Бібліотечні практики проти маркерів «русского міра» (ч.2)

  Місто Баштанка (Миколаївська обл.) неодноразово стає епіцентром ворожих обстрілів. Тільки за ранок 5 липня по місту було випущено 6 ракет.  У той же час, дотримуючись правил безпеки,  Баштанська публічна бібліотека  реалізовує проєкти «Ви ще не читаєте? – Тоді ми йдемо до вас» ,, літературно-мистецький  “ТВОРЧІСТЬ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ”, міні-проєкт «Книжкова пара», що має на меті популяризацію книг та читання; пропонує віртуальні читання “Краса природи в ліриці краян”; запрошує на засідання гуртка «Майстерня літературного слова».


  В умовах російського вторгнення Український ПЕН відновив проєкт «Мереживо. Літературні читання в містечках України» за підтримки The New Democracy Fund в рамках співпраці з Danish cultural institute. Проєкт покликаний знайомити мешканців українських містечок із сучасною українською літературою та включити їх у культурне поле, спільне з великими містами.
«Часто учасники “Мережива” були першими сучасними письменниками, які приїздили до цих райцентрів. Нині ж, коли Росія веде жорстоку війну проти нашої країни і коли через війну було перенесено більшість головних культурних подій в Україні, ми хочемо, щоб “Мереживо” стало майданчиком для проговорення і фіксації досвіду нашої боротьби, простором підтримки і взаємодії», — розповідає ініцаторка проєкту та виконавча директорка Українського ПЕН Тетяна Терен.

З червня по листопад 2022 року українські письменники виступлять перед читачами в містечках 9 регіонів: Буковини, Вінниччини, Закарпаття, Кіровоградщини, Львівщини, Прикарпаття, Тернопільщини, Хмельниччини та Черкащини.
12-13 липня в Центральній бібліотеці м. Рогатин та Центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка м. Калуш  читачі поспілкуються з  письменники Marjana Savka (Львів) та Vakhtang Kebuladze (Київ).

! Маємо пам’ятати, що рівень національної культури визначають передусім  високі літературні зразки. Відкриттям нових літературних горизонтів, поверненням призабутих/незнаних імен і цілих жанрів ми не лише впливатимемо на  національну свідомість наших громадян, а й максимально мінімізуємо “уболівання” до спадщини агресора.

Більшість населених пунктів Донецької області перебувають під постійними обстрілами. Агресор застосовує артилерію, завдає ракетні та авіаудари. Практично повністю знищено приміщення Донецької обласної бібліотеки для дітей. Частині колективу вдалося вирватися з пекла окупації (див. допис від Червень 21, 2022) .  За таких умов бібліотеку можна порівняти з міфічним птахом Феніксом, який здатен багаторазово відроджуватися із полум’я і підноситися над найважчими обставинами.
Вже з 7 липня Донецька ОБД оголосила обласний флешмоб #ДОНЕЧЧИНА_ЯК_АРТЕФАКТ. У коротких відеороликах бібліотеки Донеччини розкрили один з  аспектів життя області: цікаві історичні моменти, природні пам’ятки, архітектурні дива, видатних діячів тощо. До флешмобу долучились: Торецька міська центральна бібліотека з бібліотеками – філіями, ЦМПБ Костянтинівської міської ТГ, КЗ Дружківська міська ЦБ імені Лесі Українки  , Центральна публічна бібліотека міста Краматорська  , КЗ «Центральна публічна бібліотека м. Селидове» та ін.


Відоролик від Костянтинівська Центральна Міська Публічна Бібліотека

Відоролик від «Центральна публічна бібліотека м. Селидове».

Раджу  переглянути всі ролики, які просякнуті патріотизмом, любов’ю до своєї рідної Донеччини, до рідної землі, до України. Колегам бажаємо мирного неба, світлих надій, упевненості у завтрашньому дні та довгих мирних років життя у квітучій Україні!

 Тематика вищезазначеного флешмобу яскраво демонструє те, що зацікавленість історією рідного краю, традиціями, сучасністю, географічними принадами, мистецтвом сприяє відкриттю українцями самих себе, усвідомленню своєї ідентичності. Тому цілком зрозуміло, що культивування краєзнавчої роботи у різних напрямах  (географічне, історичне, літературне, туристичне, гастрономічний і т.п.) і формах позитивно впливає не лише на відродження історичної пам’яті та формування суспільної свідомості, а й сприяє очищенню культурної спадщини країни від маркерів російської імперії.
 У цьому сенсі набуває актуальності краєзнавча персонологія – галузь краєзнавства, орієнтована на вивчення наукового, творчого доробку спадщини визначних осіб, біографічно пов’язаних з краєм. Яскравий приклад – новий проєкт у Кропивницькому, присвячений знайомству містян та нових кропивничан з особистостями, чиї імена носять вулиці міста.
Проєкт реалізуватиметься під егідою голови Кіровоградської обласної ради Сергія Шульги, інформаційну підтримку забезпечить ОУНБ ім. Д. Чижевського.
11 липня у відділі краєзнавства бібліотеки студентки педагогічного та технічного університетів Кропивницького – презентували своє бачення реалізації чудової ідеї. Дівчата пропонують зробити проєкт у двох форматах – вигляді буклетів та відеопрезентацій, присвячених постатям, яких увічнили у назвах вулиць.
«Для нас дуже важливо розповісти про людей, чиї імена мають вулиці, чим вони цікаві, що вони зробити для нашої країни. Адже більшість людей, проходячи вулицями, навіть не знають на честь кого вони названі і що це за люди», – розповіла Єлизавета Єрещенко і додала, що буклети матимуть стислу інформацію про особистість та QR-коди і посилання для тих, хто захоче дізнатися більше. В них буде також інформація про саму вулицю, її забудову, архітектуру, заклади, що на ній знаходяться тощо.
Планують авторки розпочати проєкт з розповіді про вулиці, названі на честь наших героїв, що поклали своє життя за незалежність України.

«Це дуже хороша ідея. Впевнена, що вона сподобається кропивничанам. Бібліотека Чижевського вже багато років реалізує проєкт «Видатні особистості Кіровоградщини». Він, безумовно, стане в нагоді дівчатам. Ми пропонуємо усі можливості книгозбірні для втілення проєкту і залюбки візьмемо участь у його яскравому втіленні», – зазначила директорка бібліотеки Чижевського Валентина Животовська (джерело тут  ).

 Працівники Чернівецької ОУНБ ім. М.Івасюка також допомагали своїм землякам розібратися з дискусією, яка розгорнулась навколо зміни назв вулиць у Чернівцях. Так, деякі містяни запропонували перейменувати вулицю Руську, притому, як зазначили бібліотекарі, у певної частини виникла конкретна пропозиція змінити назву на «Українська», навіть, не зауважуючи на те, що така вулиця вже існує. Фахівці краєзнавчого відділу книгозбірні разом з дослідниками історії міста надали інформаційну довідку щодо назви вулиці: «Не “русская” вулиця Руська».

 Через постійні обстріли та загрози до життя мільйони українців вимушено переїхали до безпечніших областей України. І попри біль та горе, громадяни прагнуть вивчати нашу історію, яку росія так старанно намагається відібрати, перебрехати. Допомагають в цьому і туристичні екскурсії, які проводять бібліотекарі .
Так, бібліотекарі-екскурсоводи Рівненської ОУНБ щонеділі з рекламним банером «Екскурсії вулицями міста» зустрічають рівнян та гостей міста біля фонтану бібліотеки та проводять пішохідні тематичні екскурсії найстарішими вулицями.

  Приємно, коли і сама бібліотека стає об’єктом туристичного маршруту. Так, київська туристична фірма “Колокрай” включила Бібліотеку “Деміївська”  (ЦБС Голосіївського району, м. Київ ) до екскурсії по Деміївці під назвою “Деміївський квартал. Либідська земля”, в якій окремо висвітлюється  історія бібліотеки.

  1 липня 2022 року Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини вніс явище “Культура приготування українського борщу” до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони.
Це означає, що тепер ЮНЕСКО офіційно визнає борщ — національною стравою українців й займатиметься його популяризацією.
Ця подія може надихнути бібліотеки на артикуляцію інших моментів з нашої гастрономічної культури.

Так,  Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка  презентувала інформаційно-просвітницький кейс «Кулінарні традиції знаних буковинців: послання в часі». Кейс присвячено двом відомим буковинським родинам – Ольги Кобилянської і Володимира Івасюка. Учасникам заходу була представлені мультимедійні презентації: «Традиції гостинності в родині Івасюків» від  Горобієвської Олени, наукової співробітниці Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка, та «Формула української кухні від Ольги Кобилянської» від Мікосянчик Юлії, старшої наукової співробітниці Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської.   Також присутніх на заході  ознайомили з тематичними музейними експонатами, а саме – кухонним приладдям,  рецептурним записничком Софії Іванівни Івасюк та родинними фото–світлинами, рецептами авторських страв та традиціями харчування в родині Ольги Кобилянської.

!  Маємо усвідомлювати, що рішуче просування в бібліотечному просторі нині, в умовах воєнного стану, світоглядних та гуманістичних напрямів  формують інтелектуальну та духовну міць українського суспільства, а отже – невпинно наближають нас до Перемоги над віковічним ворогом нашого народу.

 Далі буде…

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Optionally add an image (JPEG only)