Реалізація базового рівня адміністративно-територіальної реформи практично торкнулася всіх сфер публічного управління. Не оминули зміни і регіональні науково-методичні служби. Переформатування роботи вимагало не лише перегляду взаємин з бібліотеками новоутворених територіальних громад, змістовної організації безперервної освіти бібліотечних фахівців, розвитку їх професійних компетентностей, але й налагодження комунікації і вибудови стосунків з посадовими особами місцевого самоврядування. Як це відбувається?
Протягом кількох днів ми презентуватимемо досвід співпраці НМВ Луганської ОУНБ з однією з сільських територіальних громад. НМВ НБУ ім. Ярослава Мудрого щиро вдячний за наданий матеріал, адже із схожою ситуацією стикається більшість методистів …
Матеріал публікуємо без купюр, щоб зберегти неперевершену автентичність НМВ Луганської ОУНБ.
Велика комбінація, або Страсті за обласним методичним центром : із досвіду роботи бібліотек Чмирівської сільської територіальної громади Луганської області
«О пів на дванадцяту з північного заходу, з боку села Чмаровки, до Старгорода ввійшов молодий чоловік років двадцяти восьми. За ним біг безпритульний.
— Дядю, — весело кричав він, – дай десять копійок! Молодий чоловік витяг з кишені нагріте яблуко і подав його безпритульному, але той не відходив. Тоді пішоходець спинився, іронічно глянув на хлопця і тихо сказав:
— Може, тобі дати ще ключа від квартири, де гроші лежать?»
Напевно, ви згадали відомий фрагмент улюбленого роману Ільфа і Петрова, у якому з’явився відомий великий комбінатор. Але мало хто знає, що існує припущення, що прототипом населеного пункту, у якому розгорталися пригоди героїв роману «Дванадцять стільців», є місто Старобільськ (Старгород) Луганської області, на північному заході від якого розташовано село Чмирівка (Чмаровка). Якщо будете в Старобілську, – зможете розпитати про цю легенду у місцевих, побачити пам’ятник Остапу Бендеру як раз на ймовірному місці зустрічі його з безпритульним, а також купити сувеніри, на яких зафіксована ця місцева пам’ятка.
Так от, саме ця фраза точилася в голові бригади методистів Луганської ОУНБ, що в Старобільську, коли вони колесили соняшниковими полями на шляху великого комбінатора, але в зворотному напрямку, задля знайомства з роботою сільських бібліотек Чмирівської сільської громади.
Чмирівська громада утворена однією із перших в Луганській області (2017 рік) і першою опановувала досвід передання сільських бібліотек-філій від районної централізованої бібліотечної системи в управління новоствореному об’єкту самоврядування. До того ж, це був перший в Луганській області досвід організації бібліотек у складі Центру культури і дозвілля (далі – ЦКД). На наш погляд, досвід не дуже вдалий, що ми й постараємося довести. І оскільки функціонування публічних бібліотек у складі ЦКД наразі турбує всю бібліотечну професійну спільноту, сподіваємося, що описаний нами досвід убезпечить подалі від прийняття помилкових рішень.
2017 року після утворення керівних органів управління Чмирівської територіальної громади, три бібліотеки введено до складу ЦКД як окремі структурні підрозділи і підпорядковано безпосередньо директору ЦКД. Оскільки до переходу до складу Чмирівської ТГ, ці заклади працювали у складі районної ЦБС як бібліотеки-філії і не мали досвіду самостійного процесу комплектування, каталогізації та управління фондами, методична служба Луганської ОУНБ ще на початку процесу передання майна та книжкових фондів, консультувала фахівців щодо того, як це правильно зробити. Провели навчання бібліотекарів щодо процесу переведення фондів на систему класифікації УДК, організації бібліотечних фондів в нових умовах роботи, зокрема ведення облікових форм, процесів шляху книги в бібліотеці тощо. Тож методистам Луганської ОУНБ здавалося, що свою первинну методичну функцію вони виконали.
Природно, що деякий час потому у методистів з’явилося бажання перевірити, чи всі ці поради опанували сільські бібліотекарі. Спроба відвідати бібліотеку в центрі громади – тій самій Чмирівці – методистами Луганської ОУНБ виявилася, м’яко кажучи, невдалою. Фахівці методичного центру прибули на тренінг, що проводився в межах проєкту з розвитку процесів децентралізації, та з метою побачити плоди своїх методичних порад і верифікувати, чи взяті на баланс бібліотек книги, передані їм за Державною програмою поповнення фондів публічних бібліотек. Перша ж спроба поставити питання бібліотекарці Чмирівської бібліотеки щодо обліку отриманих книг, викликала агресію з боку фахівчині відділу освіти, культури, молоді та спорту виконкому Чмирівської сільської ради, яка зазначила, що запитувати таке у бібліотекарів можна лише за попереднім письмовим запитом. Уся історія скінчилася тим, що методистів обласної бібліотеки вигнали з Чмирівської бібліотеки як Остапа Бендера і Кісу Вороб’янінова з корабля, ніби «не художники ви, панове», ми краще вас знаємо, як повинні працювати наші бібліотеки. Це дещо збентежило методистів обласної бібліотеки, і бажання ознайомитися з роботою бібліотек лише зросло. До того ж, фахівці Луганської ОУНБ були впевнені, що знають організаційні принципи роботи бібліотек значно краще, ніж Остап Сулейман Бендер малював його сіятеля облігаціями держзайму.
Подальша співпраця обласного методичного центру з бібліотекарями сільських бібліотек громади не задалася. Керівництво зазначеного вище відділу виконкому Чмирівської сільської ради одразу обрало наступну модель підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців: на всі обласні навчальні заходи (семінари, вебінари, школи директорів та методистів) для участі спрямовується директор ЦКД, яка не має ані профільної освіти, ані досвіду роботи в бібліотеці. Таким чином всі рекомендації, отримані на обласних заходах з підвищення кваліфікації, транслюються бібліотечних фахівцям через посередництво директора, який не здійснює безпосередньо бібліотечне обслуговування мешканців громади. Намагання фахівців методичної служби обласної бібліотеки запросити на семінари саме бібліотекарів зустрічали відсіч з боку керівництва відділу освіти, культури, молоді і спорту. Більш того, декілька разів у відповідь на запрошення бібліотекам долучитися до всенаціональних та регіональних ініціатив методисти отримували у відповідь від керівника зазначеного відділу листи, зміст яких зводився до того, що бібліотеки не повинні долучатися до цих напрямків, оскільки керівництво вважає, що цим займатися бібліотеки їхньої громади не повинні. Наразі так було з пропозицією долучитися до національного проєкту «Дія. Цифрова освіта». На думку керівництва профільного відділу, у цьому проєкті мають брати участь саме заклади освіти. Справедливості заради, відзначимо, що досвідчені фахівці сільських бібліотек все ж долучилися до цього проєкту, усупереч думці чиновників, за що їм велика дяка. А Вишневська сільська бібліотека навіть зареєстрована і працює як хаб цифрової освіти у межах національного проєкту «Дія. Цифрова освіта».
У вересні цього року бажання методистів обласної бібліотеки потрапити до сільських бібліотек Чмирівської ТГ здійснилося, завдяки затвердженому планом роботи Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської ОДА комплексному моніторингу їх діяльності. Це було не так просто, як вам здається, але про то трохи пізніше.
На момент комплексної перевірки у складі Чмирівської СГ функціонувало вже 6 бібліотек та один бібліотечний пункт. Три бібліотеки були переведені з балансу ліквідованої сусідньої сільської громади. Що ж до бібліотечного пункту – у його ролі працює бібліотека, що була передана від ліквідованої наприкінці 2020 року Старобільської районної ради. Але офіційного рішення з цього питання прийнято не було. До того ж, самим поняттям «бібліотечний пункт» керівництво бібліотек Чмирівської сільської ради не оперує. Натомість стосовно цієї бібліотеки використовується поняття «віддалене робоче місце» (зафіксовано в базовій мережі закладів культури Чмирівської селищної ради), якого наразі не існує у законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу».
Далі буде…