Законодавчі новації: осінь – грудень 2021

Колеги, пропонуємо чергову добірку законодавчих новацій, які впливатимуть на прийняття управлінських рішень та здійснення господарських операцій.

Δ Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру»  щодо загальних засад надання населенню культурних послуг» від 29 квітня 2021 р. № 1432-IX.

Змінами до Закону України «Про культуру», зокрема визначаються терміни «базовий набір культурних послуг», «державна політика у сфері культури», «заклад освіти сфери культури», «культурна послуга» та уточнено основні засади державної політики у сфері культури, пріоритети державної політики у сфері культури.

Новими ст.ст. 4-1 і 4-2 Закону запроваджено моніторинг та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури та визначено мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами. Визначено мінімальні стандарти забезпечення культурними послугами.

Δ З 4 грудня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку формування базової мережі закладів культури» від 15 вересня 2021 р. № 970, якою вказаний Порядок викладено у новій редакції.

Так, базова мережа формується з дотриманням вимог державних соціальних нормативів у сфері обслуговування закладами культури, передбачених Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»,  та мінімальних стандартів забезпечення населення культурними послугами.

Δ Верховна Рада ухвалила у другому читанні проєкт державного бюджету на 2022 рік (№6000). Мінімальна зарплата з 1 січня становитиме 6500 грн на місяць,  1 жовтня 2022 року зросте до 6700 грн, а прожитковий мінімум для працездатних осіб змінюватиметься тричі: з 1 січня — 2481 грн, з 1 липня — 2600 грн, а з 1 грудня 2022 року — 2684 грн.

Δ Кабмін уніс зміни до Порядку  N 1314,  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-2007-%D0%BF#Text  яким регламентовано механізм списання державного майна.

Змінами унормовано питання реалізації вторинної сировини (металобрухт тощо), отриманої в результаті списання майна. Як відомо, непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати підлягають обов’язковому оприбуткуванню (п. 23 Порядку № 1314). А от що робити далі з такою вторсировиною, донедавна кожна установа мала вирішити самостійно. Наразі ж питання знято. Така вторсировина підлягає продажу на електронних аукціонах в електронній торговій системі «Прозорро.Продажі». Але із правила є винятки. Зокрема, це — замала маса вторсировини (500 кг і менше), а також випадки, коли електронний аукціон не відбувся. У такому разі, вочевидь, установа зможе реалізувати брухт, макулатуру тощо без електронної системи.

Також, уточнена подальша доля вилучених після демонтажу та розбирання майна вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння. Як і раніше, такі дорогоцінні відходи підлягають здачі суб’єктам господарювання, які провадять діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння. Але наразі здійснення такої діяльності не вимагає наявності ліцензії, тоді як у п. 25 Порядку № 1314 є така вимога. Тож завдяки унесеним змінам таке протиріччя усунуто.

Δ Мінекономіки опрацювало питання стосовно дій роботодавця відносно осіб, які не дотримуються вимог щодо обов’язкової вакцинації проти COVID-19 та у Листі від 03.11.2021 р. № 4706-06/52950-03 пропонує певний алгоритм дій .

Δ Наказом Мінекономіки від 25.10.2021 за № 810 затверджено Зміну №10 до Національного класифікатора професій ДК 003:2010.

Нормативний акт враховує системні зміни у сфері освіти, спричинені ухваленням низки законів України, зокрема «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про повну загальну середню освіту», а також розвитком і потребами освітнього ринку праці.

 Принциповими новаціями є включення освітньої кваліфікації за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти до розділу «Професіонали» та остаточне прирівняння на ринку праці освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста і молодшого бакалавра.

Змінами скасовуються застарілі, а також затверджуються нові назви кваліфікаційних угруповань і професійні назви робіт, що не відображені в номенклатурі посад освітянського ринку праці, а також вносяться зміни в опис розділів класифікації професій.

Δ З 1 вересня документи підприємств, установ, організацій оформлюються по-новому: ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Норми нового стандарту поширюються, наприклад, на такі документи:

• організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо);
• розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження);
• інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створені в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від їхнього функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

І виконувати ці стандарти буде потрібно незалежно від форми носія, на якому зберігатимуться ці документи – як для паперових документів, так і складених в електронній формі.

Варто звернути увагу на моменти, що стосуються зазначення найменування юридичної особи:

1. Реквізити «Найменування юридичної особи» друкують великими літерами.
2. При цьому допустимо використовувати напівжирний прямий шрифт.
3. Найменування юридичної особи – автора документа – має відповідати повному найменуванню, зазначеному в положенні (статуті) про юридичну особу.
4. Нижче повного найменування (окремим рядком у центрі) розміщують скорочене найменування юридичної особи, якщо його офіційно зафіксовано у положенні (статуті). Скорочене найменування зазначають у дужках або без них.
5. Нижче обов’язкового найменування юридичної особи або структурного підрозділу розміщують такі довідкові дані:

• поштову адресу
• номери телефонів,
• телефаксів,
• рахунків у банку,
• адресу електронної пошти,
• адресу офіційного вебсайту тощо.

Δ З 1 січня 2022 року закупівельною діяльністю в бібліотеці із статусом юрособи повинна буде займатись лише уповноважена особа (УО). І вже зараз необхідно визначити, хто виконуватиме функції УО з 01.01.2022 р. Дану особу необхідно ознайомити зі станом усіх справ та надати їй усю необхідну інформацію про закупівлі.

Важливо:

• оформити наказ (розпорядження) керівника про ліквідацію ТК;
• визначити, скільки УО потрібно для організації та проведенням закупівель в бібліотеці (ч. 3 ст. 11 Закону № 922  не обмежує кількість УО. Керівник бібліотеки має право призначити декілька УО, за умови, що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення окремих процедур закупівель);
• оформити наказ про призначення УО (або декількох УО);
• затвердити положення про УО (керуватись вимогами ст. 11 Закону № 922 та Примірним положенням про уповноважену особу, затверджене наказом Мінекономи від 08.06.2021 № 40);
• УО, яка з 2022 року здійснюватиме закупівельну діяльність, в обов’язковому порядку повинна пройти тестування (https://exam.prozorro.gov.ua/entry ).

У 2022 році завершити закупівлі, розпочаті ТК, зможе тільки УО.

І наостанок: залишається сподіватися, що парламент ще у поточному році схвалить оновлений закон «Про бібліотеки і бібліотечну справу”