У практику діяльності бібліотек за кордоном дедалі частіше входить таке поняття, як «бібліотека речей».
Довідка: Бібліотека речей — це будь-яка колекція предметів, наданих власниками в оренду безкоштовно, і будь-яка організація, яка практикує таке кредитування» (URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Library_of_Things ). Або Бібліотека речей — це місце, де зустрічаються люди, які прагнуть ділитися знаннями, інструментами та корисними речами (Goethe-Institut Slowakei).
Кому потрібна бібліотека речей? Насамперед небагатим та заощадливим особам. Навіщо витрачати гроші на купівлю речей, що необхідні на нетривалий час? Можна ж скористатися вже вживаними, але гарної якості предметами. Прихильниками бібліотеки речей є також особи, які сповідують відповідальне споживання ресурсів, зменшення побутових відходів та дотримання екологічного принципу: «Менше купуй, багаторазово використовуй, переробляй».
Концепція бібліотеки речей передбачає такі компоненти:
- предмети певного рівня якості;
- сервіс, який забезпечує доступність предметів та дає змогу відстежувати час їх використання;
- мережу експертів-волонтерів, які забезпечують надання послуг;
- інфраструктуру, в межах якої функціонує служба.
Організація бібліотеки речей
Зазвичай «корисними речами» в бібліотеці можуть бути: кухонні прилади, садово-городній інвентар та насіння, інструменти, електроніка, іграшки та ігри, твори мистецтва, набори для наукових експериментів, приладдя для ремесел, музичні інструменти, оздоровче обладнання тощо.
Основний принцип відбору предметів – періодично корисні, але громіздкі для зберігання. Запозичити речі можна на три–чотири тижні, головна умова – необхідно мати щорічний читацький квиток бібліотеки. Формування таких колекцій відбувається з огляду на результати вивчення попиту в громаді.
Нині бібліотеки використовують інтерактивні форми передавання знань та обміну вміннями, що традиційно передбачало безпосередню участь різних людей. Саме тому в бібліотеці речей створюють майстерні, де навчають, як користуватися цими речами. Усі ці заходи в довгостроковій перспективі сприятимуть побудові в громаді сталих добросусідських відносин. Спільний доступ може виявитися веселим, практичним досвідом можливостей.
Форми колективного споживання стають дедалі актуальнішими порівняно з масовим індивідуальним споживанням. Так званий «спільний доступ» обіцяє бути важливою складовою порядку денного нашого життя в майбутньому. Саме тому всесвітній рух «Бібліотека речей», що почав формуватися наприкінці 2000-х рр., сьогодні є трендом серед публічних та академічних бібліотек багатьох країн. Дедалі більше людей бажають отримати доступ до предметів, якими користується розвинутий світ.
Докладніше про те, що потрібно для створення бібліотеки речей у межах книгозбірні читайте в третьому номері журналу Бібліотечна планета за 2020 рік.
І поки українські бібліотеки співставляють наявні ресурси із перспективами отримати соціальні вигоди, у Єрківській, Степанецькій та Медведівській громадах, що на Черкащині, у межах реалізації проєкту перевтілили занедбані приміщення на сучасний простір громадських майстерень.
Зробили все силами восьми партнерів: БФ «МХП – громаді», Черкаська агенція регіонального розвитку, ПРООН та Уряд Швеції, три ОТГ, «PreciousLab» і клуб науки «Quark».
Мета такого проєкту — підтримка та розвиток підприємницького потенціалу жителів громад, надання місцевим якісних побутових послуг та наближення сервісу до громад. Вартість втілення трьох громадських майстерень — 1,5 млн. грн.
Джерело: Департамент регіонального розвитку Черкаської ОДА
Зблизити людей для обміну та навчання — шляхетна місія, адже завдяки внеску в загальне благо можна зробити проживання в громаді привабливим.
Безумовно, у довгостроковій перспективі сервіс, побудований на принципах корисності та відповідального колективного споживання, сприятиме у досягненні Глобальних цілей сталого розвитку до 2030, затверджених ООН:
- Ціль 4 «Якісна освіта» та Ціль 8 «Гідна праця та економічне зростання» — інформальна освіта, досвід спільного використання може стати засобом отримання гідної роботи;
- Ціль 10 «Зменшення нерівності» — доступ до предметів певної якості зменшує напругу соціальної нерівності;
- Ціль 11 «Сталий розвиток міст і спільнот» та Ціль 12 «Відповідальне споживання» — пропагує розумне використання сировини та енергії, покращує якість життя в громаді, знижує екологічний слід.
Матеріал підготувала Марина Адаменко, головний бібліотекар НМВ НБУ імені Ярослава Мудрого