Що робити з російськомовними книжками в публічних бібліотеках?

Особиста думка методиста.

Після повномасштабного військового вторгнення в Україну увесь цивілізований світ вразили масштаби російського державного терору. Щодня в нашій країні під ракетними обстрілами, бомбардуванням касетними та запальними бомбами, розстрілами з танків та автоматів гинуть мирні громадяни, включаючи дітей, жінок, літніх людей, інвалідів…
Факт державного тероризму з боку Російської Федерації, неонацистський характер її політичного, тоталітарного режиму, став очевидним для всього світу.
Не останню роль у поширенні ідеології тероризму  відіграла російська культура, яка стала її потужним інструментом пропаганди. Важливо й те, що всі імперські захоплення, політичні та військові операції супроводжувались наративами, які насамперед створювалися в її літературі.
Якими ж можуть біти першочерговими кроками
«Бо дорогу бомбам і танкам завжди прокладають книжки, і зараз ми стали прямими свідками того, як долю сотень мільйонів вирішує вибір лектури. Час зробити ревізію на своїх книжкових полицях», – зазначила у своєму нещодавньому есе Оксана Забужко (повний текст есе «З уроків великого блефу: чому 40 мільйонів українців кинули на поталу «серійному вбивці» див. тут ) .
На мою думку,  в реаліях війни першочерговими практичними діями з боку  публічних бібліотек може бути :

1. Призупинення:

– з 2022 року закупівлі книжкової продукції виданої в росії, тим паче, що Держкомтелерадіо  своїм наказом від 06.03.2022 р. за № 94 припинив видачу та зупинив дії дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора;
– заміни книжок, втрачених (пошкоджених) читачами, книжковою продукцією з росії;
– прийому подарункових видань (від користувачів, меценатів, друзів бібліотеки і т.п.) – книжок та журналів, виданих в росії;
– замовлень на  документи або їх копії по міжбібліотечному абонементу з росії;

2. Відмова від популяризації (в режимі онлайн та офлайн) книжкових/періодичних видань з РФ під час проведення творчих заходів/акцій, організації книжкових виставок, переглядів, оглядів і т.п.       // хочеться вірити, що цьогоріч до 9 травня соцмережі не заполонять світлини книжкових виставок, на яких експонуються міфи радянської доби)

3. Виключення із щорічних планів роботи ПБ заходів, спрямованих на відзначення пам’ятних дат і ювілеїв російських письменників, громадських, культурних та ін. її діячів.

4. Вилучення з БФ міських, селищних, сільських публічних бібліотек російської книжкової продукції :

• яка спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, спотворення історичних подій, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;
• російських авторів, які долучились у 2022 році до акцій та підписних листів у підтримку рішення президента росії розпочати військову  агресію в Україні (витяг із списку прізвищ письменників, твори яких можуть знаходитись у БФ бібліотек  громад наприкінці допису).

5. Розглянути можливості щодо  перейменування  ПБ – відмовитись від імен російських письменників та інших її діячів

    Подальша ревізія БФ міських, сільських, селищних публічних бібліотек потребує консолідованих відповідей на цілу низку гострих питань.
Наприклад, щодо:
❓  Доцільності розміщення у відкритому доступі (абонементів, кімнат і т.п.) російської та російськомовної літератури, а також документів, виданих за радянські часи;
❓ Місцезнаходження творів представників з так званою межовою культурною ідентичністю або з ознаками подвійної ідентичності – російської та української;
❓ Долі російськомовних творів американської, англійської, бразильської, іспанської, італійської, німецької, польської, французької та інших літератур у разі відсутності україномовного перекладу ( у більшості ПБ відсутні примірники україномовного перекладу);
❓ Критеріїв  списання російських, російськомовних видань, а також літератури,  виданої за радянські часи ;
❓ Реальності  прийняття на законодавчому рівні положення щодо обов’язковості з боку місцевої влади виділяти кошти, яких вистачило б на закупівлю 0,25 примірника на кожного мешканця територіальної громади (розуміємо, що в країні завдання №1 – перемогти ворога та відновити інфраструктуру)
та ін.
Спілкуючись із колегами, пересічними громадянами, користувачами місцевої бібліотеки почула безліч думок щодо ревізії та актуалізації БФ.
Особистісний висновок – процес дерусифікації бібліотечних фондів з погляду української нарації потребує системного,  вдумливого, раціонального і аж ніяк не емоційного процесу прийняття рішень.
Тому,  дозволю нагадати про окремі історичні та діючі факти щодо заборони та знищення книжок:

Далі буде…