Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого проведено XVI етап дослідження «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії», і якому зібрано і проаналізовано статистичні дані щодо стану публічних бібліотек регіонів на кінець І кв. 2026 р.
В опитуванні взяли участь головні регіональні методичні бібліотечні центри – обласні універсальні наукові бібліотеки, Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва, Донецька та Київська обласні бібліотеки для дітей.
Результати попередніх етапів опубліковані тут:
15-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=12322
14-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=11968
13-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=11652
12-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=11299
11-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=10951
10-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=10493
9-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9969
8-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=9475
7-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8854
6-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8301
5-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=8081
4-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7627
3-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=7102
2-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6550
1-й етап – https://oth.nlu.org.ua/?p=6096
До опитування на XVI етапі дослідження долучились сільські, селищні, міські та обласні бібліотеки, що перебувають на територіях, підконтрольних Україні, і погодились надати інформацію.
Як і на попередніх етапах з об’єктивних причин виникли складнощі зі збором верифікованої інформації про збитки, завдані публічним бібліотекам Дніпропетровщини, Запоріжжя, Миколаївщини, Сумщини, Харківщини. Крім того, майже вся територія Луганщини та значні території Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює точні обрахунки щодо діяльності публічних бібліотек.
МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
У I кв. 2026 р. спостерігалося подальше скорочення мережі публічних бібліотек, спричинене війною. Бібліотечно-інформаційне обслуговування жителів громад здійснювали 11 731 ПБ із 14 351, що функціонували до початку широмасштабного вторгнення. Фактично мережа ПБ скоротилась на 18,3%. Детальний аналіз цього показника свідчить, що найбільших скорочень через тимчасову окупацію територій зазнали бібліотечні мережі Луганщини (92%), Херсонщини (92%), Запоріжжя (88%) та Донеччини (82%). У Сумській, Тернопільській та Харківській областях кількість ПБ зменшилась на 20–25%, у Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Львівській та Полтавський областях – на 10–15%, а у Вінницькій, Волинській, Закрапатській, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях – скорочення мережі не перевищує 3–7% від довоєнної кількості закладів. У Києві кількість ПБ залишилась незмінною. Відповідно до рішення Харківської обласної ради від 14.02.2023 р. № 522-VІІІ Харківську обласну бібліотеку для юнацтва було реорганізовано шляхом приєднання до Харківської обласної бібілотеки для дітей. Найменування останньої було змінено на Харківську обласну бібілотеку для дітей та юнацтва.
Станом на кінець I кв. 2026 р. жодна ПБ не працювала у 56 територіальних громадах, зокрема: у Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій областях.
У Сумській обл. 106 бібліотек тимчасово призупинили роботу з початку 2026 р. через близькість населених пунктів до лінії фронту.
Харківська область на цьому етапі дослідження не надала інформацію про ТГ, де не функціонують ПБ.
Упродовж звітного періоду зросла кількість ПБ, переміщених у межах своїх областей до інших будівель/приміщень, або таких, що працювали онлайн. Наразі їх налічується 69. Це бібліотеки Донеччини (53), Луганщини (9), Сумщини та Харківщини (по 3), Запоріжжя (1).
Зміни в мережі публічних бібліотек
представлено в Таблиця_1
ЗАЙНЯТІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Ситуація у сфері зайнятості бібліотечних фахівців ПБ упродовж перших трьох місяців 2026 р. фактично не змінилася. Спостерігався стійкий дефіцит кадрів, що сформувався під впливом низки об’єктивних чинників: вимушена міграція та внутрішнє переміщення населення, економічна нестабільність, мобілізація, скорочення можливостей працевлаштування, оптимізація бібліотечної мережі в регіонах (прихована ліквідація, злиття закладів), низький рівень заробітної плати, наближеність бібліотек до лінії фронту та руйнування бібліотек, а також тимчасова окупація окремих територій.
Упродовж I кв. 2026 р. з означених причин було розірвано трудові договори з 279 бібілотекарями (на попередньому етапі – 215). Загалом же за час широкомасштабного вторгнення у ПБ, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було розірвано трудові договори щонайменше з 4 909 працівниками. Це майже 19 % від загальної кількості фахівців, які працювали в бібліотеках до початку повномасштабної війни. Це свідчить про кадрову кризу бібліотечної галузі, адже фактично кожен п’ятий фахівець вибув із професії з причин, зазначених вище.
Дуже суттєво зросла кількість звільнень бібліотечних працівників упродовж широкомасштабного вторгнення в Донецькій (51%), Кіровоградській (39%), Запорізькій (34%), Чернівецькій (26%), Львівській і Миколаївській (по 24%), Закарпатській і Одеській (по 23%), Волинській (22%), Полтавській (21%), Дніпропетровській (20%) і в Сумській (18%) областях. В інших регіонах цей показник не перевищує 15 осіб або залишається без змін. У Луганській обл., де наразі складно зібрати й перевірити достовірність даних щодо працевлаштування бібліотечних фахівців, показники постійно уточнюються.
Наразі розподіл фахівців, з якими було розірвано трудові договори, у регіональному розрізі виглядає так:
| Львівська обл. | 466 | Запорізька обл. | 157 |
| Кіровоградська обл. | 413 | Тернопільська обл. | 148 |
| Дніпропетровська обл. | 350 | Закарпатська обл. | 141 |
| Херсонська обл | 342 | Рівненська обл. | 140 |
| Одеська обл. | 343 | Луганська обл. | 125 |
| Донецька обл. | 312 | Хмельницька обл. | 122 |
| Полтавська обл. | 306 | Івано-Франківська обл. | 95 |
| Миколаївська обл. | 235 | м. Київ | 92 |
| Волинська обл | 203 | Житомирська обл. | 67 |
| Сумська обл | 192 | Чернігівська обл. | 64 |
| Харківська обл. | 188 | Київска обл. | 53 |
| Чернівецька обл. | 166 | Черкаська обл. | 32 |
| Вінницька обл. | 157 |
У I кв. 2026 р. з об’єктивних причин не мали змоги виконувати свої професійні обов’язки щонайменше 1 376 працівників, із них:
- 422 особи перебували у відпустках без збереження заробітної плати (з початку широкомасштабного вторгнення їх кількість фактично не збільшується і варіюється в межах 400–500 осіб щоквартально);
- 338 – у простої (порівняно з початком широкомасштабного вторгнення кількість таких працівників зменшилась у п’ять разів);
- з 616 фахівцями дію трудових договорів було призупинено (кількість таких фахівців щоквартально має тенденцію до збільшення).
Стан зайнятості бібліотечних працівників
представлено в Таблиця_2
ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Початок п’ятого року російсько-української широкомасштабної війни позначився активними бойовими та наступальними діями ворога на Донеччині, Запоріжжі, Луганщині, Сумщині, Харківщині, Херсонщині. Крім того фактично щодня війська РФ масовано обстрілюють різними видами озброєння майже всі області України.
За інформацією Міністерства культури України через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 2524 об’єкти культурної інфраструктури, з них 872 бібліотеки[1].
За даними XVI етапу дослідження, що проводить НБУ імені Ярослава Мудрого, станом на кінець I кв. 2026 р. було повністю зруйновано 287 бібліотечні будівлі або приміщення, в яких розташовувались ПБ. Це 2,1% від кількості ПБ, що функціонували до широкомасштабного вторгнення.
Цього разу жертвами систематичних обстрілів стали:
- 4 ПБ Сумщини (Рябинівська бібліотека-філія КЗ «Кириківська публічна бібліотека», Манухівська бібліотека-філія КЗ «Новослобідська публічна бібліотека», Хотінська селищна бібліотека Хотінської селищної ради, Вовнянська бібліотека-філія КЗ «Шосткинська публічна бібліотека». Загалом станом на кінець I кв. 2026 р. у Хотінській громаді з 7 ПБ зруйновано 5, а Юніківській громаді з 6 ПБ зруйновано 5);
- 1 ПБ Донеччини (Міська бібліотека-філія № 9 ім. М. Коцюбинського Центральної міської публічної бібліотеки Краматорської міської ради);
- 1 ПБ Дніпропетровщини (Демуринська філія №3 СКЗК «Межівська центральна публічна бібліотека» Межівська сільська ТГ);
- 1 ПБ Чернігівщини (Буда-Вороб’ївська сільська бібліотека-філія КЗ «Новгород-Сіверська міська бібліотека» Новгород-Сіверської міської ради ).
У Запорізькій області ПБ 6-ти населених пунктів, що були раніше повністю зруйновані, на початку нинішнього року опинилися в окупації. В решті областей руйнувань ПБ не зафіксовано.
Наразі кількість повністю зруйнованих ПБ у регіональному розрізі виглядає так:
| Донецької обл. | 95 | Дніпропетровської обл. | 9 | |
| Харківської обл. | 60 | Чернігівської обл. | 7 | |
| Херсонської обл. | 36 | Луганської обл. | 6 | |
| Сумської обл. | 36 | Київської обл. | 4 | |
| Запорізької обл. | 19 | Житомирської обл. | 1 | |
| Миколаївської обл. | 14 |
Часткових руйнувань зазнали в I кв. 2026 р. 7 ПБ у Дніпропетровській (4), Донецькій, Львівській та Чернігівській (по 1 ПБ) областях. У Запорізькій обл. 3 ПБ, що були раніше частково зруйновані, опинилися під окупацією.
У Херсоні, перебуваючи в «червоній зоні», зазнають постійних обстрілів КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара», КЗ «Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки», КЗ «Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова та Шляхівська сільська бібліотека Бериславської ТГ. Помітно збільшились збитки в мережі ПБ Сумщини і Дніпропетровщині.
Загалом станом на кінець I кв. 2026 р. 477 бібліотек вважаються частково зруйнованими/пошкодженими та потребують капітального ремонту. Серед них:
| Донецька обл. | 153 | Запорізька обл. | 13 | |
| Харківська обл. | 87 | Миколаївська обл. | 8 | |
| Київська обл. | 72 | Чернігівська обл. | 8 | |
| Херсонська обл. | 71 | Одеська обл. | 3 | |
| Дніпропетровська обл. | 22 | Житомирська обл. | 2 | |
| Луганська обл. | 19 | Хмельницька обл. | 2 | |
| Сумська обл. | 16 | Черкаська обл. | 1 |
Водночас дістатися до цих бібліотек, обстежити їх, оцінити реальні збитки та зробити фотофіксацію злочинів наразі здебільшого неможливо з об’єктивних причин.
Збільшилась і кількість ПБ, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, ремонт даху, фасаду тощо). Таких бібліотек нині налічується 558 (на 8 закладів більше, ніж на попередньому етапі):
| Сумська обл. | 99 | Запорізька обл. | 25 | |
| Харківська обл. | 93 | м. Київ | 17 | |
| Київська обл. | 57 | Черкаська обл. | 6 | |
| Миколаївська обл. | 54 | Полтавська обл. | 5 | |
| Херсонська обл. | 42 | Одеська обл. | 5 | |
| Дніпропетровська обл. | 36 | Львівська обл. | 3 | |
| Чернігівська обл. | 30 | Вінницька обл. | 2 | |
| Хмельницька обл. | 29 | Закарпатська обл. | 1 | |
| Житомирська обл. | 27 | Тернопільська обл. | 1 | |
| Луганська обл. | 26 |
На цьому етапі дослідження незначних пошкоджених (зіпсовані вікна, двері, фасад, дах тощо) зазнали ПБ Сумщини (+10), м. Києва (+4), Чернігівщини (+3), Житомирщина, Одещина, Полтавщина і Хмельниччина (по 1 бібліотеці).
Із 1035 ПБ бібліотек, що зазнали різного ступеня пошкоджень через ворожі артилерійські та ракетні обстріли, в I кв. 2026 р. вдалося відновити роботу (після проведення ремонтних робіт або переведення в інше приміщення) 289 закладів (27%), серед них Новомиколаївська селищна бібліотека для дітей КЗ «Новомиколаївська ЦСБ» (Запорізька обл.), Центральна бібліотека КЗК «Централізована бібліотечна системи Старокостянтинівської міської ради» і Бібліотека сімейного читання КЗК «Централізована бібліотечна системи Старокостянтинівської міської ради» (Хмельницька обл.), Солончаківська СБФ КЗ «Куцурубська публічна бібліотека» (Миколаївська обл.), Новомиколаївська сільська бібліотека-філія, КЗ «Високопільська центральна бібліотека» (Херсонська обл.), Бібліотека-філія с. Погорілці Ямпільської ЦБ та Бібліотека-філія с. Улашанівка (Хмельницька обл.), Іванківська сільська бібліотека-філія Срібнянської ЦБС і Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва (Чернігівська обл.).
Діяльність бібліотек прифронтових Сумщини і Чернігівщини висвітлено на сторінках журналу «Бібліотечна планета».[1]
Втрати матеріально-технічної бази
ПБ представлено в Таблиця_3
У таблиці видно, що в Запорізькій обл. зменшилась кількість ПБ, що були зруйновані, частково пошкоджені та зазнали незначних пошкоджень. Це пов’язано з тим, що населені пункти, в яких розміщувалися ці бібліотеки, впродовж I кв. 2026 р. потрапили під окупацію.
Одночасно із руйнуванням і пошкодженням будівель публічні бібліотеки продовжують втрачати свої матеріально-технічні засоби (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).
Загалом з початку широкомасштабного вторгнення часткових втрат МТЗ зазнали 443 ПБ. Всі матеріально-технічні засоби втратили 641 ПБ (у т. ч. 7 – з початку 2026 р.). Загальна ситуація із втратою МТЗ ПБ у розрізі регіонів виглядає так:
| Луганська обл. | 290 | Миколаївська обл. | 15 | |
| Донецька обл. | 143 | Чернігівська обл. | 7 | |
| Харківська обл. | 92 | Дніпропетровська обл. | 3 | |
| Херсонська обл. | 39 | Київська обл. | 2 | |
| Сумська обл. | 30 | Житомирська обл. | 1 | |
| Запорізька обл. | 19 |
У I кв. 2026 р. непоправних збитків зазнали 7 ПБ Донеччини і по 1 ПБ у Дніпропетровській, Сумській і Чернігівській областях.
Залишаються не відомими дані щодо втрати матеріально-технічних засобів у бібліотеках населених пунктів Херсонщини та Миколаївщини, що були затоплені внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС у червні 2023 р.
Втрати матеріально-технічних засобів ПБ
представлено в Таблиця_4
БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ
Станом на кінець I кв. 2026 р. всі бібліотечні фонди втратили 554 ПБ. Серед постраждалих по 1 бібліотеці у Дніпропетровській, Львівській, Сумській та Чернігівській областях.
Загалом за весь час широкомасштабного вторгнення втратили всі бібліотечні фонди ПБ таких областей:
| Лунанська обл. | 290 | Миколаївська обл. | 13 | |
| Донецька обл. | 94 | Чернігівська обл. | 7 | |
| Харківська обл. | 60 | Дніпропетровська обл. | 3 | |
| Херсонська обл. | 36 | Київська обл. | 2 | |
| Сумська обл. | 28 | Житомирська обл. | 1 | |
| Запорізька обл. | 19 | Львівська обл. | 1 |
Ще 529 ПБ втратили частину своїх документних ресурсів (що на 6 ПБ більше, ніж на попередньому етапі):
| Донецька обл. | 153 | Запорізька обл. | 13 | |
| Харківська | 105 | Дніпропетровська обл. | 15 | |
| Херсонська обл. | 89 | Чернігівська обл. | 12 | |
| Київська обл. | 72 | Одеська обл. | 3 | |
| Миколаївська обл. | 37 | Житомирська обл. | 1 | |
| Сумська обл. | 28 | Хмельницька обл. | 1 |
Як і раніше обсяги втрачених видань визначено (подекуди приблизно) лише в Дніпропетровській, Київській, Хмельницькій та Чернігівській областях. Частково відомі обсяги втрат у Запорізькій, Луганській та Сумській областях.
У решті бібліотек, що постраждали від артиллерийских і ракетних обстрілів, а також підтоплення/повного затоплення окремих територій у Херсонській і Миколаївській областях внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС, провести інвентарізацію бібліотечних фондів не є можливим з обєктивних причин.
Співставлення даних про зруйновані ПБ з електронною системою моніторингу базової мережі публічних бібліотек України (ЕСМАР), дає підстави припустити, що внаслідок російської збройної агресії сукупно на цей час орієнтовно втрачено 5 млн 841 тис. примірників бібліотечного фонду, з урахуванням ПБ Луганщини (2,4 млн пр.) і без урахування видань, втрачених унаслідок руйнування і пограбування Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара.
Втрати матеріально-технічних засобів ПБ
представлено в Таблиця_5
ОРІЄНТОВНІ ЗБИТКИ
На сьогодні отримати повну та достовірну інформацію щодо обсягів збитків (у тис. грн), завданих публічним бібліотекам через російську збройну агресію, неможливо, оскільки роботу комісій, що фіксують пошкодження та втрати бібліотек, а також проведення інвентаризації бібліотечних фондів ускладнюють низка об’єктивних чинників, про які йшлося вище.
Станом на кінець І кв. 2026 р. орієнтовний розмір збитків, завданих публічним бібліотекам, оцінюється не менше ніж у 62 млн грн, у т. ч. 40,6 млн грн – збитки, завдані внаслідок знищення чи пошкодження бібліотечних фондів. У Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській і Херсонській областях обсяг збитків не встановлено.
ВИСНОВКИ
Стан мережі публічних бібліотек України на кінець І кв. 2026 р. відображає глибину руйнівного впливу війни на культурну інфраструктуру держави. Кількість діючих публічних бібліотек скоротилася майже на 19%: із 14 351, що функціонували до початку широкомасштабного вторгнення, реально обслуговують користувачів лише 11 731. Найбільших скорочень через тимчасову окупацію територій зазнали бібліотечні мережі Луганщини, Херсонщини, Запоріжжя та Донеччини. У 55-ти територіальних громадах по всій країні не функціонує жодна публічна бібліотека. Водночас 69 бібліотек (переміщених із територій, де ведуться бойові дії, або з територій, окупованих ворогом) продовжують обслуговувати користувачів у нових приміщеннях або в онлайн-форматах (веб-сайти, соцмережі, YouTube), що свідчить про гнучкість системи навіть в екстремальних умовах.
Кадрова ситуація залишається складною: щонайменше 1 376 бібліотекарів не мали змоги виконувати професійні обов’язки через відпустки без збереження зарплати, простій чи призупинення дії трудових договорів. З початку війни трудові договори було розірвано з 4 909 працівниками, тобто майже з 18% довоєнного штату. Така втрата кадрів не лише ускладнює щоденне функціонування бібліотек, а й впливає на якість послуг, розриву професійної тяглості та ослаблення культурної й соціальної ролі бібліотек у громадах. У перспективі це може спричинити втрату значної частини інтелектуального потенціалу галузі та потребуватиме системних зусиль для її відновлення
Матеріально-технічна база бібліотек зазнала відчутних втрат. Станом на початок 2026 р. повністю зруйновано 287 бібліотечні будівлі (2,1% від довоєнної кількості), ще 1 035 закладів (7,8% від довоєнної кількості) зазнали різного ступеня пошкоджень – частково, а 558 закладів потребують поточного ремонту. Найбільше знищених і пошкоджених бібліотек у Донецькій, Харківській, Херсонській, Луганській, Сумській та Запорізькій областях. Відновити діяльність після пошкоджень вдалося лише 27% постраждалих закладів. У частині бібліотек відбувся ремонт незначних пошкоджень, решта відновила роботу у приміщеннях інших установ, зокрема шкіл і центрів культури.
Втрати матеріально-технічних засобів зафіксовано у 444 бібліотеках, а повністю втратили обладнання 641, передусім у Луганській, Донецькій, Харківській і Херсонській областях.
Бібліотечні фонди також зазнали значних збитків: повністю втрачені у 529 бібліотеках і частково у 554. Орієнтовно знищено близько 5,8 млн пр. документів, з них найбільше – у Донецькій, Харківській і Херсонській областях. Проведення інвентаризації у низці регіонів залишається неможливим через безпосередню близькість до лінії фронту або регулярні артилерійські обстріли.
Загальний орієнтовний розмір матеріальних збитків публічних бібліотек оцінюється щонайменше у 62 млн грн, з яких понад 40,2 млн припадає на втрати бібліотечних фондів. Найвищі підтверджені суми збитків зафіксовані у Луганській (≈ 36,5 млн грн), Дніпропетровській (≈ 8,5 млн грн) та Київській (≈ 8,4 млн грн) областях. В інших регіонах оцінка триває або неможлива через бойові дії та відсутність доступу до зруйнованих територій.
Шурубенко О. Бібліотеки Чернігівщини: інновації в часи війни // Бібл. планета. – 2025. – №3. – С.19–21.
Острога С. Підтримка ментального та психоемоційного здоров’я населення як пріоритетний напрям діяльності Сумської ОУНБ в умовах воєнного часу // Бібл. планета. – 2025. – №3. – С.22–24.