Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії (результати другого етапу дослідження)

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого) продовжила роботу над дослідженням «Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії». Протягом серпня – початку вересня 2022 р. проведено його другий етап.

Отримано дані станом на 25.08.2022 та здійснено їх аналіз у порівнянні із ситуацією, що склалася у публічних бібліотеках на 25.05.2022 р.

Мета дослідження – моніторинг стану публічних бібліотек регіонів (сільських, селищних, міських, обласних)  в умовах російської збройної агресії (втрати фондів, матеріально-технічної бази тощо) та аналіз впливу агресії на діяльність публічних бібліотек України у 2022 році.

Завдання дослідження:

Здійснити аналіз інформації про стан публічних бібліотек регіонів (сільських, селищних, міських, обласних) в умовах російської збройної агресії за визначеними параметрами:

мережа публічних бібліотек;

стан зайнятості працівників бібліотек;

матеріально-технічна база публічних бібліотек (зокрема втрати та руйнування);

бібліотечні фонди (зокрема втрати);

орієнтовний розбір збитків.

Порівняти отримані дані з результатами попереднього етапу вивчення (починаючи з другого етапу).

Вивчити та узагальнити інформацію з відкритих джерел.

Проаналізувати вплив російської агресії на діяльність публічних бібліотек України у 2022 р.

          Дослідження планується провести протягом 2022 – початку 2023 р. орієнтовно у 3 етапи:

І етап – кінець травня – початок червня 2022 р. (отримання та аналіз інформації станом на кінець травня);

ІІ етап – кінець серпня – початок вересня 2022 р. (отримання та аналіз інформації  станом на кінець серпня,  виявлення змін у порівнянні з першим етапом дослідження);

ІІІ етап  – кінець грудня 2022 р. – початок січня 2023 р. (отримання та аналіз інформації станом на кінець грудня 2022 р.,  аналіз впливу російської збройної агресії на діяльність публічних бібліотек України у 2022 р.).

Методи дослідження: аналіз статистичних даних про роботу публічних бібліотек у 2021 р. та інформації з відкритих джерел, опитування головних регіональних методичних бібліотечних центрів (обласні універсальні наукові бібліотеки, Київська обласна бібліотека для дітей, Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва – далі по тексту ОУНБ) про стан публічних бібліотек.

Інформація щодо діяльності публічних бібліотек збирається на територіях, підконтрольних Україні.

На другому етапі дослідження не збиралася інформація по Автономній Республіці Крим, місту Севастополю, Донецькій, Луганській, Херсонській областях. Також із об’єктивних причин виникли складнощі зі збором інформації  про стан публічних бібліотек у Миколаївській, Харківській, Запорізькій областях.

Дані, отримані з решти регіонів, також не є вичерпними. Наприклад, не надали інформацію частина територіальних громад у Рівненській   області.

За результатами перших двох етапів дослідження можна  стверджувати, що негативні процеси в бібліотечній сфері спостерігаються в усіх регіонах України,  у тому числі і в тих, які не потрапили у зону бойових дій. А в окремих областях ситуація у порівнянні з травнем навіть погіршилася.

Найбільшого впливу російської агресії зазнала мережа публічних бібліотек, яка продовжує скорочуватися прискореними темпами.

Так, на момент російського вторгнення за даними ОУНБ в Україні фактично функціонував  14351 бібліотечний заклад (сільські, селищні, міські, обласні),  станом на кінець травня їх кількість зменшилася до 11876, а на кінець серпня – до  11558.

Таким чином, за 6 місяців повномасштабної російської агресії припинили або призупинили свою діяльність 2793 публічні бібліотеки. І це тільки на територіях, підконтрольних Україні.

Практика «тимчасового призупинення» роботи бібліотек продовжилася. Особливо ця проблема актуальна для Тернопільської області, де станом на кінець серпня у такому статусі перебувало  68 закладів.

Суттєво також зменшилася кількість фактично функціонуючих бібліотек  Черкаської, Львівської, Хмельницької областей, де не велися бойові дії.

Натомість, у Волинській області з 24 лютого не було припинено роботу жодної бібліотеки. А в деокупованій Чернігівській області, а також місті Києві відновили роботу усі бібліотеки, які надавали послуги на момент російського вторгнення.

Повернулася до роботи і частина закладів Вінницької, Запорізької, Одеської та Чернівецької  областей.

54 бібліотеки відновили свою роботу після ремонту пошкоджених російськими агресорами будівель або переміщення їх до інших (наприклад, у Київській області – 26, у Сумській – 9, Чернігівській – 11).

Таблиця 1 Зміни у мережі публічних бібліотек

Викликає серйозне занепокоєння і ситуація  у сфері зайнятості бібліотечних фахівців.  Бібліотечна галузь втрачає досвідчені кадри, які обізнані у специфічних технологічних процесах, мають практичні навички.

За 6 місяців повномасштабної війни на підконтрольних Україні територіях було звільнено не менше 502 працівників бібліотек. Найбільша кількість розірваних трудових договорів у Львівській (79) та Чернівецькій (43) областях, найменша – у Черкаській (7).

Станом на кінець серпня  2022 р. з різних причин не працювало (відпустка без збереження заробітної плати, простій, призупинення трудового договору) загалом не менше 4889 працівника бібліотек (що є меншим у порівнянні з травнем на 2635 осіб).

Як і у травні, найбільша кількість осіб (3715) перебувала у простої.  Практика застосування простою залишається особливо характерною для Волинської, Харківської, Чернігівської, Одеської, Дніпропетровської  областей та м. Києва.

Враховуючи законодавче врегулювання процесу простою, виникають обґрунтовані  запитання  щодо продовження його застосування у місті Києві, Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Черкаській областях.

Натомість, у Чернівецькій області повністю припинена така практика, що, на наш погляд, відповідає нормам трудового законодавства.

Відпустка без збереження заробітної  поширена хоч і у всіх регіонах, але  менше, ніж простій. Наразі в ній перебуває не менше 1013 осіб, проти  1265 – у травні.

При цьому у Івано-Франківські та Полтавській областях суттєво збільшилася кількість працівників, що перебувають у відпустці без збереження заробітної плати.

Також станом на кінець серпня зафіксовано 249 випадків призупинення дії з бібліотекарями трудових договорів відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у травні – 148).

У регіонах, де не ведуться бойові дії, застосування даної правової норми можливе хіба що тоді, коли працівник перебуває за межами свого регіону чи України, а забезпечити йому роботу у дистанційному режимі недоцільно.

Не зафіксовано жодного факту призупинення дії трудових договорів у Волинській, Закарпатській та Київській областях.

А найбільше таких випадків у Харківській (81), Сумській (26), Житомирській (19) та Львівській (18) областях.

Інформація  щодо стану зайнятості працівників бібліотек у розрізі регіонів представлена у  таблиці 2.

 Таблиця 2 Стан зайнятості працівників бібліотек

Матеріально-технічна база бібліотек зазнала найбільших втрат протягом перших трьох місяців війни.

Разом із тим, у частині регіонів будівлі та інша власність, якою користуються бібліотеки, продовжують зазнавати пошкоджень (Миколаївська, Харківська, Запорізька області).

 Станом на кінець серпня була доступна інформація  про 24 повністю зруйнованих бібліотечних будівель, зокрема: по 8 – у Харківській та Миколаївській областях;  3 – у Чернігівській,  по 2 – у Київській та Запорізькій, 1 –  у Житомирській.

Ще 127 будівель зазнали значних пошкоджень та потребують капітального ремонту чи реконструкції. З них: 72 – у Київській області, 26 – у Харківській, по 7 – у Миколаївській, запорізькій та Чернігівській, по 1 – в Одеській, Сумській, Черкаській.

Кількість публічних бібліотек, які розміщувалися/розміщуються в будівлях, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду тощо) зросла найбільше і наразі становить 205, проти 124 – у травні.

Найбільше таких будівель у Київській, Харківській та Миколаївській областях.

Відповідно, дещо збільшилися і обсяги втрат матеріально-технічних засобів (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо).

Так, часткових втрат зазнали 111 бібліотек (станом на кінець травня – 105), а 24 – залишилися без жодних технічних засобів (станом на кінець травня – 21).

Таблиця 3 Втрати матеріально-технічної бази публічних бібліотек

Дещо зросла кількість закладів, які мають втрати бібліотечних фондів. Зокрема, 118 бібліотек втратили частину своїх документних ресурсів (проти 101 – у травні), а у 28 не збереглося жодного документу. Такі факти маємо виключно в регіонах, де велися бойові дії.

Відповідну  інформацію в розрізі регіонів наведено у таблиці 4.

 Таблиця 4 Інформація щодо втрати бібліотечних фондів

Триває процес визначення розміру збитків, нанесених публічним бібліотекам внаслідок  російської збройної агресії.

Наразі орієнтовний розмір втрат оцінюється приблизно у 45,2 млн. грн. Так, Чернігівщина на даний момент вже зафіксувала збитки у розмірі 37,9 млн. грн., Київщина – 1,8 млн. грн., Сумщина – 2, 1 млн. грн.

А Харківщина та Миколаївщина не можуть почати підрахунок матеріальних втрат із об’єктивних причин.

Також частково визначений розмір збитків, завданих внаслідок знищення бібліотечних фондів. Наразі  вони оцінюються у 924,4 тис. грн.

Більш детальна інформація наведена у таблиці 5.

Таблиця 5 Орієнтовний розбір збитків

Висновки

Перші шість місяців повномасштабного російського військового вторгнення мали негативний вплив на публічні бібліотеки України:

1. Пришвидшилося скорочення мережі публічних бібліотек. Якщо протягом останніх 5–6 років у середньому закривалося по 300–400 закладів, то лише за останні 6 місяців було припинено або «тимчасово призупинено» діяльність 2793 бібліотек (без наявності інформації з тимчасово окупованих, прифронтових територій та частини громад Рівненської областей).
2. Погіршується кадрове забезпечення галузі. Втрачаються досвідчені кадри, які обізнані у специфічних технологічних процесах, мають практичні навички. За 6 місяців повномасштабної війни на підконтрольних Україні територіях було звільнено не менше 502 працівників бібліотек.  Станом на кінець серпня  2022 р. з різних причин не працювало (відпустка без збереження заробітної плати, простій, призупинення трудового договору) загалом не менше 4889 працівників бібліотек.
3. Продовжується руйнування матеріально-технічної бази бібліотек та втрата бібліотечних фондів. Станом на кінець серпня була доступна інформація про 24 повністю зруйнованих бібліотечних будівель, ще 127 будівель зазнали значних пошкоджень та потребують капітального ремонту чи реконструкції. Кількість публічних бібліотек, які розміщувалися/розміщуються в будівлях, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду тощо) наразі становить 205. Відповідно, є втрати і матеріально-технічних засобів (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо). Так, часткових втрат зазнали 111 бібліотек, а 24 – залишилися без жодних технічних засобів. 118 бібліотек втратили частину своїх документних ресурсів, а в 28 не збереглося жодного документу.

Визначення розміру збитків, нанесених публічним бібліотекам внаслідок  російської збройної агресії, ще триває.

Наталія Розколупа,

заступник генерального директора з наукової роботи

НБУ імені Ярослава Мудрого

Валентина Здановська,

головний бібліотекар науково-методичного відділу

НБУ імені Ярослава Мудрого