Формулювання глобальної ЦСР-11 «Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст і населених пунктів» для України було адаптовано як «Сталий розвиток міст і громад», що є дуже узагальненим, порівняно із змістовним навантаженням глобальної цілі.
Всі цілі взаємопов’язані між собою та впливають одна на одну, але на сучасному етапі ЦСР-11 має безпосередній односторонній вплив на ефективність і результати впровадження багатьох інших. Саме на локальному рівні прямо вирішуються питання добробуту, здоров’я, освіти, екологічних, соціальних, побутових та інших умов мешканців громад.
Культура зміцнює місцеві громади та підтримує інклюзивний та сталий розвиток. Водночас бібліотеки відіграють важливу роль у збереженні безцінної документальної спадщини в будь-яких формах для наступних поколінь та є важливим стратегічним партнером у напрямку реалізації відповідних ініціатив.
Бібліотечні ініціативи, що мають на меті виконання ЦСР-11, умовно можна поділити за наступними напрямами:
- Активізація зусиль із захисту та збереження всесвітньої культурної спадщини.
Колекції книг, періодичних видань, рукописів, фотографій, гравюр тощо у кожній бібліотеці є унікальною частиною культурної пам’яті людства. Яким чином локальні бібліотеки можуть до цього долучитися? Адже особливо у період пандемії COVID-19 організація доступу до колекцій, вивчення та оприлюднення — нагальне завдання діяльності кожної бібліотеки.
Поінформуйте своїх користувачів про важливі інформаційні ресурси:
- Інтегрований ресурс електронної бібліотеки «Культура України» започаткований в 2011 році Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого. Одночасно на сайті бібліотеки представлена електронна база даних «Книжкові пам’ятки України», що містить відомості про рідкісні та цінні видання, передані експертними групами, що були створені для організації роботи з відбору книжкових пам’яток відповідно до статті ІІІ Порядку відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань до Державного реєстру національного культурного надбання, затвердженого Наказом Міністерства культури України № 437 від 14.06.2016 р.
- У фондах Одеської національної наукової бібліотеки зберігається понад 200 тисяч рідкісних документів. Проєкт «Старовинна гравюра — культурна спадщина України», що було реалізовано у 2018 році, спрямований на збереження та популяризацію вітчизняної культурної спадщини, введення в науковий обіг документів образотворчого мистецтва. Він здобув перемогу в конкурсі культурно-мистецьких проєктів, що був проведений Українським культурним фондом. Проєкт «Скарби України: цифрова колекція книжкових пам’яток у фонді Одеської національної наукової бібліотеки», що було здійснено за сприяння Українського культурного фонду у 2019 році, мав на меті оцифрувати та забезпечити відкритий віддалений доступ до фондів бібліотеки. Оцифровано до 5 тис. сторінок книжок з історії, етнології, творів українських письменників, надрукованих протягом 1801–1922 років.
- У 2019 році Харківською державною науковою бібліотекою ім. В. Г. Короленка за підтримки Українського культурного фонду реалізовано проєкт «Електронна колекція літературно-мистецьких журналів Харкова першої третини ХХ ст.». Мета — збереження друкованих матеріалів, що мають історико-культурну цінність, та надання доступу до повних текстів оцифрованих видань через веб-ресурс, доповнення джерельної бази наукових досліджень з історії літературно-мистецького життя України.
- Спільний проєкт TOB «Цифрова Країна» та Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. Каразіна «Електронний архів української друкованої преси» — це спеціалізований портал, який об’єднує інтернет-ресурси бібліотек та архівів для тих, хто цікавиться українською історією та періодикою різних часів. Окрім того, на сайті бібліотеки представлено архів eScriptorium, якій містить повні електронні версії (або окремі фрагменти) рідкісних видань та рукописів і створюється з освітньою та науковою метою.
- «LIBRARIA» — проєкт компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета — оцифрувати та надати доступ онлайн до масиву української історичної періодики.
- Поступово відкриваючи користувачам друковані скарби через матеріали блоґу «Стародруки Київської політехники» та однойменної групи у соціальній мережі «Фейсбук», Науково-технічна бібліотека ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» знайомить з найбільш цінними та значущими з історичної та наукової точки зору книжковими пам’ятками з приватних колекцій викладачів Київської політехніки.
- Зібрання стародруків Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка складається з 1363 описаних та 2261 неописаної книг.
- Карантин став поштовхом для працівників Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки для організації електронного ресурсу. Наразі читачам надається 116 видань, кількість яких буде збільшуватись.
- Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара також має електронну книгосховище з повнотекстовими виданнями. Тут у розділах «Краєзнавчі видання» та «Рідкісні та цінні видання» можна переглянути тексти окремих книжок у форматі pdf. Але опція доступна лише зареєстрованим користувачам книгозбірні.
- З 2019 року Національна історична бібліотека України бере участь у міжвідомчому інформаційному проєкті «е-Архів Михайла Грушевського» Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
- У 2020 році за фінансової підтримки Українського культурного фонду Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека реалізовуватиме проект «Електронний ресурс web-library «Аркасівська спадщина».
- Забезпечення загального доступу до безпечних, доступних і відкритих громадських місць.
Проєкт «Бібліотека — інклюзивний простір для молоді» Рівненської ОУНБ цьогоріч став одним із переможців Обласного конкурсу з визначення програм, розроблених інститутами громадянського суспільства, діяльність яких направлена на роботу з молоддю. Це спільна ініціатива ГО «Рівненське обласне відділення Української бібліотечної асоціації» та Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки, що виступає головним партнером проєкту. Він покликаний сформувати доступний для всіх простір на базі публічної бібліотеки та запропонувати інклюзивну програму, що забезпечить соціальну взаємодію дітей, молоді з різних соціальних груп, їхню спільну діяльність та творчу реалізацію в середовищі бібліотеки як «третього місця» в житті громади.
- Бібліотеки підтримують екологічно стійку урбанізацію/SMART.
Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара планує приєднатися до міжнародного проєкту Герта Вермера «Бібліотеки як сади». Це творчий задум, який має на меті занотувати розповіді людей про сквери та сади під час пандемії коронавірусу. Ці оповіді мають бути згодом розказані чи прочитані або в домашніх бібліотеках, або, на прикладі ОУНБ, у публічному просторі книгозбірні.
Влітку 2020 року в Мелітополі, що на Запоріжжі, стартував новий соціальний проєкт «Мелітополь – комфортне та безпечне місто», в рамках якого буде створено платформу взаємодії для мешканців усіх мікрорайонів міста. Організаторами передбачено проведення громадського дослідження, під час якого кожен мелітополець зможе висловити свою думку щодо комфортного та безпечного життя у місті. Заповнити анкету містянам пропонують, зокрема, в найближчий бібліотеці міста.
Дружківська міська центральна бібліотека імені Лесі Українки, що на Донеччині, у 2019 році приєдналася до Smart Druzhkivka (Розумна Дружківка). На стінах бібліотек з’явилися таблички з QR кодом задля кращої навігації людей з інвалідністю. Мобільний додаток Smart Druzhkivka — це інтерактивна система додаткової інформації для кращої навігації людей у міському просторі та повноцінного включення людей з інвалідністю у життя громади. Для роботи аплікації було виготовлено 500 табличок, які розміщені на закладах комунальної та соціальної сфери, охорони здоров’я, культури, спорту та освіти. Створення додатку стало можливими завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та є органічним завершенням першої частини проєкту «Оцінка фізичної доступності Дружківки».
- Краєзнавча та туристична привабливість територій.
У зазначених ЦСР та визначених для них завданнях поняття краєзнавчої діяльності не вживається, але увагу привертають кілька окремих аспектів, оскільки під час вирішення вказаних нижче питань доречно спиратися на досягнення краєзнавства.
Майже п’ять років на базі міської бібліотеки для дітей м. Бердичева, що на Житомирщині, працює Музей єврейства м. Бердичева. Його метою створення та діяльності є популяризація культури та традиції єврейського народу, сприяння поширенню знань з історії Голокосту. Експонати частково надала єврейська громада міста, частково – мешканці.
Хто завітав на історико-краєзнавчу конференції «Презентація творчих доробок краєзнавців Чернігівщини», можна дізнатись на facebook-сторінці Михайло-Коцюбинської публічної бібліотеки, що на Чернігівщині.
Facebook-сторінка Менської публічної бібліотеки пропонує дізнатись про ініціативу, що започаткована бібліотекарями філій краєзнавчо-інформаційного центру. Організатори впевнені, що кожна людина з великою любов’ю згадує місця, де народилася, де минуло її дитинство. Завдяки перегляду старих світлин можна поринути в давні часи, впізнати своїх знайомих, родичів.
Як вважає Олена Гаращенко, ексдиректорка ОУНБ імені Д. І. Чижевського, «…індустрія туризму може впроваджуватись у діяльність бібліотек за такими напрямами:
- створення та розробка різноманітних туристичних маршрутів з використанням краєзнавчих ресурсів та краєзнавчої розвідки бібліотек;
- формування електронних баз даних про цікаві та унікальні туристичні об’єкти регіону, туристичну інфраструктуру (готелі, транспорт, розважальні заклади, музеї тощо);
- створення різноманітних фотогалерей, віртуальних турів по цікавих історичних місцях краю;
- надання туристам доступу до Інтернету та використання скайп-технологій для спілкування з рідними під час туристичних подорожей;
- співпраця з туристичними фірмами щодо створення нових туристичних маршрутів та допомога екскурсоводам у змістовному наповненні екскурсій;
- навчання та інформування власників садиб щодо основ ведення туристичної діяльності, законодавчої бази, інформації про історію свого села, звичаї та традиції, легенди, цікаві місця краю, поширення інформації про можливості сільських територій та їх послуги для відпочинку;
- залучення волонтерів та громадських організацій до екскурсійної роботи».
- Партнерство бібліотек у реалізації стратегій локального розвитку.
Сталий розвиток починається та підтримується на рівні територіальної громади. Забезпечення сталого розвитку міст і громад, як осередків локальної демократії в умовах децентралізації влади, займає не останнє місце.
Реформа децентралізації в Україні відчутно вплинула на життєдіяльність публічних бібліотек, спонукаючи їх шукати нові ресурси, інноваційні інструменти, методи та моделі бібліотечного обслуговування задля забезпечення доступності та високої якості культурних послуг.
Тут варто згадати проєкт Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого «Сучасна публічна бібліотека від А до Я» — перше в Україні видання, що містить систематизовану інформацію про організацію роботи публічної бібліотеки, зокрема в об’єднаній територіальній громаді (ОТГ). Електронна версія довідника є загальнодоступною в Електронній бібліотеці «Культура України». Проєкт було презентовано цільовій аудиторії у містах: Львів, Київ, Харків та Дніпро.
З 2016 року в Україні реалізується проєкт USAID «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), що впроваджує у життя Асоціація міст України в співпраці з IREX/Україна. ПУЛЬС працює над формуванням належного правового поля децентралізації, збільшення ресурсів місцевого самоврядування та здатності громад ними ефективно розпоряджатись, збільшення спроможності та професійного рівня всіх долучених до реформи груп.
У лютому 2019 року в Києві відбувся Всеукраїнський тренінг для ґрантерів проєкту ПУЛЬС «ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ 3.0».
Лише цифри:
- 71 команда з громад України;
- представники 17 областей;
- по дві людини від громади: бібліотекар та представник ГО;
- 16 годин тренінгу;
- шість сесій у малих змішаних групах;
- дві спільні сесії від запрошених експертів;
- 150 амбасадорів з питань децентралізації у сім’ї ПУЛЬС.
Усього за весь період впровадження проєкту ПУЛЬС як співгрантери з громадськими організаціями взяли участь 116 бібліотек з 17 областей України. Загалом по Україні діє 24 бібліотечних прес-клуби, що представлені у кожній області.
В рамках проєкту «Децентралізація та реформа культурних послуг», який реалізовують у партнерстві громадська організація «Товариство дослідників України» та Міністерство культури та інформаційної політики України за фінансової підтримки Швейцарії (надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC)) підготовлено збірник кращих шоукейсів запровадження автентичних культурних фестивалів та практики створення культурних просторів та об’єктів.
У загальнодоступній facebook-групі «Активні мешканці Облазницького старостату Гніздичівської ОТГ» можна переглянути запис онлайн-зустрічі мешканців громади з представниками влади, що відбулася в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні (ПУЛЬС)». На локальному рівні проєкт реалізують бібліотека села Нове Село та громадська організація «Оберіг Гніздичева».
Отже, підсумовуючи усе вищезазначене, хочемо побажати бібліотекам громад: будьте взірцем, партнерами і помічниками у реалізації Цілей сталого розвитку! Сподіваємось, що наступний допис буде про вашу соціальну ініціативу!
Матеріал підготовлено гол. бібліотекарем НМВ – Адаменко М.