Арттерапія
Інколи дитині складно висловити словами те, що відбувається у неї в душі. У таких випадках на допомогу приходить творчість — малювання, ліплення, створення колажів чи мандал. Арттерапія — це спосіб вивільнити емоції без зайвих запитань, у безпечному й дружньому середовищі.
Бібліотеки організовують майстер-класи, на яких діти малюють «безпечне місце», створюють власні «суперсили» з глини або складають із кольорового паперу мапу своїх мрій. Такі практики вже стали регулярними в багатьох містах. Наприклад, у проєкті «Мандрівний ігровий простір «Караван пригод» у Публічна бібліотека Чорнобаївської селищної ради (за підтримки LEGO Foundation) діти через гру та творчість поступово позбуваються тривоги й відчувають себе частиною спільноти.
Кожного четверга в Хустська публічна бібліотека за ініціативи волонтерів напряму психосоціальної підтримки Товариства Червоного України, Хустська районна організація Товариства Червоного Хреста України проводить структуровані заняття з елементами творчості та перегляд тематичних мультфільмів для дітей.
У Вінницькій міській центральній бібліотеці для дітей та юнацтва організували кімнату терапевтичної іграшки, де проводять ігрову та арттерапію, застосовують різноманітні методики та прийоми.
Працює із дітьми психологиня Світлана Омельницька. Кімнату терапевтичної іграшки при бібліотеці створено в межах волонтерського проєкту Вікторії Назаревич «Toy Therapy Room». У своїй роботі фахівчиня використовує методи арттерапії та казкотерапії. Щоб пропрацювати страхи та переживання, діти малюють, ліплять, склеюють, грають з піском, створюють власні казки тощо. На початку сеансу кожна дитина обирає собі іграшку до вподоби, яку зможе згодом забрати додому.
Казка — це ще один спосіб допомогти дитині зрозуміти себе. У бібліотеках діти не лише слухають історії, а й створюють власні — з героями, які долають труднощі, перемагають зло й віднаходять свої ресурси. Така казкотерапія дозволяє дитині на рівні уяви впоратися з реальними проблемами.
А ще в бібліотеках активно використовують ігри: настільні, рольові, сюжетні. Вони не лише розважають, а й допомагають дітям знайомитися, взаємодіяти, будувати довіру та відчувати контроль над ситуацією. Саме гра часто стає першим кроком до відновлення внутрішньої рівноваги.
Так, Міська бібліотека ім С. І. Пономарьова Конотопської міської ради розпочав роботу ігровий простір «Іграшкова тусівка». Ініціатива спрямована на дітей, які прагнуть ділитися, розвивати уяву та пізнавати нове.
Проєкт передбачає можливість обміну: кожна дитина може принести чисту та охайну іграшку, якою вже не користується, та отримати натомість іншу. Такий формат сприяє не лише раціональному використанню іграшок, а й формуванню у дітей навичок турботи, доброзичливості та соціальної взаємодії.
Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка провела літній бібліотабір «BookCamp: читаємо, творимо, граємо». Участь у заході взяли понад два десятки активних та креативних підлітків віком 9–14 років. Протягом п’яти днів учасники досліджували «книжкові континенти», розвивали таланти у різних напрямах: навчалися спільно працювати, створювали символіку своїх «сузір’їв»; вдосконалювали фізичну форму під час ранкових руханок; відправлялися у віртуальні подорожі по країнах Євросоюзу; виготовляли листівки для військових; отримували знання з першої допомоги та дорожньої безпеки від фахівців ДСНС та Патрульної поліції; експериментували з новітніми технологіями, включаючи 3D-друкування та штучний інтелект; відвідали виставку творчих робіт учасниці табору Анюти Рєзнік.
Рівненська обласна бібліотека для молоді з червня розпочала роботу арттерапевтичного майданчика «Оселя креативу», що став важливим простором натхнення та емоційного відновлення для дітей і їхніх батьків. Майданчик працює щосереди в відділі сімейного читання, де проводяться творчі зустрічі, на яких учасники можуть займатися малюванням, аплікацією, створенням поробок, а також брати участь у майстер-класах чи вільно творити у комфортному середовищі.
Основною метою ініціативи є створення безпечного простору для дітей, де вони можуть розвивати творчий потенціал, покращувати емоційну стійкість, а також налагоджувати соціальні зв’язки в умовах складної ситуації. Заняття сприяють розвитку дрібної моторики, уваги, пам’яті, мовлення та творчості.
Бібліотека для дітей на Лісовому (м.Київ) реалізується авторський проєкт «Легенди в бібліотеці», спрямований на розвиток творчих здібностей юних читачів. У межах ініціативи талановиті діти беруть участь у майстер-класах від письменниці Дарії Китайгородської та створюють спільну книгу, в якій сучасне життя київських школярів поєднується з історичним минулим, а майбутнє розкривається крізь дитячі мрії.
Учасники вже вигадали головних героїв, антагоністів, цікаві пригоди та динамічний сюжет, що стане основою майбутнього видання. Завершальним етапом проєкту планується друк книги, яка стане результатом колективної творчої роботи дітей.
Дослідження свідчать, що арттерапія допомагає дітям зменшити напругу, стати більш упевненими в собі та краще справлятися з емоціями (Арттерапія і війна: контексти і досвід практичної роботи, колективна монографія, Львів 2023 р.)
Релаксаційні техніки
Деякі бібліотеки проводять короткі сесії, на яких діти знайомляться з техніками самозаспокоєння: дихальні вправи, техніка «Метелик» (легке постукування схрещеними руками по плечах), базова йога чи медитація. Ці практики не потребують складного обладнання чи медичного персоналу, але дають змогу дитині краще впоратися з емоційними сплесками.
Багато бібліотек практикують арттерапевтичні заняття «Малювання «безпечного місця» , де діти малюють своє уявне «безпечне місце» — реальне чи вигадане. Це може бути дім, казковий ліс, простір з рідними або тваринами. Ця вправа допомагає дитині сформулювати свої потреби й побачити: навіть у новому місці вона може відчувати опору. Цей метод рекомендований і Міжнародною асоціацією арттерапевтів як базовий інструмент роботи з дітьми, які зазнали травми або втрати.
Фахівці Херсонська обласна бібліотека для юнацтва імені Бориса Лавреньова у межах Центру соціально-психологічної та правової підтримки молоді запропонували в онлайн-режимі учням гімназії #1, ЗЗСО #55, курсантам МФК ХДМА та користувачам соцмереж психологічні розвантаження «Емоційні гойдалки війни»:
Центральна районна бібліотека № 141 ЦБС Деснянського району м.Києва виступає платформою для проведення циклу тренінгових занять з ментального здоров’я для осіб з інтелектуальними та психічними порушеннями. Ініціатива реалізується у партнерстві з Центром у справах сім’ї та жінок Деснянського району на запит Центру соціальної реабілітації, а заняття проводять соціальний педагог і психолог.
Під час занять учасники опрацьовують власні емоції та тілесні відчуття за допомогою спеціальних методик, серед яких техніка «Глечик» для усвідомлення важливості всіх емоцій, техніка «Кактус» для створення символічного образу власного «я», вправа «Купол» для відчуття внутрішнього ресурсу та захищеності, а також методики, що допомагають визначити локалізацію різних емоцій у тілі, зокрема радості, сорому, провини, відрази та любові.
Заняття також включають вправи «Хмара думок», «Кулька», «Сейф», «Карпатський дощ», техніки «Мій настрій», «5, 4, 3, 2, 1», самомасаж та «Напруга розслаблення». Особливу увагу приділено створенню листів підтримки для взаємної підтримки учасників.
Досвід показує: діти швидко запам’ятовують ці техніки й починають застосовувати їх самостійно, навіть удома чи в укритті. А батьки — дякують бібліотекарям за ці прості, але справді ефективні інструменти (Розвиток стресостійкості особистості засобами арттерапії в умовах воєнного стану, м. Ужгород, 2024 р.).
Бібліотека не замінює психолога. Але вона може стати тим місцем, де дитина вперше зможе сказати «мені страшно» або «я сумую». Бібліотекарі часто виступають своєрідними провідниками: вони розміщують буклети про психічне здоров’я, надають контакти «гарячих ліній», організовують зустрічі з психологами, які працюють у громадах або приїжджають у мобільних бригадах.
Цей напрям підтримують і на державному рівні. Наприклад, Міністерство культури та інформаційної політики разом з ЮНЕСКО реалізували пілотний проєкт у 15 бібліотеках шести регіонів, де бібліотекарів навчали основам першої психологічної допомоги. Це — важливий крок до посилення ролі бібліотек як довірених соціальних інституцій.
Далі буде …