Традиційно бібліотеки сприймаються як культурні, освітні або інформаційні установи, головною місією яких є збереження документальної спадщини, забезпечення доступу до знань та підтримка читання. Проте сучасні суспільні процеси дедалі частіше вимагають ширшого розуміння їхньої ролі. Сьогодні міжнародна професійна спільнота дедалі частіше говорить про бібліотеки як про важливі інституції демократії, де людина може отримати достовірну інформацію, навчитися критично мислити, долучитися до суспільного діалогу та відчути себе повноправним учасником життя громади.
Таке розуміння ролі бібліотек ґрунтується на документах і підходах, які вже багато років формують світову бібліотечну політику.
Одним із найважливіших документів у цій сфері є Маніфест ІФЛА–ЮНЕСКО про публічну бібліотеку (2022). У ньому публічна бібліотека визначається як «жива сила для освіти, культури та інформації», а також як інституція, що сприяє розвитку миру, добробуту та демократії. Маніфест наголошує: демократичне суспільство може існувати лише тоді, коли його громадяни мають вільний доступ до знань та інформації, необхідних для прийняття усвідомлених рішень.
Версія 2022 року значно посилює акцент на питаннях інклюзії, участі, цифрового доступу та подолання інформаційної нерівності. Бібліотека розглядається як простір, у якому кожна людина незалежно від віку, соціального статусу, місця проживання чи фізичних можливостей має право на доступ до знань та можливість повноцінно брати участь у суспільному житті.
Саме доступ до достовірної інформації є основою демократії. Людина не може відповідально голосувати, брати участь у житті громади чи відстоювати свої права, якщо не має можливості отримувати знання та орієнтуватися в інформаційному просторі. Тому бібліотеки в усьому світі розглядаються не лише як сховища книг, а як важливі суспільні інституції, що забезпечують інформаційну рівність.
Особливо актуально це звучить сьогодні, коли суспільство щодня стикається з величезними потоками інформації, фейками, маніпуляціями та дезінформацією. У таких умовах бібліотека перестає бути лише місцем доступу до інформаційних ресурсів. Вона стає простором, де люди навчаються орієнтуватися в інформаційному середовищі, перевіряти факти, аналізувати джерела та формувати власну думку.
Не менш важливим є принцип інтелектуальної свободи. У Заяві ІФЛА щодо бібліотек та інтелектуальної свободи наголошується, що кожна людина має право шукати, отримувати та поширювати інформацію і знання. Відповідно, бібліотеки повинні забезпечувати доступ до різних поглядів і джерел, не допускаючи дискримінації чи необґрунтованих обмежень.
Цей принцип безпосередньо пов’язаний із поняттям демократії. Адже демократичне суспільство передбачає існування різних думок, відкриту дискусію та можливість громадян самостійно формувати свої переконання. Саме тому бібліотеки вважаються одними з небагатьох суспільних просторів, де люди можуть вільно знайомитися з різними ідеями, ставити запитання та шукати відповіді.
В багатьох країнах бібліотеки сьогодні сприймаються не лише як культурні установи, а як відкриті громадські простори. Тут проводять громадські консультації, зустрічі з представниками влади, дискусії щодо розвитку громад, заходи з медіаграмотності та громадянської освіти. Бібліотека стає місцем, де люди не лише отримують інформацію, а й навчаються взаємодіяти, чути одне одного та спільно шукати рішення актуальних проблем.
Для України, яка водночас протистоїть зовнішній агресії та продовжує демократичні перетворення, такий підхід набуває особливого значення. Бібліотеки дедалі частіше стають просторами діалогу, підтримки громад, розвитку критичного мислення та формування культури відповідального громадянства.
Через свої функції бібліотеки сприяють розвитку відкритого, інклюзивного та демократичного суспільства.
Забезпечення рівного доступу до інформації та знань
Однією з базових демократичних функцій бібліотеки є забезпечення вільного та рівного доступу до інформації. Можливість отримувати достовірну інформацію, користуватися джерелами знань і навчатися протягом життя є необхідною умовою реалізації громадянських прав та участі у суспільному житті. Бібліотека залишається відкритим і доступним простором для всіх без винятку. Вона надає доступ до книжок, електронних ресурсів, цифрових сервісів, офіційної інформації та освітніх можливостей незалежно від віку, соціального статусу, місця проживання чи матеріального становища користувачів.
Формування критичного мислення та медіаграмотності
Демократичне суспільство потребує громадян, здатних самостійно оцінювати інформацію та приймати обґрунтовані рішення. Саме тому однією з важливих функцій сучасних бібліотек є розвиток інформаційної та медіаграмотності.
Щодня користувачі стикаються з великими обсягами інформації, серед якої трапляються маніпуляції, пропаганда, фейки та навмисно викривлені повідомлення. У таких умовах бібліотекар дедалі частіше виступає не лише посередником між людиною та інформацією, а й провідником у складному інформаційному середовищі.
Тренінги з медіаграмотності, навчання перевірці фактів, робота з цифровими джерелами, популяризація надійних ресурсів і розвиток навичок критичного аналізу інформації стають важливою складовою діяльності багатьох бібліотек світу.
Створення простору для громадянського діалогу
Однією з ознак сучасної бібліотеки є її здатність бути нейтральним майданчиком для суспільного спілкування. У багатьох країнах світу бібліотеки виступають місцем проведення громадських консультацій, дискусій, зустрічей із представниками влади, громадських слухань та обговорень локальних проблем.
На відміну від багатьох інших публічних просторів, бібліотека користується високим рівнем суспільної довіри. Саме тому вона може виступати посередником між різними групами населення та сприяти формуванню конструктивного діалогу.
Сприяння соціальній згуртованості та інклюзії
Сучасні бібліотеки виконують важливу соціальну місію, створюючи безпечні та відкриті простори для взаємодії різних груп населення. Вони допомагають долати соціальну ізоляцію, підтримують міжкультурний діалог, сприяють інтеграції нових членів громади та забезпечують доступність послуг для людей з інвалідністю, літніх людей, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та інших категорій населення.
У цьому контексті бібліотека стає не лише місцем отримання інформації, а й простором довіри, взаємопідтримки та суспільної солідарності.
Підтримка активного громадянства
Демократія передбачає щоденну залученість громадян до життя громади, готовність брати відповідальність за спільні рішення та працювати задля суспільного блага.
Через освітні програми, волонтерські ініціативи, проєкти громадянської освіти бібліотеки сприяють формуванню активної громадянської позиції. Вони допомагають людям не лише отримувати інформацію про суспільні процеси, а й ставати їхніми учасниками.
Ідея бібліотеки як інституції демократії вже давно вийшла за межі теоретичних дискусій. У багатьох країнах світу вона успішно втілюється у практичній діяльності бібліотек, які стають відкритими громадськими просторами, майданчиками для суспільного діалогу, центрами громадянської освіти та осередками підтримки місцевих спільнот.
Одним із найвідоміших прикладів є Центральна бібліотека Oodi у Гельсінкі (Фінляндія). Символічно, що будівлю бібліотеки розташовано навпроти парламенту країни. Такий архітектурний і суспільний задум підкреслює особливу роль бібліотеки як складової демократичної інфраструктури держави. Фінське законодавство прямо визначає одним із завдань публічних бібліотек сприяння активному громадянству, свободі висловлювання та участі мешканців у суспільному житті. Сьогодні Oodi є не лише місцем для читання чи навчання, а відкритим простором для громадських зустрічей, дискусій, творчих ініціатив та спільнотворення.
Не менш показовим є досвід Німеччини, де бібліотеки активно розвивають свою роль як громадських просторів та майданчиків демократичного діалогу. Результати міжнародного дослідницького проєкту ALMPUB засвідчили, що саме жителі Німеччини найвище оцінюють вплив бібліотек на розвиток місцевих громад і пов’язують їхню діяльність із поширенням демократичних цінностей. Німецькі бібліотеки дедалі частіше виступають місцем проведення громадських обговорень, освітніх програм із медіаграмотності, інтеграційних заходів для мігрантів та ініціатив, спрямованих на розвиток громадянської активності.
У країнах Північної Європи бібліотеки також відіграють важливу роль у формуванні культури участі та відповідального громадянства. Так, у Швеції було створено інтерактивний освітній проєкт Electionville, що знайомить молодь з принципами місцевого самоврядування, виборчими процесами та механізмами ухвалення рішень у громадах. Завдяки партнерству бібліотек, освітніх установ та громадських організацій цей інструмент допомагає формувати навички активної громадянської участі та відповідального вибору.
Electionville – це вигадане місто, в якому представники влади (гравці) в умовах обмеженого бюджету повинні забезпечити благоустрій міста. Гра дає розуміння як працюють демократія, її процеси та цінності. Навчає комунікації між громадянами та місцевою владою.
Окремої уваги заслуговує досвід Латвії, де бібліотеки стали важливими партнерами держави у сфері медіаграмотності та протидії дезінформації. У співпраці з державними інституціями та громадськими організаціями вони реалізують програми цифрової освіти, навчають громадян критично оцінювати інформацію та безпечно орієнтуватися в цифровому середовищі. Такий підхід розглядається як один із чинників зміцнення демократичної стійкості суспільства. Особливу роль у цій роботі відіграє National Library of Latvia, яка проводить навчальні програми з пошуку, оцінювання та використання інформації, а також бере участь у національних ініціативах із розвитку медіаграмотності.
Український досвід останніх років переконливо демонструє, що бібліотеки здатні виконувати важливу суспільну місію навіть у найскладніших умовах. Повномасштабна війна суттєво розширила традиційне розуміння бібліотечної діяльності. У багатьох громадах бібліотеки стали не лише інформаційними та культурними центрами, а й просторами підтримки, взаємодопомоги та громадянської солідарності.
Від початку російського вторгнення бібліотеки по всій країні активно долучилися до волонтерського руху. У їхніх приміщеннях організовували збір гуманітарної допомоги, плетіння маскувальних сіток, підтримку внутрішньо переміщених осіб, проведення благодійних акцій та інформаційних кампаній. Для багатьох людей бібліотеки стали місцем, де можна було отримати не лише інформацію, а й допомогу, підтримку та відчуття приналежності до громади.
Бібліотеки як осередки волонтерства
Так, зокрема, КЗ “Публічна бібліотека” Ковельської територіальної громади проводять благодійні лавандові ярмарки на підтримку Збройних сил України, що об’єднує мешканців громади навколо доброї справи – збору коштів для потреб українських захисників.
Хмельницька обласна бібліотека для молоді проводила майстер-клас «Браслети виживання», присвячений створенню паракордових браслетів – компактних та практичних аксесуарів, що містять у собі кілька метрів міцного шнура і можуть використовуватися в екстремальних чи польових умовах. Майстер-клас поєднує навчальний та волонтерський компоненти: окрім виготовлення браслетів, для військових, які служать на Чернігівському напрямку, було передано п’ять маскувальних сіток, сплетених зусиллями небайдужих містян.
Тульчинська бібліотека від початку повномасштабної війни є осередком волонтерської 
ініціативи з виготовлення адаптивних шкарпеток для українських військовослужбовців, які проходять лікування та реабілітацію в медичних закладах. Волонтерська ініціатива стала для бібліотеки формою щоденної підтримки захисників – через практичну турботу, увагу до їхніх потреб і прості, але вкрай необхідні речі. Кожна пара шкарпеток виготовлена з вдячністю та щирим бажанням допомогти тим, хто боронить Україну.
Бібліотека-філія #2 КЗ «Володимирської публічної бібліотеки» починаючи з січня 
2023 року діє творча майстерня “П’ятниця”. Близько двадцяти жінок-рукодільниць з-поміж як місцевих мешканців, так і внутрішньо переміщених осіб, приходять щоп’ятниці у книгозбірню, аби поспілкуватись та зв’язати шкарпетки для бійців ЗСУ. Окрім в’язання активістки творчої майстерні займаються і збором одягу і засобів гігієни для бійців, які лікуються у госпіталях. До кожної пари зв’язаних шкарпеток жінки кладуть маленький сюрприз: цукерки, дитячі малюнки та поробки, ляльки-обереги, а також молитви, написані від руки.
Бібліотеки як простори підтримки громад та ВПО
Бібліотеки Центральна публічна бібліотека м.Краматорськ надають допомогу мешканцям громади при оформленні гуманітарної допомоги.
Харківська державна наукова бібліотека ім В.Г. Короленка реалізує проєкт «Мобільна бібліотека для підтримки громад Харківщини», спрямований на розширення доступу до книги, культури та просвітницьких послуг для жителів громад, які особливо потребують підтримки в умовах війни.
Проєкт став продовженням міжнародної благодійної ініціативи, завдяки якій Харків отримав бібліобус — мобільну бібліотеку на базі спеціально облаштованого автобуса. Подальший розвиток ініціативи забезпечено в межах грантової підтримки, що дозволило наповнювати фонд бібліобуса сучасною українською та світовою літературою в українських перекладах, дитячими, довідковими, навчальними виданнями та періодикою. Додатково реалізується всеукраїнська акція зі збору книжок для формування повноцінного фонду мобільної книгозбірні.
Бібліобус працює як виїзний культурно-освітній простір і обслуговує різні категорії користувачів: внутрішньо переміщених осіб, мешканців територіальних центрів, пансіонатів для людей поважного віку, школярів та молодь. Під час виїздів бібліотекарі не лише привозять книги, а й організовують творчі зустрічі, поетичні читання, концертні програми, тематичні свята, профорієнтаційні події, майстер-класи та заняття з цифрової грамотності.
Окремим важливим напрямом проєкту є співпраця з освітніми та мистецькими закладами. Разом із партнерами бібліотека проводить зустрічі зі старшокласниками, знайомить їх із професіями у сфері дизайну, архітектури, мистецтвознавства, а також залучає до інтерактивних занять, що поєднують читання, творчість і самопізнання.
Проєкт реалізується Харківським обласним відділенням ВГО «Українська бібліотечна асоціація» за підтримки Фонду громади Харкова «Толока» у рамках проєкту «Пульс громади» за фінансування The Global Fund for Community Foundations (GFCF), що забезпечує його сталість та розвиток.
Рівненська обласна бібліотека системно працює з внутрішньо переміщеними особами, поєднуючи психологічну підтримку, неформальну освіту та розвиток цифрових навичок. Бібліотека створює для ВПО безпечний і відкритий простір, де можна отримати нові знання, відновити внутрішні ресурси, поспілкуватися з фахівцями та відчути підтримку громади.
КЗ “Виноградівська публічна бібліотека” активно долучилася до реалізації всеукраїнської програми «Єднання заради дії», спрямованої на підтримку внутрішньо переміщених осіб, розвиток лідерства, згуртованості громад та національного відновлення.
У межах програми працівники бібліотеки пройшли тренінг із проведення квест-гри «У пошуках довгокрила». Учасники опрацювали всі етапи гри, вивчили механіку командної взаємодії. Отриманий досвід став основою для подальшого впровадження формату квестів у роботі з дітьми.
Програму впроваджує міжнародна організація IREX у партнерстві з українським благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за фінансової підтримки Державного департаменту США.
Далі буде …