- Інтеграція бібліотек у стратегії соціальної згуртованості
- Руанда, Колумбія та Хорватія демонструють, що бібліотеки можуть бути майданчиками для діалогу, інструментами післявоєнної інтеграції в мирне життя.
В Україні, до прикладу, Центральна міська бібліотека ім. Василя Земляка (м.Житомир) реалізується проєкт “Місце сили трьох поколінь”, спрямований на зміцнення соціальної згуртованості громади, створення інклюзивного простору для спілкування, навчання та розвитку.
Мета проєкту – об’єднання місцевих жителів та внутрішньо переміщених осіб через спільні ініціативи, спрямовані на підтримку сімей ветеранів, інтеграцію ВПО, а також розвиток особистісних і колективних взаємозв’язків.
Проєкт реалізується за підтримки фонду EVZ у співпраці з громадською організацією «Дивосвіт». Особлива увага приділяється переосмисленню ролі бібліотеки як сучасного простору для взаємодії, де кожен може знайти підтримку, натхнення та можливості для розвитку
У бібліотеці створено чотири унікальні простори для активностей, де кожен знайде щось своє: Англійська мова для дітей; Майстер-класи для родин; Танці для дорослих; Ігротека та ігрова кімната для малечі; Комп’ютерні заняття для пенсіонерів; Чаювання та спілкування для всіх діє на платформі Центральної міської бібліотеки ім. Василя Земляка. Проєкт фінансується Фондом “Пам’ять, відповідальність, майбутнє” (EVZ).
Бібліотека-філія №6 «Час читати» (м. Луцьк) впроваджується безкоштовний освітній курс «Українська мова та місцеві традиції», спрямований на інтеграцію новоприбулих мешканців міста. Курс триває з 15 липня по 2 вересня 2025 року та охоплює 8 інтерактивних занять тривалістю 1,5 години кожне.
Програма курсу «Українська мова та місцеві традиції» передбачає знайомство з містом та його культурою, опанування базових фраз для повсякденного спілкування, ознайомлення з історією, символами та пам’ятками Луцька, українськими святами, традиціями та обрядами, вивчення національних спільнот міста, розвиток мовних навичок у побутових ситуаціях (транспорт, лікарня, магазин), ознайомлення з кулінарною спадщиною Волині, опанування мови емоцій для висловлення почуттів українською та обмін досвідом інтеграції з врученням сертифікатів.
Заняття проводяться у форматі інтерактивних тренінгів. Викладачі курсу — фахівці з української мови та лінгводидактики, зокрема кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки Оксана Приймачок.
Курс є частиною серії освітніх заходів «Луцьк багатоголосий: мова, історія і традиції спільнот Луцька». Захід реалізується департаментом культури Луцької міської ради у партнерстві з містами Люблін (Польща) та Павлоград (Україна) в межах проєкту «Міста взаємності: інтеграція через міжкультурний діалог», за підтримки Програми Ради Європи «Інтеркультурні міста» (ICC) та фінансування Ради Європи.
Рокитнівська селищна бібліотека виграла грант від Благодійний фонд «Рокада». Завдяки успішній заявці бібліотека отримала сучасне обладнання для функціонування простору для дітей внутрішньо переміщених осіб «Місце щасливих сердець», на суму 2,5 тисячі доларів США.
До комплекту входять: проектор і екран – для проведення заходів та кінопереглядів; колонка та мікрофони – для якісного звукового супроводу подій; ноутбук – для роботи з документами та організації інтерактивних занять; зарядна станція EcoFlow – для забезпечення роботи під час блекаутів; принтер – для друку необхідних матеріалів та документів.
Простір створений з метою інтеграції діток ВПО в життя громади та забезпечення їм комфортного та безпечного місця для розвитку, навчання та гри. У просторі діти зможуть знайти нових друзів, брати участь у різноманітних заходах та отримувати підтримку від кваліфікованих спеціалістів.
- Розширення партнерств і міжнародної співпраці
- У більшості прикладів відновлення відбувалося за активної участі міжнародних донорів та культурних організацій.
- Українським бібліотекам важливо створювати сталі міжнародні зв’язки, брати участь у глобальних проєктах та обмінюватися досвідом, зокрема в межах програм ЄС, IFLA та Всесвітньої цифрової бібліотеки (World Digital Library, WDL).
Комунальний заклад “Публічна бібліотека Вишгородської міської ради” відкрилася Дитяча точка “СПІЛЬНО” UNICEF – це безпечний простір, де батьки і діти проводять час за цікавими та корисними активностями. Також команда дитячої точки «СПІЛЬНО» UNICEF надає інформаційні послуги ВПО, проводить дитячі майстер-класи та ігрові заходи.
На базі Загальцівська бібліотека Бородянська центральна бібліотека і філії Бородянської ТГ, у рамках проєкту «Відновлення надії в Україні. Допомога родинам з дітьми в Бучанському районі, які постраждали від війни» від Міжнародної благодійної організації Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна, відкрили підлітковий простір, обладнаний меблями, технікою, зручними пуфами та настільними іграми.
Спільними зусиллями місцевою владою за міжнародної фінансової підтримки було створено безпечне та комфортне середовище для дітей деокупованого села Загальці. Діти й підлітки отримали гарні можливості для розвитку та спілкування. А ще протягом липня до них приїздитимуть спеціалісти для психологічного розвантаження й підтримки.
Odesa National Scientific Library/ Одеська національна наукова бібліотека отримала сучасну пароформалінову дезкамеру для збереження унікального бібліотечного фонду. Обладнання придбали завдяки підтримці Фонду ALIPH Foundation та Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association .
Пароформалінова дезкамера — обладнання для дезінфекції книг і документів парами формаліну, яке захищає бібліотечні фонди від грибків, бактерій та комах. Окрім дезкамери, бібліотека отримала безкислотні бокси для зберігання документів. Ці бокси, виготовлені зі спеціального картону, зупиняють руйнування паперу, що є особливо важливим для газетних архівів.
За останні три роки бібліотека зробила величезний прорив в оцифруванні своїх фондів. З 2022 року було створено понад мільйон цифрових зображень сторінок.
Львівська Муніципальна Бібліотека підписала в 2024 році меморандум співпраці з Воєводською публічною бібліотекою в Кракові. Визначили напрямки співпраці між бібліотеками у Львові та Кракові. Зокрема, планується: професійний та культурний обмін; реалізацію спільних соціокультурних проєктів; налагодження кроссекторальної співпраці з різними інституціями культури в Україні та Польщі.
У цьому контексті варто окреслити основні напрями діяльності бібліотек, які стають фундаментом їхньої ролі у процесах відновлення та відбудови.
Основні напрямки діяльності бібліотек у відновленні та відбудові
Інформаційна підтримка та боротьба з дезінформацією
Бібліотеки є надійними джерелами достовірної інформації та навчання критичному мисленню, що особливо важливо в період відновлення після війни, у період, коли суспільство потерпає від фейків та пропаганди, бібліотеки виконують важливу місію надійних провайдерів перевіреної інформації. Вони проводять освітні програми з медіаграмотності, навчають критичному мисленню та допомагають громадам орієнтуватися в інформаційному потоці. Це зміцнює довіру та захищає людей від маніпуляцій.
Психологічна та емоційна підтримка
Вони створюють безпечні та дружні простори для зниження стресу, впроваджують «травма-інформований» підхід, а також реалізують програми бібліо- та арттерапії. Такі ініціативи допомагають зміцнювати емоційну стійкість громад і створюють умови для відновлення соціальних зв’язків.
Відновлення освіти та розвиток навичок
Бібліотеки компенсують прогалини в освітньому процесі, організовують курси, майстер-класи та програми ранньої грамотності, забезпечують доступ до навчальних ресурсів та онлайн-курсів. Бібліотеки є освітніми центрами, що підтримують навчання протягом усього життя для всіх вікових груп.
Цифрова безбар‘єрність та доступ до технологій
Вони допомагають подолати цифровий розрив, забезпечуючи безкоштовний доступ до Інтернету, комп’ютерів, електронних сервісів, а також навчають цифровим навичкам. Бібліотеки допомагають користувачам орієнтуватися в електронних державних послугах та заповнювати онлайн-форми.
Збереження культурної спадщини та відновлення ідентичності
У час війни бібліотеки стають хранителями пам’яті. Вони зберігають унікальні документи, усні історії, світлини та рукописи, оцифровують колекції й створюють цифрові архіви для майбутніх поколінь. Зусилля бібліотек спрямовані на відновлення історичної пам’яті та культурної ідентичності як основи національної єдності.
Ініціативи ЮНЕСКО з відновлення культурної спадщини, включаючи бібліотеки, підкреслюють їхню важливість для відновлення громад та розбудови стійкості, оскільки культурна спадщина є невід’ємною частиною національної ідентичності.
Сприяння соціальній згуртованості громад
Вони стають просторами діалогу, спілкування та культурних заходів, сприяючи відновленню довіри та співпраці між членами громади. Бібліотеки сприяють відновленню довіри між людьми, інтеграції внутрішньо переміщених осіб, підтримці ветеранів і розширенню можливостей для взаємодії. У такий спосіб бібліотеки виступають осередками соціальної єдності.
Підтримка економічного відновлення та підприємництва
Бібліотеки надають інформаційні ресурси для започаткування та розвитку бізнесу, підтримують ветеранів і допомагають у пошуку роботи.
Робота з вразливими групами населення
Вони адаптують послуги для дітей, людей з інвалідністю, ВПО, літніх людей, ветеранів та інших груп, що потребують особливої уваги, забезпечуючи інтеграцію та соціальне включення в життя громад. Завдяки доступу до інформаційних ресурсів бібліотеки допомагають започатковувати бізнеси, розвивати підприємництво та шукати роботу, організовують тренінги з підприємницьких навичок, створюють бази вакансій та партнерські програми. Це робить їх активними учасниками економічного відновлення громад.
Втім, реалізація цих напрямків відбувається у складних умовах, особливо на постраждалих та тимчасово окупованих територіях. Саме там бібліотеки стикаються з унікальними викликами, що вимагають особливих рішень.
Виклики для бібліотек на постраждалих та тимчасово окупованих територіях
Функціонування бібліотек у зонах бойових дій пов’язане з низкою серйозних викликів: фізичними руйнуваннями, втратою колекцій, цензурою, браком кадрів і ресурсів. Працівники перебувають під психологічним тиском та ризиком професійного вигорання. Забезпечення їхньої безпеки та надання необхідної підтримки є невід’ємною умовою збереження бібліотечної мережі в країні.
Фізичні руйнування та втрата колекцій
Війна призводить до масштабного знищення бібліотечних будівель та їхніх фондів. Втрата унікальних фондів і культурних артефактів завжди означає непоправну шкоду для національної пам’яті.
Обмежений доступ до інформації та цензура
На окупованих територіях бібліотеки зіштовхуються із систематичною цензурою й обмеженнями. Це позбавляє людей доступу до інформацію, чинить психологічний тиск, підриваючи довіру до бібліотеки.
Нестача ресурсів та кваліфікованого персоналу
У постраждалих регіонах особливо відчутним є брак фінансування, навчальних матеріалів, професійних кадрів, наближення до пенсійного віку більшості фахівців. Це демонструє, що навіть відновивши будівлі, без людських ресурсів та професійної підтримки бібліотечна система залишається вразливою.
Психологічний вплив на персонал та користувачів
Бібліотекарі, які працюють у прифронтових або окупованих зонах, перебувають у стані постійного стресу. Вони щодня взаємодіють із людьми, які зазнали глибоких травм, що вимагає особливо чутливого підходу. Без належної психологічної підтримки та навчання персонал ризикує швидким професійним вигоранням. Одночасно користувачі потребують послуг, які враховують їхній життєвий досвід та допомагають поступово відновлювати довіру й відчуття безпеки.
Ризики безпеки
Бібліотечна діяльність у зоні бойових дій завжди пов’язана з небезпекою. Постійною загрозою є розграбування та знищення бібліотек навіть після їхнього тимчасового відновлення. Забезпечення фізичної безпеки одночасно з наданням доступу до послуг стає одним із найскладніших завдань для бібліотекарів та громад.
Бібліотеки України доводять, що їхня роль значно ширша за традиційне збереження книжкових фондів. Вони стають центрами стійкості — місцями безпеки, довіри та відновлення, а також платформами для інновацій і розвитку. Міжнародний досвід підтверджує: бібліотеки здатні зміцнювати соціальну згуртованість, відновлювати культурну спадщину та формувати стійке майбутнє. Підтримка бібліотек сьогодні означає інвестицію у знання, пам’ять та єдність, що є фундаментом для відбудови й процвітання українського суспільства.