Бібліотеки як центри медіаграмотності та цифрової освіти
Особливого значення набули освітні та просвітницькі ініціативи. Бібліотеки проводять тренінги з цифрової грамотності та медіаграмотності, навчають користуватися електронними державними сервісами, організовують заходи з громадянської освіти та інформаційної безпеки. Такі практики сприяють формуванню відповідального громадянства та підвищенню стійкості громад до інформаційних загроз.
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека провела серію тренінгів з медіаграмотності в межах проєкту «Медіаграмотність 360: як орієнтуватися в інформаційному світі», що реалізується на базі бібліотечного ресурсного центру «Вікно в Америку» за підтримки Посольства США в Україні.
Програма тренінгу передбачала ознайомлення з основними поняттями та інструментами медіаграмотності, командну роботу, вивчення досвіду Сполучених Штатів Америки та закріплення отриманих знань шляхом практичних завдань.
Захід спрямований на підвищення рівня критичного сприйняття інформації та розвиток навичок безпечної взаємодії з медіаконтентом в умовах сучасного інформаційного середовища.
Центральна бібліотека Олександрійської міської ЦБС системно реалізує напрям медіаграмотності та цифрової просвіти, формуючи у молоді навички критичного мислення, відповідального споживання інформації та створення якісного медіаконтенту.
Упродовж 2025–2026 років бібліотека організувала низку інтерактивних заходів для школярів і студентів закладів освіти міста, зокрема фактчекінг-марафони «Перевіряємо факти разом», медіаселфі «Досліджуємо медіаресурси», інформаційне сафарі «Маніпулятивний вплив медіа» та медіа-кухню «Готуємо медіапродукти правильно».
Заходи з медіаграмотності реалізовуються в межах всеукраїнського проєкту «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення», який впроваджує ВГО «Українська бібліотечна асоціація» за підтримки ПРООН в Україні у межах «Проєкту підтримки Дія», що фінансується Швецією, у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України.
Бібліотеки як майданчики громадянської участі та діалогу
Волинська ОУНБ імені Олени Пчілки виступила майданчиком для проведення II етапу Луцької шкільної дебатної ліги 2025–2026 років. В бібліотеці зібралися 38 учасників зі шкіл Луцької громади, які взяли участь в інтелектуальних дебатах, присвячених тематиці Європейського Союзу та сучасним суспільно-політичним викликам.
Упродовж кількох раундів команди старшокласників обговорювали питання необхідності єдиної системи безпеки (армії) ЄС за зразком НАТО, переваг «європейської» чи «американської» моделі свободи слова, ефективності вступу України до ЄС як антикорупційного рішення, а також вибору між навчанням в Україні чи за кордоном після завершення війни. Формат дебатів передбачав аргументований захист позицій «за» та «проти», розвиток навичок критичного мислення, публічних виступів і відповідального ставлення до інформації.
Захід організовано громадською організацією «Брейншторм» у співпраці з misto.media за підтримки Проєкту з підвищення обізнаності та посилення стійкості до дезінформації про ЄС в Україні, що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні. Проведення дебатної ліги в бібліотеці підтвердило роль закладу як важливого простору неформальної освіти, громадянського діалогу та підтримки європейських цінностей серед молоді.
Житомирська обласна бібліотека для дітей та юнацтва спільно з партнерами реалізує комунікаційно-просвітницький марафон «10 розмов про головне» – серію публічних інтерв’ю з представниками культурної, освітньої та громадської сфер.
Метою проєкту є популяризація читання, осмислення ролі книги в сучасному суспільстві та залучення громади до відкритого діалогу про цінності, культуру й освіту. Кожен випуск марафону побудований навколо трьох ключових запитань, які стосуються читацьких уподобань, впливу літератури на особистість і значення книги у формуванні світогляду.
Героями марафону стають видавці, викладачі, громадські діячі, меценати та інші лідери думок, які діляться власним досвідом, читацькими орієнтирами та баченням ролі літератури у житті суспільства. Теми розмов охоплюють як класичну, так і сучасну українську літературу, питання культурної ідентичності, освіти та розвитку громади.
Важливою складовою проєкту є інтерактивність: аудиторія активно долучається до обговорення. Марафон «10 розмов про головне» демонструє сучасний підхід бібліотеки до комунікації з користувачами, утверджуючи її як платформу для суспільного діалогу, обміну думками та формування читацької культури.
Одеська обласна бібліотека для юнацтва організувала екскурсію для своїх користувачів до Одеської міської ради, на якій учасники мали можливість познайомитися з процесом ухвалення важливих рішень для життя міста. Під час екскурсії учасники активно задавали питання, обговорюючи теми розвитку міста та участі молоді у процесах змін.
Обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д.Чижевського у Кропивницькому приєдналась до проєкту з молодіжного лідерства України під назвою «Разом Ми Можемо». 
У рамках цього проєкту, що впроваджується громадською організацією «Фундація прав людини» за підтримки Міністерства закордонних справ ФРН, бібліотека разом з громадською організацією «Обласний жіночий інформаційний центр», активно сприяє зміцненню громадянського суспільства та розвитку лідерського потенціалу. Проєкт орієнтований на соціальну згуртованість та підвищення лідерських якостей серед учасників, що включає громадських активістів, лідерів молодіжних організацій, волонтерські групи, представників місцевого самоврядування та журналістів.
Запорізька обласна бібліотека для юнацтва виступила партнером III хвилі всеукраїнської програми Урбанрух «У міста є Я», яка стартувала у Запоріжжі в березні 2025 року. Програма була орієнтована на молодь віком від 13 до 17 років і покликана залучити підлітків до активного переосмислення міського простору, формування навичок відповідального громадянства та втілення ініціатив, спрямованих на розвиток місцевих громад.
Учасники програми: відвідували щотижневі зустрічі у приміщенні бібліотеки; працювати за авторською програмою з урбаністики, розробленою спеціально для молоді; створювати власні проєкти з покращення міста; отримували менторську підтримку; долучалися до закритої спільноти учасників та брали участь у зустрічах з експертами і відомими особистостями.
Урбанрух «У міста є Я» створена на основі однойменної книги Ірини Озимок, директорки програми місцевого економічного розвитку фонду WNISEF, у співпраці з експертами, активістами та громадськими організаціями.
Запорізька обласна бібліотека для юнацтва виступає простором і партнером змін, що підтримує молодь у прагненні впливати на розвиток свого міста, створює умови для формування активної громадянської позиції та сприяє становленню нового покоління відповідальних українців.
Важливою тенденцією останніх років стала також активна участь бібліотек у розвитку безбар’єрного середовища, підтримці ветеранів, членів їхніх родин, внутрішньо переміщених осіб та інших категорій населення, які потребують особливої уваги. Через програми психосоціальної підтримки, групові зустрічі, культурні та освітні заходи бібліотеки допомагають людям відновлювати соціальні зв’язки та інтегруватися в життя громади.
Розуміння бібліотеки як інституції демократії поступово змінює традиційні уявлення про її роль у суспільстві. Якщо раніше ефективність бібліотеки переважно оцінювали за кількістю відвідувань, книговидач чи проведених заходів, то сьогодні дедалі більшого значення набуває її суспільний вплив: здатність підтримувати громаду, сприяти громадянській участі, формувати довіру та забезпечувати рівний доступ до знань і можливостей.
Для українських бібліотек ця трансформація є не лише наслідком світових тенденцій, а й відповіддю на виклики, з якими стикається країна. В умовах війни, масштабних соціальних змін та європейської інтеграції бібліотеки дедалі частіше виконують функції, що виходять за межі традиційного культурно-освітнього обслуговування. Вони стають просторами взаємодії, підтримки та суспільної стійкості.
Події останніх років показали, що бібліотеки здатні швидко реагувати на потреби громад. Вони допомагали внутрішньо переміщеним особам адаптуватися до нових умов життя, підтримували волонтерські ініціативи, організовували гуманітарну допомогу, надавали доступ до цифрових сервісів та достовірної інформації. Для багатьох людей бібліотека стала місцем, де можна було не лише знайти потрібні ресурси, а й отримати підтримку, відчути безпеку та приналежність до громади.
Водночас сучасна бібліотека дедалі більше виступає платформою для розвитку громадянських компетентностей. У суспільстві, яке щодня стикається з інформаційними загрозами, особливої ваги набувають навички критичного мислення, медіаграмотності та відповідального споживання інформації. Саме бібліотеки мають потенціал стати осередками розвитку таких навичок для різних вікових і соціальних груп населення.
Не менш важливим завданням є зміцнення соціальної згуртованості. Сучасна українська громада об’єднує людей з різним життєвим досвідом: ветеранів і членів їхніх родин, внутрішньо переміщених осіб, людей старшого віку, молодь, осіб з інвалідністю. Бібліотека може стати тим нейтральним простором, де ці люди зустрічаються, спілкуються, навчаються та реалізують спільні ініціативи. У цьому полягає її важлива роль як посередника між різними суспільними групами.
Особливо актуальним для українських бібліотек є розвиток культури діалогу. Демократичне суспільство потребує просторів, де люди можуть обговорювати актуальні питання, обмінюватися думками та шукати спільні рішення. Завдяки високому рівню суспільної довіри бібліотеки мають усі передумови для того, щоб ставати майданчиками громадських консультацій, публічних дискусій, освітніх програм та локальних ініціатив.
Європейський досвід переконує, що майбутнє бібліотек значною мірою залежить від їхньої здатності бути відкритими до суспільних змін і потреб громади. Для України це означає перехід від сприйняття бібліотеки як культурної установи до розуміння її як важливого суспільної інституції, що сприяє розвитку демократії, соціальної згуртованості та громадянської активності. Бібліотеки мають унікальну можливість поєднувати знання, культуру, освіту та громадянську участь, створюючи простір, де демократичні цінності стають частиною повсякденного життя людей.