З досвіду оптимізації бібліотечної мережі (ч.1)

   Складно заперечувати той факт, що  добре організована, керована та стратегічно спланована бібліотечна мережа є основою успіху будь-якої публічної бібліотеки в її місцевому середовищі.

На жаль, в умовах повномасштабної війни збільшилися диспропорції в розвитку громад. Активні бойові дії зруйнували економічний потенціал та інфраструктуру прифронтових громад, зменшилася фінансова стійкість малих громад. Фінансування культури в громадах значно скоротилося. Спостерігається процес скорочення публічних бібліотек в громадах.

Так, на момент повномасштабного російського вторгнення в Україні фактично функціонував 14 351 бібліотечний заклад (сільські, селищні, міські, обласні), то за даними головних регіональних методичних бібліотечних центрів, станом на кінець вересня 2023 р. їх кількість становила 11 976 заклад. Скорочення кількості функціонуючих бібліотек відбулося, переважно, у прифронтових областях – Запорізькій, Херсонській, Сумській. Водночас, незначне скорочення кількості функціонуючих бібліотек спостерігається також у Київській (13), Кіровоградській (2), Львівській (7), Полтавській (3), Хмельницькій (10) областях  (за результатами VІ етапу дослідження«ПБ України в умовах російської збройної агресії» ).

Від початку  повномасштабних бойових дій в публічних бібліотека, що функціонують на підконтрольних Україні територіях, було звільнено (розірвано трудові договори) не менш ніж з 1984особами (з них 407 – в IV кв. 2023 р.). Найбільше фахівців (за весь період моніторингу) було звільнено у Львівській (268 осіб), Полтавській (310), Одеській (112), Тернопільській (102), Миколаївській (99), Херсонській (98), Дніпропетровській (93), Донецькій (90) (за результатами VII етапу дослідження «ПБ України в умовах російської збройної агресії»)

Не додає оптимізму щодо майбутнього бібліотечної мережі й сучасна демографічна ситуація в Україні (природне скорочення населення, війна, міграція, катастрофічне падіння народжуваності).

Мимоволі постають прикрі питання і відповіді до них:

• Чи можна сподіватись на призупинення процесу ліквідації публічних бібліотек? – НІ.
• Чи уповільниться процес скорочення чисельності працівників та штату працівників? – НІ.
• Чи будуть збережені сільські бібліотеки у селах з населенням 500-1000 осіб? – Важко відповісти однозначно.
• Чи мають керівники публічних бібліотек план дій або пропозицій щодо створення оптимальної бібліотечної мережі в громаді? – Малоймовірно.
• Чи завжди рішення, прийняті місцевими органами влади щодо реорганізації бібліотек є відкритими і прозорими? – Не завжди.

Мало оптимістичні відповіді змусили гарячково пригадувати нормативні документи, які можуть стати засторогою від  неправових дій місцевої влади. Першими спливли на думку:

Розділ IV ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ, РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ БІБЛІОТЕК Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (в редакції від 01.01.2022);

ПОРЯДОК формування базової мережі закладів культури (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 984).

Державні  соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 72).

   Квінтесенція зазначених документів – реорганізація чи ліквідація бібліотечного закладу здійснюється після ґрунтовного аналізу ситуації на місцях та за погодженням із центральним органом виконавчої влади (МКІП), що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.  Виключення з базової мережі не може призводити до зниження рівня доступності населенню культурних послуг або погіршення якості їх надання.

В теорії виглядає не погано, а на практиці – не все так райдужно.

Пам’ятаючи про те, що в умовах невизначеності: «Залишені без втручання події мають властивість розвиватися від поганого до гіршого» маємо ставати гнучкими, вчитись новому та адаптуватись до постійних змін та нових викликів .

Щоб певним чином уникнути катастрофічних ризиків, здатних викликати втрати при можливому формуванні нової оптимальної мережі бібліотек в громаді пропоную ознайомитись із алгоритмом дій під час планування бібліотечної мережі Люблянської міської бібліотеки (Словенія). 

Міська бібліотека Любляни у 2008 році стала центральною регіональною бібліотекою (OOK) регіону Центральної Словенії. Центральний словенський регіон займає 16% території країни (29 муніципалітетів) і включає 25% усього населення (550 000 жителів).

Законом про бібліотечну справу  визначено, що це бібліотека, яка на підставі договору з Міністерством культури та за погодженням із засновником виконує спеціальні завдання ширшої сфери. Серед них:

• забезпечення більшого та вимогливішого відбору бібліотечних матеріалів та інформації,
• професійна допомога бібліотекам своєї області, яка також включає співпрацю в плануванні розвитку інформаційної системи,
• координація збору, обробки та зберігання краєзнавчого матеріалу.

   Міська бібліотека Любляни є найбільшою публічною бібліотекою в Словенії з 35 філіями (21 філія розташована в Любляні, а 14 діють у первинних муніципалітетах) та 47 мобільними бібліотечними зупинками (є мандрівний бібліобус, в цілому по країні їх 13), а також найбільшою мережевою культурною установою в Любляні.

бібліотека під кронами дерев