Республіка Чилі
Чилі поділяється на 15 регіонів, кожен з яких управляється спеціальним керівником, що призначається президентом. Кожен регіон поділяється на провінції, керівники яких також призначаються президентом. Кожна провінція ділиться на комуни — адміністративні одиниці третього рівня, що управляються спеціальними органами самоврядування — муніципалітетами, керівників якого вибирає місцеве населення на 4 роки. Населення – 19, 42 млн.
У 2018 році спеціальним Декретом було створено Міністерство культури, мистецтва і спадщини. Державним органом, відповідальним за координацію і розвиток бібліотек є 
Національна система державних бібліотек Чилі (SNBP) – орган, що підпорядкований Департаменту з питань культурної спадщини Міністерства культури, мистецтв та спадщини. Публічні бібліотеки Чилі є головною національною культурною мережею, що налічує понад 510 публічних бібліотек (з них сім мають ранг Регіональної публічної бібліотеки і є потужними культурними центрами у своїх регіонах), 60 пунктів видачі, 50 мобільних служб та 71 тюремну бібліотеку.
Місцеві уряди підписують угоду з SNBP, завдяки якій бібліотеки долучені до:
- можливості отримувати у тимчасове користування документи з інших бібліотек;
- отримання технічних порад щодо норм та стандартів роботи публічної бібліотеки;
- навчання та розбудови спроможності бібліотечних працівників;
- виконання Національного плану читання;
- впровадження та розробка інноваційних проєктів та програм для бібліотек.
У 2012 році в країні було затверджено Комплексну програму вдосконалення публічних бібліотек (PMI). Програма комплексного вдосконалення – це ініціатива, яка реалізується Національною службою культурної спадщини через Національну систему публічних бібліотек з метою вирівнювання можливостей розвитку бібліотек, підтримки тих, хто потребує покращення в окремих напрямках: оновлення обладнання, інфраструктури та бібліотечних колекцій. З моменту реалізації програми було виділено коштів на суму понад 4,8 млрд доларів, що дозволило профінансувати 292 проєкти у 202 комунах країни.
В країні діє Національна рада з книг і читання – орган, який визначає політику суспільного розвитку в своїй галузі і розподіляє ресурси Національного фонду сприяння книг і читанню. Серед напрямків, що фінансуються Національним фондом сприяння книг і читанню, передбачена Програма придбання книг чилійських авторів для поширення в публічних бібліотеках. Так, у 2020 році 450 публічні бібліотеки (59 %) отримали по 300 примірників нових книг, серед яких: 66 назв – художня література, 37 – дитяча та юнацька література, 30 – науково-популярні, 36 – соціальні і гуманітарні науки і т.п.[1]
В країні було затверджено Національний план читання на 2015-2020 роки, який подовжено на 2021-2027 роки. Координаторами програми: Міносвіти, Міністерство культури, мистецтва і спадщини (Національна рада з книг і читання, Національна бібліотека і Національна мережа системи публічних бібліотек), Міністерство соціального розвитку, Національна рада дитячих садків, Фонд Інтегри. Національний план читання є частиною проєкту соціальних, культурних, демократичних змін, спрямованих на конкретизацію і посилення політики публічного читання.
Розвиток чилійської публічної бібліотеки за останні двадцять років базується на трьох «китах»: інтеграція громади; модернізація послуг та професійний розвиток персоналу.Серед безлічі програм, ініціатив, акцій, заходів що здійснювалися можна зазначити: розроблено 15 регіональних планів читання; програма стажування шкільних бібліотекарів в публічних бібліотеках; ініціатива «Читайте на дотик» дозволяє завантажувати книги з Публічної цифрової бібліотеки за допомогою QR-кодів та отримати доступ до більш ніж 35 тисячам копій документів, наявних в Сантьяго (Бібліотека Сантьяго, Національна бібліотека, Музей природної історії, Центр Серрільос і Центр образотворчих мистецтв.); загальнонаціональний конкурс Booktubers і Bookstagrammers (у 2021 році проходитиме сьомий) передбачає категорії: «Дитячі буктубери» для дітей до 12 років; «Юні буктубери» для підлітків і молоді віком від 13 до 29 років; “Дорослі буктубери” для людей від 30 років і старше (учасники цієї категорії повинні мати особистий канал на YouTube, більше 500 підписників та більше 10 опублікованих оглядів книг). «Бібліотеки Booktubers» – для колективів публічних бібліотек по всій країні; створено цикл з 9 віртуальних навчальних семінарів з питань медіації читання (музика і читання, інтерактивні книги, ілюстрація від руки, візуальна поезія і т.п.) тощо.
На національному та міжнародному рівнях найбільшого успіху та визнання отримали ініціативи:
- Bibliometro: мережа пунктів видачі книг, розташованих на станціях метро столиці
Чилі, Сантьяго. Інвестиції склали 140 млн. песо. Ініціатива, створена у 1996 році. За 23 роки своєї роботи лише на станції Plaza Egana можливостями Bibliometro скористались 259 тис. зареєстрованих користувачів і здійснено 5346312 книговидач. Дану ініціативу запозичено багатьма країнами світу. 
Цифрова публічна бібліотека (BPDigital), яка доступна усім жителям країни та чилійцям за кордоном (створено також Національну цифрову бібліотеку Чилі, Цифрову бібліотеку Університету Чилі, Віртуальну бібліотеку Мігеля де Сервантеса). В умовах карантинних обмежень у 2020 році кількість запитів у Цифровій публічній бібліотеці збільшилась на 48%. У 2021 заплановано близько 50 млн. песо на придбання книг для- Молоді програмісти: ініціатива, спрямована на наближення програмування до людей, як інструмент, що сприяє розширенню можливостей та розвитку особистості та громади. Ця ініціатива отримала щорічну премію за інновації в науковій освіті 2015 року в категорії ІКТ, яку присуджує Young Science Фонд та ЮНЕСКО.
- Портал локального вмісту: платформа, де публічні бібліотеки створюють локальний вміст у різних форматах: текст, зображення, аудіо, відео. Серед висвітлених тем – місцева історія, поезія, музика, живопис тощо. Ініціатива виграла премію «Стокгольмський виклик» у категорії культури в 2006 році.
- програма Biblioredes – спрямована на те, щоб зробити публічні бібліотеки ефективним простором для боротьби з цифровим розривом, освіти громади та забезпечення інструментів, що розширюють можливості громадян соціально, політично та продуктивно.
Одночасно проводиться інтенсивна програма культурного розширення: «Бібліотеки – це більше, ніж книги». Програма спрямована на урізноманітнення матриці бібліотечних послуг, створення нової аудиторії та підтримку й розвиток читання. Основна складова – художня діяльність. Театр, танці, музика, поезія, політичні дебати, виставки, майстер-класи – це дії, що проводяться в рамках цієї програми.
Вплив чилійських публічних бібліотек узагальнюється показниками:
- 82% користувачів публічних бібліотек живуть за межею бідності;
- в одній з кожних 3-ох комун – публічна бібліотека є єдиним місцем з безкоштовним доступом громади до Інтернету;
- бібліотеки щорічно відвідують понад дванадцять мільйонів відвідувачів;
- 65% цілей Національного плану читання виконуються в публічних бібліотеках;
- 500 тисяч людей розвинули свої цифрові навички на курсах в бібліотеках (це 45% від тих завдань, що передбачені урядом у процесі підвищення цифрової грамотності населення);
- понад 12 тисяч веб-сторінок з місцевим вмістом створено користувачами через портал локального вмісту.
Практики публічних бібліотек в окремих країнах латиноамериканського регіону доводять, що вони є посередниками процесів, що покращують якість життя людей, оскільки є просторами для співіснування, знань, освіти, здорового відпочинку та одними із основних засобів для здійснення права на доступ до інформації, а також – важливий інструмент конкурентоспроможності та стійкості як суспільства в цілому, так і будь якої окремої громади.
[1] Джерело: MINISTERIO DE LAS CULTURAS CONMEMORA EL DÍA DEL LIBRO Y EL DERECHO DE AUTOR CON NOVEDADES E INICIATIVAS PARA EL FOMENTO DE LA LECTURA. – https://www.patrimoniocultural.gob.cl/portal/Contenido/Noticias/99684:Ministerio-de-las-Culturas-conmemora-el-Dia-del-Libro-y-el-Derecho-de-Autor-con-novedades-e-iniciativas-para-el-fomento-de-la-lectura