ПБ України в умовах російської збройної агресії: результати ХV етапу дослідження

Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого проведено XV етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», метою якого є моніторинг стану публічних бібліотек регіонів під час російської збройної агресії станом на 31.12.2025 року та аналіз її впливу на діяльність публічних бібліотек України.

В опитуванні  взяли участь головні регіональні методичні бібліотечні центри – обласні універсальні наукові бібліотеки, Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, Донецька та Київська обласні бібліотеки для дітей. сільські, селищні, міські, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні.

Результати попередніх етапів опубліковані в блозі «Публічна бібліотека територіальної громади»:

14-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=11968

13-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=11652

12-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=11299

11-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=10951

10-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=10493

9-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9969

8-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9475

7-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8854

6-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8301

5-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8081

4-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7627

3-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7102

2-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6550

1-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6096

МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

У 2025 р. мережа публічних бібліотек (ПБ) продовжувала зазнавати руйнівного впливу війни. Із початку широкомасштабного вторгнення та станом на кінець 2025 р. кількість функціонуючих ПБ скоротилася майже на 18%. Фактично, сьогодні в Україні обслуговувують користувачів 11 871 ПБ із 14 351, що функціонували до початку широмасштабного вторгнення.

Загалом у IV кв. 2025 р. менше закладів надавали бібілотечно-інформаційні послуги у Вінницькій і Кіровоградській (по 9 ПБ), Дніпропетровській (5), Донецькій (3), Запорізькій (2), Луганській (1) та Херсонській (4) областях. Водночас дещо збільшилась кількість функціонуючих ПБ у Рівненській (+17), Сумській (+8), Закарпатській (+2), Полтавській (+1) областях. У решті регіонів кількість ПБ, що обслуговують користувачів, була сталою (з урахуванням того, що не всі бібліотеки територіальних громад регулярно долучаються до опитування).

Станом на кінець 2025 р. жодна ПБ не працювала у 55 територіальних громадах, зокрема:

• у Дніпропетровській обл. – Великомихайлівська сільська ТГ, Слов’янська сільська ТГ, Ляшківська сільська ТГ, Червоногригорівська сільська ТГ;
• у Донецькій обл. – Часовоярська та Білозерська міські ТГ, Званівська, Іллінівська, Криворізька та Комарська сільські ТГ, Удачненська селищна ТГ;
• у Закарпатській обл. – Верхньокоропецька сільська ТГ;
• у Запорізькій обл. – Гуляйпільська та Оріхівська міські ТГ, Степногірська селищна ТГ, Воздвижівська, Малинівська, Малотокмачанська, Матвіївська, Павлівська, Преображенська, Степненська сільські ТГ;
• у Луганській обл. – Коломийчиська та Красноріченська селищні ТГ;
• у Миколаївській обл. – Очаківська міська ТГ (персонал перебуває у простої);
• у Сумській обл. – Есманьська, Миропільська, Юнаківська селищні ТГ;
• у Тернопільській обл. – Скориківська сільська та Заводська селищна ТГ;
• у Харківській обл. – Вовчанська та Куп’янська міські ТГ; Дворічанська селищна ТГ; Вільхівська, Вільхуватська, Кіндрашівська, Курилівська, Липецька, Петропавлівська, Циркунівська сільські ТГ;
• у Херсонській обл. – Бериславська міська ТГ; Білозерська та Калинівська селищні ТГ; Станіславська, Музиківська, Дар’ївська, Тягинська та Кочубеївська сільські ТГ; Милівська ТГ;
• у Чернівецькій обл. – Мамалигівська, Рукшинська, Боянська, Великокучурівська, Карапчівська, Ставчанська сільські ТГ.

Упродовж звітного періоду зросла кількість ПБ, переміщених у межах своїх областей до інших будівель/приміщень, або таких, що працювали онлайн. Наразі їх налічується 70 (на попередньому етапі моніторингу – 66). Це бібліотеки Донеччини (54), Луганщини (9), Сумщини та Харківщини (по 3), Запоріжжя (1).

Зміни в мережі публічних бібліотек представлено в Табл._1

ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Ситуація в сфері зайнятості бібліотечних фахівців залишалася стабільно складною через дифіцит кадрів, який формує низка факторів, зокрема: міграція та внутрішньє переміщення українців, мобілізація, скорочення вакансій, низька заробітна плата, безпосереднья близькість бібліотек до лінії фронту, окупація частини територій тощо.

Упродовж останнього кварталу 2025 р. з означених причин було розірвано трудові договори із 222 бібліотекарями. Загалом же за час широкомасштабного вторгнення у ПБ, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було розірвано трудові договори щонайменше з 4 644 працівниками. Це 21 % від загальної кількості фахівців, які працювали в бібліотеках до початку великої війни.

Суттєво зросла кількість звільнень у ПБ Херсонської (+43), Кіровоградської (+32 осіб), Дніпропетровської (+30), Полтавської (+29), Одеської (+28), Донецької (+16), Івано-Франківської (+14), Рівненської та Чернівецької (по 12), Закарпатської (+10) областей. В інших регіонах цей показник не перевищує 1–9 осіб або залишається без змін. У Луганській області, де наразі складно зібрати й перевірити достовірність даних щодо працевлаштування бібліотечних фахівців, показники постійно уточнюються.

Наразі розподіл фахівців, з якими було розірвано трудові договори, у регіональному розрізі виглядає так:

Наприкінці 2025 р. з об’єктивних причин не мали змоги виконувати свої професійні обов’язки щонайменше 1 547 працівників, із них: 506 осіб перебували у відпустках без збереження заробітної плати, 322 – у простої, а з 719 фахівцями дію трудових договорів було призупинено.

Стан зайнятості бібліотечних працівників представлено в Табл._2

ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК

Четвертий рік російсько-української широкомасштабної війни позначилася активними бойовими та наступальними діями ворога на Донеччині, Запоріжжі, Луганщині, Сумщині, Харківщині, Херсонщині. Крім того фактично щодня війська РФ масовано обстрілюють різними видами озброєння майже всі області України.

За інформацією Міністерства культури України через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 2483 об’єкти культурної інфраструктури, з них 858 бібліотек.[1]

За даними XV етапу дослідження, що проводить НБУ імені Ярослава Мудрого, станом на кінець 2025 р. було повністю зруйновано 283 бібліотечні будівлі або приміщення, в яких розташовувались ПБ. Це на 28 закладів більше, ніж на попередньому етапі дослідження.

Наразі кількість повністю зруйнованих ПБ у регіональному розрізі виглядає так:

13 ПБ наприкінці 2025 р. були частково зруйновані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях. У Сумській обл. внаслідок регулярних обстрілів територій 5 ПБ, що були раніше частково зруйновані, перерейшли в категорію «зруйновані». У Херсоні, перебуваючи в «червоній зоні», зазнають постійних обстрілів КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара», КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки», КЗ «Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова та Шляхівська сільська бібліотека Бериславської ТГ.

Загалом станом на кінець 2025 р. 474 бібліотеки вважаються частково зруйнованими/пошкодженими та потребують капітального ремонту. Серед них:

Збільшилась і кількість ПБ, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, ремонт даху, фасаду тощо). Таких бібліотек нині налічується 550 (на 17 більше, ніж на попередньому етапі):

На цьому етапі дослідження незначних пошкоджених (зіпсовані вікна, двері, фасад, дах тощо) зазнали ПБ Сумщини (+4), м. Києва (+3), Запоріжжя (+1), Дніпропетровщини, Київщини, Харківщини та Чернігівщини (по 2), Запоріжжя і Полтавщини (по 1).

Із 1022 ПБ бібліотек, що зазнали різного ступеня пошкоджень через ворожі артилерійські та ракетні обстріли, в IV кв. 2025 р. вдалося відновити роботу (після проведення ремонтних робіт) 283 закладів (27%).

У Херсоні, попри всі виклики, не лише продовжують працювати 12 публічних бібліотек, а й на потребу херсонців у культурних просторах було створено Event-бібліотеку шляхом об’єднання бібліотеки-філії №1 для дітей та бібліотеки-філії № 19, де для дітей, молоді і людей поважного віку організовують дозвіллєві, пізнавальні, творчі та емоційно ресурсні заходи. Також у міській бібліотеці-філії №3 активно функціонує бібліотечний простір «МолоДіжка», який відновив роботу завдяки підтримці Національного українського молодіжного об’єднання, Асоціації молодіжних центрів України та ГО «Ідеалісти».[2]

Діяльність бібліотек прифронтових Сумщини і Чернігівщини  висвітлено на сторінках журналу «Бібліотечна планета».[3]

Втрати матеріально-технічної бази ПБ представлено в Табл._3.

Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель публічні бібліотеки продовжують втрачати свої матеріально-технічні засоби (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).

Загалом з початку широкомасштабного вторгнення часткових втрат МТЗ зазнали 440 ПБ (у т. ч. 64 – упродовж 2025 р.). Всі матеріально-технічні засоби на кінець 2025 р. втратили 634 ПБ (у т. ч. 73 – упродовж 2025 р.). Загальна ситуація із втратою ПБ їхніх МТЗ у розрізі регіонів виглядає так:

За останній період 2025 р. непоправних збитків зазнали 7 ПБ Донеччини, 5 ПБ Запоріжжя,  і по 1 ПБ Харківській, Херсонській, Сумській і Дніпропетровській областях.

 Залишаються не відомими дані щодо втрати матеріально-технічних засобів у бібліотеках населених пунктів Херсонщини та Миколаївщини, що були затоплені внаслідок підриву ворогом у червні 2023 р. Каховської ГЕС. 

Втрати матеріально-технічних засобів ПБ представлено в Табл._4.

БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ

Руйнування бібліотек призводить до втрат бібліотечних фондів. Станом на кінець 2025 р. всі бібліотечні фонди втратили 553 ПБ, що на 29 закладів більше, ніж на попередньому етапі дослідження. Серед постраждалих за цей період: 12 ПБ Донеччини, 7 ПБ Харківщини, 5 ПБ Сумщини, 3 ПБ Запоріжжя, по 1 ПБ у Херсонській і Дніпропетровській областях

Загалом за весь час широкомасштабного вторгнення втратили всі бібліотечні фонди ПБ таких областей:

Ще 523 ПБ втратили частину своїх документних ресурсів (що на 11 ПБ більше, ніж на попередньому етапі):

Проблемним залишається питання інвентаризації бібліотечних фондів ПБ, приміщення яких зазнали пошкоджень унаслідок ворожих обстрілів. До факторів, які унеможливлюють інвентаризацію майна та бібліотечних фондів постраждалих бібліотек, додалися ще погодні умови (дуже холодна зима і снігопади). В разі, якщо приміщення бібліотеки залишилось без даху,  дощ зі снігом безперешкодно потрапляють на видання і під впливом низьких температур призводять до їх обмерзання.

Як і раніше обсяги втрачених видань визначено (подекуди приблизно) лише в Дніпропетровській, Київській, Сумській, Хмельницькій та Чернігівській областях. Частково відомі обсяги втрат у Запорізькій та Луганській областях.

У решті бібліотек, що постраждали від артиллерийских і ракетних обстрілів, а також підтоплення/повного затоплення окремих територій у Херсонській і Миколаївській областях внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, провести інвентарізацію бібліотечних фондів не є можливим з обєктивних причин.

Утім, співставлення даних про бібліотеки, що були зазначені в анкетах як зруйновані та не підлягають відновленню, із даними про ці бібліотеки, зафіксованими в електронній системі моніторингу ЕСМАР, дає можливість припустити, що внаслідок російської збройної агресії сукупно на цей час орієнтовно втрачено 5 млн 795 тис. примірників бібліотечного фонду, з урахуванням ПБ Луганщини (2,4 млн пр.) і без урахування видань, втрачених унаслідок руйнування і пограбування Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара.

Втрати матеріально-технічних засобів ПБ представлено в Табл._5.

ОРІЄНТОВНІ ЗБИТКИ

На сьогодні отримати повну та достовірну інформацію щодо обсягів збитків (у тис. грн), завданих публічним бібліотекам через російську збройну агресію, неможливо, оскільки роботу комісій, що фіксують пошкодження та втрати бібліотек, а також проведення інвентаризації бібліотечних фондів ускладнюють низка об’єктивних чинників, про які йшлося раніше.

Станом на кінець 2025 р. орієнтовний розмір збитків, завданих публічним бібліотекам, оцінюється не менше ніж у 61 915 045 грн (зменшення показника відбулося після уточнення збитків у ПБ Чернігівської обл.), у т. ч. 40,2 млн грн – збитки, завдані внаслідок знищення чи пошкодження бібліотечних фондів. У Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях обсяг збитків не встановлено.

 ВИСНОВКИ

Стан мережі публічних бібліотек України наприкінці 2025 р. відображає глибину руйнівного впливу війни на культурну інфраструктуру держави. Кількість діючих бібліотек скоротилася майже на 18%: із 14 351, що функціонували до початку широкомасштабного вторгнення, реально обслуговують користувачів лише 11 871. У 55-ти територіальних громадах не функціонує жодна публічна бібліотека, водночас 70 бібліотек (переміщених із територій, де ведуться бойові дії, або з територій, окупованих ворогом) продовжують обслуговувати користувачів у нових приміщеннях або в онлайн-форматах (веб-сайти, соцмережі, YouTube), що свідчить про гнучкість системи навіть в екстремальних умовах.

Кадрова ситуація залишається складною: з початку війни трудові договори розірвано з 4 644 працівниками, тобто майже з 18% довоєнного штату. Найбільші втрати спостерігаються у Львівській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Херсонській, Одеській, Донецькій, Полтавській та Миколаївській областях. Щонайменше 2 375 бібліотекарів нині не мають змоги виконувати професійні обов’язки через відпустки без збереження зарплати, простій чи призупинення дії трудових договорів.

Матеріально-технічна база бібліотек зазнала відчутних втрат. Станом на кінець 2025 р. повністю зруйновано 283 бібліотечні будівлі, ще 474 – частково, а 550 закладів потребують поточного ремонту. Найбільше знищених і пошкоджених бібліотек у Донецькій, Харківській, Херсонській, Луганській, Сумській та Запорізькій областях. Відновити діяльність після пошкоджень вдалося лише 27% постраждалих закладів. У частині бібліотек відбувся ремонт незначних пошкоджень, решта відновила роботу у приміщеннях інших установ, зокрема шкіл і центрів культури.

Втрати матеріально-технічних засобів зафіксовано у 431 бібліотеці, а повністю втратили обладнання 618, передусім у Луганській, Донецькій, Харківській і Херсонській областях. Бібліотечні фонди також зазнали значних збитків: повністю втрачені у 524 бібліотеках і частково у 512. Орієнтовно знищено близько 5,8 млн пр. документів, з них найбільше – у Донецькій, Харківській і Херсонській областях. Проведення інвентаризації у низці регіонів залишається неможливим через безпосередню близькість до лінії фронту або регулярні артилерійські обстріли.

Загальний орієнтовний розмір матеріальних збитків публічних бібліотек оцінюється щонайменше у 61,9 млн грн, з яких понад 40,2 млн припадає на втрати бібліотечних фондів. Найвищі підтверджені суми збитків зафіксовані у Луганській (≈ 36,5 млн грн), Дніпропетровській (≈ 8,5 млн грн) та Київській (≈ 8,4 млн грн) областях. В інших регіонах оцінка триває або неможлива через бойові дії та відсутність доступу до зруйнованих територій.

Отже, бібліотечна мережа України продовжує переживати наймасштабнішу кризу в новітній історії, однак попри втрати демонструє здатність до адаптації, мобільності та служіння громадам навіть у надзвичайних умовах війни.

[1] URL: https://mincult.gov.ua/news/1685-pamyatok-kulturnoyi-spadshhyny-ta-2483-obyekty-kulturnoyi-infrastruktury-postrazhdaly-v-ukrayini-cherez-rosijsku-agresiyu/

[2] Сватула Т. Незламна Херсонщина – незламні бібліотеки: нотатки з прифронтової області // Бібл. планета. – 2026. – №1.

[3] Шурубенко О. Бібліотеки Чернігівщини: інновації в часи війни // Бібл. планета. – 2025. – №3. – С.19–21.

Острога С. Підтримка ментального та психоемоційного здоров’я населення як пріоритетний напрям діяльності Сумської ОУНБ в умовах воєнного часу // Бібл. планета. – 2025. – №3. –  С.22–24.