- Повернення забутих імен
Ще один важливий напрям деколонізації — повернення українських авторів, які тривалий час залишалися поза культурним каноном.
Йдеться не лише про класиків української літератури, але й про істориків, філософів, культурологів, дослідників, громадських та політичних діячів чия діяльність і творчість була витіснена радянською цензурою. Бібліотеки активно формують тематичні виставки, читацькі добірки та рекомендаційні списки, які допомагають відкривати ці імена заново. Фактично бібліотека стає простором відновлення пам’яті.
Так, Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека започаткувала нову ініціативу під назвою «Читаємо — творимо націю». Її мета — привернути увагу до книжок, які формують світогляд, національну свідомість і громадянську позицію, надихають думати, творити й відчувати себе частиною сильної, незалежної країни.
У центрі проєкту — книжки, що змінюють погляд на світ, відкривають нові сенси та допомагають краще розуміти себе і свою державу. До ініціативи запрошуються всі охочі: читачі можуть долучатися, ділячись назвами творів, які, на їхню думку, впливають на становлення української нації.
Нові підходи до популяризації книг та живопису забезпечує Одеська ОУНБ ім. М.С Грушевського. Під час зустрічей в Музеї української книги віддзеркалюється шанобливе ставлення до пам’яті жертв комуністичного та інших тоталітарних режимів: Голодоморів, Голокосту, депортації народів та «Великого терору». Напрямок роботи бібліотеки «Українська ідея: гідність, свобода, майбутнє» реалізється через такі проєкти, як “Читаєио… Пам’ятаємо”, “Читаємо… Шануємо”.
Обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д.Чижевського провела культурно-просвітницьку програму «Відкрий для себе Чижевського» (2025). Уздовж дня його народження, відзначалася рядом виставок. Перша з них, «Особиста бібліотека Дмитра Чижевського – перлина фонду ОУНБ», презентувала видання з автографами та маргіналіями вченого-енциклопедиста, а також дарчими написами відомих письменників на книжках, подарованих Чижевському.
Окрім книжок, учасники програми могли пізнати життя та наукову спадщину Чижевського під час конференції «Хто ми? Історія і сьогодення», а також взяти участь у віртуальній мандрівці до Олександрії, де вони мали можливість дослідити архітектурні пам’ятки міста та побачити дім родини Чижевських.
Бібліотекарі також підготували незвичайну інсталяцію, що відтворювала атмосферу життя і роботи вченого, де були представлені його улюблені предмети, такі як стильний крисатий капелюх, окуляри у роговій оправі, старовинний телефонний апарат, підсвічники та настільна лампа.
Бібліотека міста Самар провела підсумкову панельну дискусію регіональної кампанії «Письменники, короновані словом» — «Літературна коронація: ваш вибір, ваше враження». Програма включала: демонстрацію відеоматеріалів про сучасних українських письменників; літературні інтерактиви та вікторини; обговорення творчості авторів; таємне голосування за читацького фаворита року.
За результатами голосування перемогу здобула Оксана Забужко. Подія сприяла популяризації сучасної української літератури та активній участі читачів у культурному житті громади.
Рівненська обласна бібліотека реалізувала проєкт “Велике читання 2025. Рівненщина читає поезію у пікселі”, який об’єднує мешканців краю навколо поезій військових.
Проєкт покликаний сприяти збереженню історичної пам’яті, популяризації воєнної літератури та підтримці ветеранів через інтеграцію їхніх творчих здобутків у культурний простір.
- Діалог із громадою
Ще одна важлива особливість сучасної деколонізації бібліотек — відкритість процесу для громади.
Бібліотеки дедалі частіше проводять:
- публічні дискусії про історичну пам’ять;
- книжкові клуби, присвячені українській літературі;
- тематичні виставки про українських авторів;
- лекції та зустрічі з істориками, дослідниками, письменниками.
Уманська міська централізована система бібліотек проводяться Історичні четверги у бібліотеці з Ігорем Кривошеєю, які збирають поціновувачів історії рідного краю.
Користувачі книгозбірні разом з професором кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Ігорем Кривошеєю, досліджували Умань, як землю козацьку, знайомляться з документами тих часів, дізнаються про зниклі пам’ятки архітектури, слід польської шляхти в Умані.
Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека реалізує мистецький проєкт «Імерсивний простір Івана Марчука» (2025) за підтримки Українського культурного фонду в межах грантової програми «Згуртованість через культуру», що фінансується Швейцарсько-українським проєктом UCORD та впроваджується за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC) компанією NIRAS Sweden AB. Проєкт спрямований на популяризацію творчості Івана Марчука та створення сучасного бібліотечного простору, у якому поєднуються мистецтво, новітні технології, поезія та освітні практики.
Чернігівська обласна бібліотека для дітей активно розвиває напрям роботи з ветеранами війни, їхніми родинами та молодим поколінням, поєднуючи культурно-просвітницьку діяльність із психологічною підтримкою та громадянським вихованням. Важливим кроком у цьому напрямі стало підписання меморандуму про співпрацю з Чернігівським обласним центром ветеранів війни, що сприяло консолідації зусиль у підтримці захисників і їхніх родин.
Однією з ключових ініціатив стала реалізація проєкту «Зустрічі поколінь: ветерани розповідають про війну дітям», який створює платформу для живого діалогу між військовими та молоддю. Під час таких зустрічей ветерани діляться особистими спогадами про події війни, розповідають про перші дні повномасштабного вторгнення, бойові будні, побратимство, втрати та силу віри у перемогу. Для дітей і молоді це можливість почути правдиві історії безпосередньо від очевидців подій, краще зрозуміти сучасну історію України, сформувати почуття поваги до захисників і усвідомити цінність миру та свободи. Зустрічі проходять у форматі відкритого діалогу, під час якого учасники ставлять запитання військовим, обговорюють моральні та психологічні аспекти війни, а також роль молодого покоління у зміцненні держави.
Бібліотеки Запоріжжя відбулася презентація нових видань запорізьких письменників і письменниць (2025).Під час зустрічі автори представили свої книги та поділилися історіями їх створення, розповіли про теми й сенси, закладені в текстах, а також про досвід письма в умовах воєнних викликів, з якими живе місто. Захід відбувся у форматі відкритого діалогу з читачами й став простором щирого спілкування навколо сучасної української літератури.
Презентація засвідчила послідовну підтримку місцевих авторів і розвиток української книжки в регіоні. Нові видання найближчим часом надійдуть до оновлених бібліотек Запоріжжя та будуть доступні для читачів.
Книги видано за підтримки Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради в межах реалізації Програми забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя міста Запоріжжя на 2024–2030 роки, за ініціативи Regina Harchenko.
Звенигородська публічна бібліотека імені Кримського стала справжнім майданчиком спільної дії, просвітництва та громадської активності, поєднуючи культурну, освітню й волонтерську діяльність. У межах низки постійних ініціатив заклад розпочав волонтерський проєкт виставки-ярмарку, який об’єднав місцевих аматорів декоративно-ужиткового мистецтва з метою збору коштів на придбання ліків для військовослужбовців.
Проєкт продовжує розвиватися — нещодавно його доповнили новою складовою, створивши комунікаційну платформу для діалогу між волонтерами, ветеранами та учнівською молоддю.
Центральна бібліотека ім.М.Л. Кропивницького м.Миколаїв відбувся перший фестиваль книги і читання «Вештанка на Бузі». Ініційований бібліотекою з нагоди її 125-річчя, проєкт став масштабною подією культурного життя Миколаєва, спрямованою на популяризацію української літератури, формування культури читання та зміцнення національної ідентичності через книгу.
Фестиваль об’єднав митців, письменників, науковців, читачів та усіх, хто вбачає у літературі простір діалогу, пізнання і духовного зростання. Протягом 14–19 жовтня на різних локаціях міста відбулися літературні зустрічі, поетичні перформанси, виставки, презентації, дитячі акції та екскурсії.
Першою подією фестивалю стала відкрита дискусія «Україна: сучасні культурні ландшафти», у якій взяли участь громадський діяч і культурний менеджер Євген Гомонюк, письменниця та журналістка Марічка Паплаускайте і науковець Тарас Кремінь. Під час обговорення йшлося про розвиток української культури, її трансформацію в умовах війни та формування нових культурних осередків.
У результаті цих процесів бібліотеки поступово змінюють свою роль. Вони вже не просто зберігають книги, а активно формують культурний простір. Кожне рішення про нове придбання, кожна тематична виставка, кожен рекомендаційний список — це маленький крок у бік формування нового культурного простору.
Жива пам’ять: бібліотека як архів сучасної історії
Деколонізація фондів – це не лише про роботу з минулим. Це також про створення нової пам’яті тут і зараз. І в цьому процесі українські бібліотеки дедалі частіше беруть на себе роль живих архівів війни.
У багатьох громадах саме бібліотеки стають місцем, де фіксуються історії людей — військових, волонтерів, переселенців, родин, які пережили окупацію або втрату. Це – інтерв’ю, щоденники, фотографії, аудіо- та відеосвідчення.
Такий підхід відповідає світовим практикам збереження пам’яті. Зокрема, міжнародні підходи, підтримувані UNESCO, підкреслюють, що усні свідчення є важливою складовою нематеріальної культурної спадщини, адже саме через них передаються знання, соціальні цінності та колективна пам’ять суспільства
В українському контексті це набуває особливого значення. Усна історія війни – це не просто документування фактів. Це спосіб:
- зафіксувати правду про події;
- протистояти дезінформації та викривленню історії;
- зберегти людські історії, які не потрапляють у підручники;
- створити емоційний зв’язок між поколіннями.
Далі буде…