Останніми роками українські бібліотеки дедалі частіше продовжують дивувати несподіваними форматами популяризації читання. Книга виходить за межі традиційних читальних залів і зустрічається з читачем у міських парках, музеях, історичних пам’ятках, просто неба або серед мальовничих природних ландшафтів. Літературні пікніки, буккросинг у відкритому просторі, тематичні читання, творчі перформанси, поєднання книги з культурною спадщиною чи туристичними маршрутами вже перестають бути поодинокими експериментами. Поступово вони формують новий напрям розвитку бібліотечної діяльності, у центрі якого не лише книга, а й новий досвід взаємодії людини з читанням.
Такі зміни не є випадковими. Цифрові технології, соціальні мережі, стрімкі інформаційні потоки змінюють звички, способи дозвілля та сприйняття інформації. За цих умов бібліотекам дедалі важливіше не лише пропонувати якісну літературу, а й знаходити нові способи зацікавити нею читача. Саме тому книга дедалі частіше стає частиною культурної події, емоційного переживання чи відкриття нового простору. Йдеться про переосмислення ролі самої бібліотеки. Якщо раніше вона переважно очікувала, коли читач прийде до неї, то сьогодні все частіше сама виходить назустріч громаді, освоюючи нові простори для культурної взаємодії.
Подібний підхід дедалі активніше розвивається і в міжнародній бібліотечній практиці. У різних країнах світу бібліотеки реалізують спільні проєкти з музеями, архівами, природними парками, історичними пам’ятками та іншими культурними інституціями, створюючи нові формати взаємодії з книгою. Такі ініціативи не лише сприяють розвитку читацької культури, а й допомагають поєднувати літературу з історичною пам’яттю, місцевою спадщиною, мистецтвом і туризмом.
Українські бібліотеки також дедалі впевненіше долучаються до цієї тенденції. Сьогодні вже можна говорити про формування власних практик, у яких читання стає частиною культурного простору громади.
Ще кілька десятиліть тому більшість заходів із популяризації читання відбувалися переважно в бібліотечних приміщеннях. Саме бібліотека була тим місцем, куди приходив читач, щоб обрати книгу, відвідати зустріч із письменником чи взяти участь у літературному заході. Сьогодні ця модель поступово змінюється.
Одним із показових прикладів такої взаємодії став хорватський проєкт «Lion, Elephant and an Accidental Bird: Stories in the Museum» («Лев, слон і випадковий птах: історії в музеї»), реалізований у 2021 році в Етнографічному музеї Загреба в межах Національної стратегії відродження читання книг. Проєкт поєднав літературу з музейною педагогікою: учасники брали участь у тематичних екскурсіях, творчих майстернях, знайомилися з усною народною творчістю різних народів і відкривали для себе музейні колекції через історії та книги. Таким чином читання стало не окремою активністю, а частиною комплексного культурного досвіду, що об’єднав літературу, музейний простір і міжкультурний діалог.
Ще одним показовим прикладом є формат StoryWalk, започаткований у США. Його ідея полягає в тому, що сторінки дитячої книжки розміщуються послідовно вздовж пішохідної стежки, у парку або іншому відкритому просторі. Дитина разом із дорослими рухається від однієї сторінки до іншої, читаючи історію під час прогулянки. Таким чином читання поєднується з фізичною активністю, перебуванням на природі та спільним родинним дозвіллям. Цей формат добре демонструє, як книга може «вийти» з приміщення бібліотеки і стати частиною щоденного життя громади
Подібну логіку мають і різні літературні маршрути та читацькі стежки, що використовуються бібліотеками для заохочення до читання. Наприклад, Lancashire Reading Trail у Великій Британії пропонує дітям здійснювати символічну мандрівку мапою графства через прочитані книжки. Кожна прочитана й обговорена в бібліотеці книга стає кроком у цій подорожі. Такий підхід поєднує читання з елементами гри, мандрівки, локальної ідентичності та особистого читацького досвіду.
Варто згадати й літературний туризм – напрям, що поєднує книжку, місце, історію та особистий досвід людини. Його суть полягає в тому, що читач отримує можливість не лише прочитати текст, а й фізично наблизитися до простору, пов’язаного з автором, твором, персонажами або культурним контекстом книги.
Літературний туризм перетворює місце на історію. Людина відвідує не просто місто, музей, будинок письменника чи історичну пам’ятку, а й співвідносить прочитане з побаченим і переживає літературу як частину реального середовища. Саме тому такі практики особливо близькі до сучасних бібліотечних форматів популяризації читання, у яких важливим стає не лише сам текст, а й атмосфера, емоція, занурення та особистий зв’язок із місцем.
Для бібліотек ця ідея відкриває цікаві можливості. Співпраця з музеями, заповідниками, історичними будівлями, туристичними маршрутами чи місцями пам’яті дозволяє створювати нові сценарії зустрічі читача з книгою. Літературна подія в такому просторі перестає бути звичайною презентацією чи читанням. Вона набуває рис культурної мандрівки, у якій книга допомагає глибше побачити місце та по-новому відкрити книгу.
Українські бібліотеки дедалі активніше демонструють, що популяризація читання може відбуватися не лише у традиційному бібліотечному просторі. Книга починає з’являтися там, де люди відпочивають, спілкуються, мандрують, відкривають для себе історію свого краю або просто проводять вільний час. Це не скасовує ролі бібліотеки як простору книги, знання й доступу до інформації. Навпаки, такі практики розширюють її можливості, допомагаючи будувати нові маршрути до читача.
Одним із яскравих прикладів такого підходу став проєкт «Замкові читання», започаткований Публічною опорною бібліотекою імені Івана Тиктора Красненської громади. Для його реалізації бібліотекарі обрали Золочівський замок – одну з найвідоміших історичних пам’яток Львівщини. У цьому форматі література поєднується з архітектурною спадщиною, атмосферою старовинного простору та театралізованою подачею. Учасники проєкту перевтілюються в образи різних історичних епох, а знайомство з книгою відбувається не як звичайна презентація, а як емоційна подорож у часі.
Важливо, що «Замкові читання» не обмежуються разовою подією. За задумом організаторів, проєкт має розвиватися як послідовна літературна мандрівка: щотижня читачів знайомитимуть із новою книгою. Першим виданням у межах проєкту стала книга Юлії Сливки «Чуєш, коли приїдеш додому?». Такий підхід дозволяє поєднати промоцію сучасної української літератури з краєзнавчим, історико-культурним і туристичним потенціалом громади.
Цей приклад важливий не лише незвичною локацією. Він демонструє, як бібліотека може поєднувати промоцію сучасної української літератури з культурною спадщиною громади, створюючи новий формат літературного туризму.
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека організувала стендап-екскурсію «Від громадської до наукової», присвячену історії одного з найстаріших культурно-просвітницьких закладів Миколаївщини. Захід став своєрідною адвокаційною ініціативою, покликаною популяризувати історичну спадщину бібліотеки та привернути увагу громади до її ролі в культурному розвитку регіону.
Учасники екскурсії ознайомилися з історією становлення книгозбірні, відвідали будівлю колишньої громадської бібліотеки, що нині є пам’яткою архітектури ХІХ століття, а також дізналися про сучасний етап розвитку бібліотеки. Через розповіді про видатних миколаївців, які були причетні до її становлення, і маловідомі сторінки минулого організаторам вдалося показати бібліотеку як важливу складову історичної та культурної пам’яті міста.
Інший напрям розвитку цієї тенденції пов’язаний із природними та естетично привабливими локаціями. Показовим прикладом є «Лавандові читання» Пустомитівської публічної бібліотеки. Ця ініціатива стала частиною ширшої системи креативних форматів популяризації читання, які бібліотека впроваджує для різних аудиторій. У такому випадку читання асоціюється не лише з книжковою полицею чи читальною залою, а з відчуттям затишку, краси, спокою та емоційного залучення. Саме атмосфера лавандової локації перетворює читання на особливу культурну подію.
Проєкт «Обласний літературний тур»: популяризуємо українських письменників, присвячений творчості місцевих авторів, реалізовувався Хмельницькою ОУНБ (2024 р.) у партнерстві з Хмельницьким обласним літературним музеєм, Обласною організацією НСП України, бібліотеками ТГ та іншими закладами культурами. В рамках проєкту було здійснено 2 літературні тури, присвячені творчості особистостям та творчості письменника, поета, засновника музею “Літературна Хмельниччина” Миколи Мачківського та поета, прозаїка Григорія Храпача.
Також Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека (вересень 2024 р.) рреалізувала культурно-мистецький проєкт «Творча Діада» за фінансової підтримки Український інститут книги. Його мета – популяризація творчості сучасних українських письменників, промоція української літератури та читання, підвищення іміджу публічних бібліотек Хмельниччини. ініціатива охопила шість локацій – це бібліотеки регіону. Українські письменники з Волині Надія Гуменюк та Володимир Лис провели творчі зустрічі з читачами, авторське прочитання уривків творів, презентували свої книжкові новинки.
Ще одним прикладом виходу бібліотеки за межі власного простору є буккросингова акція «Кругообіг книжок» Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва. У літній період вона активно реалізується у форматі Open Air, перетворюючи міський простір на відкриту книжкову локацію. Ідея проста й водночас дуже промовиста: книжка має подорожувати, знаходити нових читачів і продовжувати своє життя поза межами домашньої чи бібліотечної полиці.
Схожу логіку має і «Літературний пікнік» Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського. Бібліотека організовує вуличні акції з популяризації книг та читання, під час яких мешканці Кропивницького й гості міста можуть ознайомитися з книжковими новинками, взяти участь у вікторинах, іграх, творчих активностях і майстер-класах. У цьому випадку книга входить у простір літнього міського дозвілля, а бібліотека стає видимою частиною культурного життя міста.
Південноукраїнська міська бібліотека провела вуличну акцію «Літо з бібліотекою», запросивши мешканців громади до знайомства з книжковими новинками та різноманіттям бібліотечного фонду. На відкритій книжковій локації відвідувачам презентували художню, історичну, пізнавальну та дитячу літературу, а також надали рекомендації для літнього читання.
Акція стала ще однією можливістю популяризувати книгу й читання поза межами бібліотеки, заохотити дітей і дорослих до змістовного дозвілля та нагадати, що бібліотека залишається відкритим простором для нових знань, натхнення й цікавих книжкових відкриттів.
Бібліотека Хіммістечка м.Суми організувала серію заходів на свіжому повітрі, спрямованих на залучення нових читачів та створення цікавого та пізнавального середовища для відвідувачів різного віку. Одним із таких заходів став бібліопікнік «Літо! Спека! Завітай в бібліотеку!» (2025 р.). У рамках цього заходу бібліотека запропонувала книжкове розмаїття для всіх членів родини: для дітей — казки та оповідання, для батьків — літературні новинки, для літніх людей — літературу на тему дачних секретів. Захід сприяв формуванню позитивного іміджу бібліотеки та створенню комфортної атмосфери для знайомства з книжковими новинками на свіжому повітрі.
Окрім цього, у рамках літньої програми було проведено захід «Година Open Air: Квест для літніх мрій: читаємо, мріємо, діємо!», який відбувся на березі озера Вережиця. У форматі квесту учасники виконували завдання, що поєднували елементи гри, командної роботи та літературних загадок. Захід сприяв розвитку логічного та творчого мислення, а також стимулював молодь до активного читання.
У таких форматах бібліотека стає видимою у міському просторі й звертається не лише до постійного читача, а й до випадкового перехожого, для якого зустріч із книгою може стати несподіваним відкриттям.
Львівська Муніципальна Бібліотека реалізує акцію «Літня бібліотека. Твоя улюблена книгозбірня просто неба!» (2025 р.) , яка триває в парках Львова до серпня. Це ініціатива, що дозволяє бібліотеці виходити за межі традиційного простору і надавати свої послуги безпосередньо на свіжому повітрі. Партнерами проєкту стали найбільші парки міста, зокрема Замарстинівський парк, Парк імені Івана Франка, Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького, Парк «Горіховий гай» і Стрийський парк.
У рамках акції всі бажаючі мають змогу безкоштовно отримати книги, а також скористатися спортивним інвентарем, таким як м’ячі, фрізбі, волейбольні м’ячі та орендувати шезлонги, пуфики й каремати для відпочинку. Для участі достатньо заповнити формуляр відвідувача бібліотеки. Акція пропонує не лише доступ до бібліотечних фондів, а й можливість активно відпочивати на природі, поєднуючи відпочинок з культурними та спортивними заходами.
Окрім того, у вихідні дні на цих локаціях проводяться різноманітні культурні події, такі як покази кіно, зустрічі з авторами та презентації книг, що дозволяє створити додаткову атмосферу творчості та культурного розвитку для відвідувачів. Проєкт здійснюється за підтримки Львівської міської ради та у партнерстві з парками міста.
Центральна міська бібліотека для дітей м. Миколаїв долучилася до соціокультурного проєкту «Мистецький квартал на Соборній», що реалізується у весняно-літній сезон 2026 року. Організаторами проєкту є Управління з питань культури та охорони культурної спадщини та міський методичний центр клубної роботи.
У межах проєкту бібліотека представила в Каштановому сквері відкриту локацію просто неба «Бібліо-драйв: творча майстерня під каштанами». Простір було оформлено як майданчик творчості, читання, гри та натхнення для дітей і родин.
Для відвідувачів працювали кілька тематичних зон. У літературній альтанці діти й дорослі могли переглянути книжкові новинки, почитати та познайомитися з сучасною дитячою літературою. На майданчику майстрів «Творчі та натхненні» юні учасники виготовляли браслети, ляльки-мотанки, малювали, грали в настільні ігри та долучалися до творчих активностей.
Заходи в межах проєкту триватимуть упродовж літа. Бібліотечний майданчик у Каштановому сквері стане місцем, де діти зможуть проявити творчість, цікаво й змістовно провести дозвілля, взяти участь у конкурсах, іграх та літературно-мистецьких активностях просто неба.
Такі ініціативи засвідчують важливу зміну: бібліотека вже не лише запрошує до себе, а сама з’являється у просторі громади. Вона працює там, де перебуває її потенційний читач, і пропонує книгу не як обов’язок, а як можливість для відпочинку, натхнення, спілкування й особистого зростання. Книга залишається в центрі, але змінюється спосіб її представлення читачеві. Замок, лавандове поле, міська площа, парк чи відкрита книжкова локація стають не просто місцем проведення заходу, а частиною читацького враження. Саме так бібліотеки формують нову культуру взаємодії з книгою – живу, емоційну, відкриту й ближчу до повсякденного життя громади.