У сучасному світі, де інформація постійно оновлюється, навичка читання є невід’ємною складовою успішного розвитку особистості. Проте дедалі більше дітей стикаються з труднощами у засвоєнні читання, що створює нерівні можливості для їхнього майбутнього. Саме для подолання цих викликів було створено посібник «Читання – право кожного», який розробили Бібліотека доступності Celia та Міська бібліотека міста Сейняйокі (Фінляндія). Посібник створено колективом фахівців, серед яких керівниця напрямку з розвитку бібліотечних послуг для дітей та молоді Мерві Хейккіля, педагогічна експертка Веера Ківіярві та координаторка бібліотечних проєктів Лена Согфорс. Всі автори мають великий досвід роботи з дітьми, які потребують додаткової підтримки в читанні.
Видання спрямоване на допомогу бібліотекарям, педагогам та всім, хто працює з дітьми, які потребують особливої допомоги у набутті навичок читання.
Основна ідея посібника полягає в тому, що читання є базовим правом кожної дитини, і бібліотеки мають створити умови, за яких кожна дитина зможе долучитися до книжкового світу, незалежно від рівня її навичок, фізичних чи когнітивних обмежень. Українським публічним бібліотекам корисно врахувати ці підходи у своїй роботі, адаптуючи запропоновані практики до сьогоднішніх реалій.
Одна з важливих частин посібника присвячена підходам до дітей, які потребують підтримки в читанні. Автори наголошують, що бібліотекарям і педагогам потрібно бути уважними до груп дітей, які мають труднощі у читанні. Вони можуть бути менш мотивованими, соромитися своїх навичок, або взагалі уникати бібліотек. У посібнику запропоновано індивідуалізований підхід: важливо співпрацювати з учителями, планувати спеціальні зустрічі, організовувати виїзні заходи до шкіл, а також створювати адаптовані екскурсії бібліотекою для таких дітей. Такий підхід дозволяє зруйнувати бар’єри між дитиною та книгою і допомагає створити відчуття безпеки та комфорту. Ці методи можуть бути ефективно застосовані українськими публічними бібліотеками для залучення дітей із різними рівнями підготовки до читання.
Наступним важливим розділом є поняття «доступної книги». У посібнику роз’яснюється, що доступна книга може бути різною для кожної дитини. Вона враховує особливості сприйняття інформації тими, хто має проблеми із зором, когнітивними функціями або труднощі у читанні. Автори наголошують на необхідності забезпечення різних форматів книг:
- аудіокниги для тих, кому важко читати текст;
- тактильні книги, які допомагають дітям з вадами зору;
- книги великим шрифтом для слабозорих;
- електронні книги із синхронним озвученням та підсвічуванням тексту, що допомагають дітям із дислексією.
Окрему увагу приділено використанню спрощеної мови (Selkokieli) у книгах. Це особливий формат, що передбачає простішу лексику, короткі речення та доступну структуру тексту. Такі видання стають незамінними для дітей із дислексією, когнітивними порушеннями або для тих, хто тільки починає вивчати мову. Вони допомагають уникнути розчарування та дають змогу дітям відчути радість від самостійного прочитання книги.
У Фінляндії існує особлива літературна відзнака – Премія «Клара», яка присуджується раз на два роки за найкращу дитячу або юнацьку книгу, написану спрощеною мовою. Ця нагорода є важливим інструментом підтримки авторів, які працюють у цьому напрямі, та сприяє підвищенню рівня доступної літератури. Детальніше про спрощену мову Selkokieli можна дізнатися на офіційному сайті. Також рекомендуємо ознайомитися з посібником для фасилітаторів «Радість читання» (фін. Lukuiloa) , який містить практичні поради та вправи для роботи з групами читачів за спрощеною мовою.
У Фінляндії також діє Національний проєкт грамотності зі словесного мистецтва «Сяючі слова», спрямований на розвиток мовлення та креативності дітей через поєднання художнього слова, розповіді та інтерактивних форм роботи. Ця ініціатива сприяє формуванню навичок комунікації, розвитку фантазії та підтримці інтересу до читання у наймолодших читачів. Окрім того, у Фінляндії реалізується проєкт Kirjoosi, який має на меті заохочення підлітків до читання шляхом створення сучасного контенту, залучення молоді до літературних заходів та формування активних читацьких спільнот.
Досвід Фінляндії щодо використання мовленнєвого мистецтва як засобу залучення до читання теж може бути корисним українським бібліотекарям. Автори посібника пропонують поєднувати текст із творчими активностями: малюванням, створенням власних історій, театральними постановками, пластиліновими фігурками персонажів. Такі заняття допомагають дітям розширити словниковий запас, розвивають фантазію, навички комунікації та навчають працювати у групі.
Посібник також містить практичні рекомендації щодо підтримки мовного розвитку дітей дошкільного віку. Важливо, щоб книги та читання стали частиною їхнього щоденного життя ще до школи. Автори радять використовувати:
- книги без тексту, які розвивають уяву, коли дитина сама вигадує сюжет;
- римовані вірші та лічилки для розвитку слухового сприйняття;
- фізичні вправи, пов’язані з історіями, наприклад, малювання на спині чи руках дитини під час читання казки, що допомагає поєднувати тактильні відчуття зі словами.
У посібнику окремо розглянуто формати колективного читання. Детальніше ознайомитися з керівництвом для організації читацьких клубів можна за посиланням. Зокрема, методика Shared Reading (спільне читання) вже отримала широке визнання у фінських бібліотеках. Вона полягає у читанні вголос невеликих фрагментів тексту та подальшому їх обговоренні. Цей підхід сприяє соціалізації дітей, допомагає їм краще розуміти прочитане та формує позитивний досвід взаємодії з книгою.
Ще одна цікава практика, про яку йдеться у посібнику, – це організація читацьких таборів та гуртків. Учасники таких заходів читають разом, обговорюють книги, створюють творчі роботи, грають у тематичні ігри. Такі формати сприяють тому, що читання перестає бути для дітей примусовою справою і стає приємною частиною дозвілля.
Посібник «Читання – право кожного» є надзвичайно корисним ресурсом для всіх, хто прагне зробити читання доступним для кожної дитини. Запропоновані методи допоможуть бібліотекарям та педагогам створити інклюзивний простір, де кожна дитина почуватиметься впевнено, беручи до рук книгу. Фінський досвід може стати цінною базою для адаптації в українських бібліотеках, що працюють у напрямі інклюзивної освіти.
Матеріал «Monikielinen lukemisen edistäminen varhaiskasvatuksessa» містить практичні підходи до підтримки читання у багатомовному середовищі дошкільної освіти. У виданні розглядаються методи, що допомагають заохотити дітей, для яких фінська мова не є рідною, до читання через інтеграцію різних мов у повсякденне навчання та використання візуальних і мовних підказок для полегшення сприйняття тексту.
Видання «Lukutaito kuuluu kaikille» зосереджене на підходах до розвитку навичок читання у дітей із різними потребами, включаючи дітей з порушеннями мовлення, слуху, зору та когнітивними розладами. Посібник пропонує стратегії адаптації текстів, використання ілюстрацій, аудіосупроводу та створення дружнього середовища для роботи з такими дітьми.
«Lukemisen erityistarpeet» – це збірник методичних рекомендацій для роботи з дітьми та молоддю, які мають труднощі з читанням. У виданні наведено практичні поради щодо вибору літератури, організації індивідуальних та групових занять, а також створення комфортного середовища для підтримки дітей, що відчувають труднощі у засвоєнні текстів.
Важливим є також розвиток співпраці між бібліотеками, школами та родинами, що сприятиме створенню єдиної підтримувальної системи для кожної дитини. Досвід фінських колег демонструє, що навіть у невеликих громадах можливо створити комфортне і безпечне середовище для формування читацьких звичок.
Посібник «Читання – право кожного»