Українські бібліотеки сьогодні фактично проходять той самий шлях, який інші країни почали кілька десятиліть тому. Проте наш контекст значно драматичніший, адже деколонізація відбувається паралельно з війною та боротьбою за культурну незалежність.
Як практично відбувається деколонізація фондів у бібліотеках України
Якщо сьогодні подивитися на процес деколонізації бібліотечних фондів, стає очевидно: це не одноразова кампанія і не буде швидкого адміністративного рішення. Насправді це складна професійна робота, яка поєднує аналітику, етичні рішення, фахову дискусію і постійний діалог із громадою.
Українські бібліотеки наразі проходять через переосмисленням культурного балансу фондів. Упродовж десятиліть книжкові колекції формувалися за принципами радянської культурної політики, де російська література та історіографія займали непропорційно велике місце. У багатьох бібліотеках частка російськомовних видань у художніх фондах перевищувала половину всіх наявних книжок. Тому деколонізація бібліотек сьогодні означає передусім професійний перегляд фондів і їх поступове оновлення.
- Аудит бібліотечних фондів
Першим кроком у більшості бібліотек став аудит колекцій. Бібліотекарі аналізують структуру фондів: мовний склад, тематику, роки видання, авторство, історичний контекст створення книг.
У цьому процесі важливо не просто визначити, скільки книжок певною мовою знаходиться у фонді. Значно важливіше зрозуміти що вони транслюють. Частина видань радянського періоду містить відверто пропагандистські трактування історії України, викривлені інтерпретації культурних процесів або відтворює імперське бачення української культури.
Саме тому багато бібліотек створюють робочі групи або експертні комісії, які аналізують видання з урахуванням історичного контексту.
У бібліотеках Чернігівської області процес актуалізації бібліотечних фондів триває з 2022 року, який передбачає перегляд і поступове вилучення видань радянського періоду та літератури, що містить пропаганду тоталітарної ідеології, виправдовує агресію російської федерації або суперечить сучасним демократичним цінностям. Рішення щодо вилучення приймається індивідуально: у кожній бібліотеці створюються спеціальні комісії, які аналізують зміст кожного видання з урахуванням рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України. До обговорення нерідко залучаються історики, представники Українського інституту національної пам’яті та громадськість. Окрему увагу приділяють дитячій літературі радянського періоду, яка морально застаріла або не відповідає сучасним освітнім і ціннісним орієнтирам.
Водночас цінні, рідкісні або науково важливі видання не знищуються: їх можуть залишати у фондах для дослідницької роботи, зокрема у спеціальних колекціях або закритому доступі для фахівців. Після офіційного списання частину вилучених книжок передають на макулатуру, а отримані кошти спрямовують на підтримку Збройних сил України або на придбання нових українських видань. Паралельно бібліотеки поступово оновлюють фонди сучасною українською літературою, краєзнавчими виданнями та книжками, що відображають новітню історію України.
Бібліотеки Чернівецької області також з 2022 року працюють над вилученням російської літератури з українських бібліотечних фондів, щоб замінити її якісною україномовною літературою й книгами українських видавництв.
.
Інформація щодо загальної кількості та балансової вартості списаної російської літератури 2023 р.
У бібліотеках Володимир-Волинської міської територіальної громади відповідно до державних рекомендацій з бібліотек вилучаються видання, надруковані в росії, а також література, що містить пропаганду насильства, антиукраїнські наративи або належить до видавництв і авторів, до яких застосовані санкції. Російськомовні книги, які раніше перебували у відкритому доступі, спочатку переміщуються до книгосховищ, після чого бібліотечні працівники здійснюють їх детальний перегляд та аналіз для ухвалення рішення щодо подальшого списання.
У кожній бібліотеці громади оформлюються відповідні акти на списання вилучених видань, після чого вони знімаються з обліку та вилучаються з каталогів. Натомість бібліотеки активно популяризують сучасну українську літературу та поступово оновлюють фонди виданнями українських авторів. Бібліотекарі відзначають, що попит на україномовні книги зростає, зокрема серед внутрішньо переміщених осіб, які дедалі частіше обирають для читання саме українські видання.
У бібліотеках Львівської області триває системна робота зі списання російськомовної та радянської літератури. Починаючи з 2020 року цей процес набув послідовного характеру, а після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році значно активізувався. За цей час у трьох обласних бібліотеках — Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці, Львівській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Романа Іваничука та Львівській обласній бібліотеці для дітей — списано понад 70 тисяч російськомовних видань. До списання відбирають зношену, морально застарілу та ідеологічно заангажовану літературу, насамперед видання радянського періоду, що містять пропагандистські наративи.
Процес відбувається поетапно: спеціальні комісії при бібліотеках переглядають фонди, аналізують зміст видань і приймають рішення щодо їхнього вилучення. Водночас у наукових бібліотеках частину спеціалізованої літератури — зокрема наукові, технічні чи краєзнавчі видання — залишають у фондах у поодиноких примірниках як архівні матеріали для дослідницької роботи. Списані книги передають на макулатуру, а отримані кошти спрямовують на підтримку Збройних сил України або на потреби волонтерських ініціатив. Паралельно бібліотеки поступово оновлюють фонди сучасною українською літературою, що сприяє формуванню якісного україномовного книжкового простору.
- Робота з радянською та пропагандистською літературою
Другий важливий етап — ухвалення рішень щодо літератури, яка містить пропагандистські або ідеологічні наративи.
Йдеться не про повне знищення таких книг. Частина видань має історичну цінність і може використовуватися для дослідження радянської епохи. У таких випадках бібліотеки переводять їх до спеціалізованих фондів, наукових колекцій або книгосховищ.
Водночас значна частина масових радянських видань — особливо тиражна пропагандистська література — поступово списується відповідно до чинних нормативних процедур.
У цих публікаціях пропонуємо розібратись з обліковою специфікою щодо вилучення та списання ворожої літератури: https://ips.ligazakon.net/document/BZ014180?an=0 ; «НОВИЙ БЮДЖЕТНИЙ ОБЛІК»: Російську літературу — на макулатуру: обов’язок чи право?
- Зміна принципів комплектування
Однак справжня деколонізація починається не зі списання, а з нової політики комплектування.
Українські бібліотеки активно збільшують присутність:
- сучасної української літератури;
- досліджень з історії України;
- перекладів світової гуманітаристики українською мовою;
- книжок про українську культуру, мову, ідентичність;
- сучасної документалістики про російсько-українську війну.
Цей процес, нажаль, тільки частково підтримується державними програмами оновлення бібліотечних фондів, які реалізуються за участі Українського інституту книги . Однак бібліотеки знаходять численні шляхи для поповнення своїх фондів новими українськими виданнями, що допомагають поступово змінювати структуру колекцій.
Так, Бібліотека на Шевченка (2025р.) отримали нові книжки в рамках благодійно-просвітницької ініціативи “Книжкова навала”, яка реалізується Українським центром дослідження проблем безпеки імені Дмитра Тимчука.
Акція була започаткована групою «Інформаційний спротив» у 2015 році і проводиться без використання бюджетних коштів. Вона здійснюється завдяки підтримці волонтерів, видавництв та небайдужих людей, для яких культура та читання є важливими навіть у найскладніші часи.
Бібліотека отримала 100 нових книг, серед яких: дитяча та підліткова література, українська класика та сучасна проза, перекладні твори, науково-популярні видання, книги про досвід війни від ветеранів і волонтерів.
Публічна бібліотека Чернеччинської сільської ради отримала в дарунок нові україномовні видання в межах міжнародного благодійного проєкту Bibliodoma.
Збір коштів тривав з 13 жовтня по 18 листопада 2025 року та був організований Латвійською бібліотечною асоціацією у партнерстві з Національною бібліотекою Латвії. До ініціативи долучилися латвійські бібліотекарі та друзі бібліотек, які підтримали дві публічні бібліотеки українських прикордонних громад — у с. Шевченкове Куп’янського району Харківської області та с. Чернеччина Охтирського району Сумської області.
За результатами кампанії для бібліотеки Чернеччинської громади було зібрано 2113 євро. На ці кошти придбано та передано 118 примірників сучасної україномовної літератури, які надійшли до бібліотеки поштовим відправленням. Поповнення фондів спрямоване на оновлення книжкових колекцій після вилучення застарілих і російськомовних видань та на розширення доступу читачів до актуальної української книги.
У першому півріччі 2025 року бібліотеки Шосткинської міської територіальної громади Шосткинська центральна міська бібліотека отримали нові книжкові надходження, придбані за кошти місцевого бюджету. Загалом було закуплено 369 примірників на суму 100 тисяч гривень.
Монастирищенська Публічна Бібліотека цьогоріч поповнила свої фонди новими книжковими надходженнями завдяки підтримці соціально відповідального бізнесу. У межах гуманітарного проєкту бібліотека отримала 160 примірників сучасних україномовних видань для дітей, підлітків і дорослих.
Книги передано за сприяння міжнародної ІТ-компанії DXC Luxoft Ukraine, її фахівців та HR Business Partner DXC Technology, які підтримали українські бібліотеки у складний для країни час. Ініціатива стала прикладом практичної участі бізнесу в розвитку культури читання, популяризації української книги та підтримці мовної і читацької культури.
Покровська центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка у Дніпрі поповнила свої фонди новою добіркою англомовної літератури завдяки підтримці міжнародної організації Bosnia UK Network та волонтерської ініціативи Be Book.
До бібліотеки надійшли видання різних жанрів і тематичних напрямів, зокрема художня література для дорослих, підлітків і дітей, пізнавальні книги, а також популярні світові бестселери. Нові надходження створюють додаткові можливості для читачів різного віку вдосконалювати знання англійської мови, знайомитися із сучасною світовою літературою та розширювати власний читацький кругозір.
Центральна бібліотека Солом’янки імені Григорія Сковороди у 2025 році суттєво поповнила свої фонди сучасною україномовною літературою завдяки цільовому фінансуванню, наданому Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація.
На придбання книг було спрямовано близько одного мільйона гривень. У межах закупівлі здійснено ретельний добір видань з урахуванням актуальних освітніх, професійних і суспільних потреб громади, а також запитів закладів освіти та читачів бібліотечної мережі району.
До фондів Центральної бібліотеки та її 16 філій надійшли сучасні видання науково-популярного, технічного й спеціалізованого спрямування. Зокрема, придбано літературу для технічних навчальних закладів у галузях ракетно-космічної, авіаційної та оборонно-промислової діяльності, книги з тематики штучного інтелекту, інформаційних технологій, робототехніки, кібербезпеки та цифрових сервісів, а також видання, необхідні для інфраструктурного планування й відновлення.
Окремий блок нових надходжень становлять художні та фахові книги, спрямовані на підтримку ментального здоров’я, особистісний розвиток, осмислення сучасних викликів і ознайомлення з постатями, що вплинули на перебіг історичних процесів.
Старокостянтинівська Централізована Бібліотечна Система у 2025 році суттєво поповнила свої фонди новими виданнями.
Упродовж року бібліотечна мережа громади отримала 5 787 примірників сучасної літератури, з яких 595 — англійською мовою. Такий результат став можливим завдяки системній роботі фахівців бібліотек, які підготували й надіслали понад 500 запитів щодо залучення благодійної допомоги та партнерської підтримки.
До поповнення фондів долучилися 231 автор, 22 видавництва, 4 благодійні фонди, 3 громадські організації та 3 бібліотеки-партнери. Отримані видання охоплюють художню, пізнавальну, навчальну та довідкову літературу й відповідають актуальним читацьким запитам різних вікових груп.
У 2025 році на Львівщині три обласні бібліотеки регіону отримали значне поповнення своїх фондів за кошти обласного бюджету. Загальна вартість нових надходжень становить 1 млн грн, передбачених у рамках Комплексної програми розвитку культури Львівщини на 2025 рік.
Нові видання були передані таким закладам:
- КЗ ЛОР «Львівська обласна бібліотека для дітей» — 1124 примірники;
- КЗ ЛОР «Львівська обласна бібліотека для юнацтва імені Романа Іваничука» — 742 примірники та 204 одиниці періодики;
- КЗ ЛОР «Львівська обласна наукова універсальна бібліотека» — 856 примірників.
Кожна бібліотека самостійно визначила перелік видань відповідно до потреб своїх читачів та профілю діяльності. Закупівля літератури стала важливою інвестицією в оновлення колекцій, підвищення якості освітніх ресурсів та забезпечення доступу мешканців області до сучасної української та світової книги.
Книжковий фонд Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва поповнився 192 новими виданнями (2025 р.), які надійшли в межах Програми розвитку культури Закарпатської області на 2024–2026 роки, що реалізується Департаментом культури Закарпатської обласної державної адміністрації.
Далі буде…