Стратегія розвитку читання на період до 2032 року

3 березня Уряд схвалив Стратегію розвитку читання на 2023 – 2032 роки «Читання як життєва стратегія» ( розпорядження від 03 березня 2023 р. № 190-р) та операційний план її реалізації  , розроблену Міністерством культури та інформаційної політики. Її реалізація має створити умови не тільки для формування звички й потреби у читанні всіх українців, а й є складовою гуманітарної безпеки України. 

За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, на сьогодні читання для задоволення та розвитку як життєва практика почало поступатись споживанню «швидкої» інформації із соціальних мереж, доступному відеоконтенту і телебаченню. Ситуація в Україні є особливо гострою: надто замала кількість виданих книжок на душу населення, а показники кількості населення, що читає, стрімко падають. Тож розроблення Стратегії зумовлене потребою кардинально змінити підходи до промоції читання. Читання має стати усвідомлено обраним дозвіллям, освітньою практикою та способом саморозвитку українців. Все це задля всебічного й гармонійного розвитку особистості, зокрема, критичного мислення.

Реалізація Стратегії відбуватиметься у три етапи за двома напрямами:

• «Підтримка та розвиток книжкової екосистеми», в результаті реалізації якого читачі матимуть доступ до якісної різножанрової книги, насамперед українськомовної, у різних форматах відповідно до потреб;
• «Формування звички і потреби в читанні», в результаті реалізації якого люди і спільноти обиратимуть читання як свідому та регулярну практику для дозвілля, навчання та розвитку.

Моніторинг та оцінку результативності реалізації Стратегії здійснюватиме МКІП із залученням представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань та наукових установ.

Пропонуємо розглянути, яку роль, функції та очікування покладенні на бібліотеки в реалізації Стратегії.

Здійснюючи аналіз сучасного стану розвитку читання, документом визначенні ключові проблеми читання в Україні. Так, останнє і єдине порівнюване дослідження читання “Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання” (2020) підтверджує: частота читання книжок під час дозвілля серед українців дещо зменшилась: якщо у 2018 році 11 відсотків стверджували, що читають щодня, то у 2020 році лише 8 відсотків дорослого населення щоденно читають. Для порівняння: частка читачів віком від 18 років, які читають щонайменше раз на тиждень, — 19 відсотків, тим часом відповідно до звіту Міжнародної асоціації видавців кількість канадців, які читають мінімум раз на тиждень, становить 67 відсотків; Франція має 60 відсотків читачів, які регулярно читають, Ісландія — 53 відсотки.

Станом на початок 2023 року внаслідок впливу збройної агресії Російської Федерації проти України рівень читання серед населення ще більше знизився. Напередодні війни в державному бюджеті на поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек було передбачено у 3,5 рази більше коштів, ніж у попередні роки, 24 лютого 2022 р. почалася збройна агресія Російської Федерації проти України, що призвело до падіння обсягів випуску і продажу книжок та загострення негативних тенденцій. Так, станом на 1 січня 2023 р., за даними державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова”, в Україні було видано лише близько 0,23 книжки на душу населення.

Зважаючи на історичний досвід та інформаційну політику, спрямовану на захист українського мовного середовища, Стратегія визначає особливу важливість підтримки і розвитку читання українською мовою на всій території України. Відповідно визначається пріоритетний підхід до підтримки українського автора та національного виробника українськомовної книжкової продукції, формування української зони копірайту та до книжкової сфери в цілому як важливого елементу національної безпеки та національних інтересів України.

Дедалі більшу роль за таких обставин повинні відігравати бібліотеки як один із базових елементів суспільного розвитку і таких його складових, як культура, наука і освіта. Проте на сьогодні, за даними статистичного збірника “Бібліотечна Україна в цифрах” (2018—2019), відзначається стійка тенденція до скорочення кількості бібліотек. Мережа публічних бібліотек України станом на 1 січня 2020 р. налічувала 15 369 закладів, 81 відсоток (12 504) із них становили сільські бібліотеки. За період з 2008 по 2019 рік їх кількість зменшилася на 2932 установи, при цьому закривалися переважно сільські бібліотеки. За даними дослідження “Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії”, проведеного Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого у червні 2022 р., починаючи з 2021 року ця тенденція погіршилася з початком реформи децентралізації. Мережа публічних бібліотек України на момент російського вторгнення налічувала 14 351 бібліотечний заклад, а станом на 1 червня 2022 р. їх кількість зменшилася до 11876 закладів. Зокрема, є територіальні громади, де в порушення державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками не функціонує жодна бібліотека.

Також оновлення бібліотечних фондів актуальною літературою здійснюється вкрай повільно і не відповідає встановленим державою соціальним нормативам. У 2022 році через збройну агресію росії проти України оновлення бібліотечних фондів за рахунок коштів державного бюджету не здійснювалося.

У багатьох населених пунктах тривалий час відсутні умови для комфортного бібліотечного обслуговування: досі близько 25 відсотків приміщень бібліотек залишаються без опалення, а 1 відсоток — навіть без освітлення (дані на 1 січня 2022 року). Впровадження інформаційних технологій у публічних бібліотеках просувається дуже повільно. Частка бібліотек, що мають комп’ютери, від загальної кількості бібліотек в Україні у 2021 році становила 45 відсотків, проте доступ користувачам до Інтернету надавали близько 35 відсотків бібліотек. Стан багатьох приміщень бібліотек також є незадовільним і потребує реновації. Водночас відвідування бібліотек із року в рік знижується. Протягом 2021 року послугами публічних бібліотек скористалося 9,2 млн. осіб, що на 3,8 млн. менше, ніж у 2019 році.

Сьогодні важливим завданням є відновлення бібліотек, зруйнованих чи пошкоджених внаслідок збройної агресії, у тому числі їх фондів і матеріально-технічної бази. За інформацією, отриманою від обласних (військових) адміністрацій, станом на початок 2023 року зруйновано понад 150, а пошкоджено понад  290 бібліотечних закладів.

Серед ключових проблем, які потребують розв’язання, є: незадовільний рівень спроможності бібліотек надавати якісні бібліотечні послуги; відсутність достатньої поінформованості потенційних читачів про асортимент книг у бібліотеках; кадрова проблема: недостатня підготовка фахівців, брак системи винагород та престижності галузі, зміна сфери діяльності кваліфікованими спеціалістами сфери культури і, зокрема, книговидання, книгорозповсюдження, бібліотечної справи, літератури тощо.

Визначено два стратегічні напрями реалізації Стратегії : шляхом підтримки та розвитку книжкової екосистеми — в результаті реалізації цього напряму читачі отримають доступ до якісної різножанрової книги, насамперед україномовної, у різних форматах відповідно до потреб, та шляхом формування навички і потреби в читанні — в результаті реалізації цього напряму люди і спільноти обиратимуть читання як свідому та регулярну практику для дозвілля, навчання та розвитку.

Стратегічний напрям І. Доступ до книги. Підтримка та розвиток книжкової екосистеми. Стратегічні цілі зазначеного напряму:

книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту;

читач має доступ до легальної книжкової продукції.

Серед завдань, спрямованих на досягнення другої стратегічної цілі є:

забезпечення формування оптимальної мережі публічних бібліотек, яка б задовольняла потреби територіальних громад;

забезпечення на постійній основі актуалізації фондів публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти;

забезпечення інформатизації публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти;

забезпечення реновації наявних та зведення нових будівель публічних бібліотек за європейським зразком;

Стратегічний напрям ІІ. Формування звички і потреби в читанні. Читання як тренд. Стратегічні цілі зазначеного напряму:

читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою більшості людей в Україні;

здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя;

читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації.

Так, серед завдань, спрямованими на досягнення стратегічної цілі “Здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя”, є:

підвищення обізнаності бібліотекарів та працівників закладів дошкільної освіти щодо способів залучення дітей дошкільного віку до проведення часу з книгою;

популяризація читання як чинника розвитку критичного мислення та інструменту досягнення успіху у навчанні та житті;

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі “Читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації”, є:

забезпечення використання читання як засобу роботи із вразливими групами населення, зокрема особами з посттравматичним стресовим розладом;

промоція читання як інструменту соціальної адаптації незахищених верств населення, що потребують ресоціалізації, а також як інструмент профілактики психічного здоров’я на засадах співпраці громадських об’єднань, бібліотек, видавництв та розповсюджувачів;

підтримка реалізації проектів, спрямованих на розвиток читання серед громадян, які потребують соціальної адаптації.

Етапи реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії здійснюватиметься трьома етапами відповідно до операційних планів заходів.

Перший етап — 2023—2025 роки. Основними результатами на цьому етапі повинні стати: розроблення, прийняття та початок впровадження нормативно-правового забезпечення, необхідного для реалізації усіх етапів Стратегії; ухвалення органами державної влади рішень, що стосуються розвитку книжкового ринку, зокрема видавництва і розповсюдження, на основі реальних даних за результатами досліджень у галузі книговидання, книгорозповсюдження, бібліотечної справи, літератури та читання; створення належних умов для популяризації та поширення української книги в Україні та за кордоном; створення необхідних умов для формування конкурентоспроможного книжкового ринку в Україні, повноцінного розвитку учасників книжкового ринку, а також розвитку читання. Важлива роль на першому етапі відведена заходам відновлення і захисту українського книжкового ринку та бібліотечної сфери.

Операційний план реалізації у 2023—2025 роках Стратегії розвитку читання на період до 2032 року “Читання як життєва стратегія”, за стратегічною ціллю 1. Книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту передбачає забезпечення доступу до книжок у населених пунктах, в яких відсутні бібліотеки чи книгарні, як розвиток нестаціонарних форм бібліотечного обслуговування, зокрема мобільних бібліотек, шляхом реалізації пілотних проектів із створення мобільних бібліотек.За Стратегічною ціллю 2. Читач має доступ до легальної книжкової продукції:

Забезпечення формування оптимальної мережі публічних бібліотек, яка б задовольняла потреби територіальних громад (проведення аналізу діючої мережі публічних бібліотек України, формування оптимальної мережі публічних бібліотек в територіальних громадах відповідно до державних соціальних нормативів).

Забезпечення на постійній основі актуалізації фондів публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти (удосконалення механізму відбору, придбання та розподілу книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек; забезпечення поповнення фондів публічних бібліотек новими якісними українськомовними книжковими виданнями відповідно до державних соціальних нормативів, а також літературою, адаптованою для осіб з інвалідністю з порушеннями зору, слуху, осіб, які страждають на психічні розлади; забезпечення поповнення фондів бібліотек закладів освіти актуальною літературою українських видавців; підтримка на грантовій основі проектів, спрямованих на створення інклюзивного культурного продукту у сфері літератури).

Забезпечення інформатизації публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти (забезпечення комп’ютеризації та інтернетизації бібліотек, забезпечити доступ не менше 70 відсотків бібліотек до Інтернету: впровадження програмного забезпечення для автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів бібліотек; запровадження Національної системи централізованої каталогізації, публічні бібліотеки користуються єдиним каталогом; створення Національної електронної бібліотеки).

Забезпечення реновації наявних та зведення нових будівель публічних бібліотек за європейським зразком (розроблення концепції зонування та наповнення бібліотек різного типу; забезпечення створення поліфункціонального простору в публічних бібліотеках; вжиття заходів для забезпечення архітектурної доступності будівель публічних бібліотек для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення).

За Стратегічною ціллю 2. Здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя:

Підвищення обізнаності бібліотекарів та працівників закладів дошкільної освіти щодо способів залучення дітей дошкільного віку до проведення часу з книгою (розроблення та забезпечення поширення інформаційно-довідкових та методичних матеріалів для бібліотекарів публічних бібліотек та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти щодо формування інтересу до читання у дітей дошкільного віку).

Другий етап — 2026—2028 роки. Другий етап передбачає продовження виконання розпочатих на першому етапі завдань та запровадження нових заходів, спрямованих на посилення ролі читання в українському суспільстві як необхідної складової життєвого успіху кожної  людини та соціально-економічного розвитку держави в цілому. Результатами другого етапу повинні стати: підвищення рівня читацького інтересу серед усіх читацьких аудиторій та посилення ролі читання в розвитку критичного та креативного мислення здобувачів освіти; читання сприймається в суспільстві як інструмент кар’єрного зростання та саморозвитку; приватний, громадський та державний сектори активно долучаються до промоції читання для усіх категорій населення, зокрема незахищених верств населення або людей, що потребують ресоціалізації; активізація книжкового ринку та його учасників.

Третій етап — 2029—2032 роки. На третьому етапі виконуються ті завдання, розв’язання яких розпочато на першому та другому етапах реалізації Стратегії, а також здійснюються заходи, визначені операційним планом реалізації третього етапу Стратегії.

Серед основних результатів третього етапу повинні стати: системна актуалізація бібліотечних фондів; забезпечення цифрової доступності книжок та інформації про книжки (каталоги в бібліотеках); формування оптимальної мережі публічних бібліотек, реновація та створення поліфункціонального простору в бібліотеках та активна інформатизація бібліотечних закладів, розширення функціоналу бібліотек для забезпечення створення передумов для професійного зростання та розвитку особистості.

Очікувані результати  та  показники досягнення стратегічних цілей.

Результатом реалізації Стратегії у 2032 році стануть закладені передумови для розвитку книжкової екосистеми як ринкового сектору креативних індустрій, що генерує достатню кількість якісної літератури українською мовою, що дістається до свого читача у зручний для нього спосіб. Українці мають усі можливості для доступу до книжкової продукції незалежно від свого місця проживання чи рівня матеріального достатку. Читання є усвідомлено обраним видом дозвілля, освітньою практикою та практикою саморозвитку.

Досягнення стратегічних цілей буде здійснюватися трьома етапами. Так, за стратегічною ціллю “Читач має доступ до легальної книжкової продукції” :

частка відновлених бібліотечних закладів, які було зруйновано або пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, складатиме у 2023-25 роки -15%; 2026-28 роки -45%; 2029-2032 роки – 90%;

щорічне оновлення фондів публічних бібліотек у 2023-25 роки -0,1%; 2026-28 роки -1%; 2029-2032 роки – 2%.

За стратегічною ціллю “Читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації”:

щорічне збільшення кількості документів бібліотечного фонду бібліотек для осіб з вадами зору у 2023-25 роки -0,25%; 2026-28 роки -0,4%; 2029-2032 роки – 0,5%.

Заходи з реалізації Стратегії будуть впроваджуватися протягом 2023—2032 років за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів в межах бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам бюджетних коштів на відповідний період, інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема фінансових ресурсів, які надаються в рамках міжнародної технічної допомоги (у разі її залучення).