В умовах повномасштабної російсько-української війни, яку ворог веде не лише за території, а й за саме право українців на існування, питання культурної стійкості набуло екзистенційного значення. Коли окупант цілеспрямовано знищує бібліотеки, музеї та пам’ятки, намагаючись стерти нашу ідентичність, збереження історичної пам’яті стає актом спротиву. У цьому контексті відзначення ювілею письменника чи поета, ім’я якого носить бібліотека, — це акт не святковий, а стратегічний.
Коли бібліотека імені Григорія Сковороди організовує вечір до 300-річчя філософа, коли бібліотека імені Олени Теліги проводить читання до дня народження поетеси, розстріляної нацистами у Бабиному Яру, — вони роблять те, що ворог прагне унеможливити: утримують живий зв’язок між поколіннями, між людиною і її культурним корінням, між сучасністю і тією глибиною часу, яку не можна окупувати.
У 2025 році на Черкащині, що була оголошена Роком Василя Симоненка, КЗ «Обласна бібліотека для юнацтва імені Василя Симоненка» Черкаської обласної ради протягом року реалізовувала патріотичний літературно-мистецький проєкт «Симоненкове слово – на захисті України». Проєкт спрямували на проведення цілого циклу заходів з нагоди 90-річного ювілею від дня народження поета. Актуальність цієї ініціативи найкраще розкривають пророчі слова самого митця: «Можливо, знову загримлять гармати, і танк зімне пшеницю на лану, І буде плакать і журитись мати, коли сини ітимуть на війну…».
Пропонуємо колегам ознайомитися з ходом реалізації проєкту. Він передбачав широкий комплекс різноманітних за формами заходів симоненківської тематики, які заохочували користувачів до активної участі, самостійності та добровільності вибору. Важливим елементом став зворотний зв’язок від читачів та партнерів, їхні відгуки на пропозиції й ініціативи бібліотеки.
До реалізації проєкту долучилися: представники місцевої влади, науковці, письменники (зокрема лауреати Всеукраїнської премії імені Василя Симоненка), видавці, працівники бібліотек територіальних громад, члени родини письменника, творча молодь, ЗМІ, а також велика кількість читачів та відвідувачів.
Оновлення простору та перші кроки
Розпочався проєкт з оновлення зовнішнього та внутрішнього інтер’єрів бібліотеки. У віконних вітринах розмістили виготовлені у типографії плакати зі світлинами та уривками з поезій Василя Симоненка, що давно стали відомими афоризмами.
Особливим надбанням бібліотеки став тубус від снаряда 155-го калібру американської гаубиці М777, переданий із фронту воїнами ЗСУ. На ньому змальовано портрет письменника та його крилатий вислів: «Тільки тим історія належить, Хто сьогодні бореться й живе». Цей унікальний артефакт — подарунок від відомого лубенського художника, члена НСХУ, лауреата літературно-мистецької премії ім. В. Симоненка Лубенської РДА та давнього друга бібліотеки Володимира Мірошниченка. Символічний образ письменника на зброї, що допомагає звільняти країну від російських окупантів, ще раз підтверджує: слово Василя Симоненка міцно стоїть на захисті України. Тубус у вестибюлі гармонійно доповнив картину — копію портрета письменника, написаного черкаським художником Віктором Клименком.
Зміни відбулися і безпосередньо у відділах бібліотеки:
- У відділі читальних залів оновлено постійний виставковий комплекс «Всесвіти Василя Симоненка», де представлено творчу спадщину письменника, літературу про його життя та матеріали на вшанування його пам’яті (загалом зібрано понад 40 назв видань творів автора).
- У залі каталогів організовано виставку-перегляд бібліографічних посібників «Я – твій ровесник, пролісок надії».
- У відділі аналітико-методичної роботи підготовлено виставку методичних матеріалів «На високості слова В. Симоненка».
- У відділі мистецтв на початку року демонструвалася постійна виставка картин «У променях пам’яті. Василь Симоненко», подарованих бібліотеці її друзями, партнерами, читачами та юними митцями краю.
Окрім цього, було оновлено та поповнено свіжими інформаційними матеріалами персональний сайт «Василь Симоненко» — масштабний електронний проєкт бібліотеки, створений ще у 2015 році, який акумулює найповнішу і найдостовірнішу інформацію про поета.
Культурно-просвітницькі заходи та інновації
Впродовж року було проведено велику кількість культурно-просвітницьких заходів, деякі з яких організували вперше:
- Відеофлешмоб «90 поезій до 90-річного ювілею Василя Симоненка». Початково планувалося, що з 1 січня по 31 березня 2025 року (протягом 90 днів) щодня звучатиме одна поезія у виконанні шанувальників творчості автора. Проте активність учасників перевершила всі сподівання: флешмоб розрісся майже на 230 днів! Користувачі сайту та сторінок бібліотеки у фейсбуці та ютубі й досі насолоджуються проникливими відеочитаннями, надісланими з різних куточків країни.
- Медіапроєкт «На орбіті Слова Василя Симоненка». У межах спільної ініціативи бібліотеки та місцевої ТРК «Ільдана» протягом січня в телеефірі демонструвалися поетичні цитати-заставки з портретами Василя Симоненка, які озвучили працівники бібліотеки.
- Цикл відеомонологів «Говорять лауреати Симоненківської премії». У січні-лютому на вебресурсах бібліотеки виходили відео, де 16 лауреатів ділилися думками на тему «Василь Симоненко для мене це: …». За 38 років існування премії (яка з 2012 року має статус Всеукраїнської) такий задум реалізували вперше.
- Творчий вечір «Вітрила пам’яті Василя Симоненка». Захід зібрав велику аудиторію за участі відомого науковця й літературознавця, професора ЧНУ Василя Пахаренка, внучки письменника Мирослави та популярного рок-гурту «Спів Братів».
- Вечір пам’яті «На світі такий один». Захід уперше пройшов за такої значної участі членів родини письменника: внучки Мирослави, невістки Ніни Симоненко (берегині літературно-меморіального музею В. Симоненка в редакції газети «Черкаський край», де свого часу працював поет-журналіст), а також освітянки Тамари Пальтової, яка особисто знала поета й чула його вірші з перших уст.
Тиждень юнацького читання та вихід за межі бібліотеки
90-річному ювілею письменника присвятили і традиційний березневий Тиждень юнацького читання під назвою «Прогримів у вічність. Василь Симоненко». Програма була надзвичайно насиченою:
- Творча вечірка молоді «Хто сказав, що все уже відкрито?..» за участі акторки Черкаської обласної філармонії Анни Куриленко, вихованок театральної студії «РапсоДія» Черкаської ДШМ ім. В. Талаха та студентів черкаських коледжів.
- Міський конкурс декламування «Поетова душа», проведений у три етапи для учнів 5–10 класів ЗЗСО м. Черкаси за підтримки Черкаського центру професійного розвитку педагогічних працівників.
- Літературні тайм-діалоги двох поколінь «Тиша і грім Василя Симоненка» (дискусія вчителів, письменників, студентів ЧНУ ім. Б. Хмельницького та молодих працівників бібліотеки).
- Бібліоквест «Відомий і невідомий Василь Симоненко», а також поетичні години, музичні вікторини та екскурсії.
Заходи активно продовжувалися і за стінами закладу. Очільник бібліотеки Федір Пилипенко взяв участь у круглому столі «Поетичний код нації: Василь Симоненко та його сучасне звучання», організованому Черкаською СШ №33 ім. В. Симоненка. А завідувачка відділу мистецтв Марина Чеперис у музеї «Кобзаря» модерувала відкриття виставки творчих робіт учнів ЧДШМ ім. В. Талаха «Відлуння душі».
Видавничий успіх та підсумки
Справжньою творчою удачею проєкту стало видання книг у межах підпроєкту «Казкосвіт Василя Симоненка в ілюстраціях юних черкаських художників». Світ побачили дві дитячі казки («Цар Плаксій та Лоскотон», «Подорож у країну Навпаки») та казка для дорослих «Казка про Дурила». Книги проілюстрували талановиті діти віком від 8 до 16 років — вихованці артстудії «Глорія» ЧМБК ім. І. Кулика, Черкаської дитячої художньої школи ім. Д. Нарбута та Шевченківського мистецького ліцею «Колорит». Яскраві, оригінальні видання вийшли у провідному черкаському видавництві «Вертикаль» (директор Світлана Кандич).
Бібліотека провела чотири масштабні презентації цього комплекту книг:
- Під час Національного тижня читання художньої літератури (#тижденьчитання2025), організованого Українським інститутом книги.
- Для вихованців Черкаського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей (за участі заступника голови Черкаської ОДА О. Шамрая та начальника управління культури О. Шабатіна).
- Виставка оригінальних ілюстрацій до книг експонувалася в обласній бібліотеці та ЦМБ ім. Лесі Українки, а з вересня вона вирушила в мандрівку закладами загальної середньої освіти Черкас (охопивши близько 40 шкіл).
Знаковою подією став круглий стіл «З іменем Василя Симоненка», присвячений 25-річчю з часу присвоєння бібліотеці імені поета. До нього долучилися представники установ, що носять ім’я Симоненка, лауреати премії, колеги з Полтавщини (завідувачка Бієвецького музею-садиби Людмила Мисник), керівництво Управління культури в особі Людмили Товстопят, а також науковці, освітяни та публічні бібліотекарі міста.
Значення проєкту
Варто зазначити, що реалізовані бібліотекою під час російсько-української війни заходи мали величезний вплив на учнівську та студентську молодь, педагогів, внутрішньо переміщених осіб та шанувальників поезії різного віку. Лише з січня по липень 2025 року безпосередніми учасниками симоненківських заходів стали близько 2000 осіб, а тисячі переглядів і поширень у мережі підтвердили колосальний суспільний запит на такий контент.
Ефект від проєкту довготривалий: створені відеочитання, монологи лауреатів та телевізійні заставки продовжують ширитися інтернетом, транслюючи Симоненкове слово в Україні та світі.
Кожна публічна бібліотека, що носить ім’я Лесі Українки, Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського чи Василя Стуса, — це не просто установа культури. Це матеріалізована пам’ять народу, символічна присутність тих, хто словом формував українську ідентичність у найтемніші часи бездержавності та переслідувань. Сьогодні бібліотека, що гордо носить чиєсь ім’я, несе подвійну відповідальність: вона зберігає книги й водночас береже це ім’я. А ім’я в українській традиції — це доля, програма та заповіт. Тому такі ювілейні проєкти є формою символічного спротиву, публічним свідченням того, що українська культура живе, має обличчя, має імена — і ці імена переможуть.