Мабуть для більшості колег не новина, що в зарубіжних бібліотеках суми від штрафних санкцій (пеня) за несвоєчасне повернення бібліотечних документів були одним з додаткових джерел формування власних надходжень.
Зацікавившись питанням стягнення пені в умовах карантину через COVID-19 виявила, що:
за останні кілька років майже 300 публічних бібліотек Канади скасували стягнення пені за несвоєчасне повернення бібліотечних документів. Серед них більшість – міські публічні бібліотеки в Бернабі, Ле́тбриджі, Кінгстоні, Онтаріо, Вінніпезі та ін. На думку бібліотечних фахівців штрафи приносять більше шкоди, ніж користі, адже вони відштовхують від бібліотек користувачів з низькими доходами або тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах.
З 2019 року бібліотеки в Лідсі (місто в Західному Йоркширі, Англія) більше не штрафують людей за несвоєчасне повернення книг. Усі поточні штрафи було амністовано. Андреа Еллісон, головний бібліотекар Центральної міської бібліотеки, зазначила: “Штрафні санкції були розроблені, щоб спонукати людей повертати книги своєчасно. Водночас, порівняно невеликі суми заборгованості стають справжніми бар’єрами щодо відвідування бібліотек для отримання безкоштовних бібліотечних послуг”.
У 2021 році бібліотеки Норфолка (графство у Східній Англії) відмовились від стягнення пені з користувачів віком до 16 років. Кері Самнер, директор з громадських питань, інформації та освіти Ради округу Норфолк зазначила: «Бібліотечні послуги відіграють важливу роль у підтримці грамотності дітей і мають бути в центрі уваги кожної громади… Ми хочемо усунути якомога більше перешкод на шляху до навчання протягом усього життя і допомогти розвинути суцільну любов до книг, тому буде правильним почати з дітей нашого графства».
28 січні 2019 року на своєму засіданні Американська бібліотечна асоціація (ALA) ухвалила резолюцію, в якій визнала штрафи «формою соціальної несправедливості» і закликала бібліотеки «уважно вивчити свою практику стягнення штрафів з користувачів бібліотек та активно рухатися до її усунення».
Опитування «Бібліотечного журналу» у січні 2017 року показало, що 92 % бібліотек США стягують штрафи. Коли штрафи досягають максимального порогу більшість бібліотек призупиняють бібліотечне обслуговування користувачів-боржників. Крім того, бібліотеки, як правило, беруть плату за друк, ксерокопіювання, надсилання факсів, сканування, 3D-друк, а також кошти за пошкоджені або загублені документи. У середньому штрафи та платні послуги – це приблизно 1,5 % від щорічного бюджету бібліотеки.
Неофіційне опитування підписників сторінки “Бібліотечний аналітичний центр” виявило, що більшість бібліотекарів не є прихильниками штрафних санкцій. З 526 опитаних, 72 % виступили проти пені, 14 % – висловились “за”, а решта 14 % зазначили, що штрафи слід відмінити по відношенню до дітей та підлітків.
У 2020 році майже 500 бібліотек США відмовилось від пені за книги, компакт-диски (штрафи збережено за несвоєчасне повернення камер GoPro, телескопів, Kindles та ін. подібних матеріалів).
Низка бібліотек відмовились від стягнення пені за документи і матеріали для дітей і підлітків (зазвичай це вік користувачів від 0 до 18 років). Рада міських бібліотек (ULC) навіть опублікувала інтерактивну карту цих бібліотек.
Значна частина публічних бібліотек, які зберігають штрафні санкції, ефективно використовують дні/тижні амністії для боржників. Так, на початку 2017 року публічна бібліотека Сан-Франциско провела шість тижнів амністії, відмовившись від пені за затримку книг, компакт-дисків, DVD-дисків та інших матеріалів. На кінець акції в бібліотеку було повернуто майже 700 000 документів і матеріалів, з яких 12 246 мали затримку у понад 60 днів. Одне повернення, збірка оповідань, було здійснено через 100 років! Загалом вартість повернутих документів і матеріалів становила майже 236 000 доларів.
Цікавий варіант амністії було запропоновано студентам-боржникам бібліотеки коледжу Св. Джона Фішера. Пілотний проєкт пропонував студентам-боржникам здійснити тестування нового веб-сайту бібліотеки і таким чином позбавитись від сплати грошового штрафу.
З 2017 року розпочали скасування штрафів за затримку видань і бібліотеки Австралії.
Так, Джейн Коуелл, генеральний директор бібліотек Yarra Plenty вважає, що штрафи підривають один із основних принципів роботи публічних бібліотек: забезпечення загального доступу до інформації. «Бібліотечні штрафи можуть сприяти значним фінансовим труднощам. YPRL хоче забезпечити, щоб усі в нашій спільноті могли вільно читати, вчитися та творити», – заявила пані Коуелл.
Фотографія: Jacobs Stock Photography Ltd / Getty Images
Тасманія – австралійський штат з найнижчим рівнем грамотності населення, майже половина населення – функціонально неписемне. Міністр освіти Тасманії Джеремі Рокліфф заявив, що скасування штрафів бібліотеками є частиною зусиль, спрямованих на підвищення грамотності населення: «Ми віримо, що ці зміни також допоможуть досягнути нашої мети». Привітав подібні зміни і виконавчий директор Тасманійської ради соціальних служб Кім Гудс: «Для більшості людей, які живуть з дуже низьким рівнем доходу, думка про сплату штрафу за несвоєчасно повернуті книги, або дзвінок від виконавчої служби може стати великим фінансовим стресом… У багатьох людей є поважні причини щодо несвоєчасного повернення книг і вони не повинні отримувати штрафи».
В Українській бібліотечній енциклопедії стаття «Заборгованість користувача», яка висвітлює історичні та сучасні практики застосування методів боротьби із заборгованістю.
В Україні кожна публічна бібліотека має право самостійно вирішувати питання щодо впровадження штрафних санкцій (пені). Зрозуміло, що на прийняття відповідних рішень впливають об’єктивні і суб’єктивні чинники (наприклад, нормативні документи, місцевий бюджет, керівництво, персонал, сама громада і т.п.).
У даному контексті було б цікаво почути від колег аргументи «за» і «проти» щодо впровадження – відмови – обмеження штрафних санкцій.
Пропонуємо долучитися до обговорення!
У даному контексті ваші думки не мають бути тихими!
Фото заставки : Кімберлі Фармер на Unsplash