У сучасному світі бібліотеки зазнають значних трансформацій, перетворюючись із традиційних книгозбірень на динамічні центри інновацій та співпраці. Концепція «Бібліотека як лабораторія майбутнього» (Library Futures Lab) відображає цю еволюцію, підкреслюючи роль бібліотек як платформ для експериментів, навчання та громадської взаємодії.
Зі зростанням цифрових технологій та зміною інформаційних потреб суспільства, бібліотеки адаптуються, пропонуючи нові послуги та простори. Вони стають місцями, де поєднуються освіта, культура та технології, сприяючи розвитку громад та індивідуальному зростанню.
Лабораторія майбутніх бібліотек – спільний проєкт між Національною бібліотекою Нідерландів ( de Koninklijke Bibliotheek ) і дослідниками з Факультету промислового дизайну Делфтського університету та Факультету електротехніки, математики та комп’ютерних наук (EEMCS) – має на меті допомогти бібліотекам переосмислити свою роль куратора та зберігача знань, а також фасилітатора освіти та діалогу, прискорити цей процес за допомогою мультидисциплінарного підходу, що поєднує знання та досвід у галузі дизайну, інформатики та цифрових бібліотек.
Будучи лабораторією дизайну в Делфті, вона об’єднає студентів, дослідників і практиків для вирішення технологічних і орієнтованих на дизайн завдань, які не можуть бути подолані окремою бібліотекою, працюючи самостійно. Такі питання, як роль інноваційних технологій, таких як штучний інтелект і віртуальна реальність, у забезпеченні, полегшенні та посередництві доступу до знань. І як дизайн бібліотечних процесів і програм може розвиватися, щоб відповідати знанням і потребам цифрового та різноманітного суспільства.
Перші два проекти лабораторії вже вирішують такі питання. Проєкт «Опис зображень» розглядає, як зображення з книг і журналів можна зробити більш доступними для користувачів із вадами зору, використавши силу обчислення натовпу. Парелс ван Дренте досліджує, як нові технології, такі як доповнена реальність (AR), можуть сприяти та покращити досвід мешканців провінцій Дренте у знайомстві з місцевими історіями та артефактами.
Щоб займатися розвитком аналізу тексту за допомогою машинного навчання і штучного інтелекту (AI), університетська бібліотека Erasmus University Library (Роттердам) створила міждисциплінарну команду Future Library Lab (FLL). Ця команда складається з експертів із різними, але причетними сферами знань: архітектура програмного забезпечення, штучний інтелект та машинне навчання, бібліотекознавство та наука про дані. Це дозволяє UL експериментувати із застосуванням ML і AI до бібліотечних даних та інших наборів даних, використовуючи контрольовані та неконтрольовані методи.
Ця концепція передбачає створення в бібліотеках інноваційних просторів, де відвідувачі можуть експериментувати з новими технологіями, брати участь у творчих проектах та спільнотах, а також отримувати доступ до ресурсів для саморозвитку. Основна мета — сприяти інноваціям, співпраці та безперервному навчанню.
Ключові напрями реалізації:
- Мейкерспейси та FabLab-и: обладнані простори для творчості та прототипування, де відвідувачі можуть працювати з 3D-принтерами, лазерними різаками та іншими інструментами.
- Цифрове мистецтво та VR/AR-експозиції: інтерактивні виставки та проекти, що використовують віртуальну та доповнену реальність для залучення аудиторії та представлення нових форм мистецтва.
- Форсайт-дискусії та воркшопи: заходи, спрямовані на обговорення майбутніх тенденцій, технологічних змін та їх впливу на суспільство.
- Тестування цифрових рішень: пілотування нових технологій та сервісів, таких як штучний інтелект, інтернет речей та інші, для оцінки їхньої ефективності та впливу.
Dokk1 (Орхус, Данія) — найбільша публічна бібліотека Скандинавії, відкрита у 2015 році в місті Орхус, поєднує функції бібліотеки, культурного центру та громадського простору. Будівля має відкритий дизайн з панорамними видами на місто та порт, що символізує прозорість і доступність знань. Dokk1 пропонує відвідувачам мейкерспейси, зони для співпраці, дитячі майданчики та навіть автоматизовану парковку для велосипедів. У 2016 році Dokk1 була визнана «Публічною бібліотекою року» Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (IFLA).
Oodi – центральна бібліотека Гельсінкі, відкрита у 2018 році. Вона стала символом сучасного підходу до бібліотечної справи, поєднуючи традиційні послуги з інноваційними рішеннями. Oodi пропонує відвідувачам студії звукозапису, кінотеатри, мейкерспейси та зони для коворкінгу. Будівля має унікальний архітектурний дизайн з використанням деревини та скла, що створює теплу та гостинну атмосферу.
Зокрема, урбаністична майстерня на другому поверсі Oodi пропонує широкий вибір обладнання, починаючи від 3D принтерами, гравірувальною машиною, і закінчуючи лазерним різаком.
Робочі станції медіа містять програмне забезпечення для малювання, обробки зображень, дизайну макетів, редагування відео та інших форм творчої цифрової роботи. Станції оснащені програмними пакетами Adobe CC, перовими дисплеями та планшетними сканерами, які можна використовувати для сканування слайдів, негативів і фотографій.
Робочі станції електроніки призначені для самостійної роботи з електронікою, оснащені паяльником, джерелом живлення, мультиметром, осцилографом і генератором сигналів, а також аксесуарами, такими як насос для відпаювання та лупа.
Idea Stores (Лондон, Велика Британія). Концепція Idea Stores була розроблена наприкінці 1990-х років у районі Тауер-Гамлетс, Лондон. Вона поєднує бібліотечні послуги з освітніми програмами для дорослих, створюючи багатофункціональні центри для громади. Idea Stores пропонують широкий спектр послуг: від позик книг до курсів з підвищення кваліфікації та здоров’я. Цей підхід спрямований на залучення різних верств населення та підвищення рівня освіти в громаді..
Впровадження концепції «Бібліотека як лабораторія майбутнього» в Україні може сприяти модернізації бібліотечної сфери, залученню нових категорій відвідувачів та розвитку інноваційних проектів. Це відкриває можливості для партнерства з технологічними компаніями, освітніми установами та громадськими організаціями, сприяючи створенню динамічних просторів для навчання та творчості.
Українські бібліотеки вже сьогодні активно переосмислюють свою роль і виступають ефективними майданчиками для формування майбутнього — як у сфері освіти, так і в контексті інновацій, демократії та сталого розвитку. Українські бібліотеки вже зробили перші кроки на цьому шляху — з’являються мейкерспейси, освітні лабораторії, цифрові майданчики. Подальший розвиток цієї моделі може стати не лише відповіддю на виклики сучасності, а й основою нового баченння культурної, освітньої та соціальної місії бібліотек у нашій країні.
Зараз в Україні діє понад 5 000 хабів цифрової освіти, більшість з них — у бібліотеках. Для бібліотек це можливість навчати мешканців громади і спільноти цифрової грамотності допомагають покращувати навички безпечно поводитися в мережі або користуватися месенджерами та соцмережами, зокрема, використовуючи освітні продукти, доступні на платформі Дія.Освіта.
У 2024 році Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка реалізувала проєкт «Українські ірмолої як складова світової та національної спадщини» за підтримки Українського культурного фонду. Основною метою ініціативи стало збереження, оцифрування та введення до наукового обігу унікальних рукописних документів — ірмолоїв, що є важливими пам’ятками української духовної та музичної культури. Оцифровані повнотекстові копії ірмолоїв, оздоблених ілюстраціями, пером і фарбами, поповнили електронну колекцію бібліотеки, яка стала потужною базою для подальших досліджень у галузі давньої української музики. Ці мистецькі артефакти, виконані на високому художньому рівні, є цінним джерелом для науковців-документознавців, книгознавців, музикознавців, істориків і культурологів, які мають змогу працювати з матеріалами як у стінах бібліотеки, так і дистанційно. Водночас проєкт відкриває нові можливості для широкого кола користувачів, зацікавлених в історії української рукописної книги та національної духовної традиції.
За ініціативи ВГО «Українська бібліотечна асоціація» та за грантової підтримки Українського культурного фонду Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка реалізовує проєкт зі створення Цифрового архіву документів про російсько-українську війну. Метою проєкту стало формування повноцінного цифрового ресурсу, що містить публікації, фотографії, відео та інші документи, які відображають події війни, з метою збереження історичної пам’яті та забезпечення відкритого доступу для дослідників, журналістів і громадськості. Базою для архіву став масив матеріалів, накопичених у межах попереднього проєкту «Архівування документів про війну» (2022–2024 рр.).
Упродовж реалізації ініціативи (15 липня – 15 жовтня 2024 р.) до архівної платформи було додано понад 4000 документів, а також створено вебсайт «Цифровой архів документів про російсько-українську війну» , який забезпечує зручний доступ до електронної колекції. Архів постійно поповнюється та містить документи з верифікованих відкритих джерел, зокрема з офіційних сайтів обласних і міських військових адміністрацій та регіональних ЗМІ. Матеріали згруповані за тематичними колекціями: «Державна політика», «Докази російської агресії», «Докази українського спротиву», «Волонтерський рух в Україні», «Міжнародна підтримка», «Культура під час війни».
2024 р. у Львові відкрилась ProFashion бібліотека Простір ProFashion – Бібліотека Сихів – простір з безкоштовною фотостудією, майстернею для шиття і книгозбірнею з великою кількістю літератури про кравецьку майстерність, історію костюма та моди.
Оновлений простір бібліотечної філії має місця для читання та роботи, креативних вокршопів та надихаючих зустрічей, освітніх лекторіїв та дискусій навколо теми моди у Львові з додатковими приміщеннями для навчання і дозвілля мешканців та внутрішньо переселених українців. Також у ProFashion бібліотеці діє швейний коворкінг, де можна відвідати курси кравецької майстерності та навчитися шити і перешивати речі, а також фотостудія з усім необхідним обладнанням: фото камера Nikon, спалах до фотоапарату, 5 джерел світла + soft boxes, дистанційні пульти для світла,фони : чорний,білий та кольорові. Студія та техніка здається за символічний донат на розвиток бібліотеки
Проєкт реалізований спільно з КУ Інститут міста та ГС «Західноукраїнський кластер індустрії моди», співфінансований Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках програми «Польська допомога заради розвитку» (Polska Pomoc Rozwojowa) і підтриманий Фундацією Ягеллонською.
фото Романа Балука для Львівської міської ради
Мережа Центрів Едукації для дорослих діє у восьми міських бібліотеках Львова з 2019 року. Зокрема, у вересні та жовтні 2024 року КУ Інститут Міста та Мережа Центрів Едукації запустили низку практичних програм для особистісного та професійного розвитку. Всі курси безкоштовні, а окремі з них орієнтовані на військовослужбовців, ветеранів та їхніх рідних. Серед них: Курси з маркетингу та цифрових технологій: Психологічні курси та курси з саморозвитку; Творчі курси та фотографія; Мовні курси та бізнес-навички; Онлайн курс «Штучний інтелект для роботи і творчості».
Тернопільська обласна біблiотека для молоді – #tobm діє Мультимедійна лабораторяї “МедіаСтарт”. Де юні користувачі ознайомилися з поняттям, історією розвитку та складовими штучного інтелекту, корисними сервісами, правилами спілкування з ШІ для отримання правильних результатів, навчаються азам графічного дизайну.
Центральна міська бібліотека ім. Костя Солухи м. Кам’янця-Подільського діє Креативний простір «Мейкерспейс», створений завдяки реалізації гранту від Ради Європи на суму 758 тис. грн. Громада може його використовувати як інноваційний простір для відкритого діалогу, як Maker Space та центр незламності в часи блекаутів.
Зокрема, тут відбулися: тренінг «Шлях до рівноправ’я на місцевому рівні», який об’єднав активних учасників, що прагнуть позитивних змін у своїх громадах та підтримки гендерної рівності; тренінг «ГрантДем» з навчання успішно писати грантові заявки; тренінг «Медіаосвіта та медіаграмотність»; брейн-ринг “Кам’янець крізь віки”. Серія воркшопів «Роль Мейкерспейсів для користі громади». Учасники мали унікальну можливість освоїти навички роботи з 3D-принтерами та спробувати себе у якості розробника.
Місцева ініціатива «Креативний простір діалогу “Від сторінок книг до творів інновацій”» виконується в рамках Грантової Угоди з Офісом Ради Європи в Україні як частина проєкту «Посилення багаторівневого врядування, демократії та прав людини на місцевому рівні в Україні», що реалізується Конгресом в рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-2026 роки.
В Кам’янці-Подільському планують поширити цей досвід – навіть власним коштом міста – й на інші бібліотеки громади.
Розвиток бібліотек як лабораторій майбутнього демонструє гнучкість і здатність бібліотек адаптуватися до нових реалій. Практика впровадження інноваційних форматів — від мейкерспейсів до цифрових архівів — свідчить про зростання ролі бібліотек як важливих елементів освітньої, культурної й технологічної інфраструктури.