативам бібліотеки отримали твори сучасних українських та зарубіжних письменників, класиків вітчизняної та іноземної літератури, книги з історії України, державотворення, а також присвячені видатним особистостям.

Втрати бібліотечних фондів публічних бібліотек на кінець вересня 2023 р. представлено в  Таблиця 5

ОРІЄНТОВНИЙ РОЗМІР ЗБИТКІВ

 Процес визначення розміру збитків (у тис. грн), нанесених публічним бібліотекам внаслідок  російської збройної агресії, триває. Наразі надати вичерпну і достовірну інформацію з цього питання не є можливим, адже організація роботи комісій, що фіксують пошкодження і втрати бібліотек, та проведення інвентаризації бібліотечних фондів сьогодні ускладнено низкою об’єктивних факторів, зокрема таких, як: відсутність доступу до численних бібліотечних закладів та будь-якого зв’язку з їхніми працівниками, іноді дізнатись про стан бібліотек можна лише зі слів бібліотекарів.

Станом на кінець вересня 2023 р. орієнтовний розмір збитків, завданих публічним бібліотекам, оцінюється не менше, ніж у 67,8 млн грн. (на попередньому етапі дослідження – 67 млн грн). У Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях обсяг збитків ще не встановлено.

Гостро і в значному обсязі потребують фінансової допомоги бібліотеки Чернігівщини (≈54,6 млн грн, у т. ч. 1,2 млн на відновлення фондів), Київщини (≈5,4 млн грн, у т. ч. 900 тис. на відновлення фондів), Сумщини (≈2,6 млн грн), Дніпропетровщини (≈ 1,8 млн грн, у т. ч. 85 тис. на відновлення фондів), Житомирщини (≈ 1,7 млн грн, у т. ч. 22 тис. на відновлення фондів). Бібліотеки Вінниччини, Закарпаття, Черкащини та м. Києва зафіксували розмір втрат орієнтовно в межах від 100 до 460 тис. грн.

Орієнтовний розмір збитків публічних бібліотек на кінець вересня 2023 р. представлено в

Таблиця 6

ВИСНОВКИ

Повномасштабне вторгнення росії в Україну вже понад 17 місяців негативно впливає на бібліотечну галузь:

1. Продовжується скорочення мережі публічних бібліотек. За 17 місяців повномасштабної війни було припинено або «тимчасово призупинено» діяльність не менше ніж 2 375 бібліотек (без урахування даних із тимчасово окупованих, прифронтових територій та частини громад Донецької, Херсонської, Рівненської, Сумської, Черкаської областей). Водночас, 137 бібліотек (із 697 пошкоджених) уже відновили свою роботу після проведення ремонтних робіт, здебільшого за рахунок місцевих бюджетів і волонтерської допомоги.
2. Погіршується кадрове забезпечення галузі. Від початку повномасштабних бойових дій у публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було звільнено не менш ніж 1537 осіб. З різних причин не працювали (відпустка без збереження заробітної плати, простій, призупинення трудового договору) загалом не менше 2 160 працівників.
3. Продовжується руйнування матеріально-технічної бази бібліотек та втрата бібліотечних фондів. Станом на кінець вересня 2023 р. доступна інформація про 121 повністю зруйнованих бібліотечних будівель, 339 будівель, що зазнали значних пошкоджень та потребують капітального ремонту, та 358 бібліотек, які розміщувалися / розміщуються в будівлях, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду тощо). Є втрати і матеріально-технічних засобів (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо). Так, часткових втрат зазнали 250 бібліотек, а 172 – залишилися без жодних технічних засобів.
4. Бібліотеки продовжують втрачати свої документні ресурси. 405 книгозбірень втратили частину своїх фондів, а в 126 бібліотеках не зберіглося жодного документа. 

Визначення розміру збитків, нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, ще триває, але наразі можна констатувати, що вони є не меншими, ніж 67,8 млн грн., у т. ч. 2,2 млн грн. – бібліотечні фонди.

Звіт підготувала

головний бібліотекар НМВ НБУ ім.Ярослава Мудрого

Валентина ЗДАНОВСЬКА

Головне зображення: Херсонська ОУНБ імені Олеся Гончара