Велика комбінація, або Страсті за обласним методичним центром (частина 2: аччента́то)

Продовження

То що ж ми бачили на місцях?

Обрана модель управління бібліотеками практично спаплюжила процес комплектування бібліотек. У штаті ЦКД, якому підпорядковані бібліотеки, немає фахівця, кваліфікованого у бібліотечній галузі, який міг би професійно здійснювати процеси комплектування та формування бібліотечного фонду.

Знайомство з роботою бібліотек виявило наявність змішаних підходів: технологічний процес комплектування покладений на директорку ЦКД та бухгалтерію, відсутня чітка технологічна послідовність процесів комплектування фонду, його бібліотечного та бухгалтерського обліку. До бібліотек потрапляють лише ті книги, що передаються як подарунки до керівництва ЦКД, книги проходять спочатку бухгалтерський облік і лише потім потрапляють до бібліотек, де обліковуються сумарно та індивідуально в кожній бібліотеці. Тобто технологія комплектування обрана як централізована, але централізованого бібліотечного обліку не застосовується. Усе це приводить до порушення Інструкції з обліку документів, що містяться в бібліотечних фондах, затвердженою наказом Міністерства культури і туризму від 03.04.2007 №22. У посадових інструкціях бібліотекарів зазначено, що вони «беруть участь у комплектуванні фонду», а не здійснюють його. Отже, політика комплектування по суті покладена на керівництво ЦКД, що не відповідає основному принципу роботи бібліотек, згідно якого самі бібліотекарі формують зміст власних бібліотечних фондів.

Фонди бібліотек наразі переведені на УДК. Та ладу в них немає. Подекуди на полицях відсутні розділювачі, а сам фонд розташовано не системно: не за алфавітом, дитяча література змішана з дорослою, психологія з художньою тощо. Чмирівська бібліотека знаходиться в такому стані, ніби бібліотекаря там не було більше року – повний безлад у фонді та документації. Частина літератури взагалі не оформлена, частина – неторкана з часу передання її від Старобільської ЦБС – із їхньою печаткою та інвентарними номерами. Частина фонду має ярлики з шифром УДК, але без авторських знаків. Виникає питання, як бібліотекарі взагалі могли розставляти книги без авторських знаків. Відповідь криється в реакції бібліотекарки однієї з бібліотек – молодої, доволі активної дівчини. На зауваження, що фонд в бібліотеці має розташовуватися за певними правилами, ми почули репліку на кшталт «навіщо, коли я і так знаю, де стоять усі книжки».

Облік бібліотечних фондів – окрема історія. Протягом 2017 – 2018 років він проводився таким чином. Кожна окрема книга була проінвентаризована в бухгалтерії як окрема одиниця зберігання основних засобів і має відповідні інвентарні номери, призначені бухгалтерією, так само, як інвентарні номери на стільцях, столах, комп’ютерах тощо. Ці ж номери й зафіксовані в інвентарних книгах бібліотек, на самих книжних виданнях, де в додаток до цього замість штампів бібліотек красується кругла печатка Центру культури і дозвілля Чмирівської сільської ради. З 2019 року ця ситуація була виправлена. Застосовується облік книг, відповідно до Інструкції, але переінвентаризаціі книг, що були взяті на облік помилково, не відбулося, і в інвентарних книгах ряд інвентарних номерів, присвоєних бухгалтерією, продовжується новими інвентарними номерами, присвоєними бібліотекарями.

Ще одна дивна ситуація з таким напрямом діяльності бібліотек, який ми зазначаємо, як соціокультурні заходи, чи то пак масова робота. Згідно планів, щоденників роботи та за результатами живої бесіди на місцях, значну частину робочого часу бібліотекарів Чмирівської громади займають гуртки. І ні, це не характерні для бібліотек читацькі клуби за інтересами, а офіційно затверджені заняття з календарним плануванням для кожного, де всі учасники офіційно підтверджують свою участь заявою з підписом, обліком вичитаних годин, окремими журналами відвідувань – тобто все, що притаманно закладу освіти. Мабуть, у такому режимі роботи з читачами важко знайти час на проведення дискусійних форм серед дорослих читачів та організувати щось креативне для просування читання – розмовних клубів, дискусійних майданчиків тощо.

Щомісячна звітність бібліотек перед керівництвом ЦКД теж дивує. У бібліотекарів запитуються статистичні дані, фіксація яких не передбачена ані стандартами з бібліотечної статистики, ані інструкцією з обліку бібліотечних фондів. Наприклад, кількість повернених книг, кількість користувачів, які відвідали бібліотеки двічі за місяць.

Щодо самоосвіти. Бібліотекарі з досвідом зацікавленні у підвищенні власної кваліфікації та набутті нових знань. Вони запевняють, що відвідують навчальні зустрічі, що організовує ЦКД, але що саме вони вивчають, дізнатися не вдалося. Бібліотечних фахівців серед керівництва ЦКД, на скільки нам відомо, наразі немає.

У молодих же бібліотекарів завдяки такому підходу формується викривлене уявлення про розвиток бібліотечної галузі, а некомпетентність керівництва відділу освіти, культури, молоді та спорту практично відсікає бібліотекарів від актуальних напрямів розвитку бібліотечної галузі в країні. Результат не дуже радісний. Наприклад, сільські бібліотекарі навіть не знали, що два роки як змінено формат реалізації Державної програми поповнення фондів публічних бібліотек і не мали уявлення про процедуру участі в ній.

Далі буде…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Optionally add an image (JPEG only)