Бібліотеки, як традиційні інформаційні установи, долучені до формування медіаграмотності різних верств населення. Відповідно результати кількісного дослідження від ГО «Детектор медіа» щодо індексу медіаграмотності українців має зацікавити бібліотечних фахівців.
До експертної ради дослідження увійшло 15 осіб, які представляли державні інституції, медіа й організації, що працюють у сфері медіаграмотності.
Національне дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.
Обсяг вибірки: 1200 респондентів.
Цільова аудиторія: доросле населення України(18―65 років).
Окремі показники дослідження:
Рівень загального індексу медіаграмотності значущо змінився з початком великої війни. З 2021 по 2022 рік частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника зросла на 26% (з 55% до 81%).
Субіндекс розуміння ролі медіа в суспільстві зріс: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилася з 68% до 81%.
Високий рівень медіаграмотності у молоді 18–35 років і низький серед старшої вікової групи 56–65.
Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній складає 41%, а серед тих, хто має повну / неповну вищу освіту, — лише 16%.
Більшість аудиторії вважає, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події, ― 70%.
Кожен другий українець (51%) вважає, що медіа в Україні працюють в інтересах влади, а 40% — у власних інтересах. Ще чверть аудиторії (24%) впевнена, що медіа транслюють інтереси своїх власників та інвесторів.
34% аудиторії вважає, що офіційно в Україні немає цензури, але вона існує в прихованій формі; 17% — що цензури немає офіційно і фактично. 42% констатують наявність цензури медіа в країні. Троє з чотирьох українців (75%) вважають, що держава встановлює правила, які регулюють діяльність медіа.
Частка тих, хто позитивно ставиться до формату телемарафону, знизилась за два роки з 45% (2022 р.) до 17% (2024 р.). 77% констатують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні вони шукають інформацію в інших джерелах.
Кожен другий українець (44%) підтримує критику влади у медіа. Серед цієї аудиторії переважають чоловіки, особи старшої вікової групи.
Абсолютна більшість (74%) підкреслює важливість існування суспільних медіа, адже вони працюють в інтересах усього суспільства, а не власника.
Частка аудиторії, яка за останній рік сплачувала за доступ хоча б до одного з видів контенту (відео, аудіо чи до контенту інтернет-видань), становить 30%. Причому 25% платили за відеоконтент (Netflix, MEGOGO, інших стримінгових платформ, YouTube Premium тощо); 18% — за аудіоконтент (Spotify, Apple Music, YouTube Music інші.); 3% купували доступ до інтернет-видань (Forbes, NV(New Voice)). 17% робили благодійні внески на користь будь-яких медіа.
Лише 5% українців не користуються інтернетом. 91% є інтенсивними користувачами мережі.
Найбільш популярними соціальними медіа, до яких українці звертаються для отримання суспільно-політичних новин, є телеграм та ютуб: відповідно 60% і 37% аудиторії.
«Монстри», якими аудиторія користується для спілкування — це вайбер, телеграм і фейсбук. Для отримання корисної, навчальної та пізнавальної інформації люди найчастіше звертаються до ютубу та фейсбуку — 47% і 28% відповідно.
28% аудиторії користуються штучним інтелектом: 14% використовують його в роботі; 12% — у навчанні, 13% з іншою метою.
72% не користуються ШІ. 37% зазначили, що не мають у цьому потреби, 13% не знають, як ним користуватись; 10% не довіряють системам ШІ, а 11% українців ніколи про них не чули.
Значущість проблеми дезінформації підкреслюють 62% аудиторії (порівняно із 64% у 2023 році — і це незначущі розбіжності). 17% зазначили, що завжди можуть вирізнити фейки і не звертати на них уваги.
Частка українців, яка виявляє дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі, складає 43% (у 2023 році вона складала 37%), орієнтується на відео-/фотопідтвердження — 33% (30% у 2023 р.), на добру репутацію автора — 30% (28% у 2023 р.)
Проблема маніпуляції в медіа актуальна для більш ніж половини української аудиторії (60%); 16% вважають її неактуальною через те, що можуть вирізнити подібний контент; 15% вперше чують про маніпуляції в медіа, а 3% не змогли визначитись.
47% підозрюють маніпуляцію, коли в матеріалі висвітлено лише один бік події; для 43% важливим маркером є неповна або неточна інформація.
Проблема замовних матеріалів у медіа залишається актуальною для більш ніж половини аудиторії — 54% (57% у 2023 році); 19% констатують, що можуть вирізнити джинсу і не звертають на неї уваги (17% у 2023 році). 16% вважають її неактуальною, бо вперше чують про джинсу.
Детальніше про дослідження тут
Медіаграмотність — це основа нашої інформаційної стійкості.
«Єдність і грамотність — це, напевно, основні джерела сили для нас на майбутнє. Також важливою є стійкість — це і є можливість протидіяти фейкам, стримувати суспільну паніку і вірити у свою країну, вірити у Збройні сили. Вірити й військово-політичному керівництву, яке комусь може не подобатися, щось ми можемо критикувати, але ми маємо підтримувати його до перемоги», — зазначив Сергій Череватий, генеральний директор націцонального інформаційного агентства «Укрінформ»
Результати цього дослідження стають певним дороговказом для бібліотечних фахівців.
Також рекомендуємо ознайомитись із Рекомендаціями IFLA MLCE щодо ефективних, простих у впровадженні та маловитратних або безвитратних ініціатив з медіаграмотності для бібліотек і фахівців у сфері інформації.
У рекомендаціях описано, з одного боку, процес створення ресурсів і обміну знаннями з точки зору бібліотечних працівників, а з іншого — спостереження, які виникли під час проведення виставки та майстер-класів із людьми різного віку та з різних середовищ. Проєкт охоплював такі теми: екранний час і добробут, алгоритми, штучний інтелект і великі мовні моделі, екологічний вплив технологій, геймінг та праця, що стоїть за технологіями.