7-9 червня 2024 року тривала Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «V ОдесаБібліоСаміт» в рамках Інтелект-форуму 2024.
Захід відбувся під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України. Організатори: Odesa National Scientific Library/ Одеська національна наукова бібліотека, ДНУ «Книжкова палата України імені Івана Федорова», ВГО Українська бібліотечна асоціація, ВГО «Бібліополіс».
Цьогоріч у фокусі уваги – культурні та креативні індустрії як важливий чинник формування економіки під час війни та післявоєнного відновлення. Значення культурних та креативних індустрій, що лежать на перехресті мистецтва, бізнесу і технологій, постійно зростає – як на національному, так і на міжнародному рівні.
Мета конференції: об’єднання науковців, практиків, експертів у розв’язанні актуальних питань щодо ролі і місця інформаційних, культурних, наукових, освітніх закладів у розвитку креативного сектору України в умовах воєнного стану; сприяння поглибленню кроссекторальної співпраці, спрямованої на зміцнення ролі інституцій культури, науки, освіти, національної пам’яті у процесах збереження, захисту, розвитку та популяризації цінностей національної та світової культури.
Роботу конференції розпочали з привітання до учасників Форуму: Катерини Орлюк, начальника відділу соціокультурного розвитку регіонів Управління соціокультурного розвитку Міністерства культури та інформаційної політики України; Олександра Лашко, заступника Голови Державної архівної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Владислава Берковського, виконавчого директора Українського культурного фонду; Оксана Бруй, президентки ВГО «Українська бібліотечна асоціація», заступника генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого з питань формування та використання документних ресурсів.
Роботу конференції продовжив Шоукейс «Кроссекторальні партнерства у сфері культури та креативних індустрій: успішні практики, можливості та виклики».
Алла Гордієнко, генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей, зробила короткий аналіз стану мережі дитячих бібліотек України, яка зазнала значних скорочень та становить станом на 2024 рік 623 спеціалізовані бібліотеки для дітей (за 10 років припинили своє існування 539 бібліотек для дітей, це 46%). А також поділилася різноманітними формами роботи дитячих бібліотек, що сьогодні затребувані користувачами. Серед іншого, це проведення конкурсів для дітей, як на національному так і локальному рівні; проєкти, які реалізуються в партнерстві з державними установами, творчими спілками, громадськими організаціями, благодійними фондами, видавництвами тощо. Наголосила на важливості активності бібліотек у соціальних мережах.
Олена Кваша, продюсер філії акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Одеська регіональна дирекція» та Світлана Бондар, завідувачка літературно-драматичною частиною Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька, розповіли про власний досвід успішного кроссекторального партнерства з Одеською національною науковою бібліотекою, результатом якого стали креативні проєкти зі своєю аудиторією. Так, було започатковано низку спільних ініціатив: телевізійні та радіовистави, проведення спільних акцій із висвітленням у ЗМІ, телевізійні виступи бібліотечних фахівців тощо.
Світлана Бондар поділилась досвідом промоції читання в театрі, зокрема, у синергії зусиль з іншими партнерами. Великою популярністю серед публіки користувався проєкт «Теплі зустрічі у грецькій залі», започаткований у 2019 році; відкрита репетиція про Леся Курбаса «Чашка чорної кави»; літературно-музичний вечір «Вітрила долі» , присвячений 150-річчю від дня народження Лесі Українки; літературний перфоменс «Я помщуся світові любов’ю», присвячений пам’яті «шестидесятників».
Про досвід реалізації кроссекторальних проєктів, дотичних до бібліотек та промоції читання, розповіла Тетяна Токарчук, головний зберігач Одеського національного художнього музею. Це і творчі сніданки у дворику музею, лекції, театралізовані постановки, кіно у музею, благодійні концерти, міжвиставкові проєкти, співпраця з бібліотеками та учбовими закладами.
Стас Жалобнюк, художник, член Національної спілки художників України, представник одеської школи живопису, розповів про виставковий «Випромінювання», реалізований спільно з Одеським національним художнім музеєм. Це більше 60 робіт, переважна більшість яких створена художником у 2022-2023 роках. В представлених композиціях митець застосовує синтез олійного живопису із колажем, асоціативним текстом та інсталяцією.
Валентина Вітос, директор Одеського обласного центру української культури, національний експерт з питань НКС України, розповіла про досвід своєї установи в реалізації кроссекторальних проєктів.
Про проєкти Одеської національної наукової бібліотеки, реалізовані у партнерстві, розповіла заступник генерального директора Одеської національної наукової бібліотеки з наукової роботи та інформатизації Ліна Арюпіна. Зокрема, такі проєкти, як: «Українська книга на Одещині», «Діалоги» – вистава-променад у бібліотеці, Ніч в бібліотеці «Поетика кохання», «Україна: історія, культура. Ідентичність», родинне свято «Борщова екскурсія Одещиною: єдність в різноманітті».
Перший день конференції продовжила публічна доповідь «Попередній огляд: документи з історії України та міста Одеси (XVIII-XIX ст.) в Османському архіві Національної бібліотеки Болгарії». Спікер – Християн Атанасов, керівник Департаменту Національної бібліотеки «Св. Св. Кирила і Мефодія», доцент (м. Софія, Болгарія), представив попередній огляд архівних документів з історії України та міста Одеса в Османських архівах, розкрив процеси комплектування документного фонду, пов’язаного з Україною, в іноземних архівах, бібліотеках та приватних колекціях.
Секція «Бібліотечно-інформаційна діяльність та сучасні освітньо-інформаційні технології: теорія і практика» була присвячена огляду та обміну думками з приводу впровадження в діяльність установ сучасних цифрових технологій.
Анна Алєксєєнко, заступник директора Центрального державного науково-технічного архіву України (м. Харків), розповіла про цифрові проєкти своєї установи. Серед них: Ініціативний проєкт ТОПАЗ, проєкт з кібербезпеки національних інформаційних ресурсів науково-технічної документації, налаштування дистанційного доступу до приміщень.
Наталя Марченко, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, здійснила огляд та надала поради для використання дитячої та підліткової літератури, які відповідають філософії безбар’єрності у роботі з дітьми.
Особливостями побудови роботи закладу онлайн, зокрема, з використанням можливостей ютуб каналу, поділилась Оксана Матвійчук, науковий співробітник Педагогічного музею України.
Наталія Петрова, доцент кафедри археології, етнології та всесвітньої історії, провідний бібліотекар відділу міжнародних проєктів Одеської національної наукової бібліотеки, розповіла про використання цифрових проєктів в освітньому процесі.
Жваве обговорення теми та дискусія відбулася під час роботи Секції «Бібліотеки в умовах воєнного стану: досвід подолання викликів та загроз».
Провідний науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, доктор історичних наук Надія Стрішенець представила досвід захисту фондів Британської бібліотеки у роки Другої світової війни.
Доктор історичних наук Олександр Музичко, професор ОНУ імені І.І. Мечникова, акцентував увагу на історичних книгах, які впродовж віків виступали об’єктами заборони та знищення з боку російських окупантів, збереження джерел документів національної пам’яті та усвідомлення їх важливості для формування національної ідентичності.
Олена Проців, директор бібліотеки Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, розповіла про трансформації в роботі бібліотеки, які відбулися під час воєнного стану, спрямовані, як на безперебійний інформаційний супровід освітнього процесу так і актуалізацію бібліотечного фонду та підтримку місцевого населення.
Питанням інформаційної підтримки та супроводу медичної та наукової діяльності Інституту ім. В.П. Філатова в умовах воєнного стану, присвятив свій виступ Дмитро Горшков, завідувач Наукової бібліотеки Інституту імені В. П. Філатова.
Під час СекціЇ «Бібліотечні ініціативи та партнерства: досвід, потенціал, успішні практики» учасники ділилися досвідом та обмінювалися думками.
Олена Баворовська, заступник директора з питань внутрішньобібліотечної роботи Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки, розповіла про кроссекторальний бібліотечний проєкт з популяризації творчості місцевих авторів «Обласний літературний тур»: популяризуємо українських письменників». Проєкт реалізовується у партнерстві з Хмельницьким обласним літературним музеєм, Обласною організацією НСП України, бібліотеками ТГ та іншими закладами культурами. В рамках проєкту було здійснено 3 літературні тури, присвячені творчості особистостям та творчості письменника, поета, засновника музею “Літературна Хмельниччина” Миколи Мачківського, поета, прозаїка Григорія Храпача та українського журналіста, письменника, заслуженого працівника культури України Миколи Федунця.
Про тісну співпрацю з Одеським театром юного глядача ім. Юрія Олеші, Одеським національним університетом імені І. І. Мечникова, Одеським муніципальним музеєм особистих колекцій імені О. В. Блещунова в реалізації бібліотечних проєктів розповіла Лариса Маленко, заступник директора з бібліотечної роботи КУ «Одеська обласна бібліотека для юнацтва».
Лілія Віжічаніна, завідувач відділу наукової інформації та бібліографії Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара, поділилась досвідом реалізації онлайнового проєкту «Літературна зустріч з Гончарівкою». Вони проходять у форматі презентації нових книжкових видань, бесід із письменниками, лекцій літературознавців, працівників музеїв про маловідомі сторінки життя й діяльності українських письменників доби Розстріляного Відродження та митців-шістдесятників.
Цільовою аудиторією проєкту є педагогічна спільнота Херсонщини, зокрема вчителів української мови та літератури, вихователі дитячих садків, а також викладачі ВНЗ, бібліотекарі, лікарі, військові, учні херсонських шкіл та люди пенсійного віку.
Голова ГО «Кінологічний центр “ГранДДог”» Олена Величенко, яка з початком повномасштабного вторгнення, вимушено покинула місто Херсон, де була активним учасником проведення занять з каністерапії для відвідувачів «Гончарівки», поділилась досвідом реалізації ініціатив з психологічної підтримки та підтримки ментального здоров’я відвідувачів бібліотек міста Одеса, який став сьогодні її притулком. «Читання з собакою» допомагають дітям позбутися своїх страхів, навчитися добре читати вголос та стати більш впевненим у собі.
Лариса Казакова, заступник директора Чернігівської обласної бібліотеки для дітей, розповіла про кроссекторальну співпрацю своєї книгозбірні, зокрема з волонтерами «Добро творить дива», з місцевими театрами «Бібліотека та театр: об’єднанні книгою» , «Науковці Чернігівщини – дітям», «Сімейний відпочинок у бібліотеці» (з родинами загиблих Героїв у співпраці з ГО «Родина воїна»), «Бібліотека – простір для всіх» ( у співпраці з реабілітаційним центром «Відродження»), «Психолог радить» ( у співпраці з БФ «Право на захист»), «Ми поруч» (підтримка ментального здоров’я мешканців громади у співпраці з Чернігівською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України).
Ольга Стемберська, заступник директора Централізованої міської бібліотечної системи для дітей м. Одеси, захопила учасників розповіддю про організацію та реалізацію великого бібліотечного фестивалю «Bookfest – 2024» у тісній співпраці з партнерами. Гостям були запропоновані книжкові виставки від класики до новинок сучасних авторів, майстер-класи з художньої кераміки, виготовлення святкових листівок, пташок з фетру, браслетів з бісеру та повітряного пластиліну, орігамі, шоу Школи наукових чудес «Ненудна наука», відбулися зустрічі з одеськими письменниками та краєзнавцями, фотовиставка «Книга в кадрі».
Доцент кафедри культурології та філософії культури Національного університету «Одеська політехніка», кандидат культурології Тетяна Овчаренко, представила на прикладі діяльності секції «Арттуризму» Спілки мариністів Одеси моделі кроссекторальної та міждисциплінарної співпраці у сфері культури та креативних індустрій.
На жаль, через вимкнення електроенергії, я була позбавлена можливості долучитися до роботи Секції «Культура книги і читання: історія та сучасність, підходи та методи». Згідно програми конференції з доповідями виступили:
Наталія Моісеєва, заступник директора з наукової роботи Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки « Читання як тренд: сучасні підходи до популяризації книг».
Тетяна Подкупко, доцент кафедри суспільних наук Одеського національного медичного університету, кандидат історичних наук «Копінг-поведінка: читання як механізм подолання стресу»
Олег Дьомін, доктор історичних наук, професор, завідувач сектору науково-дослідної роботи науково-методичного відділу Одеської національної наукової бібліотеки «Реклама книжок в містах України (початок ХІХ – 60-ті рр. ХІХ ст.)»
Ірина Любезна, завідувач читального залу для студентів Бібліотеки ім. Л. Каніщенка Західноукраїнського національного університету, доцент «Прагматика промоції книги в літературному середовищі Бібліотеки ім. Л. Каніщенка ЗУНУ»
Наталія Чернишенко, завідувач бібліотеки Приватного вищого навчального закладу «Харківський міжнародний медичний університет» «Штучний інтелект та нейромережі: створюємо бібліотечний медіаконтент»
Ніко Рерго, доктор філософії (м. Одеса) «Ромські бібліотека та архів»
Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «V ОдесаБібліоСаміт» в черговий раз представила цікаві та різноманітні ідеї, дослідження та проєкти, які заслуговують на професійну увагу бібліотекарів.