Справедливіше місто через бібліотеки: про важливість третіх місць для міської культури на прикладі німецьких бібліотек

«Щоб відновити громадянське суспільство, почніть з бібліотеки» Ерік Кліненберг «Палаци для людей» (2018 р.)

Доктор Меліке Петерсон  (Dr. Melike Peterson) Інституту географії Бременського університету провела невелике дослідження, присвячене пошукам відповідей на питання чому  сьогодні бібліотеки залишаються важливими та яку роль відіграють в сучасному місті та громаді.  Разом з Бременською центральною бібліотекою та філіалами Ґрьопелінген та Вар дослідниця розглядала бібліотеки як центральні громадські простори, які варто захищати та дійшла висновків:

бібліотеки є центральними місцями в сучасному місті та суспільстві: це місця зустрічі людей різного походження та світогляду. Це місця навчання та освіти, особливо важливі для людей, які в іншому випадку не мають доступу до комп’ютера чи можливостей для навчання. І це місця для дозвілля, де ви можете провести час, не витрачаючи грошей.

бібліотеки стають дедалі важливішими: питання міграції, оцифрування та «фейкових новин» ставлять перед суспільством нові завдання.

Проте багато бібліотек борються з наслідками неоліберального мислення та жорсткої економії. Особливо це стосується невеликих бібліотек. Настав час уважніше поглянути на майбутнє публічних бібліотек.

З червня по жовтень 2021 року дослідниця брала інтерв’ю у відвідувачів Бременської міської бібліотеки та філій у Ґрьопелінгені та Варі. Учасниками співбесід стали  23 відвідувача різних вікових категорій та походження.

Метою інтерв’ю було отримати їх думку на такі теми:

Значення публічних бібліотек як соціальних та інклюзивних міських просторів (Для чого використовується бібліотека? Що робить бібліотеку особливою? Чому бібліотека  є  важливою в  повсякденному житті  та житті громади? )

Бібліотека як місце емоцій: протиставлення свободи та контролю (Яка атмосфера панує в бібліотеці? Що надає в бібліотеці відчуття свободи? Як справляються  бібліотеки із суперечливими відчуття свободи та контролю?)

Значення публічних бібліотек у подоланні криз (У яких кризах може допомогти бібліотека? Які аспекти роботи бібліотеки допомагають у подоланні криз? Чи існують кризи, які особливо торкаються жінок чи інших груп, як бібліотека може допомогти?)

Бібліотека як побудоване середовище: просторовість речей (Що означає бібліотека,  як побудоване середовище? Чому має значення, як спроектована бібліотека? Як зробити бібліотеку ще більш інклюзивною?)

Мотивація використання бібліотек учасників опитування була дуже різною. Деякі відвідували одну чи декілька бібліотек регулярно, інші час від часу або лише в особливих випадках, наприклад певну подію. Деякі респонденти відвідують  бібліотеки самостійно, а інші ходять до бібліотеки  в компанії, наприклад зі своїми дітьми, членами сім’ї або друзями.

Згідно відповідям респондентів,  переважна більшість учасників користуються місцевими бібліотеками, оскільки вважається, що вони  надають кращий  доступ до інформації, до них легше дістатися, і вони міцно увійшли в повсякденне життя і буденність району міста.

«Для мене бібліотека – дуже функціональне місце. Я туди йду і дивлюся нові надходження книг» ( чоловік похилого віку, німець з Бремена, живе з дружиною в окрузі).

Проте багато учасників вказали, що можуть користуватися бібліотекою , щоб провести час.

«Є багато людей, які ходять туди частіше відпочити. Очевидно, людям там приємніше, ніж сидіти вдома і читати газету.(…) Я відчуваю те саме. Ви можете посидіти там у покої й тиші, просто подумати» (людина похилого віку, турецького походження  до 45 років, до Бремена переїхав, проживає один у Варі).

Респонденти з дітьми використовують бібліотеку не виключно, але часто, для відвідування занять для та з дітьми, оскільки бібліотеки мають різноманітні дитячі та молодіжні пропозиції.

Зрештою технічне оснащення деякі учасники  опитування визначили, як  вирішальну умову для користування бібліотекою:

«Тут є комп’ютери. Також WiFi. А ще принтери, це стає в нагоді, коли я щось роздруковую до школи» (молода жінка турецького походження із Бремена, живе з родиною в Ґрьопелінгені).

Майже всі учасники сприймають бібліотеку як місце «для всіх», відзначаючи доступність бібліотеки.

«Тут справді від малого до старого. Тут кожен може щось знайти для себе» (молода жінка турецького походження із Бремена, живе з родиною в Ґрьопелінгені)

«Прийти можуть усі бажаючі, навіть без посвідчення особи» (старший чоловік, рідна німецька, переїхав до Бремена 40 років тому)

Також бібліотека сприймається як місце для зустрічей та  спілкування:

«Це також важливе для мене місце зустрічі з друзями, з деякими я познайомилася тут. Бібліотека для мене є місцем спілкування» (жінка середнього віку, народилася в Китаї та переїхала до Бремена сім років тому, проживає з родиною у Варі).

Бібліотека сприймається більшістю як звичайне та необхідне явище в житті місцевих громад.

«Бібліотека є частиною міста, фактично кожного міста, та доступна кожному. Міста без бібліотеки я собі не  уявляю і не хочу уявлять» (жінка середніх років, німкеня із Бремена).

І. Роль та значення бібліотек в місті та суспільстві

Учасники опитування відзначають багатогранне та складне значення бібліотеки в сучасному міському суспільстві. Але головна тема  це їх доступність та різноманітність пропозицій.

«Тут кожен має рівні права. Люди, які просто читають книги, а також люди, які зацікавлені в подальшому навчанні, або знайти якусь особливу інформацію. Це все  є у вільному доступі. Перш за все, це право на освіту. Також це стосується людей, які не мають можливість купувати літературу, дітей та молоді . Кожен може отримати користь» ( жінка середніх років, німкеня, живе з сім’єю у Варі).

У зв’язку з цим правом доступу також часто згадувалося питання справедливості, тому що бібліотека – це безкоштовний міський простір, що відкриває різні форми участі:

«Бібліотека дуже важлива для міста. Просто з тієї причини, що багато людей не можуть собі дозволити регулярно купувати книги. Тут вони мають можливість, не залежно від бюджету, займатися самоосвітою, брати участь у заходах чи подіях для дітей» (старший чоловік, народився в Німеччині, мешкає в Бремені).

Важливість бібліотеки у зв’язку з темою «переїзд до Бремену” підтверджує, що це дозволяє новоприбулим людям  та емігрантам брати участь у соціальному житті громади міста. Зокрема, значення бібліотеки як місця для корисного дозвілля.

«Особливо тут, у Варі, де діти та молодь часто немає іншого дозвілля, доводиться сидіти вдома перед телевізором або грати у відеоігри, бібліотека пропонує зовсім інші можливості та стимули» (жінка середнього віку, німкеня, 30 років  проживає у Варі).

Більшість учасників підкреслили, що бібліотеки сприймаються як місце можливостей та виступають об’єднуючим та зміцнюючим фактором  для міської громади.

«Бібліотека – тепле і приємне місце. Це також змушує вас відчути себе  комфортніше у місті. Я думаю, що це важлива річ» (чоловік середнього віку, німець угорського походження, проживає з матір’ю в Гропелінгені).

Багато учасників також говорили про можливість зустрітися з іншими відвідувачами та потоваришувати, а також зацікавитись чимсь новим. Зрештою, для деяких мало значення, що вони визнаються як особистість з власними інтересами та знаходить відгук у бібліотечних працівників.

«Співробітники тут не тільки для того, щоб підказати мені, де знаходиться книга, вони є серцем і душею бібліотеки» (молодий чоловік, німець, шість років тому переїхав до Бремена).

ІІ. Бібліотека як місце емоцій: протиставлення свободи та контролю

Бібліотечна атмосфера. Усі учасники погодилися, що бібліотеки характеризуються приємною, відкритою та дружньою атмосферою. Також підкреслювалося, що  у менших бібліотеках більш знайома та інтимна атмосфера, ніж у великій центральній бібліотеці, і залежить від  соціальних контактів  із персоналом бібліотеки.

«Це, звичайно, пов’язано зі співробітниками. Тут завжди всі дуже доброзичливі. Ви можете звертатися до кожного, вам завжди готові допомогти. Це дуже приємна атмосфера» (жінка середніх років, німкеня мешкає з сім’єю у Варі).

«Ви почуваєтеся тут добре, коли заходите. Немає різниці, чи ти мігрант  або етнічний німець, який у вас колір шкіри чи одяг. Це не грає ніякої ролі. До всіх ставляться однаково, і  ти це відчуваєш. Я відчула це відразу в перший раз. Це таке місце» (чоловік похилого віку, турецького походження, переїхав до Бремена 45 років тому, живе один у Варі).

Бібліотека як місце свободи. Більшість з опитуваних погодилися, що бібліотека дає різні форми свободи: необмежений доступ до тематики та змісту фондів, свобода пересування приміщеннями бібліотеки.

Подолання суперечливих почуттів. Більшість учасників стверджують, що проявляють у бібліотеці  більше терплячості та толерантності  до інших користувачів,  ніж це було б у інших місцях міста

Відчуття свободи в «контрольованому» просторі. Багато учасників  також визнають,  що певний рівень контролю з точки зору використання та правил поведінки для спільноти в бібліотеці потрібен та не суперечить їхньому почуттю свободи.

«Для мене це не протиріччя. Правила гарантують мені, що я можу вільно пересуватися. Коли є правила, яких притримуються всі, я не так напружуюсь» ( молода жінка, німкеня).

Існуючі форми контролю, швидше за все, були витонченими, можливо, як форма соціального контролю

«Ці правила стосуються всіх і призначені лише для того, щоб ми могли краще використовувати бібліотеку. Цей контроль не особистий, а для того, щоб ми всі тут почували себе комфортно» (жінка середнього віку, китайського походження, переїхала в Бремен сім років тому, живе із родиною у Варі).

ІІІ. Значення публічних бібліотек у подоланні криз

Різноманітність криз. Учасники опитування наголосили на важливості бібліотеки під час різних криз; в особистих кризах, таких як справи з «поганими днями ” або депресія, а також із соціальними проблемами, наприклад інтегрування в життя міста та суспільства, самотність і ізоляція, бідність, пандемія.

У деяких із цих криз респонденти спеціально шукали бібліотеку, що допомагало краще впоратися з конкретною ситуацією, відволіктись або  зосередитись на вирішенні проблеми.

«Важливо, щоб у нас були місця, що не потребують додаткових коштів і куди я можу піти, навіть зараз під час пандемії» (молодий чоловік, німець,  переїхав до Бремена шість років тому, живе з родиною в Горні).

«Якщо зайти в бібліотеку, можна побачити, що ти не один. Там завжди є люди. Дуже важливо, щоб у вас була можливість сказати: «Я піду до бібліотеки й подивлюся, що там відбувається» Тільки це допомагає вийти з «поганих часів» (жінка старшого віку, німкеня, яка переїхала до Бремена одинадцять років тому, проживає сама).

Ці ефекти досягаються, з одного боку, через бібліоттечні акції, їх зміст, тематику, мотиваційну інформацію і заохочень до дії, з іншого боку можливий соціальний обмін з персоналом і спілкування з іншими відвідувачами.

«Звичайне спілкування з людьми може допомогти»  (молода жінка, німкеня турецького походження).

Соціальна дистанція багатьох із цих зустрічей була корисною для деяких респондентів, щоб отримати нові знайомства, знайти перспективи та шляхи виходу з проблемної ситуації.

«Міжособистісне спілкування, ці зустрічі тут чудові. Тут чудовий баланс спілкування між близькими і чужими людьми» (Літня жінка, німкеня з чеським походженням, живе з чоловіком у Ґрьопелінгені).

«Дефіцит житла є великою проблемою (у Варі). Ця переповнена квартира, в якій мешкають багато сімей. Розчарування часто велике. (…) Щоб уникнути цього, ось таке місце, як бібліотека, може допомогти. (…) Тут все більш спокійно, ви не помічаєте жодних домашніх проблем» (Старший чоловік, народився в Туреччині, переїхав до Бремена 45 років тому, мешкає один у Варі).

Криза юнацького віку. Натомість, багато учасників погодилися, що бібліотека відіграє важливу роль  в подоланні проблем, які можуть вражати переважно молодих людей, як потреба в місці для усамітнення, як альтернатива дому.

«Коли у вас вдома сварка, одне з перших місць, куди я їду – бібліотека. Також бібліотека  це місце, де я почуваюсь як вдома…. Особливо для нас, молодих це важливо, тому що вдома у нас часто виникають стреси чи сварки» (молода жінка, турецького походженням із Бремена, проживає з сім’єю в Ґрьопелінгені).

Крім того, взірцем може слугувати бібліотека для молоді з питань профорієнтації:

« нам потрібна допомога з питань професійної орієнтації. У багатьох з нас немає прямих прикладів для наслідування, навіть якщо комусь не допомагають безпосередньо, ви отримуєте пораду. Тоді ви не почуваєтеся таким самотнім» (молода жінка, німкеня).

Переживання емоцій. Для багатьох учасників було важливим, що бібліотека дозволяє їм розділити свій емоційний стан під час кризи, відчути себе у спільноті:

«Коли я вдома одна, я  завжди відчуваю муки самотності. Дуже приємно бути з іншими людьми, мені це придає відчуття приналежності» (жінка середніх років, німкеня  із Бремена, живе з родиною у Варі).

Деякі учасники також наголосили, що відвідування бібліотеки та перебування в ній породжують позитивні емоції:

«У Варі також проживає багато літніх людей, які насправді самотні, для них це місце  де вони почують себе добре, коли їм сумно» (чоловік середнього віку, італієць).

Також важливо, що бібліотека має ресурси, щоб визначити кризу  та подолати її:

«Спочатку необхідно визнавати наявність  кризи. Треба це розуміти – у вас проблема. Для цього також потрібні ресурси – духовні та матеріальні. Тут пропонують обидва» (жінка похилого віку, німкеня чеського походження, живе з чоловіком у Ґрьопелінгені).

  1. IV. Бібліотека як побудоване середовище: просторовість речей.

Особливості в дизайні. Більшість з учасників підкреслили яскравість і відкритість архітектури будівель бібліотек, які мають  структуровані та чіткі форми всередині. Також приваблює доступність, відкритість та безкоштовність послуг.

«У Варні бібліотека Інтегрована в торговельний комплекс. Якщо було б інакше, багато людей не використовували б її так, як зараз. Я можу одночасно вирішувати кілька справ» ( чоловік середнього віку, проживає в Бремені).

Важливість дизайну.  Багато учасників опитування наголосила на важливості врахування соціального спрямування в дизайнв  бібліотек:  різні форми для проведення часу, близькість і зручність розташування, наявність місць для проведення зустрічей,  усамітнення, відкритість просторів  тощо. Деякі учасники наголосили на можливості спостерігати за іншими відвідувачами під час їхньої діяльності, для інших було важливим, що вони можуть провести час в компанії. Також важлива наявність цифрової мережі  обслуговування в бібліотеці, що допомагає уникати черг та конфліктів при отриманні книг. Також існує можливість створювати відвідувачам власний тимчасовий просторовий дизайн  відпочинку чи дозвілля (полиці та диван на роликах):

«Меблі дозволили нам самостійно перепланувати площу, тому що інакше ми мали б лише ці фіксовані полиці. Ми так робимо лише на час наших зустрічей. Після цього ставимо все на свої місця» (жінка середніх років, німкеня, переїхала до Бремена, проживає з чоловіком і невісткою в Ґрьопелінгені).

Гендерний аспект дизайну. Учасники мали неоднозначні думки щодо того, чи дизайн пов’язаний або повинен бути пов’язаний зі статтю відвідувачів.

«Бувають ситуації, коли ви, як жінка, трохи неохоче кудись йдете. У мене тут зовсім не таке відчуття. Де б я не була у бібліотеці, я можу робити все, що завгодно. Ніхто не підходить до мене занадто близько і не розмовляє зі мною в незручній формі» (жінка середніх років, німкеня  з Бремена, проживає у Варі з родиною).

В цьому контексті також важливо, що жінки та інші відвідувачі і співробітники завжди знаходяться на видноті  та відчувають себе комфортно і безпечно. Бібліотека пропонує жінкам, зокрема, відчуття захисту, через що вона  розглядає її як важливе нейтральне місце, у тому числі для проведення зустрічей з малознайомими людьми.

Бібліотека як інклюзивний простір. Учасники  опитування висловили різні ідеї та побажання щодо розвитку бібліотек як інклюзивного  та відкритого простору. Однією з найбільш часто висловлених пропозицій було побажання  розширювати можливості дизайну, задовольняючи нові потреби, а також додатково посилити  мультикультурні та соціальну взаємодії в бібліотеці.

Фото: Stadtbibliothek Bremen

Джерело: https://bibliothekenundrechtaufstadt.files.wordpress.com/2021/11/die-bibliothek-und-das-recht-auf-stadt_interviewergebnisse_2021.pdf

 

Матеріал підготувала

Валентина Горчинська, провідний бібліотекар НМВ

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Optionally add an image (JPEG only)