У першому кварталі 2024 р. Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого було проведено 8 етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», метою якого є моніторинг стану публічних бібліотек регіонів під час російської збройної агресії та аналіз її впливу на діяльність публічних бібліотек України.
Черговий етап дослідження проводився шляхом опитування головних регіональних методичних бібліотечних центрів – обласних універсальних наукових бібліотек, Київської обласної бібліотеки для дітей, Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, а також через вивчення та узагальнення інформації з відкритих джерел.
Результати попередніх етапів опубліковані в блозі «Публічна бібліотека територіальної громади»:
7-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8854
6-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8301
5-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8081
4-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7627
3-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7102
2-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6550
1-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6096
До опитування долучились сільські, селищні, міські та обласні бібліотеки, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні.
З об’єктивних причин (регулярні обстріли, заміновані території та неможливість потрапити до бібліотек, перебування працівників у простої / відпустках за власний рахунок, відсутність зв’язку, «тимчасово призупинення» діяльності окремих бібліотек тощо) виникали складнощі зі збором достовірної інформації про стан публічних бібліотек у прифронтових областях.
МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Перші три місяці 2024 р. відзначилися інтенсифікацією ракетних, дронових і артилерійських атак українських населених пунктів, що негативно позначилося на енергетичній та цивільній інфраструктурі, зокрема і на об’єктах культурної інфраструктури.
За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України на сьогодні внаслідок широкомасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано 1 974 об’єкта культурної інфраструктури.[1]
Продовжує зазнавати руйнівного впливу і мережа публічних бібліотек (ПБ). Із початку повномасштабного вторгнення та станом на кінець І кв. 2024 р. кількість фактично функціонуючих ПБ постійно скорочується. Наразі кількість ПБ, що обслуговують користувачів, налічує 12 096 закладів із 14 351, що фактично функціонував до початку повномасштабного вторгнення. Слід зауважити, що скорочення чисельності ПБ відбувається не лише в областях, що межують з рф (регулярні обстріли, руйнування приміщень бібліотек, заміновування територій, звільнення або перебування бібліотекарів у простої), а й в переважній більшості інших областей через неможливість їх утримання за рахунок місцевих бюджетів. Упродовж І кв. 2024 р. зменшилась кількість функціонуючих ПБ в Івано-Франківській (↓25), Київській (↓30), Львівській (↓16), Полтавській (↓11), Тернопільській областях (↓12). Водночас, більш-менш сталою є кількість функціонуючих бібліотек у Вінницькій, Волинській, Миколаївській, Одеській, Чернівецькій, Чернігівській областях і м. Києві.
Станом на кінець І кв. 2024 р. жодна ПБ не працювала загалом у 51 територіальній громаді, зокрема, в Донецькій – 9, Запорізькій – 7 (з яких 3 – частково окуповані), Херсонській – 12, Харківській – 8, Чернівецькій – 7, Дніпропетровській, Сумській та Тернопільскій – по 2, Закарпатській та Одеській – по 1.
31 бібліотека, що перебувала на прифронтових територіях, була переміщена у межах своїх областей до інших будівель/приміщень. Здебільшого це бібліотеки Донеччини (28), а також 2 ПБ Харківщини та 1 ПБ на Дніпропетровщині.
Зміни в мережі публічних бібліотек станом на
І кв. 2024 р. представлено в Таблиця_1
ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Ситуація в сфері зайнятості бібліотечних фахівців залишається складною. І, якщо впродовж 2023 р. прослідковувалась тенденція до скорочення чисельності тих фахівців, які з об’єктивних причин не мали можливості виконувати свої професійні обов’язки, то за перші три місяці 2024 р. знову збільшилась кількість фахівців, що перебували у відпустках без збереження заробітної плати – 598 (↑125), у простої – 626 (↑93). Водночас дещо зменшилася кількість фахівців, з якими була призупинена дія трудових договорів – 571 (↓31).
Ще з 343 фахівцями впродовж І кв. 2024 р. було розірвано трудові договори. Загалом від початку повномасштабного вторгнення в публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях було звільнено не менш ніж 2 327 осіб. Найбільше фахівців (за весь період моніторингу), з якими було розірвано трудові договори, зафіксовано у Львівській (308 осіб), Кіровоградській (167), Полтавській (147), Херсонській (136), Одеській (131), Дніпропетровській (126), Харківській (123), Миколаївській (110), Донецькій (108), Тернопільській (107) областях. Найменше – в Черкаській обл. (24).
Стан зайнятості працівників бібліотек на кінець І кв. 2024 р. представлено в Таблиця_2.
ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Станом на кінець І кв. 2024 р. стало відомо про 154 повністю зруйновані бібліотечні будівлі або приміщення, в яких вони були розташовані. Це на 23 заклади більше, ніж на попередньому етапі дослідження. Черговими жертвами ворога стали 9 ПБ Харківщини, 5 ПБ Сумщини, по 4 ПБ Донеччини і Запоріжжя, 1 ПБ Дніпропетровщини. Водночас на Миколаївщині і Херсонщині впродовж останніх шести місяців не зафіксовано жодного тотального руйнування бібліотек.
Загалом за весь час моніторингу були зруйновані та не підлягають відновленню ПБ:
46 – у Донецькій обл.
42 – у Харківській обл.
25 – у Херсонській обл.
15 – у Миколаївській обл.
10 – на Запоріжжі
по 5 – у Сумській та Чернігівській обл.
4 – у Київській обл.
1 – у Житомирській обл.
Ще 360 (↑19) бібліотек були частково зруйновані/пошкоджені та потребують капітального ремонту. Серед них:
133– Донецька обл.
72 – у Київській обл.
63 – у Харківській обл.
50 – у Херсонській обл.
13 – у Запорізькій обл.
7 – у Миколаївській обл.
7 – у Чернігівській обл.
5 – Сумська обл.
5 (↑2) – у Дніпропетровській обл.
2 – у Житомирській обл.
по 1 – в Одеській, Хмельницькій і Черкаській обл.
Упродовж перших трьох місяців 2024 р. були частково зруйновані 19 ПБ у Донецькій (12), Харківській (4), Дніпропетровській (2) та Хмельницькій (1) обл. Нових ушкоджень зазнала Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки. Через обстріл військами агресора були пошкоджені внутрішні приміщення трьох поверхів з боку східного фасаду будівлі бібліотеки, а також вікна й двері.
Дещо збільшилась і кількість ПБ, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, ремонт даху, фасаду тощо). Таких бібліотек нині налічується загалом 408 (401 на попередньому етапі дослідження):
83 – у Харківській обл.
55 – у Київській обл.
49 – у Миколаївській обл.
42 – у Херсонській обл.
44 (↑4) – у Сумській обл.
33 – у Запорізькій обл.
по 24 – у Чернігівській та Житомирській обл.
25 (↑2) – у Дніпропетровській обл.
12 – у Хмельницькій обл.
6 – у Черкаській обл.
5 – м. Києві
по 1 – у Вінницькій, Закарпатській, Львівській, Одеській, Полтавській, Тернопільській обл.
Упродовж січня–березня 2024 р. нові факти незначних пошкоджень будівель ПБ було зафіксовано в Сумській (4), Дніпропетровській (2) і Тернопільській (1) областях, що в шість разів менше ніж у попередній період дослідження.
Із 768 бібліотек, що були частково зруйновані або зазнали незначних пошкоджень через ворожі артилерійські та ракетні обстріли, на кінець І кв. 2024 р. вдалося відновити роботу 174 закладів (23%), зокрема:
| м. Київ 5 із 5 ПБ | 100% | Сумська обл. 25 із 49 ПБ | 51 % |
| Львівська обл. 1 із 1 ПБ | 100 % | Київська обл. 41 із 127 ПБ | 32 % |
| Закарпатська обл. 1 із 1 ПБ | 100 % | Житомирська обл. 6 із 26 ПБ | 23 % |
| Полтавська обл. 1 із 1 ПБ | 100 % | Херсонська обл. 17 із 92 ПБ | 18 % |
| Черкаська обл. 6 із 7 ПБ | 85 % | Миколаївська обл. 7 із 56 ПБ | 12 % |
| Хмельницька обл. 10 із 13 ПБ | 77 % | Запорізька обл. 5 із 46 ПБ | 11 % |
| Чернігівська обл. 13 із 21 | 67 % | Харківська обл. 11 із 146 ПБ | 7 % |
Здебільшого бібліотеки відновлюють свою роботу після ремонту приміщень, в яких вони перебували. Фактично в усіх областях ремонтні роботи проводяться за рахунок місцевих бюджетів і допомоги спонсорів. Частка зарубіжних грантів та волонтерська допомога є досить незначною. В той же час, якщо в громаді бракує ресурсів для проведення ремонтних робіт, то діяльність бібліотек облаштовують у приміщеннях інших книгозбірень, будинків культури, навчальних закладів, старостатів, церков, модульних будинків тощо.
У Херсоні в артукритті «Незламна бібліотека» жителів міста обслуговує офлайн Херсонська ОУНБ імені Олеся Гончара. Також у місті та області є пошкоджені ПБ, що відновлюють свою роботу без проведення ремонтних робіт. Після прибирання та упорядкування саме так наразі функціонують Херсонська обласна бібліотека для юнацтва імені Б. Лавреньова, Херсонська центральна міська бібліотека імені Леся Українки, Херсонська центральна міська бібліотека №4 для дітей, Херсонська міська бібліотека-філія №15, Херсонська міська бібліотека-філія №5 для дітей, Херсонська міська бібліотека-філія №1, Херсонська міська бібліотека-філія №19, Херсонська міська бібліотека-філія №20, бібліотеки Херсонської ТГ – Сонячна сільська бібліотека-філія Херсонської ЦБС, Петрівська сільська бібліотека-філія та Зеленівська селищна бібліотека-філія, а також Борозенська сільська бібліотека Борозенської ТГ, Високопільська центральна бібліотека Високопільської ТГ.
Крім того бібліотеки активізували нестаціонарне обслуговування користувачів, приміром, у дитячих точках «Спільно» (що працюють за підтримки ЮНІСЕФ), осередках перебування евакуйованих осіб, книгоношення. А можливість дистанційної комунікацї через бібліотечні сайти/блоги, пабліки в соцмережах, YouTube-канали сприяла тому, що обласні бібліотеки Херсонщини поновили в 2023/2024 навчальному році системне бібліотечно-інформаційне обслуговування учнів закладів загальної середньої освіти, заходи з підвищення кваліфікації для бібліотечних працівників та освітян області.
Втрати матеріально-технічної бази публічних бібліотек на кінець І кв. 2024 р. представлено в Таблиця_3
Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель публічні бібліотеки продовжують втрачати свої матеріально-технічні засоби (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).
Станом на кінець І кв. 2024 р. часткових втрат зазнали 311 бібліотек. Упродовж січня–березня 2024 р. нових часткових втрат матеріально-технічних засобів зазнали бібліотеки Донеччини (↑20), Сумщини (↑4), Хмельниччини (↑1). За весь час повномасштабного вторгнення найбільше таких закладів зафіксовано у прикордонних і деокупованих областях: Харківській (74), Київській (72), Херсонській (63), Донецькій (38), Миколаївській (21), Сумській (13), Запорізькій і Чернігівській (по 11) областях.
218 бібліотек втратили всі матеріально-технічні засоби. З них: 80 бібліотек – у Харківській, 70 – у Донецькій, 28 – у Херсонській, по 15 – у Миколаївській та Запорізькій, 5 – у Чернігівській, 2 – Київській, 1 – в Житомирській, Дніпропетровській та Сумській областях.
Протягом січня–березня 2024 р. ще 17 ПБ у Харківській (↑7), Донецькій (↑5), Запорізькій (↑3), Дніпропетровській (↑1) та Сумській (↑1) областях втратили всі матеріально-технічні засоби.
Дані про втрати матеріально-технічних засобів у бібліотеках населених пунктів Херсонщини та Миколаївщини, що були затоплені внаслідок підриву ворогом у червні 2023 р. Каховської ГЕС, наразі не відомі.
Втрати матеріально-технічних засобів публічних бібліотек на кінець І кв. 2024 р. представлено в Таблиця_4
БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ
Регулярні обстріли цивільної інфраструктури українських міст, сіл і селищ і, як наслідок, пожежі та руйнування приміщень бібліотек спричиняють втрату документно-інформаційних ресурсів ПБ. За перші три місяці 2024 р. до переліку бібліотек, що втратили всі свої документні ресурси, додалися 9 ПБ у Харківській обл., 4 ПБ в Донецькій, 3 – в Запорізькій, по 1 ПБ – в Дніпропетровській та Сумській областях. Крім того частково свої бібліотечні фонди в цей же період втратили 12 ПБ Донеччини та 4 ПБ Сумщини.
Загалом, станом на кінець І кв. 2024 р. можемо констатувати, що частину своїх документних ресурсів втратили 431 бібліотека, а жодного документа не збереглося в 152 бібліотеках, з них: у 46 бібліотек у Донецькій обл., 42 – у Харківській, 25 – у Херсонській, 16 – у Запорізькій, 13 – у Миколаївській, 5 – у Чернігівській, 2 – в Київській, по 1 бібліотеці в Житомирській, Дніпропетровській та Сумській областях.
Наразі визначити обсяг втрачених видань вдалося лише в Дніпропетровській, Київській, Сумській та Чернігівській областях.
У решті бібліотек, що стали жертвами артиллерийских і ракетних обстрілів, а також підтоплення/повного затоплення окремих територій у Херсонській і Миколаївській областях внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, провести інвентарізацію бібліотечних фондів не є можливим з обєктивних причин (працівники бібліотек евакуйовані, перебувають у простої / відпустках без збереження заробітної плати або не заповнені вакансії; неможливо дістатися до бібліотек через замінованість або обстріли територій).
Втім, співставлення даних про бібліотеки, що були зруйновані та не підлягають відновленню, із даним, зафіксованими в електронній системі моніторингу ЕСМАР, дає можливість припустити, що внаслідок російської збройної агресії станом на кінець березня 2024 р. орієнтовно повністю втрачено 1 млн 815 тис. пр. бібліотечного фонду, без урахування видань, втрачених унаслідок руйнування і пограбування Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара.
Втрати бібліотечних фондів публічних бібліотек на кінець І кв. 2024 р. представлено в Таблиця_5
Не зважаючи на складні воєнні умови і нестачу фінансування, постраждалі бібліотеки Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Миколаївщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Чернігівщини шукають шляхи поновлення своїх документних ресурсів, активно залучаючи жителів громад і меценатів.
Значну допомогу в поновленні фондів постраждалим бібліотекам надають:
Український інститут книги;
Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів;
обмінні фонди національних, державних, обласних бібліотек;
благодійні фонди («Книжкові гранти для бібліотек України» – спільний проєкт БФ «Бібліотечна країна», БФ громади Харкова «толока», БФ «Коло», БФ громади Харкова «Толока» та ін.) та Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів;
Український ПЕН і Міжнародний ПЕН (поповнення англомовними виданнями спільно з британським благодійним фондом Book Aid International, Англійським ПЕН та «Новою поштою»);
численні українські видавництва (проєкт «Незламні бібліотеки», акція «25 книжкoвих пoдарунків для 25 бібліoтек»);
Французький інститут в Україні, Гете Інститут (проєкт «Валізка з книжками»);
дипломатичні представництва окремих держав в Україні; приватні ініціативи.
Завдяки цьому бібліотеки отримують твори класиків і сучасних українських та зарубіжних письменників, книги з історії України, державотворення, а також присвячені видатним особистостям.
ОРІЄНТОВНИЙ РОЗМІР ЗБИТКІВ
Процес визначення розміру збитків (у тис. грн), нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, триває. Наразі надати вичерпну і достовірну інформацію з цього питання не є можливим, адже організація роботи комісій, що фіксують пошкодження і втрати бібліотек, та проведення інвентаризації бібліотечних фондів сьогодні ускладнено низкою об’єктивних факторів, про які йшлося вище.
Станом на кінець І кв. 2024 р. орієнтовний розмір збитків, завданих публічним бібліотекам, оцінюється не менше ніж у 73,3 млн грн (у т.ч. 2,5 млн грн на відновлення бібліотечних фондів). У Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях обсяг збитків не встановлено.
В значному обсязі потребують фінансової допомоги бібліотеки Чернігівщини (≈55 млн грн, у т. ч. 1,2 млн на відновлення фондів), Київщини (≈7,1 млн грн, у т. ч. 1,1 млн грн на відновлення фондів), Сумщини (≈3,9 млн грн., у т. ч. 72,7 тис. на відновлення фондів), Дніпропетровщини (≈ 3,5 млн грн, у т. ч. 87 тис. на відновлення фондів), Житомирщини (≈ 1,7 млн грн, у т. ч. 22 тис. на відновлення фондів), Хмельниччини (≈963,8 тис. грн, у т. ч. 32 тис. на відновлення фондів). Бібліотеки Вінниччини, Закарпаття, Черкащини та м. Києва зафіксували розмір втрат орієнтовно в межах від 100 до 465 тис. грн.
ВИСНОВКИ
Перші місяці третього року повномасштабного вторгнення росії в Україну фактично нічим не відрізняються від усіх попередніх: щоденні дронові атаки та періодичні масовані ракетні обстріли всіх областей, наступальні дії ворога на окремих напрямках, руйнування цивільної інфраструктури, евакуація населення з прифронтових територій, нищення культурних цінностей та закладів культури тощо.
На сьогодні повністю зруйновано ворогом 154 ПБ (на попередньому етапі дослідження – 131). Ще 768 бібліотеки (у т.ч. в областях, що не відносяться до зони бойових дій) зазнали різного ступеня пошкоджень, втратили бібліотечне обладнання та десятки тисяч примірників знищених агресором бібліотечних фондів, призупинили свою діяльність і обмежили бібліотечне обслуговування на прифронтових територіях тощо. Водночас, 174 бібліотекам із тих, що буди раніше частково зруйновані, вдалося відновити свою діяльність.
Більш ніж удвічі зросла кількість ПБ, що повністю втратили свої матеріально-технічні засоби – 201 ПБ (у 2022 р. – 84), а також тих ПБ, що втратили матеріально-технічні засоби частково – 299 ПБ (проти 131 в 2022 р.).
Руйнування приміщень ПБ спричиняє втрату матеріально-технічних засобів (218 ПБ втратили всі МТЗ, 311 ПБ – частково) та їхніх документних ресурсів. Усі свої фонди втратили 152 ПБ, часткових втрат зазнали 431 ПБ. За приблизними підрахунками станом на І кв. 2024 р. загальний обсяг втрачених документів зруйнованих ПБ становить 1,8 млн примірників.
Продовжується скорочення мережі публічних бібліотек. Станом на кінець 2023 р. було припинено або «тимчасово призупинено» діяльність не менш ніж 2 825 ПБ (без урахування даних із тимчасово окупованих, прифронтових територій та частини громад Донецької, Херсонської, Рівненської, Сумської, Черкаської областей). Таким чином наразі в Україні фактично функціонує 12 096 ПБ.
Проблемним є кадрове забезпечення галузі. Від початку повномасштабних бойових дій у публічних бібліотеках, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було звільнено не менш ніж 2 327 осіб. Станом на І кв. 2024 р. ще 1 795 фахівців з різних причин не працювали (відпустка без збереження заробітної плати, простій, призупинення трудового договору).
Визначення розміру збитків, нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, ще триває, але наразі можна констатувати, що вони є не меншими, ніж 73,3 млн грн., у т. ч. 2,5 млн грн. – на бібліотечні фонд.
Валентина Здановська,
головний бібліотекар НМВ
НБУ імені Ярослава Мудрого
[1] 1974 об’єкти культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію: https://mcip.gov.ua/news/1974-obyekty-kulturnoyi-infrastruktury-zaznaly-poshkodzhen-chy-rujnuvan-cherez-rosijsku-agresiyu/
Головне фото із сайту