Нещодавно у дописах на порталі «Читомо» та на фейсбук-сторінці Української бібліотечної асоціації йшлося про те, що Асоціація польських бібліотекарів (Stowarzyszenie Bibliotekarzy Polських) оголосила переможницю 16-го загальнонаціонального конкурсу «Бібліотекар року». У 2025 році нею стала Наталія Ґромов — директорка Міської публічної бібліотеки в Ґдині.
У польському професійному середовищі Наталія Ґромов відома як президентка Асоціації LABiB, яка ініціювала загальнонаціональне дослідження «Барометр залученої бібліотеки». Цей проєкт є звітом про дослідження феномену тиску, самоцензури та ефекту стримування в польських публічних бібліотеках.
Чому результати дослідження можуть бути цікавими? «Барометр» порушує важливі питання:
Що дає відчуття впевненості та безпеки у щоденній роботі?
Що бібліотекарям найбільше потрібно як спільноті, щоб без страху відкривати бібліотеки для важливих тем?
Отримані результати стали основою проєкту «Залучена бібліотека: культура та освіта проти ненависті» й дорожньою картою для тих, хто прагне побудувати сильну культурну установу. Концепція дослідження, верифікація емпіричних даних, висновки та формулювання практичних рекомендацій є авторською розробкою Наталії Ґромов.
КІЛЬКА ТЕЗ ЗІ ЗМІСТУ:
Показники. У звіті використовували два типи показників: загальний індекс тривожності (середнє значення восьми тематичних категорій), який відображає психологічний стан установи, та специфічні показники для конкретних табуйованих тем.
Респонденти. Дослідження, проведене на репрезентативній вибірці з 364 респондентів, надає вагомі докази того, що публічні бібліотеки перестали сприйматися лише як абонементи та читальні зали, а стали активними аренами ідеологічних суперечок.
Ключові висновки: Результати показують, що майже кожна п’ята опитана установа (19%) зазнала прямих ворожих зовнішніх реакцій протягом останніх двох років, що суттєво впливає на їхню освітню та соціальну місію.
- Характер тиску залежить від масштабу установи. У містах середнього розміру спостерігалася пікова інтенсивність політичного тиску та тиску з боку ЗМІ, що свідчить про сильну місцеву політизацію закладів. У великих містах бібліотекарі найчастіше стикаються зі словесною агресією користувачів. Це є результатом дії механізму «короткого повідця»: установа з розгалуженою мережею філій є занадто привабливим іміджевим активом, щоб залишатися автономною, але водночас занадто помітною, щоб уникнути прямої конфронтації в поляризованих місцевих дебатах.
- Визначення групи «невпевнених». Респонденти, які відповіли «важко сказати», становлять 9% учасників опитування. Це працівники, які декларують високу готовність до соціальної взаємодії, але водночас відчувають найвищий рівень страху перед наслідками. Порівняльний аналіз показує, що цей страх статистично вищий, ніж у групі людей, які вже пережили подібні інциденти. Це підтверджує, що стан невизначеності та відсутність чітких процедур паралізують установу сильніше, ніж пряма конфронтація.
- Ефект надійного плеча. Сильна підтримка з боку керівництва може зменшити самоцензуру працівників майже в чотири рази, навіть в умовах високого тиску.
- Вразливі місця в компетенціях. Бібліотекарі високо оцінюють свої предметні знання, але почуваються майже беззахисними у сферах адвокації, комунікації з владою та у боротьбі з проявами ненависті.
- Запит на психологічну допомогу. Потреба в психологічній підтримці («аптечці емоційної першої допомоги») після пережитої агресії сягає 4,7 бала з 5, що свідчить про надзвичайне виснаження внутрішніх ресурсів стійкості спільноти.
Запрошуємо до аналітичного прочитання! Завантажити Звіт (матеріал польською мовою) можна за посиланням ТУТ.