З досвіду оптимізації бібліотечної мережі (ч. 2)

   За яким алгоритмом діяла Люблянська міська бібліотека під час розробки оптимальної бібліотечної мережі?

  Розробка мережевого плану, який базувався на просторовій експертизі та включав опис території та її аналіз. Опис території отримано шляхом дослідження навколишнього середовища (географічного, демографічного, економічного, соціально-культурного, технологічного та природного середовища).

  Враховувалось регіональне законодавство, професійні рекомендації та стандарти.  Так, бралось до уваги те, щоб принаймні 80% населення великих міст (тобто тих, які мають принаймні 30 000 мешканців) перебували на відстані не більше 1500 метрів від найближчої бібліотеки. Центральна бібліотека повинна забезпечити відповідні бібліотечні послуги та ресурси для потреб найширших верств населення. Бібліотека-філія повинна мати відповідне сполучення з транспортною інфраструктурою, бути помітною в навколишньому середовищі.

  Було підготовлено методологію перевірки доступності бібліотек, проаналізовано просторові дані Статистичного управління Республіки Словенія та проведено розрахунок доступності на основі даних про розташування окремих бібліотек, місць рухомих бібліотечних фондів і зупинок мобільних бібліотек.

  За допомогою персоналізованих сервісів Google Maps була створена спеціальна карта «Мережа бібліотек і зони тяжіння Люблянської міської бібліотеки» , яка складалась з п’яти основних шарів даних:

  • мережа бібліотек-філій бібліотечних районів, в тому числі мережа зупинок мобільної бібліотеки,
  • зони тяжіння бібліотек-філій у Любляні,
  • Межі районної влади Любляни,
  • Мережа запланованих бібліотек у Муніципальному просторовому плані та ініціативи щодо нових бібліотек-філій,
  • заплановані нові будівлі та проекти міського розвитку (приватні та державні) в місті Любляна.

 Завдяки сегментації користувачів бібліотека отримала основу для планування розвитку мережі та оновлення бібліотек, створення бібліотечного фонду та впровадження нових послуг для користувачів у фізичному та віртуальному середовищі.

Було охоплено сім різних сфер із характерними даними:

  • Географічна: площа, кількість і щільність населення за муніципалітетами або районними громадами.
  • Демографічні показники: вік і частка вікових груп, частка за статтю, етнічні групи за муніципалітетами або сусідніми громадами.
  • Економічна: соціальний статус населення, кількість безробітних, міграція та щоденна міграція за муніципалітетами та структура економічної діяльності за муніципалітетами та районними громадами.
  • Соціально-культурна: освітні, культурні, спортивні, громадські організації та культурна спадщина в муніципалітетах і районних громадах.
  • Технологічна: відсоток домогосподарств, які мають доступ до широкосмугового Інтернету, бездротового Інтернету, кабельного телебачення тощо.
  • Природня: природні пам’ятки та природна спадщина в муніципалітеті.
  • Політико-правове середовище: регулювання на національному рівні та умови в місцевому середовищі.

  Сегментація користувачів була здійснена за трьома ознаками:

• Демографічними (вік, ст.).

• Поведінковими (звички користувачів, спосіб життя, цільові групи, діяльність груп користувачів, інтереси та думки користувачів, освіта). Бібліотека отримує дані шляхом регулярного дослідження звичок користувачів.

• На основі використання послуг бібліотеки (абонемент, відвідування).

Заключним етапом стало узагальнення оцінки даних за чотирма аспектами:

  • види діяльності, які бібліотека виконує добре, і ті, які можна було б покращити.
  • характеристики спільноти, яку підтримує бібліотека, і ті, на які можна звернути увагу.
  • фактори зовнішнього середовища, які підтримують або перешкоджають бібліотеці від своєї місії.
  • зміни в середовищі, які бібліотека підтримує, і виявлення небажаних змін (і що бібліотека може з цим зробити).

 На основі всебічного дослідження навколишнього середовища та просторового аналізу Міська бібліотека Любляни створила документ «Планування бібліотечної мережі», який слугує основою для стратегічного планування роботи та є допоміжним засобом для міської адміністрації в розміщенні нових місць для бібліотек-філій у міському просторовому плані міста Любляни.

Наостанок.

Мережа міської бібліотеки Любляни:

♦ забезпечила ефективне  розміщення бібліотек як у міському середовищі, так і в сільському передмісті;

♦ дозволила закрити окремі малоефективні бібліотеки-філії;

♦ запровадила більш розгалужену мережу зупинок пересувної бібліотеки.

Довідка: Люблянський бібліобус протягом одного місяця робить майже 50 зупинок (біля дошкільних закладів, шкіл, будинків для людей похилого віку, місць відбування покарання і т.п.) , розташованих у десяти муніципалітетах. Середній час зупинки  становить одну годину. Відвідує більшість місць один-два рази на місяць у другій половині дня. Користувачі мандрівної бібліотеки звільнені від членських внесків, оскільки вони не отримують в повній мірі тих пропозицій та послуг, які є в стаціонарних бібліотеках. Всередині автомобіля, довжиною 12 метрів,  користувачі можуть обирати з 7500 од. документів, сучасне інформаційно-комунікаційне обладнання забезпечує доступ до електронних матеріалів бібліотеки. Бібліобус має вбудований ліфт і рівну поверхню всередині, що робить його доступним навіть для людей з обмеженими можливостями та літніх людей.

Обмірковуємо, приміряємо на себе, використовуємо !

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Optionally add an image (JPEG only)