Долучаємось до змін ? (ч.1)

   Декілька днів тому натрапила на інформацію щодо планомірної роботи Міністерства соціальної політики, спрямовану на підтримку осіб з інвалідністю та забезпечення їх активної участі у житті суспільства. Йдеться про «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об’єднань для надання  соціальних послуг особам з інвалідністю», затверджений постановою КМУ від 27 січня 2023 р. № 70. 

Зазначена постанова визначає, що одержувачем бюджетних коштів може бути громадське об’єднання, яке надає особам з інвалідністю соціальні послуги, що відповідають затвердженим відповідно до законодавства державним стандартам соціальних послуг.

У разі відсутності державного стандарту громадське об’єднання для надання соціальної послуги застосовує короткий опис соціальної послуги, зазначений у Класифікаторі соціальних послуг.

Зацікавившись Класифікатором з’ясувала, що серед переліку соціальних послуг передбачені:

♦ Інформування – надання інформації з питань соціального захисту населення, у тому числі переліку та адрес надавачів соціальних послуг, умов їх отримання, тарифів на платні соціальні послуги; надання інформації щодо отримання медичної, правової допомоги, адміністративних послуг та інших видів допомоги, робіт, послуг:

♦ Консультування – допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації; психологічне консультування; надання інформації про соціально безпечну поведінку;

♦ Консультативний кризовий телефон – консультування з використанням засобів зв’язку, психологічна підтримка та кризові втручання професійних психологів, соціальних працівників та інших фахівців для допомоги у кризовій ситуації, з можливістю надання індивідуальних консультацій психолога для стабілізації психоемоційного стану отримувача послуги, поліпшення / розвитку певних навичок, здібностей, забезпечення необхідної психологічної підтримки, спрямованої на вирішення особистих проблем та сприяння комунікації, покращення та зміцнення відносин у сім’ї та за її межами;

♦ Соціальна профілактика – організація навчання та просвіти (лекції, бесіди, вистави, акції, створення та розповсюдження рекламно-інформаційних та просвітницьких матеріалів тощо); організація простору безпеки та розвитку; консультування; представництво інтересів; посередництво; інформування з питань соціальних послуг, стосовно здорового способу життя, профілактики суспільно небезпечних хвороб, протиправної поведінки, інституалізації дітей та дорослих з інвалідністю, дітей з групи ризику та громадян похилого віку, дискримінації, а також з питань толерантного ставлення до вразливих груп населення.

   Після ознайомлення із переліком виникла ціла гама найрізноманітніших почуттів – здивування, хвилювання, радість і певна безпорадність… Адже ці послуги вже десятиріччями є невіддільною частиною діяльності публічних бібліотек. Одразу пригадуються діючі безкоштовні онлайн-консультації з представниками органів місцевого самоврядування, юристами, соціальними працівниками, лікарями і т.п.; Пункти доступу до правової інформації ; бібліотечні Інформаційно-ресурсні центри для людей з інвалідністю; бібліотечні університети, клуби, школи з основ профілактичної медицини; підтримка психічного здоров’я (бібліотечні психологи очно або на сайтах, блогах, соціальних мережах готують та поширюють матеріали для психологічного розвантаження та релаксу); різнопланові реабілітації (арт-,  кольоро-, світло-, ігро-терапії, каністерапія і т.п.); різноманітні майстер-класи для дітей з інвалідністю. Сотні (або тисячі)  реалізованих та діючих соціальних мульти-, мега-, інтерпроєктів (згадаємо і дейзі-бібілотеки) тощо.

   Вдогін ще новина.

На виконання Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2021 р. № 673, та відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049 (зі змінами), з метою реалізації державної політики у сфері національно-патріотичного виховання та надання підтримки громадським організаціям у 2023 році для реалізації проектів національно-патріотичного виховання Міністерством молоді та спорту України оголошено конкурс з визначення проектів національно-патріотичного виховання, розроблених інститутами громадянського суспільства, для реалізації яких надається фінансова підтримка у 2023 році.

Проекти спрямовуються на такі види діяльності:

• проведення акцій, семінарів-тренінгів, тренінгів, таборів, вишколів, наметових таборів та інших заходів, розроблення та поширення інформаційних та візуальних матеріалів, соціальної реклами та методичних рекомендацій.

Конкурсні пропозиції можуть подавати лише інститути громадянського суспільства, що зазначені у Реєстрі неприбуткових установ та організацій та зареєстровані як юридичні особи в установленому порядку не пізніше ніж за шість місяців до оголошення проведення конкурсу.

Чому ж Мінсоцполітики , Мінмолоді та спорту не вбачають за можливе долучити до конкурсів з наданням фінансової підтримка за рахунок коштів державного бюджету відповідні бібліотечні програми (проекти, заходи)  ?

Можливо причини у :

❓ Нерозумінні Мінсоцполітики спроможності сучасних українських публічних бібліотек

❓ Слабкій «Government Relations» (взаємодія з органами державної влади) 

❓ Відсутності адвокаційних кампаній з боку бібліотек

❓ Неврегульованості правовідносин, прогалини у законодавстві

На мою думку зазначені причини є з’єднувальними ланками одного ланцюга .

Зупинюсь на питанні неврегульованості правовідносин, та прогалини у діючому законодавстві.

Далі буде…