Фасилітатор з цифрової трансформації: за матеріалами зарубіжних інтернет-джерел

Привіт всім цифровим магам бібліотечної справи, тим, хто заглядає у майбутнє своєї професії, хто передбачає її занепад або шалений за темпами розквіт!

Пропоную поговорити про сьогодення. У п’ятничному пості мова йшла про реалізацію пілотного проєкту BIBLIO у країнах Європи, зокрема за участі фахівців бібліотек Латвії. Але про це трохи згодом. А зараз пропоную розпочати з того, чому для бібліотечної спільноти нашої країни так важливо бути вбудованими в систему цифрової трансформації.

Ось задокументований поступ України на шляху до цифрової держави:

28.10.2020р. вийшло розпорядження Кабінету Міністрів України №1353-р «Про схвалення Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери»;
03.03.2021р. — розпорядження Кабінету Міністрів України № 167-р «Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації»;
17.11.2021р. — розпорядження Кабінету Міністрів України №1467-р «Про схвалення Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації»;
10.12.2021р. на сайті Міністерства освіти і науки України було презентовано «Типову програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників із розвитку цифрових компетентностей».

Прийняття останнього документу повертає нас до вивчення досвіду колег з Литви.
Отже, саме DIGY (DIGITAL TRANSFORMATION FACILITATOR) має підтримувати колектив бібліотеки на шляху до цифрової ери; надавати технічну підтримку колегам при впровадженні нових цифрових інструментів; підтримувати каталогізацію, архівування та оцифрування книг і документів, а також бути куратором цифрових ресурсів та колекцій. В результаті спеціаліст повинен зосередитися на навчанні колег, які будуть використовувати нові цифрові технології. Це вимагає оволодіння навичками міжособистісного спілкування, а також педагогічними, коучинговими і наставницькими скілами.
Спеціалісти набувають наступні…
ЦИФРОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ:

  • вступ до оцифрування;
  • управління даними, інформацією та цифровим контентом;
  • взаємодія за допомогою цифрових технологій (онлайн-зустрічі);
  • співпраця та обміном за допомогою цифрових технологій;
  • управління цифровою ідентифікацією;
  • цифрові інструменти та розробка цифрового контенту;
  • законодавство про авторське право;
  • програмування;
  • основні принципи безпеки та захисту даних;
  • захисні пристрої;
  • захист даних і контенту;
  • захист особистих даних та конфіденційності;
  • підтримка користувачів (визначення потреб та їх задоволення);
  • проблемне/кризове управління;
  • ІТ-навички та усунення несправностей;
  • управління компетенціями.

ДОВІДКА. Компетентність/компетентності (competence, competency/competences, competencies) — динамічна комбінація знань, розуміння, умінь, цінностей, інших особистих якостей, що описують результати навчання за освітньою/навчальною програмою. Компетентності покладені в основу кваліфікації випускника (за версією Європейської комісії).
Трансверсальні компетентності описують знання й уміння, які допоможуть як слухачам самореалізуватися як особистості, так і спеціалісту, а також знайти роботу, своє місце в житті та суспільстві (ЮНЕСКО, 2013).
Цифрова компетентність визнана Європейським Союзом однією з восьми ключових компетентностей для навчання впродовж життя (джерело).

ПІДПРИЄМНИЦЬКІ ТА ТРАНСВЕРСАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ:

  1. Виявлення можливостей;
  2. цінність ідей;
  3. дизайн-мислення;
  4. мобілізація ресурсів;
  5. розвиток продажів;
  6. збір коштів та краудсорсинг;
  7. стратегічне мислення (розробка бізнес-плану);
  8. управління змінами (підтримка змін);
  9. тайм-менеджмент;
  10. прояв ініціативи;
  11. навчання через досвід.

Пропоную розглянути перші 12 модулів програми спеціалізованого навчання (загальна кількість освітніх модулів — 23). Отже:

  1. У «Вступі до оцифрування» розглядаються наступні теми: програмне забезпечення архітектури цифрової бібліотеки; керування мовою XML для метаданих та кодування; використання техніки семантичного Web; використання відкритих даних; інструменти виявлення та функції, пов’язані з веб-сервісами.
  2. Модуль «Управління даними, інформацією та цифровим вмістом» побудовано на розгляді тем: ефективні методи управління та збереження цифрового контенту; технології управління даними, інформацією та цифровим контентом; вільне використання та інтерпретація відкритих даних цифрових ресурсів та колекцій; аналіз поведінки користувачів; ризики втрат або пошкодження даних.
  3. Модуль «Взаємодія за допомогою цифрових технологій (онлайн-зустрічі)»: розвиток практичних навичок для оптимального використання нових цифрових пристроїв у бібліотеці та для суспільства; розвиток технічних навичок використання нового ІТ-обладнання для цифровізації та виробництва нового цифрового контенту, підтримки роботи бібліотеки; вміння використовувати різні типи платформ і додатків для онлайн-зустрічей;
  4. Модуль «Співпраця та обмін за допомогою цифрових технологій (базові знання)» — концепція спільної роботи в інтернеті.
  5. Модуль «Управління цифровою ідентифікацією»: типи цифрової ідентифікації для окремих осіб та організацій; встановлення цифрової ідентифікації у найбільш поширених додатках: державні послуги, онлайн-платформи, соціальні мережі; як керувати репутацією та захистити свою цифрову ідентифікацію.
  6. Модуль «Цифрові інструменти та розробка цифрового контенту»: розробка, редагування та управління цифровим контентом; повторне використання існуючого цифрового контенту; публікація, зберігання та обмін цифровим контентом;
  7. Модуль «Законодавство про авторське право»: розуміння та практичні навички щодо авторського права та ліцензій Creative Commons; розуміння та практичні навички з питань прав інтелектуальної власності; розуміння та практичні навички стратегій відкритого доступу в бібліотечному контексті.
  8. Модуль «Програмування»: типи та відмінності між мовами програмування; використання мов розмітки; відстеження схеми відкритих даних; інструменти та методи розробки веб-сторінок для вирішення незначних проблем.
  9. Модуль «Основні принципи безпеки та захисту даних»: основні види ризиків безпеки; виявлення та запобігання ризикам безпеки; найпоширеніші онлайн-інструменти та стратегії управління задля уникнення та мінімізації ризиків безпеки;
  10. Модуль «Захисні пристрої»: основні ризики безпеки для пристроїв, що актуальні для роботи бібліотекарів;  налаштування пристроїв для роботи у безпечному режимі; вирішення проблем безпеки пристроїв; відновлення даних після проблем із безпекою або втрати даних;
  11. Модуль «Захист даних і контенту»: розуміння інформаційної безпеки та захисту в бібліотеках, як узгодити діяльність з інформаційної безпеки з загальною стратегією бібліотек та потребами бізнесу; як спрямовувати та підтримувати колег та клієнтів в галузі безпеки та захисту даних, інформації в бібліотеках;
  12. Модуль «Виявлення можливостей»: як виявити можливості для створення цінностей шляхом вивчення соціальної, культурної та економічної ситуації; як визначити потреби та проблеми, які необхідно задовольнити; як встановити нові зв’язки й об’єднати розрізнені елементи, щоб створити можливості для створення цінностей.

Наступні модулі розглянемо згодом. Далі буде!..
На освітньому шляху з вами була я, #Marиsя_версія_2.0

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Optionally add an image (JPEG only)