(частина 1 див. 7 Лютого, 2023)
Акцентуючи увагу на питаннях неврегульованості правовідносин, та прогалини у діючому українському законодавстві варто пригадати зарубіжний досвід щодо додаткових джерел фінансування культурної сфери (у т.ч. бібліотек).
Наприклад:
горизонтальне асигнування різних міністерств на культуру. У Великій Британії , Італії, Іспанії певні функції щодо фінансування сфери культури здійснюють різні міністерства: Міністерство оборони фінансує військові оркестри, Міністерство юстиції – культурну діяльність у місцях позбавлення волі, Міністерство освіти – викладання різних дисциплін, що належать до сфери культури. У Литві упродовж 2014-2020р.р. асигнування різних міністерств на культуру сягали: 41% – благоустрій навколишнього середовища, музеїв природи – від Міністерства навколишнього середовища; 20 % на творчі та культурні інновації – від Міністерства освіти і науки, Міністерства господарства; 19 % – освіту в сфері творчості і культури – від Міністерства господарства; 5% – регіональний розвиток сільських територій – від Міністерства сільського господарства, Міністерства внутрішніх справ; 2 % – реформи в області культурної політики – від Міністерства внутрішніх справ і т.п.;
благодійництво – надання набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги від фізичних та юридичних осіб. Специфічними формами благодійництва в культурі є меценатство (некомерційна підтримка установ культури, мистецьких проєктів і водночас механізм покращення іміджу компанії) та спонсорство (підтримка культури з метою досягнення організацією-донором певних цілей). Стимулювання розвитку благодійництва здійснюється державою через податкові пільги, «відсоткову філантропію», створення іміджу престижності.
«відсоткова філантропія» – механізм фінансової підтримки неприбуткових організацій, що полягає в наданні громадянам права на власний розсуд розпоряджатися на користь обраних ними неприбуткових організацій, законодавчо визначеним відсотком сплаченого громадянами податку з доходу. У сфері культури є не стільки джерелом позабюджетного фінансування, скільки ефективним механізмом залучення широких верств суспільств до підтримки її розвитку та громадської відповідальності за культуру. «Відсоткова філантропія» працює в низці країн Східної Європи. Зокрема, в Угорщині з 1996 року, у Словаччині з 2003 року, у Литві, Румунії та Польщі з 2004 року та у Молдові з 2017 року. Досвід цих країн показує, що механізм відсоткового відрахування допомагає неприбутковим організаціям стати фінансово стійкішими та дозволяє зібрати кошти на успішне втілення проєктів та ініціатив, корисних для суспільства або окремої громади.
Україна вже пропонує певні пільги й стимули для розвитку благодійництва й ОГС. Розширенню та поглибленню можливостей сприятимуть додаткові дії українських законотворців:
Так, додасть ефективності та дієвості:
врегулювання на законодавчому рівні можливостей фінансування бібліотечних проєктів за рахунок бюджетів різних міністерств;
затвердження нормативів відрахувань із бюджетів різних рівнів на підтримку культурної діяльності та утримання/відбудову закладів культури (у т.ч. бібліотек);
проголосувати ЗУ «Про меценатство», який визначить специфіку меценатської діяльності, моральні та матеріальні стимули меценатства, правові умови для ефективної взаємодії меценатів з органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Внести зміни до Податкового кодексу;
запровадження інструменту відсоткової філантропії.
А що бібліотеки? Змінам краще йти назустріч, ніж очікувати їх на місці:
пропонувати та практичними діями підтримувати УБА щодо лобізму та співпраці з профільними органами та представниками;
задіяти адвокаційну кампанію з комплексом заходів для впровадження змін.
Пам’ятаємо, що основним викликом може стати слабка ініціативність професійної спільноти. Без нашої активної включеності та зацікавленості будь-яка кампанія приречена.
Робимо зміни разом!