Значна кількість українських бібліотек стали справжніми майданчиками формування медіаосвіти, медіаекології і медіаграмотності.
Проєктне навчання, тренінги, відкриті лекції, вечори медіаграмотності, презентації, брошури, інформаційні плакати, публікації на вебсторінці; публікації в соціальних медіа і т.п. – спрямовані на виховання свідомих медіаспоживачів, здатних орієнтуватися в суспільстві постправди .
Тому не буде зайвим ознайомитися із результатами кількісного дослідження, проведеного ГО «Детектор медіа», націленого на визначення індексу медіаграмотності українців, тобто рівня вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа.
Впевнена, що на зміну показників у порівнянні їх з дослідженням 2020/2021 років частково вплинула і діяльність наших бібліотек.
Дослідження “Індекс медіаграмотності українців: 2020-2022” було здійснено дослідницькою агенцією “New Image Marketing Group” за підтримки Детектор Медіа та Міністерства закордонних справ Королівства Данія в Україні (DANIDA).
Мета дослідження — валідизувати концепцію індексу медіаграмотності та прорахувати його для різних категорій української аудиторії.
Методологія: кількісне дослідження; інтерв’ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).
Географія: національне дослідження.
Обсяг вибірки: 1200 респондентів.
Цільова аудиторія: доросле населення України (18+).
Уточнена модель медіакомпетентності включала чотири категорії та 42 індикатори.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
ДИНАМІКА ІНДЕКСУ МЕДІАГРАМОТНОСТІ: 2020-2022 :
Рівень загального індексу медіаграмотності українців значущо змінився за два роки: з 2020 по 2022 рік. Частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника зросла з 55% до 81%.
Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді 18-25 років (за рахунок субіндексів використання та цифрової компетентності ) і низький серед старшої вікової групи 56-65.
Чим нижче освітній статус, тим нижчим є й індекс. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній складає 33%, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, — лише 10%.
ЯВЛЕННЯ ПРО РОБОТУ МЕДІАІНДУСТРІЇ ТА СПРИЙНЯТТЯ УКРАЇНСЬКОГО МЕДІАПРОСТОРУ:
Частка українців, які вважають, що медіа працюють в інтересах держави та суспільства в цілому збільшилась за два роки відповідно з 8% до 31%
61% аудиторії вважають формат телемарафону цілком виправданим під час війни, але разом з цим кожен другий українець (45%) схиляється до думки, що трансляціє єдиної офіційної точки зору не є припустимою навіть в такий час. 70% констатують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні, вони шукають інформацію в інших джерелах;
Абсолютна більшість (78%) підкреслюють важливість існування суспільних ЗМІ, адже вони працюють в інтересах усього суспільства, а не власника (56%);
Серед змін у медійних вподобаннях українців, які відбулися за останній рік слід констатувати потужне зростання зацікавленості продуктами українського виробництва (почали чи стали споживати частіше 63%); контентом, присвяченому українській історії та культурі (48%); продуктами суспільнополітичної тематики (48%), українською популярною музикою (61%) а також матеріалам від військових експертів (65%). Разом с цим від 68% до 81% повністю відмовились від медіа продуктів російського виробництва ( у тому числі музики), офіційного та опозиційного суспільно-політичного контенту.
Найбільше українці довіряють інтерв’ю з очевидцем події (55%), посиланням на українські органи влади ( 43%) та офіційні повідомлення на інтернет- ресурсах урядових інституцій (29%).
МЕДІАСПОЖИВАННЯ. ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ:
Зросла роль інтернет-медіа. За 2 роки збільшилась тривалість щоденного знайомства з суспільно політичним контентом у соціальних мережах, месенджерах та інформаційних інтернет ресурсах. До цього тренду належить і радіо. Якщо у 2020 році радіопрограми суспільно-політичного контенту більше 1 години слухала лише третина (31%), то в 2022 вже 44%.
Лише 8% українців не користується інтернетом (у 2020 році ця частка була вдвічі більшою – 15%). 88% є інтенсивними користувачами мережі — звертаються до інтернету щодня або майже щодня.
Основними мотивами користування інтернетом залишається пошук необхідної інформації (70%) та знайомство з новинами (76%). Зменшилася частка аудиторії, яка використовує інтернет для перегляду/прослуховування розважального контенту, покупок, он-лайн ігор. З 11% до 17% збільшилася аудиторія он-лайн курсів, тренінгів.
МЕДІАГРАМОТНІСТЬ :
Значущість проблеми дезінформації підкреслюють 61% аудиторії .
Кількість українців які перевіряють інформацію на достовірність зросла майже вдвічі з 24% до 47%.
Проблема маніпуляції в ЗМІ актуальна для більш ніж половини української аудиторії – 56%; 21% вважають її не актуальною; 18% вперше чують про маніпуляції в ЗМІ, а 6% не змогли визначитись.
Суттєво зросла чутливість української аудиторії до маніпуляцій. 42% (31%-2020 р.) підозрюють маніпуляцію, коли в матеріалі висвітлено лише один бік події; для 42% важливим маркером є неповна або неточна інформація. У 37% (21%- 2020 р.) відсутність посилань на джерело викличуть підозру в бажанні авторів зманіпулювати свідомістю аудиторії. Лише 17% (27%- 2020 р) визначають маніпулятивне повідомлення інтуїтивно.
52% підозрюють «джинсу», коли в матеріалі висвітлено лише позитивні чи негативні аспекти персони, групи або товару.
Повна версія дослідження — тут. Завантажити pdf-файл повної версії дослідження можна тут.
P.S. Можливо, детальніше ознайомлення з результатами дослідження, виникне потреба у корегуванні модулів/планів щодо виховання компетентного медіаспоживача: переміщення акцентів на інші соціально-вікові групи (у т.ч. бібліотекарів); формування нових здібностей, актуалізація форм і методів навчання і т.п.
«Без медіаграмотності людина не може робити усвідомлений вибір в своїх діях, а робить той, який їй підказали», Валерій Іванов, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президент.Академії української преси
Фото заставки – логотип фейсбук сторінки групи «Media Literacy in Adult Education» https://www.facebook.com/MediaLliteracy/about