Що ми знаємо про громадянську науку та чи може публічна бібліотеки стати простором, де наука стає справою кожного?
І наче й не на часі ставити таки запитання, та все ж ми маємо знаходити ідеї у творчості колег, аби надихнути інших при відновленні втрачених під час війни ресурсів українських бібліотек. Ставтеся до майбутнього, як ніби воно вже тут!
Дещо про термінологію. «Громадянська наука» не є чітко визначеним поняттям, але її зазвичай описують як участь громадян у наукових дослідженнях або співробітництво між громадянами та вченими у виробництві наукових знань.
Дефініція вперше з’явилася в 1989 році в публікації науковців з Массачусетського технологічного університету. Наприклад, «Біла книга» про громадянську науку в ЄС підкреслює, що громадяни можуть залучатися до науки навіть через надання засобів від дослідників, таких як персональні комп’ютери для проведення обчислень або інших досліджень.
Громадянська наука (citizen science) зарекомендувала себе як ефективний інструмент для втілення проєктів з біології та біорізноманіття, астрономії, сільського господарства, громадського здоров’я, моніторингу довкілля та енергетики.
Цікаво про складне можна почитати тут: Використання громадянської науки в умовах війн, криз та катастроф. Біла книга. 2024.
Отже, громадянська наука — це унікальна можливість для будь-кого, незалежно від віку чи освіти, долучитися до наукових досліджень і зробити свій внесок у вирішення важливих проблем. Це може бути все, що завгодно — від спостереження за якістю води у вашому районі чи підрахунку видів птахів у парку до аналізу фотографій далеких галактик. Такий формат об’єднує людей, які хочуть не лише дізнаватися нове, але й активно взаємодіяти з наукою. Громадянська наука стає дедалі популярнішою, допомагаючи вирішувати реальні проблеми на локальному рівні. Адже зібрані дані можуть лягти в основу прийняття важливих рішень, які вплинуть на політику, довкілля та якість життя громади.
Водночас посередниками у реалізації проектів з громадянської науки можуть виступати бібліотеки шляхом організації та забезпечення комунікації та поширення інформації. Громадські організації та бібліотеки знаходять у громадській науці ідеальне доповнення до своїх програм: від заходів для сімей та підлітків до проектів, які залучають людей похилого віку чи цілі громади. Громадянська наука — це доказ того, що кожен із нас може долучитися до великої справи та допомогти науці змінювати світ.
Яку роль відіграють бібліотеки у громадянській науці, читайте у збірнику IX Міжнародної конференції «University Library at a New Stage of Social Communications Development». Тема 2024: «На шляху до підвищення справедливості, різноманітності, доступності та інклюзії», 3–4 жовтня 2024 року.
Чому публічні бібліотеки мають величезний потенціал, щоб стати потужними центрами громадських наукових ініціатив і програм? Про це йшлося на зустрічі 10 публічних бібліотек-учасниць проєкту European Citizen Science (ECS) у жовтні 2024 року. Докладніше тут (матеріал англійською мовою).
Саме співпраця з публічними бібліотеками має вирішальне та стратегічне значення для розширення та зміцнення європейської громадської наукової спільноти, оскільки вони здатні охопити групи, яких інші учасники можуть не охопити. Включаючи громадські наукові ініціативи, бібліотеки можуть надати відвідувачам практичні можливості зробити внесок у наукові дослідження, одночасно сприяючи почуттю участі та розширення можливостей громади.
У рамках проєкту European Citizen Science (ECS) Центром соціальних інновацій (ZSI) було презентовано видання «Вплив громадянської науки: 12 історій з усієї Європи».
Це приклади того, як громадянська наука може сприяти змінам у суспільстві, маючи на меті досягнення більш інклюзивного та сталого майбутнього.
Так у Фінляндії, використовуючи природоорієнтовані заходи, бібліотека Viikki сприяла активній участі громадян (зокрема, людей похилого віку та безробітних) у створенні нових даних про біорізноманіття для науковців, підвищенню обізнаності про дослідження біорізноманіття. Це включало:
- Прогулянки природою, що проходять поблизу бібліотеки, використовуючи застосунок iNaturalist для ідентифікації птахів і рослин,
- збирання сміття на пляжах за допомогою наборів від Інституту навколишнього середовища Фінляндії,
- Велика ніч природи, організована у співпраці з Музеєм природної історії,
- Книжкові прогулянки природою, які проходять у Ботанічному саду.
Цей підхід до громадянської науки демонструє, як бібліотеки можуть стати каталізаторами інклюзії та освітнього збагачення.
iNaturalist — це соціальна мережа для обміну інформацією про біорізноманіття, що використовується для краудсорсингу спостережень за природою. Це один із найпопулярніших у світі застосунків для вивчення природи, який допомагає користувачам визначати рослини та тварин навколо себе, одночасно генеруючи дані для науки та природоохоронної діяльності.
«Зв’язок поколінь: пенсіонери та підлітки об’єднуються для вивчення географічних назв Латвії» — під такою назвою реалізується проєкт бібліотекою у Валмієра (Valmiera). Проєкт топонімів об’єднав людей похилого віку та підлітків у розповіді історій з метою збору інформації про місцеву історію регіону в національну базу даних. Для пенсіонерів проєкт мінімізував технічні пояснення щодо громадянської науки, зосередившись натомість на аспекті оповідання, що природно відповідає особистим інтересам і сильним сторонам старших людей. Натомість підлітки отримали більш детальне введення в громадянську науку, щоб допомогти їм зрозуміти її значення та потенційний вплив. У підсумку проєкт забезпечив для літніх людей платформу для запису та перевірки своїх знань з історії, а підлітки зробили свій внесок, оцифрувавши цю інформацію, та, таким чином, подолали розрив між традиційними знаннями та сучасними технологіями.
Українські публічні бібліотеки теж мають певні напрацювання в цьому напрямі. Наприклад:
- про наукову майстерню «Цікава наука дітям: науково-дослідницькі заняття» від Національної бібліотеки України для дітей,
- про проєкт День науки в бібліотеці (2024) від Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара,
- STREAM студія Lev-IT від Львівської обласної бібліотеки для дітей,
- проєкт «Скриня дослідника Чернігів» від Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система #thechangexteam,
- про проєкт «Насіннєві бібліотеки» від Благодійного фонду «Бібліотечна країна».
Та все ж для реалізації наукових проєктів бібліотекарі публічних бібліотек мають володіти певними навичками. Докладніше про це тут (матеріал англійською мовою).
Стисло про головне:
Бібліотекарі, які зазвичай виконують ролі посередників або фасилітаторів у громадянській науці, відповідають за забезпечення ефективної комунікації між учасниками громадянської науки та дослідниками та/або організаторами проєкту, а також за розвиток необхідних навичок громадянської науки в інших групах учасників.
Мотивація бібліотекарів публічних бібліотек до участі в громадській науковій діяльності передусім пов’язана із задоволенням особистих потреб, самореалізацією та сприйняттям суспільних переваг.
Бібліотекарі мають володіти навичками організаційних, комунікаційних, освітніх, публічних виступів/передачі знань, інформаційної та цифрової грамотності, а також мати аналітичні здібності, зокрема дослідницькі навички.
Ініціюючи проекти, бібліотекарям потрібні знання у відповідній науковій галузі, написані проектів, управлінні командою та фінансової грамотності.
Навички бібліотекарів можна розвивати шляхом відвідування конференцій, а онлайн-навчання та електронні навчальні матеріали мають ключову роль у досягненні та підтримці очікуваного рівня компетентності на робочому місці. Пропоную погортати висновки пілотного навчального курсу «Публічні бібліотеки та громадянська наука» (матеріал англійською мовою). Тут представлені модулі курсу та слайди тренінгу.
Черпайте натхнення в ідеях однодумців!