Перед тим як започаткувати в українських бібліотеках дружній простір, що сприятиме розвитку дорослих, потрібно вивчити потреби громади. Коли культурна установа починає запитувати людей про те, чого вони хочуть, а люди починають розуміти, що заклад готовий іти їм назустріч, тоді відбувається діалог. Залучення мешканців на етапі формулювання проблем і визначення цілей збільшує кількість ідей для спільної реалізації.
Як приклад можна навести досвід Галицинівської ОТГ, що на Миколаївщині. У стрічці блоґу ми неодноразово розповідали про відкриття на базі Прибузької бібліотеки-філії Центру освіти дорослих, започаткування тут освітнього курсу з «Садово-паркового господарства та ландшафтного дизайну».
Днями відбулася перша робоча зустріч з розробки плану дій з удосконалення освітніх послуг для дорослих Галицинівської ОТГ. У рамках заходу були презентовані:
- напрацювання Галицинівської сільської ради і Клубу сталого розвитку «Південна ініціатива» з розвитку освіти дорослих у громаді за 2018 рік;
- результати соціологічного дослідження з освітніх потреб Галицинівскої ОТГ;
-
- SWOT-аналіз;
-
- орієнтований план роботи на 2019 рік тощо.
Захід відбувся за ініціативи Голови Галицинівської сільської ради Назара Івана Васильовича.
Створення навчального середовища в бібліотеках, сприйняття діяльності установ культури як провайдерів освітніх послуг у місцевих громадах сприяє перетворенню бібліотек на суб’єктів інноваційної освітньої діяльності у сфері неформальної освіти. Сьогодні, в час реформування системи місцевого самоврядування, утворення об’єднаних територіальних громад, бібліотекам як ніколи важливо демонструвати свою спроможність долучитись до освітнього розвитку членів громад.
Що можна порадити бібліотекарям для того, аби проект зі створення освітнього середовища для дорослих мав дієвий інструментарій? Вивчаючи можливості бібліотек насамперед потрібно дати відповідь на запитання: «Яка унікальна пропозиція бібліотеки, зроблена для своїх відвідувачів, дасть змогу закладу культури зайняти гідне місце в культурно-освітньому просторі громади?». Безумовно, унікальною пропозицією бібліотеки є саме її середовище. Це місце для безперервного навчання: споживання і засвоєння інформації, обміну новими знаннями. Це місце, де розвивається та просувається мультиграмотність. Це динамічний, трансформаційний навчальний центр, що пробуджує допитливість і прагнення до дослідження. Саме в бібліотеці можна зануритись у живе та культурно-інклюзивне середовище.
Експерти тренерської групи громадської організації «Інша Освіта», яка працює над альтернативними освітніми розробками та займається менеджментом якості неформальної освіти, радять дотримуватися низки важливих засад, які мають поєднуватися в кожному освітньому заході.
Вчитися в дії − набуття навичок під час практичної діяльності. Як цей принцип реалізується на практиці в неформальній освіті? Насамперед через велику кількість практичних вправ та обов’язкове опрацювання теоретичного матеріалу на практичному ґрунті (наприклад, через роботу в малих групах чи в рольових іграх);
Вчитися взаємодіяти − навчання роботи в команді та спонукання до співпраці з оточенням;
Вчитися вчитися − набуття навичок пошуку та оброблення інформації, а також умінь аналізувати власний досвід.
Яку користь для громади може мати організація освітнього середовища для дорослих у приміщенні бібліотеки? Такий центр надаватиме послуги для продовження освіти. В освітньому середовищі культивуватимуться принципи кооперації з іншими інституціями в галузі безперервної освіти, підтримуватиметься сприйняття місцевої громади як місця для життя та бізнесу. Створені центри надаватимуть доступ до освіти, працевлаштування, культури, публічного життя і таким чином суттєво підвищуватимуть привабливість міста та регіону.
Оскільки освіта дорослих – це інструмент, який допомагає розвивати потенціал і окремої людини, і громади, треба навчитися бачити її в контексті соціальних сервісів.
Інвестування в людський капітал − це завжди крок у майбутнє. Ці капіталовкладення ніколи не втратять своєї актуальності. Є чудовий вислів Генрі Форда:
«Кожен, хто перестає вчитися, старіє, – не важливо у 20 або 80 років, – а той, хто продовжує вчитися, залишається молодим. Найголовніше в житті – це підтримувати молодість мозку».
Джерело: Бібліотечна планета (С. 15)