ПБ України в умовах російської збройної агресії (результати першого етапу дослідження)

У травні – на початку червня 2022 р. Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого) було проведено перший етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії».

Мета дослідження – моніторинг стану публічних бібліотек регіонів (сільських, селищних, міських, обласних) в умовах російської збройної агресії (втрати фондів, матеріально-технічної бази тощо) та аналіз впливу агресії на діяльність публічних бібліотек України у 2022 р.

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз інформації про стан публічних бібліотек регіонів (сільських, селищних, міських, обласних) в умовах російської збройної агресії за визначеними параметрами:

• мережа публічних бібліотек;
• стан зайнятості працівників бібліотек;
• матеріально-технічна база публічних бібліотек (зокрема втрати та руйнування);
• бібліотечні фонди (зокрема втрати);
• орієнтовний розбір збитків.

2. Порівняти отримані дані з результатами попередніх етапів вивчення (починаючи з другого етапу).
3. Вивчити та узагальнити інформацію з відкритих джерел.
4. Здійснити аналіз впливу російської агресії на діяльність публічних бібліотек України у 2022 р.

Дослідження планується провести протягом 2022 – початку 2023 р. орієнтовно у чотири етапи:

І етап – кінець травня – початок червня 2022 р. (отримання та аналіз інформації станом на кінець травня);

ІІ етап – кінець серпня – початок вересня 2022 р. (отримання та аналіз інформації станом на кінець серпня, виявлення змін у порівнянні з першим етапом дослідження);

ІІІ етап – кінець жовтня – початок листопада 2022 р. (отримання та аналіз інформації станом на кінець жовтня, виявлення змін у порівнянні з попередніми етапами дослідження);

ІV етап – кінець грудня 2022 р. – початок січня 2023 р. (отримання та аналіз інформації станом на кінець грудня 2022 р., аналіз впливу російської збройної агресії на діяльність публічних бібліотек України у 2022 р.).

Методи дослідження: аналіз статистичних даних про роботу публічних бібліотек у 2021 р. та інформації з відкритих джерел, опитування головних регіональних методичних бібліотечних центрів (обласні універсальні наукові бібліотеки, Київська обласна бібліотека для дітей, Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва – далі по тексту ОУНБ) про стан публічних бібліотек.

Інформація щодо діяльності публічних бібліотек збирається на територіях, підконтрольних Україні.

На першому етапі дослідження не збиралася інформація по Автономній Республіці Крим, місту Севастополю, Донецькій, Луганській, Херсонській областях. Також виникли складнощі зі збором інформації про стан публічних бібліотек у Миколаївській області.

Дані, отримані з решти регіонів, також не є вичерпними. Неможливість зібрати повну і достовірну інформацію пояснюється тим, що на території таких областей, як Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Харківська відбуваються активні бойові дії. Ще одна причина – відсутність працівників бібліотек, які перебувають у простої, відпустці за власний рахунок або евакуювалися в інші населені пункти.

Попри це, дані, отримані на І етапі дослідження, дають можливість робити певні висновки про вплив перших трьох місяців російської збройної агресії на діяльність публічних бібліотек України.

Можна стверджувати, що негативні процеси в бібліотечній сфері спостерігаються в усіх регіонах України, у т. ч. і в тих, які не потрапили в зону бойових дій.

У першу чергу зазнала змін мережа публічних бібліотек. Так, на момент російського вторгнення за даними ОУНБ в Україні фактично функціонував 14 351 бібліотечний заклад (сільські, селищні, міські, обласні), а станом на кінець травня їх кількість зменшилася до 11 876 (при цьому не надійшла інформація щодо кількості бібліотек, що функціонують на підконтрольних Україні територіях у Миколаївській області).

Відкрита російська збройна агресія внесла значні корективи в роботу бібліотек. Зокрема, частина їх не працює через руйнацію будівель, ведення бойових дій у безпосередній близькості з населеними пунктами або частими ворожими ракетними чи бомбовими ударами по них. Ще частина бібліотек не надає послуги, оскільки весь персонал перебуває в простої або у відпустках без збереження заробітної плати.

Інформація щодо стану мережі публічних бібліотек у розрізі регіонів зафіксована у таблиці 1.

У Житомирській області станом на кінець травня не менше ніж у 2 територіальних громадах усі бібліотечні працівники перебувають у простої (при цьому в одній – на весь час дії воєнного стану). Але згідно поданої інформації бібліотеки у цих громадах функціонують.

У Вінницькій області зафіксовані випадки, коли бібліотекарі, перебуваючи в простої, продовжують надавати послуги населенню.

В Одеській області на кінець травня припинено бібліотечне обслуговування в 67 населених пунктах. А у Запорізькій – із 450 бібліотек доступні лише 55. Не функціонує і одна публічна бібліотека міста Києва у зв’язку з тим, що її приміщення використовується для інших цілей.

Лише на Івано-Франківщині продовжують працювати усі публічні бібліотеки.

Більшість функціонуючих бібліотек сьогодні не лише обслуговують користувачів, проводять культурно-просвітницькі заходи, забезпечують жителів громади і тимчасових переселенців достовірною інформацією, а й перетворилися на волонтерські центри допомоги Збройним Силам України та тимчасово переміщеним особам.

Для потреб Армії бібліотекарі плетуть маскувальні сітки, шиють елементи військового спорядження, постільну білизну та медичні халати для потреб місцевих шпиталів, в’яжуть шкарпетки, збирають книжки для військових, заготовляють для них продукти, готують їжу для бійців територіальної оборони, організовують благодійний збір коштів, продуктів харчування та ліків.

У багатьох територіальних громадах, де приймають тимчасових переселенців, на базі публічних бібліотек організовано пункти або центри допомоги переміщеним особам.

У багатьох бібліотеках із перших днів війни внутрішньо переміщеним особам надають харчування і тимчасовий прихисток у нічні години.

Розуміючи, що батькам потрібен час на вирішення якихось нагальних проблем, бібліотекарі разом із волонтерами організовують цікаве дозвілля для дітей.

У пунктах допомоги до послуг переміщених осіб, з-поміж іншого: книжкові фонди та інші інформаційні ресурси бібліотек; буккросингові полички з книжками для дітей і дорослих; безкоштовний інтернет, копіювання і сканування документів, безкоштовні консультації юриста і психолога; допомога в реєструванні пошкодженого майна, отриманні належних соціальних пільг і фінансової підтримки.

Фактично цілодобово працюють ті бібліотеки, що можуть надавати свої підвали як укриття для мешканців міста. Це різні за площею приміщення, які можуть умістити від 20 до 180 осіб. Тут бібліотекарі організовують елементарне дозвілля. Дорослим пропонують книжки та інтернет, дітям – перегляд мультфільмів і фільмів, малювання, читання, настільні ігри. А бібліотекарі трьох районів Харкова – Київського, Немишлянського та Холодногірського – організували бібліотечне обслуговування на станціях метро, які слугують укриттям для містян.

У багатьох книгозбірнях під час війни активізувалася діяльність розмовних клубів для дорослих, як переселенців, так і місцевих жителів.

З огляду на те, що росія розгорнула проти України ще й потужну інформаційну війну, бібліотеки пропонують лекції та практичні заняття з цифрової та інформаційної грамотності, кібербезпеки.

Прикметою часу для багатьох публічних бібліотек стали навчання з надання домедичної допомоги, під час яких слухачі курсів вчаться оцінювати стан потерпілого при травмах різноманітного походження, гострих порушеннях дихання та кровообігу і в найкоротші терміни надавати допомогу до приїзду швидкої. До проведення таких навчань бібліотекарі залучають медиків, волонтерів і співробітників Червоного Хреста, сертифікованих тренерів служб спасіння.

Крім того, бібліотекарі долучаються й до збирання українськомовних книжок для дітей, які нині проживають в Італії, Литві, Латвії, Польщі, Румунії, Чехії та інших країнах. Збирають книги як за власною ініціативою, так і в межах загальнонаціональних благодійних проектів і акцій, таких, зокрема, як «Книжки без кордонів» і «Українським дітям – українську книгу».

Величезної поваги заслуговує і консолідація українських бібліотекарів навколо допомоги своїм колегам, які рятуються від жахіть війни. Ідея створення мережі самодопомоги належить БФ «Бібліотечна країна» та ВГО «Українська бібліотечна асоціація». Підтримавши цю ініціативу бібліотекарі надали в тимчасове користування власне житло десяткам родин своїх колег, а також зібрали понад 350 тис. грн., які перераховано 150 бібліотекарям, що опинилися в складних життєвих умовах унаслідок російської агресії.

Бібліотекарі, які змушені були покинути Україну, активно працюють із співвітчизниками. Зокрема,  організовують курси вивчення мови країни, де вони перебувають; збір книг українською мовою для вимушених переселенців через місцеві бібліотеки. Також налагоджують професійні зв’язки і обмін досвідом.

Однак, попри таку соціальну затребуваність публічних бібліотек, спостерігається закриття цих закладів уже в поточному році майже в усіх регіонах України, при чому частини – без погодження з МКІП, всупереч нормам частини 3 статті 15 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу».

На превеликий жаль, є територіальні громади, де в порушення Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками, затверджених постановою КМУ від 06.02.2019 № 72, не функціонує жодна бібліотека. Зокрема, в регіонах, які не перебували в зоні бойових дій. Наприклад, у Чернівецькій області вже є 5 таких громад, у Черкаській – 1.

Відповідно змінилася на гірше і ситуація у сфері зайнятості. Для бібліотечних фахівців ця проблема особливо актуальна, оскільки рівень їх доходів і до початку відкритої російської збройної агресії був низьким. Так, переважна більшість працівників публічних бібліотек мала заробітну плату на рівні мінімальної, а в окремих регіонах більшість бібліотекарів працювала в режимі неповного робочого часу.

Станом на кінець травня 2022 р. з різних причин не працювало (відпустка без збереження заробітної плати, простій, призупинення або розірвання трудового договору) не менше 7 522 працівника бібліотек або 25,2% від їх загального числа (29 832) на 31.12.2021 р. Але фактично їх кількість є значно більшою, оскільки відсутня інформація з окупованих або прилеглих до зони бойових дій територій. Також не маємо даних про кількість працівників, переведених у режим неповного робочого часу.

У відносно безпечних регіонах органи місцевого самоврядування обґрунтовують свої рішення щодо скорочення фондів заробітної плати в бібліотеках зменшенням надходжень до відповідних бюджетів громад, а відтак, браком коштів на утримання цих закладів.

Інформація щодо стану зайнятості працівників бібліотек у розрізі регіонів представлена у таблиці 2.

Аналіз стану зайнятості працівників бібліотек показав, що значна частина працівників бібліотек в усіх регіонах України перебувала у простої або відпустці без збереження заробітної плати.

Найбільша кількість осіб – 5 866 – станом на кінець травня перебувала у простої. Практика застосування простою більшою мірою характерна для Волинської, Рівненської, Харківської, Чернівецької, Чернігівської областей та м. Києва. У Київській області в режим простою відправлений весь персонал 146 бібліотечних закладів (17,7% від загальної кількості бібліотек у регіоні), тому встановити кількість цих працівників зараз не можливо.

Відпустка без збереження заробітної поширена менше (наразі в ній перебуває не менше 1 265 осіб), але також у всіх регіонах.

Разом із тим зафіксовано 228 випадків призупинення дії з бібліотекарями трудових договорів відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». У регіонах, де не ведуться бойові дії, застосування даної правової норми можливе хіба що тоді, коли працівник перебуває за межами свого регіону чи України, а забезпечити йому роботу у дистанційному режимі недоцільно.

Із 243 бібліотекарями майже з усіх регіонів, крім Львівської області, трудові договори були розірвані з ініціативи власника/роботодавця або працівника. Це корелюється із даними щодо зменшення кількості функціонуючих бібліотек.

Крім того, з регіонів надходить інформація щодо запланованих подальших скорочень штатів.

Зазнала втрат і матеріально-технічна база бібліотек. Станом на кінець травня була доступна інформація про 19 повністю зруйнованих бібліотечних будівель, зокрема: 7 – у Харківській, 5 – у Миколаївській, 3 – у Чернігівській,  2 – у Київській, по 1 – у Житомирській та Запорізькій областях.

Ще 115 будівель зазнали значних пошкоджень та потребують капітального ремонту чи реконструкції. З них: 72 – у Київській, 26 – у Харківській, по 6 – у Запорізькій та Миколаївській областях, 5 – у Чернігівській області.

Кількість публічних бібліотек, які розміщувалися / розміщуються в будівлях, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду тощо) наразі становить 124, зокрема: 29 – у Харківській, 20 – у Миколаївській, по 18 – у Запорізькій і Сумській областях (значних збитків зазнали, зокрема, бібліотеки Охтирської та Тростянецької територіальних громад, що на Сумщині), 13 – у Чернігівській, 12 – у Житомирській  (у т. ч. Житомирська ОУНБ імені Олега Ольжича), по 5 – у м. Київ та Черкаській обл., 3 – у Дніпропетровській і 1 – у Закарпатській областях.

Як видно, втрат зазнали не лише заклади, що перебували в зоні бойових дій, а й у відносно безпечних регіонах (Закарпатська, Черкаська області).

Відповідно є втрати і матеріально-технічних засобів (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).  Так, часткових втрат зазнали 105 бібліотек, а 21 – залишилися без жодних технічних засобів.

Інформація щодо втрат матеріально-технічної бази публічних бібліотек  у розрізі регіонів наведена у таблиці 3.

Зафіксована також часткова інформація про втрату бібліотечних фондів. Зокрема, відомо, що  101 бібліотека втратила частину своїх фондів, а у 21 не зберігся жоден документ. Такі факти маємо виключно в регіонах, де велися бойові дії. Відповідну інформацію в розрізі регіонів наведено у таблиці 4.

Разом із відкритою російською агресією загострилася проблема недостатньої актуалізації бібліотечних фондів, особливо українськими виданнями.

Відповідно до Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, затвердженими постановою КМУ від 06.02.2019 № 72, фонди публічних бібліотек (сільських, селищних, міських) мають щорічно оновлюватися не менше ніж на 5%. Однак, за останні 10 років цей показник коливався у межах 1–2 %, один раз (2018 р.) був зафіксований показник 3 %.

Наразі публічні бібліотеки активно вивчають склад своїх фондів та оцінюють обсяги для списання документів. У цьому процесі важливою допомогою є Методичні рекомендації МКІП щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України, розміщені на сайті Міністерства.

Оскільки процес визначення розміру збитків, нанесених публічним бібліотекам внаслідок російської збройної агресії, лише розпочався, відома неповна інформація щодо частини  регіонів.

11 областей повідомили, що не мають збитків. А постраждалі від обстрілів бібліотеки Запорізької, Київської, Миколаївської, Харківської, Чернігівської областей наразі не можуть навіть орієнтовно визначити обсяг збитків.

Наразі орієнтовний розмір втрат оцінюється приблизно у 4 373 957 грн. Більш детальна інформація наведена у таблиці 5.

 ВИСНОВКИ

Перший етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії» виявив негативні тенденції  у діяльності публічних бібліотек:

1. Скорочення мережі публічних бібліотек, яке активно відбувається протягом останніх 5–6 років (щороку закривається в середньому 300–400 закладів), в умовах російської збройної агресії набуло більших темпів у всіх регіонах України. Ліквідація чи реорганізація цих закладів не завжди погоджується з МКІП в порушення норми частини 3 статті 15 Закону України «Про бібліотек і бібліотечну справу».
2. У регіонах, де не ведуться бойові дії, активно застосовується практика прихованої ліквідації бібліотек (шляхом звільнення всього персоналу, «тимчасового призупинення роботи»). При цьому вказати точну кількість ліквідованих таким чином закладів, не можливо, оскільки органи місцевого самоврядування такі свої дії не оприлюднюють.
3. У всіх регіонах України зменшилася доступність бібліотечних послуг внаслідок скорочення годин роботи бібліотек, відправлення бібліотечного персоналу у простій чи відпустки без збереження заробітної плати.
4. Внаслідок російської збройної агресії відбуваються процеси руйнування та пошкодження бібліотечних будівель, втрати матеріально-технічних засобів та бібліотечних фондів. Розмір завданих збитків тільки починає визначатися в деокупованих населених пунктах.
5. Погіршилося соціальне становище працівників бібліотек, зокрема, зменшився розмір заробітної плати та поширюється практика переведення працівників на роботу в умовах неповного робочого часу.

Але попри складну ситуацію, бібліотеки впроваджують нові послуги, актуальні у період воєнного стану, проводять активну роботу з тимчасово переміщеними особами.

Із огляду на вищенаведене, працівники бібліотек виділяють найбільш проблемні питання:

1. Необхідність контролю з боку держави процесу закриття бібліотек у регіонах, де не ведуться бойові дії.
2. Вирішення проблеми актуалізації бібліотечних фондів.
3. Необхідність внесення змін до критеріїв віднесення бібліотек за групами оплати праці керівних працівників, встановлених наказом Мінкультури від 18.10.2005 № 745 «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки».

Матеріал узагальнили

Наталя Розколупа

заступник генерального директора з наукової роботи

НБУ імені Ярослава Мудрого

Валентина Здановська

головний бібліотекар НМВ НБУ імені Ярослава Мудрого