У сучасних бібліотеках немає місця виключенню. Цей меседж лежить в основі польського проєкту «Włącz emocje» («Включай емоції»), реалізованого у 2024 році Міською бібліотекою в Лодзі. Проєкт є прикладом комплексного підходу до створення інклюзивного середовища, де бібліотека постає не лише як осередок знань, а й як простір емоційної безпеки, арттерапії та культурної підтримки для найрізноманітніших користувачів — зокрема тих, хто часто опиняється поза колом суспільного життя.
Особливої уваги в рамках проєкту надано потребам людей з інвалідністю, аутистичного спектра, порушеннями зору й слуху. Програма побудована на арттерапевтичних підходах і спрямована на розвиток емпатії, емоційного інтелекту, культурної чутливості. Заходи проєкту — від бібліотерапевтичних воркшопів до творчих фотомайстерень і зустрічей з психологами — адаптовані для широкого кола відвідувачів, з урахуванням індивідуальних сенсорних, когнітивних і комунікаційних потреб.
Зокрема, створено майстерню, присвячену мові Брайля на основі «Чорної книги кольорів», що знайомить учасників із досвідом незрячих людей, та фотопроєкт «Світлочутливі на емоції», який об’єднує нейротипову та нейрорізноманітну молодь.
Проєкт реалізовувався в трьох філіях Міської бібліотеки: FERMENT (Філія № 35), WOLNOŚĆ (Філія № 39) та OTWARTA (Філія № 49).
🔹 Проєкт «Włącz emocje» реалізується Міською бібліотекою в Лодзі у період із 16 вересня по 28 листопада 2025 року за фінансування Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща (Фонд промоції культури).
🔹 Участь у всіх заходах — безкоштовна.
Інклюзивність у бібліотеках Польщі — вже не лише вимога часу, а новий стандарт функціонування культурних інституцій. Особливо важливо, що ці зміни не обмежуються інфраструктурною доступністю, а торкаються глибинних аспектів — розуміння користувача, його унікального досвіду та права на самовираження.
Для українських публічних бібліотек, які вже реалізують подібні ініціативи, польський досвід може стати цінним орієнтиром. Приміром, Бібліотека-філія 4 ВМ Заклад культури “Вінницька міська централізована бібліотечна система” створили новий сегмент бібліотечного фонду для людей з порушеннями зору. Книжки в аудіоформаті та зі шрифтом Брайля тепер доступні для відвідувачів бібліотеки.
В бібліотеці створили куточок, де люди з порушеннями зору можуть ознайомитися з різними художніми творами за допомогою комп’ютера та навушників, а також почитати книги зі шрифтом Брайля. Спеціальну літературу передали місцева поетеса, представники місцевої організації УТОС та молодіжної ради при старості.
Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Михайла Івасюка та Чернівецька обласна бібліотека для дітей цьогоріч отримали два сучасні комп’ютерні тифлокомплекси, придбані в рамках Регіональної програми розвитку культури на 2023-2025 роки.
Тифлокомплекси оснащені спеціальним програмним забезпеченням, брайлівськими дисплеями, сканерами та синтезаторами мови.
Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім.І.Франка на початку 2025 року отримала сучасний апаратно-програмний тифлокомплекс із функцією синтезу мовлення. Нове обладнання дає змогу конвертувати текстову інформацію у звуковий формат, що дозволяє користувачам слухати аудіокниги, працювати з текстами та документами, а також реалізовувати власні проєкти. Вартість тифлокомплексу – близько 95 тисяч гривень, які були виділені з обласного бюджету. Окрім того, бібліотека отримала 2000 нових книг, виданих за обласною програмою підтримки книговидання.
Для бібліотекарів Луцької територіальної громади нещодавно відбулася серія тренінгових семінарів «Бібліотека для всіх: як забезпечити доступність та якісне обслуговування вразливих груп населення».
Навчання сприяли підвищенню фахової обізнаності з питань інклюзії, обслуговування осіб з інвалідністю, створення безбар’єрного середовища та впровадження інклюзивних практик у щоденній бібліотечній діяльності. Тренерка Вікторія Колодяжна поділилася сучасними підходами та практичними інструментами інклюзивності.
Як повідомила директорка департаменту культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів, найближчим часом планується відкриття інклюзивного простору у Публічна бібліотека міста Луцька.
Захід організовано NGO “Volyn Prospects” у межах проєкту «Посилене партнерство для сталого відновлення» (EPSR), що реалізується ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Швеції через Sida, у партнерстві з департаментом культури Луцької міської ради та Публічною бібліотекою Луцька.
Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олега Ольжича зробила значний крок у напрямку розвитку безбар’єрного середовища міста, створивши безбар’єрний простір, де кожна людина може відчувати себе комфортно, знаходити необхідну інформацію і брати участь у різноманітних заходи. В Інклюзивному читальному залі практично щодня відбуваються заходи задля розвитку та самореалізації людей з інвалідністю.
Комфорт доступності забезпечується завдяки особливим умовам: бібліотека обладнана окремим входом, що дозволяє легко потрапити до закладу людям на візках або з милицями, а також ліфтом, який допомагає відвідувачам дістатися до будь-якого відділу установи.
Інтернет-центр бібліотеки провів онлайн-вебінар за темою «Безбар’єрність: цифрова доступність» для бібліотечних працівників Житомирської ТГ в рамках проведення заходів щодо реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Учасники отримали конкретні інструменти та ресурси, які можна використовувати для забезпечення цифрової доступності: мобільний додаток та сайт під назвою Digital Inclusion; налаштування спеціальних можливостей в комп’ютері (екранна лупа, клавіатура, диктор) та смартфоні (TalkBack, озвучування вмісту, покращення видимості, підвищення чутності, моторика та взаємодія); використання спеціального програмного забезпечення; використання субтитрів; короткий посібник з цифрової доступності; освітні серіали на порталі «Дія. Освіта».
У співпраці з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Карітас-Житомир»» в межах проєкту «Ініціатива життєстійкості Карітасу України: Розширення можливостей громадян та зцілення життів» проводять низку заходів для молоді з інвалідністю.
Проєкт спрямований на створення умов для посилення життєстійкості людей. Заняття проводяться з метою надання ресурсів, знань і навичок, які сприяють соціальній інтеграції, покращенню якості життя та здатності протистояти труднощам.
Так, було проведено кулінарний майстер-клас, учасники навчалися готувати смачне імбирне печиво та декорувати його у святковому стилі.
Також відбулося тренінгове зайняття для молоді з інвалідністю. Учасники разом із тренерами розглянули основні правила поведінки у разі пожежі, алгоритми евакуації та використання первинних засобів пожежогасіння. Молодь мала змогу повторити отримані раніше знання у вигляді практичних завдань взявши участь у вікторині, у якій відповідали на запитання щодо пожежної безпеки.
Шосткинська центральна міська бібліотека продовжує реалізацію інклюзивного проєкту «Почути світ, щоб бачити життя», спрямованого на покращення доступу до інформації для людей із порушеннями зору. У рамках цієї ініціативи бібліотекарі здійснюють начитування книг телефоном у форматі конференц-дзвінків.
Проєкт було започатковано у 2021 році з метою забезпечення рівних можливостей для осіб із порушеннями зору, розширення їхнього доступу до літератури та створення комфортного середовища для спілкування.
Читання телефоном відбуваються щоденно з понеділка по п’ятницю. До сеансів можна долучитися за допомогою будь-якого телефону (як кнопкового, так і смартфона). Формат конференц-дзвінка забезпечує можливість одночасного підключення 12–15 учасників із різних міст України. Книги начитують працівниці бібліотеки. Читачі мають можливість не лише прослуховувати твори, а й брати участь у книжкових обговореннях, які проходять у невимушеній атмосфері.
Рівненська обласна бібліотека запрошує до співпраці педагогів загальноосвітніх шкіл задля проведення уроків толерантності для школярів «Світ на дотик: діти, які бачать руками» з метою – – навчити сучасних школярів толерантного ставлення до своїх незрячих однолітків.
Під час уроку дітям демонструватимуть практичні активності, які допоможуть краще пізнати світ людей, які живуть у темряві. Зокрема, і про те, як відбувається процес навчання тих, хто не бачить. Школярів ознайомлять з шрифтом Брайля та інклюзивними тактильними книгами, спеціальними пристроями для малювання, допоміжним знаряддям для орієнтування у просторі та гаджетами для незрячих та слабозорих. Такі уроки проводитимуть упродовж навчального року, як в бібліотеці, так і безпосередньо у школі.
Також бібліотека запровадила нову послугу “Сервіс УТОГ – 24/7. Після укладання угоди та одержання доступу до інноваційного проекту від “Українського товариства глухих” людина, яка має порушення слуху, може прийти до бібліотеки вже самостійно і гарантовано отримати послугу з допомогою перекладача жестової мови. Мова про систему цілодобового дистанційного відеозв’язку, завдяки якій кожен може отримати підтримку професійного та досвідченого перекладача жестової мови в будь-який час.
КЗ “Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара” в артукритті “Незламна бібліотека” відновив роботу інклюзивний театр, який працював до повномасштабного вторгнення РФ. Разом із кураторами та батьками діти з ментальними порушеннями створюють мультфільми. Під час занять вони виготовляють персонажів, декор та знімають історію за продуманою ідеєю.
Учасники випустили дві серії мультфільму. Вони обрали тему підводного світу. Спочатку відбувається репетиція, потім – зйомка. Кожен з учасників театру не лише грає кількох персонажів, а й долучається до знімального процесу.
КЗ Публічна бібліотека Жмеринської міської ТГ реалізували соціальний проєкт «По Чуй/Бач» , що забезпечує безбар’єрний доступ до культурних та освітніх послуг.
Реалізація проєкту стала можливою завдяки залученню грантових коштів від Благодійного фонду «МХП-Громаді» та співпраці з Вінницькою обласною організацією «УТОС». Завдяки залученим коштам вдалось придбати нові столи, стільці, лампи з високим світлом, спеціальні настільні лупи та електронну лупу, яка збільшує зображення у 32 рази. Крім того, у бібліотеці є книги шрифтом Брайля та абетка, яку вивчатимуть люди з вадами зору.
Придбано телевізор з функцією субтитрів для людей із вадами слуху та мовлення, а також тифлокомплекс – комп’ютер, який допомагає незрячій людині здійснювати пошук в інтернеті.
При вході у бібліотеку встановили кнопка виклику, при натисканні якої людина отримає необхідну допомогу.
Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П.Котляревського діє інклюзивний простір, створений в межах проєкту «Інклюзивна взаємодія: бути почутим» та за підтримки Міжнародної організації з міграції.
У просторі розміщені електронний стаціонарний відеозбільшувач, принтер шрифтом Брайля, комплект 3:1 для скріплення брошур, дидактичних матеріалів та книги шрифтом Брайля.
Відвідувачі цього простору мають можливість почитати книги чи роздивитись схеми, малюнки, фото, використовуючи відеозбільшувач. Взяти додому книги шрифтом Брайля. Набрати текст або заздалегідь набраний текст роздрукувати на принтері, також здійснити брошурування роздрукованого матеріалу.
В інклюзивному бібліотечному просторі Сенсотека відновилися спортивні тренування з параолімпійської гри боча. Гра сприяє корекції розвитку дитини, формує увагу, пам’ять, логічне мислення, розвиває вміння орієнтуватися в просторі, покращує координацію і точність рухів, створює позитивний настрій.
Водночас повномасштабна війна поставила бібліотеки в ситуацію додаткової відповідальності: підтримка психічного здоров’я, робота з внутрішньо переміщеними особами, ветеранами, сім’ями загиблих вимагають нових рішень — гнучких, дбайливих і відкритих до складних тем. Саме тому досвід «Включай емоції» варто розглядати не лише як іноземну практику, а як можливу модель для локальної адаптації — через партнерство, залучення фахівців, використання інструментів арттерапії, а головне — готовність чути й бачити кожного.
В 2024 році Міністерство культури та інформаційної політики разом з ЮНЕСКО розпочали реалізацію проєкту зі створення просторів для психологічної підтримки в бібліотеках – «Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки». Проєкт охоплює 15 бібліотек у шести пілотних областях України. Це Київська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Житомирська, Одеська області. В рамках проєкту будуть напрацьовані методичні рекомендації, які зможуть використовувати в своїй роботі всі бібліотеки України.
В межах проєкту МКІП бібліотечні працівники опанують техніки самодопомоги, першої психологічної допомоги в кризових ситуаціях та окремі арт практики, які можна використовувати при проведенні заходів з психосоціальної підтримки та психоемоційного розвантаження. На базі кожної бібліотеки, що бере участь у пілотному проєкті, проведуть не менше 2 заходів, а також інтегрують застосування вивчених інструментів на регулярній основі в діяльності бібліотек для психосоціальної підтримки відвідувачів.
В жовтні 2024 року в Києві відбулася перша сесія очних тренінгів у рамках проєкту «Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки», участь у яких взяли 30 бібліотекарок із 17 книгозбірень Житомирської, Київської та Одеської областей.
За умовами проєкту, в наступні два місяці бібліотекарі повинні організувати тематичні локації та оформити комфортний психосоціальний простір у своїх бібліотеках з урахуванням травмо-інформованого підходу; провести два тематичні заходи з психосоціальної підтримки для колег та для відвідувачів бібліотек з використанням наданих інструментів, вправ і методик; інтегрувати психосоціальну підтримку в річний план роботи бібліотеки на 2025 рік як рутинну діяльність та регулярні заходи.
Навчальна програма розроблена та реалізовується ЮНЕСКО спільно з Міністерством культури та стратегічних комунікацій за фінансової підтримки Японії у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України.
У підсумку, подібні ініціативи стимулюють переосмислення самої сутності бібліотеки: не як інституції з універсальними правилами, а як простору, що змінюється разом із людьми. У добу гібридних загроз, інформаційного перевантаження та кризи довіри — це не лише про доступність, а про довіру, повагу, емоційне співпереживання. Саме ці якості дедалі частіше стають ключовими в роботі бібліотекаря нового покоління.