У будь-якому віці потрібно продовжувати розвиток, постійно навчатися, бути в тонусі та адаптуватися до обставин.
За результатами проведених досліджень, члени Європейської асоціації освіти дорослих (European Association of Adult Education) дійшли висновку, що освіта дорослих може впливати на різні сфери діяльності людини і суспільства. Це зокрема:
Активне громадянство, демократія та участь. Люди, які беруть участь в освіті дорослих, схильні до прояву більшої довіри до політичної системи та громадської активності через голосування, волонтерство, суспільно-громадську діяльність.
Навички, необхідні для життя. Дорослі учні почувають себе більш здоровими, ведуть більш активний та правильний спосіб життя, а тому відчувається покращення якості життя.
Соціальна єдність, рівність та справедливість. Освіта дорослих пропонує достатньо можливостей для зрівняння прав і статусу різних груп населення, створення умов для економічного розвитку.
Зайнятість та розповсюдження цифрової інформації. Навчання на робочому місці є одним із основних способів участі дорослих у неперервному навчанні. В епоху високих цифрових технологій освіта дорослих також допомагає усунути прогалини в цифрових знаннях населення.
Міграція та демографічні зміни. Громадянська освіта сприяє покращенню інтеграції. Курси базових навичок дають змогу мігрантам максимально успішно соціалізуватися. Навчання у більш літньому віці має сприятливий вплив: люди стають активнішими і довше залишаються здоровими.
Сталість. Європейська спільнота потребує значного обсягу інформації та умов для формування нових життєвих принципів та підходів. Освіта дорослих може сприяти наданню інформації, а також майданчиків для дискусій та простору.
Освіта дорослих спроможна забезпечити для особи навички та навчальний досвід, які несуть у собі низку переваг та слугують різним цілям: від базових навичок до вивчення мови, від курсів у вільний час до професійної підготовки, від сімейного навчання до охорони здоров’я. Освіта дорослих може забезпечити шляхи підтримання особи протягом її кар’єри та життя, запропонувати нові можливості для працевлаштування, допомогти людям, які свого часу не закінчили навчання, продовжити його, допомогти батькам у виконанні покладених на них завдань.
Навчання, що поєднує представників різних поколінь, дає як старшим людям, так і молодшим можливість отримати користь від знань один одного; з іншого боку, спільні заходи зміцнять солідарність між поколіннями в європейських суспільствах і таким чином, сприятимуть розвитку демократичного діалогу, необхідного в часи кризи.
Що саме змінить суспільство близького майбутнього? Безумовно наступні фактори:
– збільшення тривалості життя;
– розквіт розумних технологій;
– новітні технології ЗМІ та соціальних мереж;
– глобальна взаємопов’язаність.
Уже сьогодні ми спостерігаємо, як одні професії з’являються, а інші − поступово зникають. Робототехніка суттєво змінить ринок праці та систему підвищення кваліфікації, адже поява роботів надихатиме людей цікавитися іншими видами діяльності, які не потребуватимуть інженерної освіти.
На Міжнародному економічно-гуманітарному форумі Ukrainian ID, що проводився в 2018 р., міністр освіти і науки України Л. Гриневич під час свого виступу навела цікаві факти щодо кадрових потреб роботодавців у 2030 р. Насамперед, на її думку, будуть цінними т. зв. м’які навички: вміння співпрацювати, вирішувати творчо складні проблеми, емпатія, відчуття іншої людини, вміння адаптуватися до швидко змінюваного середовища. Наступними йдуть професійні компетентності.
Освіту дорослих можна вважати соціально-культурним явищем світового рівня. Саме тому серед пріоритетних напрямів у вищій освіті на 2018–2019 рр. Міністерство освіти і науки України вбачає «визначення неформальної та/або інформальної освіти». Таке декларування намірів дуже важливе для термінологічної складової освітнього середовища.
В Україні великі мегаполіси переважно мають можливості для навчання дорослих. Можна відвідувати різноманітні курси та семінари, якщо є мотивація та кошти для оплати. Але в невеликих містечках та селах пропозицій з освіти для дорослих надзвичайно мало або взагалі немає. І тут важливу роль можуть відігравати бібліотеки, адже вони завжди були, є та будуть середовищем для навчання. Тому важливо, щоби в місцевих громадах розуміли значення цих закладів та знали про ресурси та програми, котрі вони пропонують.
До сфери впливу бібліотек відноситься навчання, яке відбувається поза межами стандартного освітнього середовища. Це й індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя та реалізується за рахунок власної активності індивідів у навколишньому культурно-освітньому середовищі, і спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.
Однією з умов успішної реалізації освітніх програм бібліотеками є їх грамотне позиціонування себе як життєво важливого елемента в розвитку сучасного суспільства, заснованого на культурі знань.
У важливому для бібліотечної спільноти документі ІФЛА «Глобальне бачення: стислий звіт» зазначено, що «незалежно від географічного положення, типу бібліотеки та досвіду роботи в бібліотеці, ми всі поділяємо впевненість у цінності та важливій ролі бібліотек. Ми продовжуємо бути глибоко відданими підтримці грамотності, навчання та читання. Те, в чому ми традиційно сильні – підтримка навчання, грамотності та читання, – визнане основою для реалізації місії бібліотек. Необхідно розвивати послуги, бібліотечні колекції та практики так, щоб вони відповідали очікуванням користувачів, що постійно змінюються».
Бібліотекарі мають навчитися знаходити не загальні, а цілком конкретні освітні ніші для власної проектної діяльності. Пропонувати потрібно ті навчальні курси, які допоможуть в успішній соціалізації. І тут важливо не займатися імітаційними освітніми тренінгами для дорослого населення, а мати комплексну інтегровану програму з постійним моніторингом її впливу на розвиток громади загалом.
Колеги з Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького м. Миколаєва в рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції «Тенденції розвитку освітянських бібліотек в інформаційному суспільстві» (травень 2018 р.), презентуючи свій досвід, наголошували на тому, що тематична спрямованість навчання може бути такою:
– цифрова (у т. ч. комп’ютерна, мультимедійна, мобільна);
– інформаційна (у т. ч. медійна);
– економічна (у т. ч. фінансова);
– мовна (курси, засідання клубів, дискусії, обговорення, інтерактивні сесії);
– домедична (практикуми, тренінги, симуляційні ігри);
– правова;
– екологічна (майстерні, квести, екскурсії, воркшопи, акції, лекторії, читання);
– громадянська (лекторії, міні-тренінги, зустрічі з фахівцями).
Яскравим прикладом використання технології соціального партнерства в неформальній освіті дорослих є проект згуртування громади міста «Миколаїв: ми – коло!» (2017-2019 рр.), що започаткований ЦМБ у співпраці з управлінням з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради за підтримки Міжнародної організації з міграції і Європейського Союзу.
Джерело: ТРК МАРТ, програма «Діалог»
У рамках освітньої ініціативи здебільшого проводяться практикуми і міні-тренінги з медіаграмотності,
оволодіння навичками критичного мислення та інструментами протидії маніпуляціям. Завдяки проекту з’явились й нові акценти в навчанні: започатковано мовно-історичний клуб, тренінги з надання домедичної допомоги, міні-тренінги з фітнесу, дихальної гімнастики; майстер-класи й ігрові інтенсиви з фінансової грамотності; воркшопи, толоки і бук-квести з підвищення екологічної культури, тренінги з набуття т. зв. «м’яких навичок», життєвих компетенцій.
Надання знань для життя, а не для диплому, – європейська освітня тенденція, яка актуальна і співзвучна діяльності Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького м. Миколаєва.
Джерело: Бібліотечна планета (С. 15)
Далі буде…